Ухвала

від 07.12.2015 по справі 445/2437/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/2437/14 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/783/7531/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника Поморянської селищної ради - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 2 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1478 га, що належить ОСОБА_5 на праві власності і знаходиться на вул.Загребелля, 33 в смт.Поморяни Золочівського району Львівської області, шляхом перенесення огорожі, незаконно встановленої на її земельній ділянці, довжиною 44,38 м., на віддаль 4,95 м з боку вулиці Загребелля і на віддаль 5,55 м. з боку земельної ділянки ОСОБА_4 в сторону своєї земельної ділянки та встановити цю огорожу на дійсній межі між суміжними земельними ділянками. Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1053 га, що належить ОСОБА_5 на праві власності і знаходиться на вул. Загребелля, 33 в смт. Поморяни Золочівського району Львівської області, шляхом перенесення огорожі, незаконно встановленої на її земельній ділянці, довжиною 61,15 м., на віддаль 5,66 м з боку земельної ділянки ОСОБА_2 і на віддаль 5,16 м з боку пасовища в сторону своєї земельної ділянки та встановити цю огорожу на дійсній межі між суміжними земельними ділянками. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання недійсними свідоцтв на право власності на нерухоме майно та скасування рішення Поморянської селищної ради від 09.07.2013 року №231 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_5 , припинення державної реєстрації земельних ділянок залишено без задоволення. Вирішено питання судових витрат.

Дане рішення оскаржили ОСОБА_2, ОСОБА_4

В апеляційній скарзі просять рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задоволити повністю. Вважають рішення таким, що прийняте всупереч положенням вимог матеріального та процесуального права. Зазначають, що судом залишено поза увагою те, що набуття права власності на земельні ділянки шляхом видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, прийняття рішення Поморянської селищної ради від 9.07.2013 року №231 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_5І. здійснено з грубим порушенням вимог чинного законодавства України. Тобто вищезазначеним рішенням Поморянської селищної ради затверджено вид документації, що не передбачений чинним законодавством України, як наслідок ОСОБА_5 право власності на земельні ділянки набуто з порушенням вимог чинного законодавства України. Крім цього, зазначають, що судові рішення Золочівського районного суду та Апеляційного суду Львівської області, якими було дозволено ОСОБА_5 виготовити документацію із землеустрою без згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не є преюдиційними, позаяк даним судовим рішенням не визначалось, який саме вид документації слід розробляти, а дозволено приватизувати земельні ділянки без погодження суміжних землекористувачів. Також, зазначають, що без проведення судової земельно-технічної експертизи Золочівський районний суд Львівської області дійшов упередженого висновку про наявність перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_5 та зобов'язав первинних відповідачів перенести межові знаки.

В судове засідання позивач ОСОБА_5І та відповідач ОСОБА_2 не з'явились, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі особи належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду не представлено, зважаючи на ч. 2 ст. 305 ЦПК України та те, що інтереси вказаних осіб у судовому засіданні захищали представники.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, представника позивача ОСОБА_5 та представника Поморянської селищної ради в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, - немає.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд, задовольняючи первісний позов, посилаючись, зокрема і на ст.ст. 316-319, 321, 328 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 22, 152, 158 ЗК України, - виходив з того, позивач ОСОБА_5 отримала Свідоцтва про вправо власності та ОСОБА_7 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: на земельні ділянки, площею 0,1487 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,1053 га та 0,1313 га для ведення особистого селянського господарства. Такі свідоцтва на даний час як і рішення селищної ради, на підставі якого, зокрема, такі були видані є чинними. Крім цього, судом встановлено захоплення відповідачами двох земельних ділянок позивача чим підтверджено обставини, на які посилається позивач за первісним позовом. Щодо зустрічного позову, то відмовляючи у такому суд, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 328 ЦК України, ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство , ст. 25 Закону України Про землеустрій вказував на те, що оскаржуване рішення селищної ради є правомірним, оскільки згадані норми закону не містять обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані у власність у межах передбачених законом норм безоплатної передачі. Крім цього, зазначив про те, що документація, яка затверджувалась селищною радою та, на підставі якої було видано спірні свідоцтва про право власності була передбачена чинним на час спірних правовідносин законом.

Колегія суддів, вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, доводи ж апеляційної скарги вірних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач ОСОБА_5 є власником трьох земельних ділянок в смт. Поморяни Золочівського району Львівської області: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,1487 га (вул. Загребелля, 33 кад. номер 4621855600:01:007:0005); для ведення особистого селянського господарства 0,1053 га (вул. Загребелля кад. номер 4621855600:01:007:0006); для ведення особистого селянського господарства 0,1313 га (вул. Загребелля кад. номер 4621855600:01:007:0007) (свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.09.2013 року, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.09.2013 року (а.с. 5-10).

Також, з акту уповноваженої комісії від 26.12.2013 року (а.с. 17), що була призначена Поморянською селищною радою за заявою позивача (а.с. 16), планів земельних ділянок позивача, складених землевпорядною організацією ПП Форпроект за заявою позивача (а.с. 18, 37, 45), договору про надання робіт, послуг (а.с. 12), акту про установлення меж ділянок позивача (а.с. 14-15) листа вказаного ПП (а.с. 36, 44), листа Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №715/3-21-8 від 3.03.2015 року (а.с. 90) вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 захоплено частину земельної ділянки позивача для обслуговування житлового будинку площею 0,1487 га, а саме площею 0,0230 га, шляхом встановлення огорожі у вигляді металевої сітки на віддалі 4,95 м від дійсної межі у верхній частині ділянки та 5,55 м - у нижній частині ділянки, довжиною 44,38 м. Відповідач же ОСОБА_4 захопив частину земельної ділянки позивача для ведення особистого селянського господарства площею 0,1053 га, а саме площею 0,0329 га, шляхом встановлення огорожі у вигляді дерев'яних стовпців на віддалі 5,66 м від дійсної межі у верхній частині ділянки та 5,16 м - у нижній частині ділянки, довжиною 61,15 м.

Зважаючи на вказане вимоги позивача про усунення їй перешкод у користуванні належними їй на праві власності вказаними ділянками є підставними та вірно задоволені судом, крім цього враховуючи і те, що відповідачами жодних обґрунтованих доводів на спростування доводів позивача та обґрунтованості своїх дій не наведено. Крім цього, доводи відповідачів про неналежність та недопустимість доказів поданих позивачем на підтвердження доводів щодо захоплення її ділянок колегія суддів вважає голослівними, оскільки такі жодними доказами не підтверджуються, такі докази ними не подані, про такі не вказано та клопотань про витребування таких не заявлено, а докази позивача - відповідно не спростовуються.

Що стосується доводів зустрічного позову щодо неможливості передання селищною радою позивачу двох ділянок для ведення особистого селянського господарства, то судом першої інстанції з посиланням на норми матеріального законного чинного на час спірних правовідносин вірно вказано про те, що чинним законом не заборонено передачу у власність особи кількох земельних ділянок одного цільового призначення у межах передбачених законом норм щодо безоплатної передачі землі в межах даного цільового призначення, у даному випадку особистого селянського господарства у межах 2 га.

Що ж до того, що на час винесення оскаржуваного рішення Поморянською селищною радою вид технічної документації, який нею був затверджений не був передбачений у ст. 25 Закону України Про землеустрій , то таке дійсно відповідає дійсності, оскільки у таку статтю було внесено зміни після виготовлення позивачем технічної документації, технічне завдання №951 на виготовлення якої нею отримано у 2011 році (а.с. 91). Однак, враховуючи, що згідно ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, - слід вважати, що селищна рада, затверджуючи документацію, яку повинна була виготовити позивач згідно технічного завдання та яка була виготовлена нею в період дії іншої норми закону у чіткій відповідності до такої, однак така не була затверджена у цей період через наявність спору між сторонами щодо меж двох ділянок позивача (рішення Золочівського районного суду Львівської області у справі № 1310/784/2012 від 26.03.2013 року та апеляційного суду Львівської області від 12.06.2013 року а.с. 23-30), - затверджуючи таку діяла правомірно у відповідності до вимог закону.

Крім цього, слід вказати і про те, що оспорюваними рішенням, свідоцтвами позивача та реєстрацією права власності позивача на спірні земельні ділянки в контексті наведених відповідачами доводів не вбачається порушення, невизнання чи оспорення жодних їх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та таку відхилити, рішення ж суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 2 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Т.Г. Мусіна

ОСОБА_8