Ухвала

від 11.12.2015 по справі 755/22200/15-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/22200/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального проовадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015100040000167 від 17.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 190 ККУкраїни, -

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 та обгрунтоване тим, що органом досудового розслідування проводиться розслідування, в ході якого встановлено, що ОСОБА_5 , 10.12.2015, приблизно в 11 год. 40 хв., знаходячись в приміщенні готелю «Русь» по вул. Госпітальна, 4 в м. Києві, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння належними генеральному директору ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» ОСОБА_7 грошовими коштами у розмірі 70000 доларів США що згідно курсу НБУ станом на 10.12. 2015 складає 1 602644,26 гривень шляхом обману, під вигаданим приводом надання допомоги у вирішенні питання в сприянні закриття кримінального провадження, яке розслідується прокуратурою Харківської області по факту незаконних дій пов`язаних з незаконним знищенням контрафактної продукції, що перебувала на відповідальному зберіганні на складах ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я», отримав від представника зазначеного товариства ОСОБА_8 обумовлену частину належних ОСОБА_7 грошових коштів в розмірі 30000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.12.2015 складає 686847,54 гривень та є особливо великим розміром, маючи на меті обернути їх на свою користь, однак злочин до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були припинені працівниками правоохоронних органів. 10.12.2015 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України. 10.12.2015 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ вул.. Госпітальна, 4, приміщення готелю «Русь» були вилучені: мобільний телефон Samsung DUOS GT-S7272, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 та сім-карткою оператора «Київстар» без ідентифікаційних ознак. Крім цього, в ході огляду був вилучений папірець розміру 9х9 см. на якому містились рукописні записи олівцем і який під час слідчої дії намагався пошкодити ОСОБА_5 . Так за допомогою вилученого мобільного телефону Samsung DUOS GT-S7272, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 та сім-карткою оператора «Київстар» без ідентифікаційних ознак підозрюваний ОСОБА_5 спілкувався з ОСОБА_8 в ході чого обговорював питання, що стосувались незаконних дій спрямованих на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7 . Крім цього, мобільний телефон, який представляє матеріальну цінність, підлягає арешту, оскільки ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що додатковим покаранням за інкриміноване йому кримінальне правопорушення є конфіскація майна, може вчинити дії спрямовані на відчуження зазначеного майна мобільного телефону. На вилученому папірці розміру 9х9 см міститься інформація що стосується кримінального провадження, оскільки з показів свідка ОСОБА_8 , під час зустрічі з ОСОБА_5 09.12. 2015 та обговорення деталей вчинення злочину, останній власноручно олівцем робив помітки на папірці щодо назви готелю в якому планувалась зустріч наступного дня, часу зустрічі, а також потенційного розподілу грошових коштів, які планував незаконно отримати, а тому є необхідним накласти арешт з підстав регламентованих ч. 2 ст. 170, ст. 167 КПК України.

У судовому засіданні сторона обвиунвачення клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Сторона захисту у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення даного клопотання сторони обвинувачення.

Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, кримінальне провадження, заслухавши думку слідчого, підозрюваного приходить до наступного.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст.ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 ст. 167 КПК України.

Клопотання органу досудового розслідування відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главами 16, 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛвстановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи.

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думку сторони обвинувачення про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме, у даному випадку, є предметом кримінального правопорушення, яке зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, слідчий суддя враховувати правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт на квартиру саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, тобто існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 309, 372-376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт: на мобільний телефон «Samsung DUOS GT-S7272», imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 та сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» без ідентицікаційних ознак; папірець розміру 9х9 см, на якому містяться рукописні записи олівцем.

Негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_6 та прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 ..

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 09 год. 30 хв. 15.12.2015 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1