Ухвала

від 16.12.2015 по справі 755/22198/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/22198/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Гончарука В.П.,

при секретарі Красновій І.В.

розглянувши у відкриогму судловму засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа ТОВ Макс - Парк про стягнення заборгованості за договором позики , суд, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа ТОВ Макс - Парк про стягнення заборгованості за договором позики, разом з позовом до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову , в якій позивач просить до вирішення даного спору по суті накласти арешт на окреме майно відповідачів.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями ч. 3 ст. 152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що 01.11.2010 року між позивачем (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір позики на суму 625 000,00 (шістсот двадцять п'ять тисяч) доларів США. Позичальник зобов'язувався згідно розписки повернути кошти до 01.05.2013 року.

Станом на день подання позовної заяви позивачу було повернуто лише 1 500,00 (одну тисячу п'ятсот) доларів США.

Грошові кошти, які отримав позичальник, були використані його дружиною - ОСОБА_3, яка є власником 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Макс-Парк (ідентифікаційний код юридичної особи 32850282). Вказане товариство за позичені ОСОБА_2 кошти придбало за Договором №1307 купівлі-продажу від 14.12.2010 року станцію технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_4.

29.04.2011 року між ТОВ Макс-Парк та ПАТ БАНК КІПРУ було укладено кредитний договір №14-533/2011 на суму 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) гривень. На забезпечення вимог кредитора раніше придбана станція технічного обслуговування була передана у іпотеку, згідно іпотечного договору №1256 від 29.04.2011 року.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що у власності ОСОБА_3 перебуває нерухоме майно, а самеквартира (загальна площа (кв.м): 165.3, житлова площа (кв.м): 86.3, за адресою АДРЕСА_1). Однак, 02.04.2014 року між нею та АТ Ощадбанк було укладено договір відновлювальної кредитної лінії розміром основного зобов'язання: 2 500 000,00 (два мільйони п'ятсот тисяч) гривень, і на забезпечення цього зобов'язання квартира була передана у іпотеку банку.

Наведені вище обставини свідчать про те, що відповідачами (ОСОБА_2 та ОСОБА_3.) вживались цілеспрямовані заходи з метою ухилення від виконання зобов'язань за договором позики.

Також суд враховує доводи позивача про те, що до подання позовної заяви ОСОБА_2 вчинялись дії по відчуженню належного йому майна. 06.10.2015 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровувана) було укладено договори дарування двох земельних ділянок, посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 та внесені до реєстру за №761 та №765 відповідно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд приймає до уваги положення пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9, згідно якого розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вказані види заходів забезпечення позову є співмірними з заявленими позивачем вимогами та спрямовані на забезпечення виконання рішення, а невжиття заходів може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 57, 110, 111, 151-153 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

1.Заяву позивача,ОСОБА_1, - задовольнити.

2. До вирішення даного спору по суті:

- накласти арешт на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 177346432231), кадастровий номер: 3223155400:03:043:0341, площею 0.15 га, за адресою Київська обл., Обухівський р., смт Козин, вулиця Старокиївська, що належить на праві власності ОСОБА_3;

- накласти арешт на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 177418832231), кадастровий номер: 3223155400:03:043:0342, площею 0.0943 га, за адресою Київська обл., Обухівський р., смтКозин, вулиця Старокиївська, що належить на праві власності ОСОБА_3.

3. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно дост. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Копію ухвали направити сторонам- для виконання.

Стягувач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

Боржник:Пижик ОСОБА_7, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню .

Дана ухвала відповідно до Закону України Про виконавче провадження є виконавчим документом та підлягає пред'явленню до виконання протягом одного року з дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя