Ухвала

від 13.01.2016 по справі 804/1553/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Київ К/800/49576/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Cмоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області, реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійним та скасування акту на право власності на земельну ділянку, - в с т а н о в и л а: ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області, реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійним та скасування акту на право власності на земельну ділянку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність щодо неприйняття мотивованого рішення відділу Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області по заяві ОСОБА_4 від 22 липня 2014 року щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Зобов'язано відділ Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області розглянути питання стосовно прийняття мотивованого рішення по заяві ОСОБА_4 від 22 липня 2014 року та розглянути питання щодо внесення відомостей та змін до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки по

АДРЕСА_1 загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі

36,54 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що Курилівською селищною радою 03 жовтня 2007 року прийнято рішення №116-10/У, яким ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку загальною площею 0,1800 га, з неї 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, та 0,03 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.

Актами від 18 липня 2008 року встановлено та погоджено межі земельних ділянок в натурі: земельних ділянок площею 0,1500 га під забудовою, 0,0204 га - ріллі, 0,0096 га ріллі АДРЕСА_1

Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Державної адміністрації Петриківського району Дніпропетровської області 14 листопада 2008 року надано висновок, яким погоджено надання у власність позивачу земельної ділянки площею 0,18 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.

Відділом Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області

23 грудня 2008 року надано висновки №№129, 130, якими погоджено надання у власність

ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1500 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,03 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Курилівської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1.

03 грудня 2009 року позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010912801079, відповідно до якого ОСОБА_4 належить право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 Петриківського району Дніпропетровської області.

Згідно з технічною документацією, складеною землевпорядною організацію ПП Азимут-К , внесено відомості щодо меж земельної ділянки за кадастровим номером 1223756800- 02-010-0061 до Державного акту від 03 грудня 2009 року серії НОМЕР_1.

При цьому у кадастровому плані меж земельної ділянки кадастровий номер

НОМЕР_2, наявному в Державному акті, ширина земельної ділянки позивача

(літери Г і Д) становить 33,6 м, а у плані технічної документації - 37,7 м.

Виявивши розбіжності щодо розміру земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, позивач 10 липня 2014 року звернувся до відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області із заявою про виправлення помилки, а саме: невідповідності у розмірах земельної ділянки, зазначених в акті на право власності на земельну ділянку кадастровий номер (НОМЕР_2), та технічній документації до неї.

Відділ Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області

16 липня 2014 року повідомив позивача, що розбіжностей у розмірах ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, які вказані у державному акті на право власності на земельну ділянку та Державному земельному кадастрі не виявлено, оскільки технічна документація на зазначену земельну ділянку у Державному фонді документації не обліковується, та запропоновано надати документи на зазначену земельну ділянку.

ОСОБА_4 22 липня 2014 року звернувся до Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області із заявою, в якій повідомив про розбіжності в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 та технічною документацією із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, просив виправити технічні помилки та надав документи на земельну ділянку.

Відділ Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області

25 липня 2014 року повідомив позивача, що при звірці даних Державного земельного кадастру, державного акту на право власності на земельну ділянку та поданої ОСОБА_4 копії технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, відділом встановлено суттєві розбіжності при формуванні земельної ділянки, не пов'язані з допущенням технічної помилки.

Вважаючи, такі дії відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області протиправними, з метою отримання вищезазначених документів про право власності на земельну ділянку без виявлених ним технічних помилок, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що

державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку, а для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно зі статтею 37 Закону України Про Державний земельний кадастр у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення, здійснюється за плату, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Відповідно до пункту 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі-Порядок) помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

Положеннями пункту 139 Порядку визначено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держземагентства у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки. У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Відповідно до пункту 142 Порядку розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, передбачених пунктами 143-150 цього Порядку, здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

Згідно з пунктами 149-150 Порядку якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, та не потребують виправлення у зв'язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33.

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв'язку з виявленням технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі.

Так, судами встановлено, що лист відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області від 25 липня 2014 року не відповідає вимогам пунктів 149-150 Порядку.

Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що відділом Держземагентства у Петриківському районі при розгляді заяви позивача не було дотримано вимог Порядку, а отже заява ОСОБА_4 від 22 липня 2014 року відповідачем по суті розглянута не була.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Також колегія суддів вважає правильним рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання реєстраційної служби видати свідоцтво про право власності на земельну ділянку відповідно до розробленої технічної документації, оскільки відповідного рішення щодо виправлення помилок у Державному земельному кадастрі відповідно до Порядку відповідачем не приймалось, а отже такі вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Постановлені у справі рішення судів є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області, реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області, третя особа: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійним та скасування акту на право власності на земельну ділянку - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: