Постанова

від 17.12.2015 по справі 805/4731/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р. Справа №805/4731/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16год.25хв.

ухвалено в нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес»

до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015 №0005662200 та від 31.07.2015 року №0009602200,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 31.03.2015 №65 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015 №0005662200 та від 31.07.2015 року №0009602200/том 1 а.с.5-18/.

Ухвалою суду від 01 грудня 2015 року замінено відповідача ОСОБА_3 податкову інспекцію у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ОСОБА_3 податкову інспекцію у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області/том 3 а.с.124/.

Ухвалою суду від 17 грудня 2015 року провадження в адміністративній справі №805/4731/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 31.03.2015 №65 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015 №0005662200 та від 31.07.2015 року №0009602200 у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 31.03.2015 №65 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки закрито /том 6 а.с.119/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Авто-Експрес» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Інтеграл мир (ЄДРПОУ 39149244), ПП АШИРБАДОН (ЄДРПОУ 39317724), ПП Промстройресурс (ЄДРПОУ 39263936), ТОВ Добасавто (ЄДРПОУ 38532441), ПП Авто-Бус-Сервіс (ЄДРПОУ 33838554) за жовтень-грудень 2014 року, складено акт від 22.04.2015 №33/05-33-22-00/33222009. З урахуванням висновків акту перевірки та заперечень до акту, податковим органом 07.05.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0005652200 та №0005662200. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 07.05.2015р №0005652200 скасовано, та 31.07.2015 прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0009602200.

Позивач, не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки правомірність включення сум ПДВ до складу податкового кредиту позивачем підтверджено фактичним отриманням товарів, наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених чинним законодавством.

З урахуванням уточнень до позову, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області:

- від 07.05.2015р №0005662200 форми В4 , яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19740грн.;

- від 31.07.2015р №0009602200 форми Р , яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» визначено збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 669 740,00грн., з яких 1 335 792,00грн. сума основного платежу, 333 948грн. сума штрафних (фінансових) санкцій/том 5 а.с.212/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в судовому засіданні надав пояснення,аналогічні викладеним письмово запереченням проти позову, в яких зазначив, що податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування з урахуванням висновків акту перевірки та наданих на перевірку первинних документів. Зазначав, що з наданих на вимог ДПІ пояснень та документів було неможливо здійснити відповідні висновки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Інтрегра-Мир , ПП Аширбадон ,ПП Промстройресурс , ТОВ Донбасавто , ПП Авто-Бус-Сервіс за жовтень-грудень 2014 р. На підставі проведеної позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства складено відповідний акт від 22.04.2015р. Враховуючи зроблені податковим органом висновки про наявні порушення, а саме : ТОВ Авто-Експресс не отримувало від ПП Аширбадон дизельне пальне і запасні частини, визначені в актах виконаних робіт послуги з мийки автобусів; не можливо зробити висновок щодо реальності та достовірності постачання ТОВ Інтеграл Мир дизельного палива у жовтні - грудні 2014 р. покупцю; ТОВ Авто-Експресс не отримувало від ПП Промстройресурс роботи по відновленню асфальтового покриття майданчика, роботи зі скління будівлі, роботи з ремонту та оснащення оглядових ям, роботи по ремонту будівлі у грудні 2014 року, тобто при мінусових температурах отримало на тимчасово непідконтрольній території, від виконавця, який не має трудових ресурсів, основних фондів, тобто, податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість та прийняті податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі /том 2 а.с.172-176, том 3 а.с.95-99/.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 33222009), місцезнаходження юридичної особи: 85700, місто Волноваха, вул. Шевцової, б. 26, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області/том 1 а.с.20/, зареєстрований в якості платника ПДВ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Відповідно до ліцензії серії АЕ №572534, виданої ОСОБА_3 інспекцією з безпеки на наземному транспорті, ТОВ «Авто-Експрес» має право на здійснення внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автобусами /том 1 а.с.21/.

Відповідач - ОСОБА_3 податкова інспекція у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про ОСОБА_3 фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 є правонаступником Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Так, на підставі направлення, на перевірку №62 від 31.03.2015 та наказу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 31.03.2015 №65, згідно із п.п.19-1.1 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ОСОБА_3 податковою інспекцією у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Авто-Експрес» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Інтеграл мир (ЄДРПОУ 39149244), ПП АШИРБАДОН (ЄДРПОУ 39317724), ПП Промстройресурс (ЄДРПОУ 39263936), ТОВ Добасавто (ЄДРПОУ 38532441), ПП Авто-Бус-Сервіс (ЄДРПОУ 33838554) за жовтень-грудень 2014 року. За наслідками якої складено акт від 22.04.2015 №33/05-33-22-00/33222009 /том 1 а.с.39-98/.

З висновків акту перевірки вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» допущено такі порушення законодавства:

- п.198.1, п.198.2 , п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП Авто-Бус-Сервіс за листопад 2014 року у сумі 37894грн., за грудень 2014 року у сумі 28701грн.; по взаємовідносинам з ПП Промстройресурс за листопад 2014 року у сумі 62333грн., за грудень 2014 року у сумі 141067грн.; по взаємовідносинам з ТОВ Інтеграл Мир за жовтень 2014 року у сумі 73371грн., за листопад 2014 року у сумі 198594грн., за грудень 2014 року у сумі 308750грн.; по взаємовідносинам з ПП Аширбадон за жовтень 2014 року у сумі 210000грн., за листопад 2014 року 249000грн., за грудень 2014 року у сумі 198667грн. В результаті чого занижено податок на додану вартість всього у розмірі 1 508 377грн., у т.ч. за жовтень 2014 року - 283371грн., за листопад 2014 року 547821грн., за грудень 2014 року 677185грн. /том 1 а.с.97/.

Не погодившись із висновками акту, позивачем 28.04.2015 за вих.№138/15 від 27.04.2015р було подано заперечення на акт перевірки від 22.04.2015 №33/05-33-22-00/33222009 /том 1 а.с.99-106/.

З урахуванням заперечень на акт перевірки від 22.04.2015 №33/05-33-22-00/33222009, висновки акту листом ДПІ у Волноваському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області від 07.05.2015 №2486 викладено у наступній редакції: завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП Промстройресурс за листопад 2014 року у сумі 62333грн., за грудень 2014 року у сумі 141067грн.; по взаємовідносинам з ТОВ Інтеграл Мир за жовтень 2014 року у сумі 73371грн., за листопад 2014 року у сумі 198594грн., за грудень 2014 року у сумі 308750грн.; по взаємовідносинам з ПП Аширбадон за жовтень 2014 року у сумі 210000грн., за листопад 2014 року 249000грн., за грудень 2014 року у сумі 198667грн. Висновки щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Авто-Бус-Сервіс за листопад 2014 року у сумі 37894грн., за грудень 2014 року у сумі 28701грн. не підтверджено /том 1 а.с.107-113/.

На підставі вказаного акту перевірки з урахуванням заперечень до нього, та висновків за результатами розгляду заперечень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.05.2015р:

- податкове повідомлення-рішення форми Р №0005652200 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 777 552,00грн., у тому числі за основним платежем 1 422 042,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 355 510грн./том 1 а.с.114/;

- податкове повідомлення-рішення форми В4 №0005662200 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19740грн./том 1 а.с.115/.

22 травня 2015 року позивачем подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 07.05.2015р №0005652200 та №0005662200 до Головного управління ДФС у Донецькій області /том 1 а.с.116-130/.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.07.2015 №6222/10/05-99-10-03-12-1податкове повідомлення-рішення №0005662200 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19740грн. залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0005652200 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 777 552,00грн., у тому числі за основним платежем 1 422 042,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 355 510грн. скасовано в частині 86250грн. за основним платежем та на 21562грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, в іншій частині зазначене рішення залишає без змін, а скаргу без задоволення /том 1 а.с.131-145/.

У зв'язку із чим ДПІ у Волноваському районі ГУ ДФС у Донецькій області 31.07.2015р прийнято податкове повідомлення-рішення №0009602200 форми Р , яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» визначено збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 669 740,00грн., з яких 1 335 792,00грн. сума основного платежу, 333 948грн. сума штрафних (фінансових) санкцій /том 1 а.с.147/.

11 серпня 2015 року позивач звернувся із повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення від 07.05.2015р №0005662200 та від 31.07.2015р№0009602200 до Державної фіскальної служби України /том 1 а.с.148-162/.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.09.2015 №20403/6/99-99-10-01-01-25 повторно скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» залишено без задоволення / том 1 а.с.163-169/.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок про порушення ТОВ «Авто-Експрес» п п.198.1, п.198.2 , п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП Промстройресурс за листопад 2014 року у сумі 62333грн., за грудень 2014 року у сумі 141067грн.; по взаємовідносинам з ТОВ Інтеграл Мир за жовтень 2014 року у сумі 73371грн., за листопад 2014 року у сумі 198594грн., за грудень 2014 року у сумі 308750грн.; по взаємовідносинам з ПП Аширбадон за жовтень 2014 року у сумі 210000грн., за листопад 2014 року 249000грн., за грудень 2014 року у сумі 198667грн.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу, з таких підстав.

Так, між ТОВ «Авто-Експрес» та ПП Промстройресурс 28 листопада 2014 року укладено договір на виконання робіт №2014-25/11-1 /том 1 а.с.170/. Відповідно п.1.1 Договору, його предметом є виконання робіт зі скління будівлі АРМ за адресою: м. Донецьк, вул. Сеченова, буд.44а, відповідно до кошторису, який є додатком до цього Договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору суду надано локальний кошторис від 28.11.2014 №2014/25/11-1, довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2014р, акт виконаних робіт за грудень 2014 року №3004,платіжні доручення, рахунок на оплату №3004, податкова накладна, витяг з картки рахунку по бухгалтерському рахунку 631 за грудень 2014 року/том 1 а.с.171-177/.

Між ТОВ «Авто-Експрес» та ПП Промстройресурс 28 листопада 2014 року укладено договір на виконання робіт №2014-25/11-2 /том 1 а.с.178/. Відповідно п.1.1 Договору, його предметом є виконання робіт та оснащення оглядових ям за адресою: м. Донецьк, вул. Сеченова, буд.44а, відповідно до кошторису, який є додатком до цього Договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору суду надано локальний кошторис від 28.11.2014 №2014/25/11-2, довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2014р, акти виконаних робіт за грудень 2014 року №3003, №3003.2,платіжні доручення, рахунок на оплату №3003, податкова накладна , витяг з картки рахунку по бухгалтерському рахунку 631 за грудень 2014 року/том 1 а.с.179-177/.

Між ТОВ «Авто-Експрес» та ПП Промстройресурс 28 листопада 2014 року укладено договір на виконання робіт №2014-25/11-3 /том 1 а.с.188/. Відповідно п.1.1 Договору, його предметом є виконання робіт з ремонту будівлі контори АТП за адресою: м. Донецьк, вул. Сеченова, буд.44а, відповідно до кошторису, який є додатком до цього Договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору суду надано локальний кошторис від 28.11.2014 №2014/25/11-2, довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2014р, акти виконаних робіт за грудень 2014 року №3005, ,платіжні доручення, податкова накладна , витяг з картки рахунку по бухгалтерському рахунку 631 за грудень 2014 року/том 1 а.с.189-193/.

Між ТОВ «Авто-Експрес» та ПП Промстройресурс 23 жовтня 2014 року укладено договір на виконання робіт №2014-23/10 /том 1 а.с.194/. Відповідно п.1.1 Договору, його предметом є виконання робіт з відновлення асфальтового покриття майданчика за адресою: м. Донецьк, вул. Сеченова, буд.44а, відповідно до кошторису, який є додатком до цього Договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору суду надано локальний кошторис від 28.11.2014 №2014-25/10, довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2014р, акти виконаних робіт за грудень 2014 року №3002, рахунки на оплату №№2901, 3002, платіжні доручення, податкові накладна , витяг з картки рахунку по бухгалтерському рахунку 631 за листопад-грудень 2014 року/том 1 а.с.195-207/.

18 вересня 2014 року між ТОВ «Авто-Експрес» та ТОВ ІНТЕГРАЛ-МИР укладено договір на поставку нафтопродуктів №18/09-14 /том 2 а.с.1-2/.

03 листопада 2014 року між ТОВ «Авто-Експрес» та ПП АШИРБАДОН укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №3/11-2014 /том 2 а.с.166/.

На підтвердження виконання зазначених вище договорів, укладених з ТОВ ІНТЕГРАЛ-МИР та ПП АШИРБАДОН суду надано видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, витяг з картки рахунку по бухгалтерському рахунку 631 за листопад-грудень 2014 року /том 2 а.с.3-165/.

Придбані у ТОВ ІНТЕГРАЛ-МИР та ПП АШИРБАДОН паливно-мастильні матеріали ТОВ «Авто-Експрес» використані у власній господарській діяльності із перевезення пасажирів. На підтвердження чого суду було надано: товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів за період жовтень-грудень 2014 року /том 1 а.с.208-243/, довідка про виробничі потужності підприємства /том 3 а.с.131/, перелік маршрутів та наданих автотранспортних послуг підприємством у жовтні-грудні 2014 року /том 3 а.с.132-134/, штатний розклад підприємства за жовтень-грудень /том 3 а.с.135/, відомості витрат палива за жовтень-грудень 2014 року /том 4 а.с.1-188, том 5 а.с.1-113/, оборотна-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 631 /том 5 а.с.226-227/, подорожні листи/том 5 а.с.233-247/.

За результатами господарських операцій з придбання робіт та товарів, на адресу ТОВ «Авто-Експрес» його контрагентами були виписані податкові накладні, які були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями /том 3 а.с.138-162/.

Внаслідок чого, в жовтні-грудні 2014 року позивачем відповідну суму ПДВ було включено до податкового кредиту та надано до податкову органу податкову декларацію з податкову на додану вартість з відповідними додатками, реєстром виданих та отриманих податкових накладних за жовтень - грудень 2014 р.( т.6 ар.с.1-68).

Правовідносини, що склалися у даному проваджені регулюються в тому числі Податковим кодексом України, чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг( у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, отримавши податкові накладні від контрагентів, у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Податкові накладні зареєстровані у встановленому законодавством порядку в електронному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних про, що свідчить відповідний витяг з електронної бази даних який міститься в матеріалах справи. Крім того, дана обставина підтверджується актом перевірки.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми інших первинних документів, які є у справі окрім товарно-транспортних накладних, які досліджувалися під час перевірки та під час розгляду справи.

Факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів.

Доказів звернення до суду про визнання правочинів недійсними податковий орган не надав. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договорів, укладених між позивачем та контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних щодо підтвердження господарських операцій з контрагентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Аналізуючи вище вказані нормативно - правові акти, суд дійшов висновку, що використання товарно-транспортної накладної є обов'язкове тільки у випадку, якщо мало місце надання транспортних послуг, тобто за умови участі у господарських відносинах між постачальником та покупцем третьої особи перевізника.

В той же час, транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалося контрагентами позивача згідно умов договорів, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходив товар не може бути підставою для прийняття податковим органом рішення, оскільки, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Наведений вище висновок суду узгоджується з висновком Вищого адміністративного суду України, викладеного в Ухвалах № К/9991/64514/11 від 19.02.2013 р. та К/800/9087/13 від 16.04.2013 р.

Щодо посилань податкового органу на акти зустрічної звірки ДПІ у Київському районі м. Донецька від 14.01.2015 р., № 2/10/05-64-15-01, податкову інформацію Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя № 3515\05-81-22-02-10-6 від 06.02.2015р. щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП Аширбадон за жовтень-грудень 2014р., ПП Промстройресурс за листопад - грудень 2014 р., то суд зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання; при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Таким чином, суд зауважує, що вищезазначені акти не можуть бути покладені в основу висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки та не можуть свідчити про те, що господарські операції не відбувались. Тобто, суд не приймає до уваги акти відповідних перевірок контрагентів позивача, оскільки дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок інших податкових органів.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача належного обліку закупівлі, транспортування,зберігання і реалізації нафти і нафтопродуктів на території України, суд зазначає наступне.

Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, визначений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до п. 14.4 Інструкції Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

Відповідно до висновків податкового органу, у зв'язку з відсутністю на підприємстві ведення журналу обліку за формою N 7-НП Журнал реєстрації проведення вимірювань , за формою N 16-НП Відомість на відпуск нафтопродуктів , за формою N 17-НП Змінний звіт АЗС зазначене не дає повної і достовірної щодо поставки дизельного пального за жовтень, грудень 2014 р.

Суд вважає за потрібне звернути увагу на те,що основним видом економічної діяльності позивача є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. Відповідно до Ліцензії серія АЕ № 572534 зазначений вид господарської діяльності позивача надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами, міжнародні перевезення пасажирів автобусами, вимоги зазначеної інструкції щодо ведення обліку приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів не є обов'язковими та не застосовуються до нього в повному обсязі.

Крім того, до матеріалів справи долучений Наказ ТОВ «Авто-Експрес« №17 від 19.03.2014 р. про призначення відповідальних осіб за прийом паливно-мастильних матеріалів на підприємстві, де в тому числі відповідальною особою призначено керівника підприємства.

Тобто, підраховуючи зазначене вище, сам висновок податкового органу щодо неможливості встановлення повної та достовірної інформації щодо поставки дизельного пального не може впливати на формування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Щодо укладеного між позивачем та ПП Аширбадон договору від 03.11.2014 р. про надання послуги з ручної мийки автомобільного транспорту замовника, суд зазначає наступне.

Між сторонами немає розбіжностей, щодо наявності в оренді позивача будівлі мийок, що розташовані за адресою : м. Волноваха, вул. Шевцової,26, м. Донецьк, вул. Сеченова, буд. 44.

Податковим органом зроблено висновок, що маючи в оренді будівлі мийок, користується послугами по миттю автомобільного транспорту іншим суб'єктом господарської діяльності, витрачаючи суттєві кошти.

В судовому засіданні, з пояснень наданих представником позивача, з'ясовано,що зазначені нерухоме майно не використовується позивачем за цільовим призначенням. Мийка, що знаходиться у м. Волноваха не працює через відсутність водопостачання та кваліфікованих працівників, мийка, що знаходиться в м. Донецьку, не може використовуватись за технічним станом, крім того дана будівля передана в суборенду іншому суб'єкту господарської діяльності та використовується в якості складського приміщення.

Письмові підтвердження або спростування зазначених пояснень представниками сторін в судовому засіданні не надано.

Щодо неможливості виконання роботи з відновлення асфальтного покриття, скління будівлі, виконання робіт по ремонту та оснащенню оглядових ям контрагентом позивача в грудні 2014 р., суд зазначає наступне.

Висновок податкового органу,щодо виконання вищевказаних робіт у грудні 2014 р. при мінусових температурах не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, враховуючи той факт, що відповідачем в обґрунтування не надано Довідку Гідрометеорологічної служби при МНС про температурний режим в той період. Тобто, суд вважає, що зазначений висновок зроблений податковим органом ґрунтуючись на припущенні.

Стосовно посилання відповідача про нереальність господарських операцій з контрагентами з ТОВ Інтеграл мир , ПП АШИРБАДОН , ПП Промстройресурс ,, а саме відсутність за визначеною адресою керівних органів, самого суб'єкта господарської діяльності, відсутністю у останніх виробничої потужності для здійснення господарської діяльності та недостатність в штаті необхідної кількості робітників, суд зазначає наступне.

Податковий орган стверджує про неможливість реального виконання укладених позивачем зі своїм контрагентом правочинів через відсутність у останнього необхідних умов, а саме трудових ресурсів для ведення господарської діяльності. Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Зазначена позиція також викладена в рішеннях ВАСУ у справах № К/9991/50633/12 та № К/800/47664/13.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії установчих документів платників податків-контрагентів позивача, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - підприємців ТОВ Інтеграл-Мир , ліцензія серія АЕ № 524222 щодо господарської діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, що надана ПП Промстройресурс , витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - підприємців по ПП Аширбадон станом на 15.12.2015 р., де місцезнаходження юридичної особи зазначено м. Одеса, вул. Водопровідна,1 ; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - підприємців по ТОВ Інтеграл-Мир станом на 15.12.2015 р. місцезнаходження юридичної особи зазначено АДРЕСА_1; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - підприємців по ПП Промстройресурс станом на 15.12.2015 р., де місцезнаходження юридичної особи зазначено м. Одеса, вул. Водопровідна /том 3 а.с.163-167, том 5 а.с.213-221/.

Відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Господарські операції позивача із контрагентами підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами, якими є договір, специфікація, видаткова накладна, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю первинні документи , що визначені у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України .

Суд зазначає, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак, факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту перевірки не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

Тобто, суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у рішеннях,позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, згідно якої наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість збільшення відповідачем позивачу від'ємного значення з податку на додану вартість і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» судові витрати у розмірі 25 342,21(двадцять п'ять тисяч триста сорок дві гривні двадцять одна копійка)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015 №0005662200 та від 31.07.2015 року №0009602200 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій податкове повідомлення-рішення форми В4 від 07.05.2015р №0005662200 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19740грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій податкове повідомлення-рішення форми Р від 31.07.2015р №0009602200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» визначено збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 669 740,00грн., з яких 1 335 792,00грн. сума основного платежу, 333 948грн. сума штрафних (фінансових) санкцій

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» судові витрати у розмірі 25 342,21(двадцять п'ять тисяч триста сорок дві гривні двадцять одна копійка)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 грудня 2015 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 грудня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.