Ухвала

від 11.01.2016 по справі 816/1050/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 р.Справа № 816/1050/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуд М.І.

секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника відповідача Грущанський В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрооб'єднання фермерських господарств Еліта на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року по справі № 816/1050/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрооб'єднання фермерських господарств Еліта про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області (надалі - позивач, Управління) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрооб`єднання фермерських господарств "Еліта" (надалі - відповідач, ТОВ "АФГ "Еліта") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 відповідно до п.п. б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.06.2015 вих. №1200/06 /а.с. 150/ просило стягнути заборгованість загалом в розмірі 14 703 грн 57 коп. за період січень - травень 2015 грн..

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року позов задоволено (а.с.243-249 т.1).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрообєднання фермерських господарств "Еліта" (код ЄДРПОУ 24389445; с. Бакай, Решетилівський район, Полтавська область, 38423) на користь управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22532855; вул. Леніна, 41, смт. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за січень-травень 2015 року в розмірі 14 703 гривні 57 копійок.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач посилаючись на недоведеність вимог, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт з огляду на положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "в"-"ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розділу 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року) доводить відсутність обов'язку підприємства на відшкодування сплачених пенсій відповідним особам. Вказує про те, що підприємство не є правонаступником реорганізованого ПСП ім.. Мічуріна , тому потрібно проводити пропорційну сплату заявлених витрат (а.с.2-42 т.2).

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надіслав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність. Колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторони та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами за матеріалами справи ТОВ "АФГ "Еліта" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 24389445 /а.с. 7/.

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за січень-травень 2015 року загалом в розмірі 14 703 грн 57 коп.

Колегія суддів звертає увагу та зазначає, що в межах справи не є спірним питанням та не складає предмет позову підстави призначення та виплата пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача. Основне спірне питання полягає у наявності обов'язку або відсутності такого у відповідача на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, призначених відповідно до п.п. в, ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Задовольняючи вимоги,суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пункту 2 загальнообов'язкове (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз даної норми є підставою для висновку про те, що відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зберігається той порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Пунктом 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що підтверджено матеріалами справи, Управлінням складено та надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат, в яких визначено розмір фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 /а.с. 13-18/. Відповідач отримав зазначені розрахунки, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 11/.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_3 пенсію призначено на підставі пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, згідно з яким на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "АФГ "Еліта" вказаним громадянам видано довідки про підтвердження пільгового трудового стажу.

Так, за змістом довідки від 20.02.2013 вих. №81 підтверджено період роботи ОСОБА_2 з 01.05.2003 по 23.01.2007 дояркою /а.с. 66/.

Так само, довідкою ТОВ "АФГ "Еліта" від 15.04.2013 вих. №127 підтверджено період роботи ОСОБА_3 з 01.05.2003 по 31.12.2012 дояркою /а.с. 72/.

До розрахунку стажу ОСОБА_3 зараховано період роботи останньої у ТОВ "АФГ "Еліта" з 01.05.2003 по 31.12.2012, що у пільговому обчисленні становить 8 років 4 місяці 10 днів /а.с. 78, 132/.

Відповідно до відомості про розподіл пільгового трудового стажу ОСОБА_3 період роботи останньої у ТОВ "АФГ "Еліта" становить 41,81% /а.с. 132/.

У надісланому відповідачу розрахунку фактичних витрат частку ТОВ "АФГ "Еліта" щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_3 визначено в розмірі 41,81% /а.с. 17/.

До розрахунку стажу ОСОБА_2 зараховано період роботи останньої у ТОВ "АФГ "Еліта" з 02.05.2003 по 23.01.2007, що у пільговому обчисленні становить 3 роки 1 місяць 9 днів /а.с. 64, 137/.

Відповідно до відомості про розподіл пільгового трудового стажу ОСОБА_2 період роботи останньої у ТОВ "АФГ "Еліта" становить 15,54% /а.с. 138/.

У надісланому відповідачу розрахунку фактичних витрат частку ТОВ "АФГ "Еліта" щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_2 визначено в розмірі 15,54% /а.с. 17/.

За приписами пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали безпосередньо у ТОВ "АФГ "Еліта", при призначенні вказаним громадянам пенсії на пільгових умовах позивачем враховано період їх роботи на даному підприємстві, а обов'язок відповідача з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій цим громадянам є пропорційним стажу їх роботи у ТОВ "АФГ "Еліта".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність у відповідача обов'язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій по зазначеним особам у зазначеному в розрахунку фактичних витрат розмірі.

Окрім того, судом встановлено, що гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пенсію призначено на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з яким на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 №244, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Так, за матеріалами справи, на момент призначення пенсії ОСОБА_5 працювала у СТОВ "Славутич" /а.с. 46-51/, а ОСОБА_6 - у ТОВ "АФГ "Еліта" /а.с. 58-61/. При чому, СТОВ Славутич було реорганізовано в ТОВ АФГ Еліта .

При цьому вони, як матері, що виховали п'ятеро і більше дітей та працювали у сільськогосподарському виробництві, набули права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як було вже зазначено судом вище, відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, принцип пропорційності, визначений у пункті 6.2 згаданої Інструкції, ґрунтується саме на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії.

Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, що для призначення пенсії гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стаж з попередніх підприємств, як і тривалість стажу на останньому місці роботи не мають жодного правового значення, оскільки вирішальним фактором є сам факт роботи у сільськогосподарському виробництві.

Виходячи з правового аналізу норм, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку, що призначення пенсії відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не підпадає під дію пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, оскільки її призначення не залежить від наявності у особи стажу, а ставиться у залежність лише від факту виховання п'яти або більше дітей до 14 років та факту зайнятості у сільськогосподарському виробництві.

За таких обставин, принцип пропорційності у відшкодуванні витрат відповідно до стажу (відпрацьованого періоду на конкретному підприємстві) в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки відсутні законодавчо визначені вимоги до мінімально необхідної кількості такого стажу.

Зважаючи на те, що гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зайняті безпосередньо у сільськогосподарському виробництві, виховали пятеро дітей віком до 14 років та на момент виходу на пенсію працювали у СТОВ "Славутич" та ТОВ "АФГ "Еліта" відповідно, тому колегія суддів також приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій вказаним громадянам.

При цьому підтверджується факт правонаступництва ТОВ "АФГ "Еліта" прав та обов'язків СТОВ "Славутич" /а.с. 84-86, 117-118/.

Стосовно гр. ОСОБА_4, то як встановлено судами за представленими документами пенсійної справ, що пенсію даній особі призначено відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з яким на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення ОСОБА_4 до Управління із заявою про призначення пенсії останньому виповнилось 55 років, загальний стаж його роботи становив 36 років 9 місяців 20 днів, з них - 33 роки 2 місяці 10 днів на посаді тракториста-машиніста /а.с. 223/. При чому, залученою до матеріалів справи копією трудової книжки ОСОБА_4 підтверджено, що останній працював у СТОВ "Славутич" та ТОВ "АФГ "Еліта" /а.с. 53-55/. Відповідачем було видано довідку від 20.06.2013 вих. №163, якою підтверджено трудовий стаж за професією тракториста-машиніста з 01.01.1980 /а.с. 56/. Справжність зазначеної довідки відповідачем не оспорено.

Як вбачається з досліджених копій виданих ТОВ "АФГ "Еліта" довідок від 20.06.2013 вих. №163 та від 25.06.2013 вих. №168 /а.с. 56, 57/, відомості в них наведено на підставі книг обліку праці робітників за 1980-2013 роки. Наявність у ТОВ "АФГ "Еліта" відповідних документів не заперечувалось.

Як вже було встановлено судом першої інстанції, що гр.ОСОБА_4 працював у СТОВ "Славутич", а з 03.01.2006 - у ТОВ "АФГ "Еліта" в зв'язку з переведнням.

Суд першої інстанції критично віднісся до доводів представника відповідача стосовно того, що ТОВ "АФГ "Еліта" не є правонаступником КПС ім. Мічуріна, реорганізованого у ПСП ім. Мічуріна на підставі розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації від 12.06.2000 №252.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, що визначення розподілу пільгового трудового стажу та належної у зв'язку з цим до відшкодування фактичних витрат частки відповідача, знаходиться поза компетенцією суду та не відноситься до предмета доказування у даній справі. Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правомірності призначення пенсії (або правильності обрахунку розміру пенсії) на пільгових умовах особам, зазначених в розрахунку фактичних витрат.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про наявність обов'язку відповідача відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати, страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту в та ж частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Аналіз викладеного свідчить, що платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2015 зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, форми власності та джерел фінансування.

Таким чином, платники здійснюють відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, вже призначених відповідно до пунктів „б"-„з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, вищезазначені зміни стосуються і пенсіонерів, яким призначена пенсія на пільгових умовах за списком №2.

На підставі викладеного, наявність у відповідача обов'язку з відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 зазначеним вище громадянам, за січень-травень 2015 року загалом в розмірі 14 703 грн. 57 коп. підтверджено залученими до матеріалів справи розрахунками фактичних витрат та витягом з картки особового рахунку /а.с. 13-18, 147-149/. Підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної заборгованості є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрооб'єднання фермерських господарств Еліта - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2015 року по справі № 816/1050/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі, - з 12 січня 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.