Ухвала

від 12.01.2016 по справі 818/3414/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 р.Справа № 818/3414/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р. по справі № 818/3414/15

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р. адміністративний ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 16.10.2002 року, а з 11.12.2012 року його призначено заступником начальника відділу дільничних інспекторів міліції Сумського МВ УМВС України в Сумській області.

01.07.2015 року в процесі проведення оперативно-профілактичних заходів з перевірки оперативної інформації працівниками ВВБ у Сумській області ДВБ МВС України спільно з працівниками прокуратури Сумської області та ВІОС УКЗ УМВС затримано ОСОБА_1 під час отримання останнім неправомірної грошової винагороди в сумі 2100 грн. від гр.ОСОБА_2

01.07.2015 року прокуратурою Сумської області ОСОБА_1 повідомлено підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

09.07.2015 року наказом № 581 начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області призначено проведення службового розслідування згідно п. 2.2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

27.07.2015 року начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області затверджено висновок службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру заступнику начальника відділу ДІМ Сумського МВ майору міліції ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, невиконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 2.2-2.4, 3.3, 4.1 розділу ІІІ, п.п. 1.1, 1.2 розділу IV, п.п. 7.2, 7.3, 7.8 розділу VII Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилося у скоєнні вчинку, який дискредитує звання рядового та начальницького складу, обґрунтованій підозрі у вимаганні та отриманні незаконної грошової винагороди, завдання своїми діями непоправної шкоди своїй репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому, на підставі ст.ст.2,8,12,14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Окрім того, у вказаному висновку зазначено, що у ході проведеного службового розслідування ОСОБА_1 відмовився надати пояснення з приводу відкриття відносно нього кримінального провадження, повідомлення йому про підозру, вилучення у нього грошових коштів працівниками прокуратури та з інших питань, посилаючись на положення ст.63 Конституції України.

27.07.2015 року на підставі висновку службового розслідування начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області видано наказ №657 "Про надзвичайну подію в Сумському МВ та покарання винних", в якому також зазначено, що у ході проведеного службового розслідування ОСОБА_1 відмовився надати пояснення з приводу відкриття відносно нього кримінального провадження і за вказані у висновку порушення він підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

На виконання вимог п.1 наказу УМВС №657 від 27.07.2015 року наказом начальника управління МВС України у Сумській області № 701 від 12.08.2015 року ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, невиконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 2.2-2.4, 3.3, 4.1 розділу ІІІ, п.п. 1.1, 1.2 розділу IV, п.п. 7.2, 7.3, 7.8 розділу VII Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилося у скоєнні вчинку, який дискредитує звання рядового та начальницького складу, обґрунтованій підозрі у вимаганні та отриманні незаконної грошової винагороди, завдання своїми діями непоправної шкоди своїй репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому, на підставі ст.ст.2,8,12,14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ України за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Згідно витягу з наказу начальника УМВС України у Сумській області № 272 о/с від 13.08.2015р. ОСОБА_1 звільнено з посади 13.08.2015 року за ст. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ). Підставою для прийняття даного наказу став наказ № 701 від 12.08.2015 року.

Отже, наказ №657 "Про надзвичайну подію в Сумському МВ та покарання винних" та накази № 701 від 12.08.2015 року, № 272 о/с від 13.08.2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ видані за результатами службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру заступнику начальника відділу ДІМ Сумського МВ майору міліції ОСОБА_1

Колегія суддів зазначає, що порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюються Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до п. 66 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Статтею 12 Дисциплінарного Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення визначений ст. 14 Дисциплінарного статуту, яка встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Отже, звільнення за пунктом 66 Положення може мати місце лише тоді, коли за результатами проведеного службового розслідування повністю доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 N 230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073 (далі - Інструкція), службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Пунктами 3.2 - 3.3 Інструкції передбачено, що службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії. Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.

А пунктом 3.4 Інструкції заборонено проводити службове розслідування особам, які зацікавлені у наслідках розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника УМВС України у Сумській області № 581 від 09.07.2015 року призначено службове розслідування, пунктами 2-3 якого передбачено, що з метою проведення повного і всебічного службового розслідування створити комісію в складі працівників УКЗ та інших зацікавлених служб УМВС та за згодою, до проведення службового розслідування долучити працівників ВВБ в Сумській області ДВБ МВС України. Персональний склад комісії даним наказом не визначено.

Отже, в порушення пунктів 3.2 - 3.4 Інструкції вказаним наказом не визначена конкретна посадова особа та інші конкретні особи у складі комісії, яким доручається провести службове розслідування і, окрім того, комісія створена в складі інших зацікавлених служб УМВС, до складу якої включено майора міліції Гриву С.В., який який був у складі групи при проведенні негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_1

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції, особа рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ, стосовно якої проводиться службове розслідування, має, зокрема, право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Цієї нормою також встановлено заборону затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи, стосовно якої таке проводиться, письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.

У висновку службового розслідування, який затверджено 27.07.2015 року начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області зазначено, що у ході проведеного службового розслідування ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, посилаючись на положення ст.63 Конституції України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення пункту 6.3 Інструкції, комісія не забезпечила право ОСОБА_1 брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви.

Посилання комісії у висновку службового розслідування, що у ході проведеного службового розслідування ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, не відповідають дійсності, оскільки комісія не пропонувала йому надати письмові пояснення і службове розслідування проводилося за його відсутності.

Відмова ОСОБА_1 надати 02.07.2015 року пояснення не свідчить про його відмову надати пояснення комісії під час проведення службового розслідування, оскільки наказ про призначення службового розслідування видано 09.07.2015 року і у справі відсутні будь-які об'єктивні докази щодо його відмови надати пояснення саме членам комісії, у тому числі відсутній акт про його відмову в наданні письмового пояснення.

А пунктом 6.3 Інструкції заборонено затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи, стосовно якої таке проводиться, письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.

Отже, висновок службового розслідування затверджено 27.07.2015 року начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області в порушення вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Окрім того, в порушення ст. 14 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводила службове розслідування, не зажадали від ОСОБА_1 надання письмового пояснення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що службове розслідування та затвердження його висновку проведено в порушення вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Посилання апелянта, що службовим розслідуванням підтверджено скоєння ОСОБА_1 вчинку, який дискредитує звання рядового та начальницького складу, завдання своїми діями непоправної шкоди своїй репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому, колегія суддів не приймає до уваги з наведених вище підстав.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р. по справі № 818/3414/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І. Судді (підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.