Ухвала

від 14.01.2016 по справі 758/9949/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1257/2016 Головуючий в суді 1 інстанції - Богінкевич С.М.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , яка подана представником САМОЙЛОВОЮ Євгенією Олександрівною, на ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановила:

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року позовну заяву ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою, представник позивача ПАТ Дельта Банк Самойлова Є.О. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказує, що 22.09.2015 року представником ПАТ Дельта Банк було направлено до суду заяву про виправлення недоліків, тому вказівка суду, що станом на 28.09.2015 року недоліки не усунуто - є невірною.

При цьому у заяві про виправлення недоліків представник позивача повторно зазначив, що відповідно до п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, тому у даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, колегією суддів визнано за можливе розглянути справу за відсутності сторін згідно з вимогами ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

31 серпня 2015 року представником ПАТ Дельта Банк було направлено до суду поштою позовну заяву ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з додатками.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року позовну заяву залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви - 2 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 28 вересня 2015 року про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач станом на 28 вересня 2015 року недоліків позовної заяви не усунув, не надав платіжного доручення про сплату судового збору та не виправив інших недоліків, зазначених в ухвалі суду від 04 вересня 2015 року.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права та суперечить матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановляючи ухвалу від 04.09.2015 року, суддя виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 119 ЦПК України, а саме:

- не надано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому ст. 4 Закону України Про судовий збір розмірі, виходячи із ціни позову;

При цьому суд вказав, що посилання позивача на положення п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір є безпідставними, оскільки зазначеною нормою звільнена від сплати судового збору Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Проте дана позовна заява подана не Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а юридичною особою - ПАТ Дельта Банк в особі представника за довіреністю - ПономаренкоЮ.В.

- у позовній заяві не викладені обставини з посиланням на належні та допустимі докази, на яких ґрунтуються вимоги позивача, зокрема, позивачем не наведено жодних належних доказів, які б підтверджували наявність спору, оскільки останнім не надано жодного належного доказу про те, що відповідач отримав у встановленому кредитним договором та чинним законодавством України порядку вимогу про погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначитись про наявність спору;

- позивачем в порушення вимог ст. 10, 58, 59, 60, 119 ЦПК України не надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження викладених у позові обставин, а саме: факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та наявності у нього заборгованості ( виписки по особовому рахунку та/або інших первинних фінансово-бухгалтерських документів).

Проте зазначені у вказаній ухвалі висновки про наявність недоліків не у повному обсязі відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України та Закону України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у ній представник позивача зазначив, що позивач звільняється від сплати судового збору відповідно до п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , оскільки у ПАТ Дельта Банк запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2015 року. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 08.04.2015 року № 71, яким тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 6 місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що позовна заява була подана позивачем (здана на пошту) 31.08.2015 року, то при вирішенні питання щодо оплати судового збору застосуванню підлягає п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір в редакції станом на 31.08.2015 року, відповідно до якого від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Висновок суду першої інстанції про те, що дана позовна заява подана юридичною особою ПАТ Дельта Банк в особі представника за довіреністю Пономаренко Ю.В., а тому позивач повинен сплатити судовий збір - колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки до позовної заяви представником позивача були додані відповідні докази тих обставин, що у ПАТ Дельта Банк введена тимчасова адміністрація, а у позовній заяві зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

За змістом ч. 3 ст. 37 та ч. 6 ст. 38 Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку, вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Таким чином, визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що подання позовної заяви під час дії тимчасової адміністрації є діями, пов'язаними із здійсненням тимчасової адміністрації банку, уповноважена особа, будучи виконавчим органом банку, представляє останнього через представника, якому делеговано його повноваження в судах з метою захисту прав та інтересів банку.

Довіреність на представлення інтересів позивача представнику Пономаренко Ю.В. видана Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Дельта Банк .

За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про те, що подана 31.08.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Дельта Банк від імені ПАТ Дельта Банк позовна заява підлягає оплаті судовим збором.

Також колегія суддів звертає увагу, що на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2015 року станом на день постановлення оскаржуваної ухвали від 28.09.2015 року до суду 25.09.2015 року надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, до якої були додані відповідні докази, зазначені в ухвалі від 04.09.2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу з підстав, викладених в оскаржуваній ухвалі. Отже, оскаржувану ухвалу судді від 28 вересня 2015 року неможливо визнати законною і обґрунтованою, тому ухвала підлягає скасуванню.

При цьому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки провадження у справі ще не відкрито судом першої інстанції, тому підстави для направлення справи для продовження розгляду - відсутні. Питання щодо відкриття провадження необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк - задовольнити частково.

Ухвалу судді Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року - скасувати, питання щодо відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: