Ухвала

від 12.01.2016 по справі 802/3696/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3696/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

12 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Білоуса О.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Костенко О.А.

представника відповідача: Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Саттон" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Саттон" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області Дмитриком В.О. проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Саттон" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Смарт-Сейл" за жовтень та листопад 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №2215/203/38329126 від 13.08.2015 року про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Саттон" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Смарт-Сейл" за жовтень та листопад 2014 року.

Вказаним актом задокументовано, існуючі на думку контролюючого органу, порушення податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, а саме: п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду (р.18) в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року загальній сумі 108886 грн.; п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в наслідок чого ТОВ "Саттон" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду (р.25) в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року у загальній сумі 89324 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року у загальній сумі 19562 грн.

Висновки контролюючого органу про зазначені порушення норм Податкового кодексу України зумовлені тим, що на думку перевіряючих, господарські операції позивача із його контрагентом - ТОВ "Смарт-Сейл" позбавлені реального змісту, а тому не можуть породжувати жодних наслідків в цілях оподаткування для ТОВ "Саттон".

Акт перевірки №2215/203/38329126 від 13.08.2015 року став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а саме №0004002205 від 26.08.2015 року, яким збільшено грошове зобов'язання із податку на додану вартість на суму 133986 грн., в тому числі фінансова санкція - 44662 грн. та №0004012205 від 26.08.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 19562 грн..

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями).

Виходячи із характеру спірних правовідносин, предметом доказування у даній справі є обставини щодо реальності господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Відповідно до п.п. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 138.4. ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За приписами п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України (норми кодексу у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", (Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому нормами ч. 2 ст. 9 Закон № 996-ХІV встановлені вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, для визначення належного виконання платником податку обов'язку щодо формування показників податкової звітності, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентом реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, тощо.

При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. І навпаки, навіть за умови наявності формально складених документів в підтвердження господарської операції, реальність такої господарської операції повинна досліджуватися в сукупності із фактичним рухом товарів між її учасниками, та зміною їх майнового складу.

Тобто, податковий кредит та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути підтвердженими належним чином складеними первинними документами, які б підтверджували реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, суд зазначає, що предметом перевірки контролюючого органу була господарська операція позивача з його контрагентом - ТОВ "Смарт-Сейл".

На підтвердження правомірності господарської операції позивачем надано копії документів по взаємовідносинам зі контрагентом ТОВ "Смарт-Сейл", а саме: контракт, специфікації до договору, графік поставок та платежів, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, а також документи, що підтверджують зберігання придбаного товару та подальшу його реалізацію.

Із наданих документів видно, що 29.10.2014 року між ТОВ "Смарт-Сейл" (продавцем) та TOB "Саттон" (покупцем) укладено контракт №АW 2014/04, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари торгової марки UMBRO (товар) на умовах даного контракту. Кількість, асортимент, ціни на товар зазначаються у специфікаціях, які оформляються у формі додатків, які є невід'ємною частиною контракту .

Також, згідно з інформацію ОУДПІ ГУ ДФС у Києво-Святошинському районі від 21.01.2015 року № 372/10-13-07-01-14 про те, що підприємство ТОВ "Смарт-Сейл" (код за ЄДРПОУ 39360990) за податковою адресою не знаходиться, фінансово-господарську не здійснює, бухгалтерські документи не зберігає, службові особи та працівники даного підприємства не знаходяться, поштові повідомлення не отримують, за даною адресою знаходиться Дочірнє підприємство "Вишгородтранс".

Відповідно до листа Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №11/22-00/39360990 від 21.01.2015 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Смарт-Сейл" (код за ЄДРПОУ 39360990) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2014 року по 31.11.2014 року засновником ТОВ "Смарт-Сейл" являється ОСОБА_5, директором вказаного підприємства являється ОСОБА_6 РафаельМірзабекович.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2015 року у справі №757/11168/15-к, яким встановлено, що ТОВ "Смарт-Сейл" (код за ЄДРПОУ 39360990) було створено без мети ведення фінансово - господарської діяльності та виконання адміністративного - розпорядчих функцій. Також встановлено, що після реєстрації ТОВ "Смарт-Сейл" на своє ім'я ОСОБА_5, виступивши засновником підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалась, не призначала та не звільняла з посад працівників. Обвинувачена особа вину визнала у повному обсязі та підтвердила, що ТОВ "Смарт-Сейл" (код за ЄДРПОУ 39360990) створювалось без мети здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім цього, за результатами аналізу Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що основним ймовірним постачальником ТОВ "Смарт-Сейл" за листопад 2014 року (75% від суми податкового кредиту) є TOB "МЕТАЛПРОМ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33863732, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька). Слід зазначити, що TOB "Смарт-Сейл" здійснювало придбання товарів (робіт, послуг) по податкових накладних з сумою ПДВ менше 10 тис. грн., що унеможливлює відстежити номенклатуру придбаного товару (робіт, послуг) у основного постачальника TOB "МЕТАЛПРОМ УКРАЇНА" на суму ПДВ 3359296 грн. 50 коп. (450 податкових накладних на суму ПДВ 9 983 грн. 33 коп. та одна податкова накладна на суму 8509 грн.).

Отже, фактично участь ТОВ "Смарт-Сейл" у поставці на користь позивача спортивних товарів не підтверджена, а документальний супровід операцій поставки із залученням ТОВ "Смарт-Сейл" спрямований лише на мінімізацію податкових зобов'язань вказаними платниками податків.

Як випливає з матеріалів справи, усі документи від імені TOB "Смарт-Сейл" (контракт, специфікація, графік поставок та платежів, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні) підписані директором ОСОБА_6.

Проте, як встановлено, до Вінницької ОДПІ від Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надійшли матеріали проведених оперативних заходів, які проведені ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (супровідний лист від 08.04.2015 року №5020/7/26-59-07-03) з копією протоколу допиту гр. ОСОБА_6, який повідомив, що йому було запропоновано зареєструвати на власне ім'я ТОВ "Смарт-Сейл" за грошову винагороду у розмірі 350 грн., у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, а також з інвалідністю та відсутністю роботи ОСОБА_6 погодився на пропозицію без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до протоколу допиту гр. ОСОБА_6 повідомив про те, що він являється директором та головним бухгалтером підприємства ТОВ "Смарт-Сейл" вперше дізнався від працівників податкової міліції, тому інформація про господарську діяльність підприємства йому не відома, жодних первинних документів він не підписував.

Як зазначив Верховний Суд України у постановах від 5 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 21-887а15, виписані невстановленими особами від імені контрагентів податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи, що особа яка підписала від імені TOB "Смарт-Сейл" податкові накладні та інші документи заперечила вчинення будь - яких дій та участь у фінансово-господарській діяльності Товариства, документи оцінюються судом як такі, що підписані невстановленою особою.

Тому, в розрізі зазначених правових позицій Верховного Суду України, документи підписані від імені TOB "Смарт-Сейл" не встановленою особою не можуть слугувати належними та допустимими підставами для формування показників податкового обліку ТОВ "Саттон".

Однак, враховуючи вищевикладене, зважаючи на наведені обставини та проаналізовані документи, судом встановлено, що фактично, операції по реалізації товарів від TOB "Смарт-Сейл" до ТОВ "Саттон" не проводились та мали фіктивний характер з метою мінімізації податкових зобов'язань. Фактично, вказані операції свідчать про узгодженість дій позивача та його постачальника для отримання позивачем незаконної податкової вигоди, що в свою чергу позбавляє його права на формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними господарськими операціями.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України висловлену у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10). Зокрема у вказаному рішенні Верховний Суд України зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про їх безтоварний характер, а тому такі не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Саттон" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Курко О. П. Білоус О.В.