Постанова

від 10.10.2019 по справі 802/3696/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2019 року

Київ

справа №802/3696/15-а

адміністративне провадження №К/9901/26340/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Саттон на постановуВінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015 (суддя: Бошкова Ю.М.) та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 (колегія у складі суддів: Совгира Д.І., Курко О.П., Білоуса О.В.) у справі №802/3696/15-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Саттон доВінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саттон" зернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0004002205 та №0004012205 від 26.08.2015.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків, що містяться в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій ТОВ "Саттон" із його контрагентом - ТОВ "Смарт-Сейл", оскільки господарські операції з ним підтверджуються належним чином складеними первинними документами.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Смарт-Сейл".

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення або відзив на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів про необґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Саттон" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Смарт-Сейл" за жовтень та листопад 2014 року, за результатами якої складено акт №2215/203/38329126 від 13.08.2015 про порушення позивачем: п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду (р.18) в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року загальній сумі 108886 грн.; п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в наслідок чого ТОВ "Саттон" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду (р.25) в податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року у загальній сумі 89324 грн. та завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року у загальній сумі 19562 грн.

Висновки контролюючого органу про зазначені порушення норм Податкового кодексу України зумовлені тим, що на думку перевіряючих, господарські операції позивача із його контрагентом - ТОВ "Смарт-Сейл" позбавлені реального змісту, а тому не можуть породжувати жодних наслідків в цілях оподаткування для ТОВ "Саттон".

Акт перевірки №2215/203/38329126 від 13.08.2015 став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме №0004002205 від 26.08.2015, яким збільшено грошове зобов`язання із податку на додану вартість на суму 133986 грн., в тому числі фінансова санкція - 44662 грн. та №0004012205 від 26.08.2015, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 19562 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 29.10.2014 між ТОВ "Смарт-Сейл" (продавцем) та TOB "Саттон" (покупцем) укладено контракт №АW 2014/04, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари торгової марки UMBRO (товар) на умовах даного контракту. Кількість, асортимент, ціни на товар зазначаються у специфікаціях, які оформляються у формі додатків, які є невід`ємною частиною контракту .

На підтвердження проведення господарської операції позивачем надано копії документів по взаємовідносинам зі контрагентом ТОВ "Смарт-Сейл", а саме: контракт, специфікації до договору, графік поставок та платежів, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, а також документи, що підтверджують зберігання придбаного товару та подальшу його реалізацію.

Згідно з інформацію ОУДПІ ГУ ДФС у Києво-Святошинському районі від 21.01.2015 року № 372/10-13-07-01-14 про те, що підприємство ТОВ "Смарт-Сейл" (код за ЄДРПОУ 39360990) за податковою адресою не знаходиться, фінансово-господарську не здійснює, бухгалтерські документи не зберігає, службові особи та працівники даного підприємства не знаходяться, поштові повідомлення не отримують, за даною адресою знаходиться Дочірнє підприємство "Вишгородтранс".

Засновником ТОВ "Смарт-Сейл" є ОСОБА_1 , а директором - ОСОБА_2 .

Відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2015 у справі №757/11168/15-к ТОВ "Смарт-Сейл" (код за ЄДРПОУ 39360990) було створено без мети ведення фінансово-господарської діяльності та виконання адміністративного-розпорядчих функцій. Також встановлено, що після реєстрації ТОВ "Смарт-Сейл" на своє ім`я ОСОБА_1 , виступивши засновником підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалась, не призначала та не звільняла з посад працівників. Обвинувачена особа вину визнала у повному обсязі та підтвердила, що ТОВ "Смарт-Сейл" (код за ЄДРПОУ 39360990) створювалось без мети здійснення господарської діяльності.

Документи від імені TOB "Смарт-Сейл" (контракт, специфікація, графік поставок та платежів, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні) підписані директором, в тому числі і головним бухгалтером ОСОБА_2 , згідно протоколу допиту якого про господарську діяльність підприємства необізнаний.

Суди оцінюючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів та враховуючи доводи податкового органу про наявність ознак фіктивності в діяльності ТОВ Смарт-Сейл , а також про те, що податкові накладні були виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, правомірно здійснили ретельне дослідження первинних документів, складених на реалізацію спірного договору, та дійшли обґрунтованого висновку про недостатність доказів підтверджуючих їх фактичне придбання у спірного контрагента, що зумовило неможливість зробити висновок про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками досліджуваних операцій.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Разом з цим, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зважаючи на викладене, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку податкового кредиту, суди повинні надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього робити вмотивовані висновки про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, про наявність зв`язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання їх у господарській діяльності.

В тому числі з обов`язковим врахуванням того, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Касаційний суд вважає обґрунтованою оцінку судом апеляційної інстанції вироку Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2015 у справі №757/11168/15-к, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ Смарт-Сейл , що несумісно з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

За вищевказаних обставин, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які встановивши безтоварність операцій між позивачем та його контрагентом, не знайшли підстав вважати правомірним формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та від?ємного значення з податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Саттон залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду