Рішення

від 11.01.2016 по справі 902/1538/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2016 р. Справа № 902/1538/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Горейка М.В.

представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 17.03.2003р.;

відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 12.06.2003р.;

у відсутності представників відповідача 2 та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : приватного малого підприємства "Павлін" (вул. Пирогова, буд. 131-А, м. Вінниця, 21037)

до 1 : публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-б, м. Київ, 01133)

до 2: публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Вінницького відділення АТ "УкрСиббанк" (м. Вінниця, вул. В. Чорновола, 29-а)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 09100)

про визнання припиненими зобов'язань,

ВСТАНОВИВ :

Приватне мале підприємство "Павлін" (позивач, ПМП "Павлін") звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ПАТ "Дельта Банк", відповідач 1) про визнання припиненими зобов'язань.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

07.11.2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПМП "Павлін" укладено кредитний договір №11072223000, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі одного траншу або декількох траншів, але в будь-якому випадку в межах загальної суми кредиту в іноземній валюті, що дорівнює 370 000 шв. франків у порядку та на умовах, визначених договором. Вказана загальна сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 486 607, 46 грн за курсом Національного банку України на день укладення договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ПМП "Павлін" було укладено договір іпотеки б/н від 09.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О., зареєстрований в реєстрі під № 4179.

08.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, що підтверджується випискою з договору та додатком до договору.

29.05.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області винесено рішення у справі №127/28858/13-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПМП "Павлін", ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого стягнуто солідарно з ПМП "Павлін", ОСОБА_6 на користь ПАТ "Дельта Банк" 4 798 270 грн. 82 коп. (чотири мільйони сімсот дев'яносто вісім тисяч двісті сімдесят гривень 82 копійки), що становить заборгованість за кредитним договором від 07.11.2006 року № 11072223000 станом на 12.03.2014 року, в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 3 087 876 грн. 42 коп.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 110115 грн. 75 коп.; розмір нарахованих відсотків за кредитом в сумі 1509232 грн. 77 коп.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 91 045 грн. 88 коп.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

27.02.2015 року між ОСОБА_3 та ПМП "Павлін" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно із яким ПМП "Павлін" набуло право вимоги перед ПАТ "Дельта Банк" на 342 707 доларів США, що еквівалентно до гривні станом на 27.02.2015 року згідно офіційного курсу НБУ - 9 513 546 (дев'ять мільйонів п'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 32 копійок (згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.02.2015 року : 1 Долар США/ 27,76 гривень).

У відповідності до п.1.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги згідно договору банківського вкладу "Зростаючий" №2630/40/3531 від 28 квітня 2010 року на суму 122 995 доларів США; договору банківського вкладу "Зростаючий" №2630/40/5409 від 21 травня 2010 року на суму 71842 доларів США; договору банківського вкладу №2630/40/5416 від 21 травня 2010 року на суму 13750 доларів США; договору банківського вкладу №2630/40/5472 від 26 травня 2010 року на суму 134120 доларів США.

09.11.2015 року ПМП "Павлін" звернулось до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 11, дану заяву було зареєстровано за вх. № 3166821, однак станом на 10.11.2015 року відповідачем 1 дана заява була проігнорована.

Окрім того, заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №11 від 09.11.2015 року ПМП "Павлін" було надіслано цінним листом з описом вкладення на адресу ПАТ "Дельта Банк" (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б). Дана заява була отримана уповноваженою особою ПАТ "Дельта Банк" 18.11.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Отже, на думку позивача, в силу ст.601 ЦК України зобов'язання ПМП "Павлін" перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №11072223000 від 07.11.2006 року припинилось у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог з дати вручення такої вимоги ПАТ "Дельта Банк". Окрім того, у зв'язку із припиненням основного зобов'язання, позивач також просив припинити і похідне забезпечувальне зобов'язання - договір іпотеки.

Таким чином, посилаючись на положення ст.ст. 11, 509, 512-516, 546, 572, 575, 601, 1054, 1058, 1060 ЦК України, ст. 204 ГК України, ст. 1, 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.1, 17 ЗУ "Про іпотеку", позивач просить визнати припиненими зобов'язання за кредитним договором №11072223000 від 07.11.2006 року та визнати припиненим договір іпотеки без номеру від 09.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Конюк В.О., зареєстрований в реєстрі за №4179.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.11.2015р. порушено провадження у справі №902/1538/15 з призначенням до розгляду в судовому засіданні. Крім того, вказано ухвалою суду залучено в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3

Відповідно до ухвали суду 08.12.2015р. слухання справи відкладено до 22.12.2015р. через неявку в судове засідання представників відповідача та третьої особи, неподання ними витребуваних судом доказів.

22.12.2015р. до суду надійшла заява позивача від 22.12.2015р. про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Вінницького відділення АТ "УкрСиббанк".

22.12.2015р. в судовому засіданні оголошено перерву до 24.12.2015р. для надання можливості відповідачу подати витребуванні докази по справі.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.12.2015 року залучено до участі у справі в якості іншого відповідача публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в особі Вінницького відділення АТ "УкрСиббанк" (відповідач 2), відповідачем 1 у справі визначено публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", а розгляд справи розпочато заново.

До початку розгляду справи по суті представником відповідача 1 заявлено усне клопотання про винесення судом ухвали, про розкриття банківської таємниці щодо власника рахунку, вказаного у депозитному договорі, яке судом розцінено як клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України.

Розглянувши дане клопотання відповідача 1, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення зважаючи на таке.

Згідно із ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. Відповідне клопотання має заявлятися (подаватися) в письмовій формі.

Зі змісту клопотання відповідача 1 про витребування доказів вбачається, що останнє не відповідає вимогам ст. 38 ГПК України, що є підставою для відмови в його задоволенні. До того ж, в силу приписів ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А відтак, відповідач 1 вправі самостійно надавати суду в обґрунтування своїх доводів та заперечень на позов належні, на його думку, докази, оскільки змагальність покладає тягар доказування на сторони у справі. До того ж доказів в підтвердження обставин, що перешкоджають подати вказані докази до суду останнім не надано.

Крім того, представником відповідача 1 в усному порядку заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості відповідачу 2 ознайомитися з матеріалами справи та надати суду процесуальну позицію стосовно заявленого позову, яке судом відхилено, оскільки, як свідчать матеріали справи, відповідачу 2 про наявність спору в суді було відомо ще 04.01.2016р., а тому у останнього було достатньо часу для того, щоб ознайомитися з матеріалами справи та надати до суду свою процесуальну позицію відносно даного спору. При цьому в матеріалах справи наявні докази надсилання відповідачу 2 позовної заяви з доданим до неї документами.

Також, в усному порядку останнім заявлено заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача, які є похідними від вимог про повернення вкладу.

В ході розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Натомість представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини та мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву №409 від 17.12.2015р. Зазначив, що для визнання ПМП "Павлін" у якості кредитора АТ "Дельта Банк", останній мав звернутися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення до реєстру вимог кредиторів у 30-денний строк з дня опублікування оголошення про початок процедури ліквідації банку відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Таке оголошення було опубліковане 08 жовтня 2015р. Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" реєстр акцептованих вимог кредиторів складається протягом 90 днів з дня опублікування оголошення про початок процедури ліквідації Банку.

Отже, на думку відповідача, станом на день розгляду справи - ПМП "Павлін" не може вважатися кредитором АТ "Дельта Банк", оскільки його заява не є акцептованою.

Крім того, АТ "Дельта Банк" вважає, що договір відступлення права вимоги від 27.02.2015р. не тягне за собою заміни кредитора ОСОБА_3 за договорами банківського вкладу, а тому ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Посилання ПМП "Павлін" на поєднання в одній особі боржника і кредитора не може бути взято до уваги, оскільки власником вкладних рахунків є ОСОБА_3 До банку не було подано жодних документів щодо зміни осіб, які мають право розпоряджатися коштами на даних рахунках, зокрема, картки зі зразками підпису і печатки, як це передбачає Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.11.2003р. № 492.

Також відповідач 1 вважає, що позивачем не надано доказів внесення даних коштів на депозитний рахунок, а відтак просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач 2 правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи ухвалою суду від 24.12.2015 року, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвалу суду від 24.12.2015р. надіслано відповідачу 2 за вказаною позивачем адресою, що підтверджується копією реєстру поштового відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду Вінницької області №1612 від 29.12.2015р. Як свідчить витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідач 2 був обізнаний про наявність спору в суді ще 04.01.2016р., а тому суд при прийнятті рішення по справі виходить з того, що останній мав достатньо часу для того, щоб подати необхідні докази по справі та сформулювати свою процесуальну позицію відносно даного спору.

За таких обставин, суд вважає відповідача 2 належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Також, будучи належним чином повідомленою, не прибула в судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа ОСОБА_3, натомість матеріали справи містять письмові пояснення останнього від 08.12.2015р., в якому він вказав на те, що дійсно 27.02.2015 року між ним та ПМП "Павлін" укладено договір про відступлення права вимоги, згідно із яким ПМП "Павлін" набуло право вимоги перед ПАТ "Дельта Банк" на 342 707 доларів США, що еквівалентно до гривні станом на 27.02.2015 року згідно офіційного курсу НБУ - 9 513 546 (дев'ять мільйонів п'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 32 копійок (відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 27.02.2015 року: 1 Долар США/ 27.76 гривень).

У відповідності до п.1.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги згідно з наступними договорами, укладеними між первісним кредитором та ПАТ "Дельта Банк": договір банківського вкладу "Зростаючий" №2630/40/3531 від 24 квітня 2010 року на суму 122995 доларів США з відсотковою ставкою 9%; договір банківського вкладу "Зростаючий" №2630/40/5409 від 21 травня 2010 року на суму 71842 доларів США з відсотковою ставкою 9%; договір банківського вкладу №2630/40/5416 від 21 травня 2010 року на суму 13750 доларів США з відсотковою ставкою 9%; договір банківського вкладу №2630/40/5472 від 26 травня 2010 року на суму 134120 доларів США з відсотковою ставкою 9%.

ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі. Разом із тим просив суд розгляд даної справи провести у його відсутність.

З огляду на вказане, суд ухвалив в провести розгляд справи за відсутності відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходив із наступного.

Так, відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

07.11.2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПМП "Павлін" укладено кредитний договір №11072223000, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі одного траншу або декількох траншів, але в будь-якому випадку в межах загальної суми кредиту в іноземній валюті, що дорівнює 370 000 шв. франків у порядку та на умовах, визначених договором. Вказана загальна сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 486 607, 46 грн. за курсом Національного банку України на день укладення договору.

У відповідності до п.1.2.1. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 06.11.2017 року.

За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,49 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ПМП "Павлін" було укладено договір іпотеки б/н від 09.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О., зареєстрований в реєстрі під № 4179.

Відповідно до п.1.1. договору іпотеки в іпотеку передано нерухоме майно: нежитлову будівлю, яка розташована в м. Вінниці по вул. Пирогова, під номером 131-А.

08.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, що підтверджується випискою з договору та додатком до договору.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.05.2014 року у справі №127/28858/13-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПМП "Павлін", ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено, зокрема, стягнуто солідарно з ПМП "Павлін", ОСОБА_6 на користь ПАТ "Дельта Банк" 4798270 грн. 82 коп. (чотири мільйони сімсот дев'яносто вісім тисяч двісті сімдесят гривень 82 копійки), що становить заборгованість за кредитним договором від 07.11.2006 року №11072223000 станом на 12.03.2014 року, в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 3087876грн. 42 коп.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 110115 грн. 75 коп.; розмір нарахованих відсотків за кредитом в сумі 1509232 грн. 77 коп.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 91 045 грн. 88 коп.

28.04.2010 між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2008 року, укладено договір банківського вкладу "Зростаючий" у доларах США № 2630/40/3531, на виконання умов якого ОСОБА_3 28.04.2010 р. вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 122 995 доларів США.

Крім того, 21.05.2010 між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2008 року, укладено договір банківського вкладу "Зростаючий" у доларах США № 2630/40/5409, на виконання умов якого ОСОБА_3 вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 71 842 доларів США.

21.05.2010 між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2008 року, укладено договір банківського вкладу "Зростаючий" у доларах США № 2630/40/5416, на виконання умов якого ОСОБА_3 вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 13 750 доларів США.

26.05.2010 між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" в особі заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності від 01.12.2008 року, укладено договір банківського в вкладу "Зростаючий" у доларах США № 2630/40/5472, на виконання умов якого ОСОБА_3 вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 134 120 доларів США.

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 вказаних договорів вкладник передає банку грошові кошти в розмірі та на строк, що визначені цим договором, а банк приймає вклад, сплачує за ним проценти та повертає вклад у встановленому цими договорами порядку. Вклад залучається на строк з моменту зарахування вкладу на рахунок, зазначений у п.2.1 цих договорів. Процентна ставка на суму вкладу становить 9 процентів річних.

Відповідно до п.2.1 договору № 2630/40/3531 від 28.04.2010 банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.

Відповідно до п.2.1 договору № 2630/40/5409 від 21.05.2010 банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.

Відповідно до п.2.1 договору № 2630/40/5416 від 21.05.2010 банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.

Відповідно до п.2.1 договору № 2630/40/5472 від 26.05.2010 банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.

Вищевказані договори банківського вкладу є ідентичними, вони укладені між одними і тими ж сторонами і по них відкритий один спільний вкладний (депозитний рахунок) НОМЕР_3.

Таким чином, на виконання умов договору № 2630/40/3531 банківського вкладу "Зростаючий" ОСОБА_3 28.04.2010 р. вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 122 995,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою №10001008 від 28.04.2010 року.

На виконання умов договору № 2630/40/5409 банківського вкладу "Зростаючий" ОСОБА_3 вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 71842 доларів США, що підтверджується банківською випискою №28017449 від 21.05.2010 року.

На виконання умов договору № 2630/40/5416 банківського вкладу "Зростаючий" ОСОБА_3 вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 13750 доларів США, що підтверджується банківською випискою №28017476 від 21.05.2010 року.

На виконання умов договору №2630/40/5472 банківського вкладу "Зростаючий" ОСОБА_3 вніс в касу банку вклад готівковими коштами в розмірі 134120 доларів США, що підтверджується банківською випискою №28061017 від 26.05.2010 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було повністю виконано умови вищевказаних договорів банківського вкладу "Зростаючий" у доларах США за № 2630/40/3531 від 28.04.2010 року, №2630/40/5409, 2630/40/5416 від 21.05.2010 року та № 2630/40/5472 від 26.05.2010 року.

Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за №1256/8577, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 року №337, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 року за №768/8089, в редакції, яка була чинною на момент укладення спірних договорів банківських вкладів, вказано, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

З огляду на вищевказані положення ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 року за №1256/8577, п. 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 14.08.2003 року №337, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 року за №768/8089, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Відповідно до п. 7 Листа Національного банку України від 18.08.2004 року за №18-111/3249-8378 "Про деякі питання застосування Цивільного кодексу України в банківській діяльності" банки у своїй діяльності при укладенні договорів банківського вкладу мають керуватися нормами Цивільного кодексу України та Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 виходячи з того, що перелік документів, якими підтверджується письмова форма банківського вкладу, не є вичерпним. Тому банки можуть випускати ощадні книжки при здійсненні вкладних (депозитних) операцій із фізичними особами або випускати інші документи, визначені Цивільним кодексом України, Положенням та звичаями ділового обороту. Такими документами, що підтверджують письмову форму договору, зокрема можуть бути виписки по рахунках, прибуткові та видаткові ордери тощо. Проте при застосуванні документів, які визнані звичаями ділового обороту, слід враховувати вимогу ст. 7 Цивільного кодексу України стосовно того, що звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №254 від 18.06. 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 р. № 559 / 7880, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищевказані банківські виписки за №10001008 від 28.04.2010 року, №28017449 від 21.05.2010 року, №28017476 від 21.05.2010 року, №28061017 від 26.05.2010 року є належними і допустимими доказами по справі та є підтвердженням того, що ОСОБА_3 вніс відповідачу 1 готівкою кошти на виконання вищевказаних договорів банківського вкладу.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Так, 27.02.2015 року між ОСОБА_3 та ПМП "Павлін" укладено договір про відступлення права вимоги б/н, згідно якого ПМП "Павлін" набуло право вимоги перед ПАТ "Дельта Банк" на суму 342707 доларів США, що еквівалентно до гривні станом на 27.02.2015 року згідно офіційного курсу НБУ - 9 513 546 (дев'ять мільйонів п'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 32 копійок (згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.02.2015 року : 1 Долар США/ 27,76 гривень).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, виходячи із приписів ст.ст. 510-516 ЦК України, суд дійшов висновку, що на підставі договору про відступлення права вимоги б/н від 27.02.2015р., укладеного з ОСОБА_3, ПМП "Павлін" набуло прав та обов'язків сторони (кредитора) за договорами банківського вкладу на суму 342707 доларів США, що еквівалентно до гривні станом на 27.02.2015 року згідно офіційного курсу НБУ - 9 513 546 (дев'ять мільйонів п'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 32 копійок (згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.02.2015 року: 1 Долар США/ 27,76 гривень).

Згідно із постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення № 181 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ „Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8 строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно.

Спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими законодавчими актами під час тимчасової адміністрації та ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452 від 23 лютого 2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону, відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.

Згідно із п. 5-4 ч.1 ст.2 ЗУ "Про систему фонду гарантування вкладів фізичних осіб" кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, для правовідносин, що виникають під час ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені наслідки початку процедури ліквідації, зокрема, п. 8 ч. 2 даної статті передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

- за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Слід звернути увагу, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Цивільний кодекс України не містять імперативу, що вимоги особи, яка є як кредитором так і боржником по відношенню до іншого учасника зобов'язання, повинні бути акцептовані задля проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. Адже норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними та регулюють процедуру щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, однак підлягають застосуванню з урахуванням загальних норм, якими визначено порядок здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог. Натомість акцептування кредиторських вимог є необхідним задля їх задоволення у процедурі ліквідації відповідно до встановленої законом черговості.

09.11.2015 року ПМП "Павлін" звернулось до відповідача 1 із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№11, дану заяву було зареєстровано за вх. №3166821. Також дану заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№11 від 09.11.2015 року ПМП "Павлін" було надіслано цінним листом з описом вкладення на адресу ПАТ "Дельта Банк" (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б. Дана заява була отримана уповноваженою особою ПАТ "Дельта Банк" 18.11.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

В силу вимог ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, достатньою умовою вважати зарахування зустрічних вимог завершеним є наявність заяви однієї сторони із повідомленням про це іншої сторони (аналогічна правова позиція виражена в постанові ВГСУ від 09 лютого 2011р. (справа № 21/8-08).

Суд зазначає, що за змістом ст. 601 ЦК України припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін і вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: вимоги сторін мають бути зустрічні (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідні (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей) .

Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Так, між ПАТ "Дельта Банк" та ПМП "Павлін" укладені правочини, які містять тотожні зобов'язання один щодо одного, а саме: грошові зобов'язання, які підлягають припиненню у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки ПМП "Павлін" є стосовно ПАТ "Дельта Банк" як боржником (за кредитним договором) так і кредитором (за договором банківського вкладу (депозиту), що цілком відповідає п. 8 ч. 2 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому зобов'язання позивача перед відповідачем 1 щодо сплати кредиту та відсотків за кредитним договором є припиненими у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ст. 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотека, згідно із статтею 575 ЦК України, є одним із видів застави. Іпотечні правовідносини регулюються спеціальним законом "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що право іпотеки припиняється у випадку припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

З системного аналізу положень ч.5 ст.3, ст.17 Закону України "Про іпотеку" слідує, що іпотека як вид забезпечення виконання зобов'язання має похідний характер від основного (забезпечуваного) зобов'язання, тому є дійсною до моменту припинення основного зобов'язання. Тобто підставою для її припинення є припинення забезпечуваного ним зобов'язання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір іпотеки б/н від 09.11.2006 року, укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" (право вимоги якого перейшло до ПАТ "Дельта Банк"), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О., зареєстрований в реєстрі під № 4179, є припиненим на підставі ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку із припиненням основного зобов'язання.

Що стосується заявленого усного клопотання представника відповідача 1 щодо застосування строків позовної давності, то в силу вимог п.2 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України воно не береться судом до уваги, оскільки позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.

Отже, викладені в позовній заяві доводи щодо наявності підстав для припинення зобов'язань підтверджуються наявними у справі та оціненими судом належними та допустимими доказами, а також нормами діючого законодавства. У зв'язку із цим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ч. 1 та 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, судові витрати в сумі 2436 грн підлягають віднесенню на відповідача 1 відповідно до приписів ч.2 ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати припиненими зобов'язання приватного малого підприємства "Павлін" (код ЄДРПОУ 13332413, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131-а) перед публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) за кредитним договором №11072223000 від 07.11.2006 року, укладеним між приватним малим підприємством "Павлін" та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750), право вимоги за яким перейшло до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в частині заборгованості за кредитом в загальному розмірі 4 798 270 (чотири мільйони сімсот дев'яносто вісім тисяч двісті сімдесят) гривень 82 копійки.

Визнати припиненим договір іпотеки без номеру від 09.11.2006 року, укладений між приватним малим підприємством "Павлін" (код ЄДРПОУ 13332413, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131-а) та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750), право вимоги за яким перейшло до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Конюк В.О., зареєстрований в реєстрі за №4179.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-б, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 34047020) на користь приватного малого підприємства "Павлін" (вул. Пирогова, буд. 131-А, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 13332413) 2436 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення надіслати відповідачу 2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 16 січня 2016 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 2 (м. Вінниця, вул. В. Чорновола, 29-а)