Рішення

від 06.01.2016 по справі 904/9375/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.01.16р. Справа № 904/9375/15

За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ

до Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", м. Дніпропетровськ

про стягнення 335 311,11 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 130 від 02.04.2015 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, розпорядження від 28.02.2014 року , директор;

за участю: ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 15.12.2015 року про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" заборгованість у сумі 335 311,11 грн., з яких: 263 288,08 грн. - прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом за період 22.03.2014 року по 24.04.2015 року, 72 023,03 грн. - пеня за несплату процентів за період 24.04.2014 року по 24.04.2015 року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №6/13/к від 25.04.2013 року в частині своєчасного повернення кредиту, наданого відповідно до меморіальних ордерів №TR.611101.2111.3180 від 26.04.2013 року на суму 1 500 000,00 грн. та №TR.611101.2109.3180 від 26.04.2013 року на суму 2 500 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачеві проценти за користування кредитом у сумі 263 288,08 грн. за період з 22.03.2014 року по 23.04.2015 року та пеню у сумі 72 023,03 грн. за період з 24.04.2014 року по 23.04.2015 року.

У поданій заяві про зменшення позовних вимог позивач просить також повернути йому надмірно сплачений судовий збір у сумі 837,69 грн. (а.с. 82 том 1).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що будівництво Дніпропетровського метрополітену є державним замовленням і було розпочато на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР № 456-р від 15.03.1982 року. Об'єкт будується за рахунок державного (у межах його реальних можливостей) та місцевих бюджетів, які визначаються в державному бюджеті на конкретний рік. Постановою Кабінету Міністрів України № 1549 від 02.10.2003 року замовником з будівництва та реконструкції Дніпропетровського метрополітену було визначено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію. Учасниками будівництва об'єктів Дніпропетровського метрополітену є - замовник будівництва (Дніпропетровська обласна державна адміністрація), генеральний підрядник (ПАТ "Дніпрометробуд"). Державне підприємство "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" створене з метою виконання функцій замовника з будівництва та реконструкції метрополітену на договірній основі для забезпечення цільового використання бюджетних коштів, здійснення технічного нагляду за будівництвом.

Крім того, відповідач зазначає, що він є виключно одержувачем бюджетних коштів, власні кошти на фінансування будівництва метрополітену та утримання незавершеного будівництва у нього відсутні. На кожен фінансовий рік між відповідачем та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією укладається договір-доручення на виконання функцій замовника з будівництва Дніпропетровського метрополітену. За загальним правилом, представник не є учасником правовідносин, що виникають внаслідок дій, які зроблені ним від імені довірителя.

Разом з тим відповідач звертає увагу суду на те, що статутом відповідача не передбачено залучення та отримання кредитних коштів на погашення заборгованості держави перед її кредиторами.

На момент підписання кредитного договору були відсутні підстави для залучення відповідачем кредитних ресурсів для своєї підприємницької діяльності.

Відповідач наполягає на тому, що на момент виникнення зобов'язання боржником є держава, з якої позивач і має вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором.

Також відповідач посилається на те, що кредитний договір укладений без забезпечення та не відповідає волевиявленню підприємства.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні за змістом відзиву на позов.

23.12.2015 року представник відповідача подав до канцелярії суду письмові пояснення разом із заявою про застосування приписів частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України щодо застосування наслідків спливу позовної давності.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 29.10.2015 року та призначено розгляд справи на 26.11.2015 року після чого оголошувалася перерва до 16.12.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2015 року за клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 11.01.2016 року включно та призначено розгляд справи на 06.01.2016 року.

У судовому засіданні 06.01.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Банк, Позивач) та Державним підприємством "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (далі - Позичальник, Відповідач) укладено кредитний договір № 6/13/к про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) загальним лімітом у сумі 4 000 000,00 грн., а постачальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3. цього договору, у розмірі 14,2% річних.

Цільове використання (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів, у тому числі: оплата за виконані роботи, погашення заборгованості по виплаті заробітної плати та нарахувань і утримань по заробітній платі (пункт 1.2. договору).

Згідно з підпунктом 1.3.1. договору кредитна лінія відкривається з 25.04.2013 року по 24.06.2013 року.

Відповідно до підпункту 1.3.2. договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строк по 24.06.2013 року.

За умовами пункту 3.4. договору проценти сплачуються позичальником в останній день погашення кредиту, передбачений підпунктом 1.3.2. цього договору, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок № 3739201189406/980, відкритий в АБ "Укргазбанк", код Банку 320478. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Відповідно до пункту 3.7. договору за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 15,2% річних.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті у строки/терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту договору.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця за період з виконання простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості) та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому така прострочена заборгованість та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості у місяці, в якому відбулось таке погашення.

У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставин включно (пункт 3.8. договору).

Пунктом 8.4. договору сторонами встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує свою здатність виконувати умови цього договору; наявні всі необхідні повноваження від засновників та інших органів управління позичальника, необхідні для укладення та виконання цього договору; цей договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для позичальника чи його Статуту, іншим установчим документам; відсутні перешкоди для виконання цього договору; позичальник повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов'язки за цим договором і погоджується з ними.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та отримання банком документів, зазначених у пункті 8.7. цього договору та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 8.13 договору).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2014 року у справі № 904/4396/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 929 794,25 грн. (суддя Новікова Р.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" суму заборгованості з повернення кредиту у сумі 1 588 537,35 грн., прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 164 720,43 грн., поточну заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом у сумі 13 892,09 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 77 446,64 грн. за період з 25.06.2013 року по 21.03.2014 року, пеню за несплату процентів у сумі 3 875,56 грн. за період з 27.06.2013 року по 21.03.2014 року та витрати зі сплати судового збору у сумі 38 595,89 грн.

24.04.2015 року, в межах виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення, з рахунків відповідача були списані грошові кошти у сумі, відповідно до рішення суду, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою (а.с. 78 - 80 том 1).

Причиною виникнення спору стала несплата відповідачем процентів за користування кредитом та пені, нарахованої на заборгованість з процентів за період з 22.03.2014 року по 23.04.2015 року (до дати погашення заборгованості за кредитом) у загальній сумі 335 311,11 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Заявлені до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами розраховані позивачем на підставі пункту 3.7. договору за період з 22.03.2014 року по 23.04.2015 року у загальній сумі 263 288,08 грн.

Перевіркою здійсненого розрахунку процентів порушень не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.8. договору встановлено, що у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставин включно.

Разом з тим за змістом абзацу другого пункту 5.3. договору сторони домовилися, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань в частині сплати процентів за користування кредитними коштами припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за наявності протиріч у договорі щодо можливого строку нарахування пені за порушення строку сплати процентів, можна дійти висновку, що сторони фактично не узгодили конкретний термін його нарахування.

За таких обставин мають діяти, а відтак і застосовуватися, нормативні положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Заявлена до стягнення пеня за порушення строку сплати процентів нарахована позивачем у сумі 72 023,03 грн. за період з 24.04.2014 року по 23.04.2015 року.

Перевіркою здійсненого позивачем вказаного розрахунку судом встановлено, що нарахування здійснювалося на заборгованість із процентів, яка визначалася із застосуванням методу арифметичної прогресії. Однак, приймаючи до уваги річний строк позовної давності, передбачений статтею 258 Цивільного кодексу України, нарахування пені необхідно здійснювати на суму процентів, починаючи з 26.10.2014 року (дата подачі позову - 26.10.2015 року). Усі нарахування пені з процентів станом на 25.10.2014 року за спливом строку позовної давності стягненню не підлягають.

Враховуючи можливість нарахування пені в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, пеня може нараховуватися з 26.10.2014 року і не пізніше 26.04.2015 року. При цьому суд керується вимогами статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог в частині застосованого позивачем періоду нарахування, а саме на всю суму місячних процентів, починаючи з першого числа наступного за розрахунковим місяця і по 23.04.2015 року включно.

Тому заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню і буде складати 11 589,63 грн., з яких:

- 743,98 грн. із нарахованих процентів за жовтень 2014 року за 6 днів з 26.10.2014 року по 31.10.2014 року із загальної суми процентів за 6 днів - 3969,17 грн. (20507,36 /сума процентів за 31 день жовтня 2014 р./ х 6 / 31 = 3969,17. Сума процентів за один день складає 661,53 грн. (20507,36 : 31 = 661,53): за 26.10.2014 року сума пені 0,45 грн. із заборгованості 661,53 грн.; за 27.10.2014 року сума пені 0,91 грн. із заборгованості 1323,06 грн.; за 28.10.2014 року сума пені 1,36 грн. із заборгованості 1984,59 грн.; за 29.10.2014 року сума пені 1,81 грн. із заборгованості 2646,12 грн.; за 30.10.2014 року сума пені 2,27 грн. із заборгованості 3307,65 грн.; з 31.10.2014 року по 23.04.2015 року сума пені 737,18 грн. із заборгованості 3969,18 грн.;

- 3235,14 грн. із нарахованих процентів за листопад 2014 року у сумі 19845,84 грн. за період з 01.12.2014 року по 23.04.2015 року;

- 2855,30 грн. із нарахованих процентів за грудень 2014 року у сумі 20507,36 грн. за період з 01.01.2015 року по 23.04.2015 року;

- 2367,62 грн. із нарахованих процентів за січень 2015 року у сумі 20507,36 грн. за період з 01.02.2015 року по 23.04.2015 року;

- 1612,24 грн. із нарахованих процентів за лютий 2015 року у сумі 18 522,78 грн. за період з 01.03.2015 року по 23.04.2015 року;

- 775,35 грн. із нарахованих процентів за березень 2015 року у сумі 20507,36 грн. за період з 01.04.2015 року по 23.04.2015 року.

Усього - 11589,63 грн. (743,98 + 3235,14 + 2855,30 + 2367,62 + 1612,24 + 775,35 = 11589,63).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 274 877,71 грн., з яких: 263 288,08 грн. - проценти за користування кредитними коштами, 11589,63 грн. - пеня.

Заперечення відповідача проти позову спростовуються викладеним.

Крім того, згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач, маючи обов'язок відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, довести обставини на підтвердження заперечень проти позову, не надав доказів щодо наявності випадку чи непереборної сили, що стали причиною порушення ним кредитних зобов'язань.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1 218 грн.; у погодинному розмірі - 7,29 грн.

З урахуванням викладеного, враховуючи розмір позовних вимог у загальній сумі 335311,11 грн., заявлених з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, судовий збір повинен складати 5029,67 грн. (335311,11 х 1,5% = 5029,67). Під час звернення з позовом до суду позивач сплатив за платіжним дорученням № 6550-1286 від 23.10.2015 року судовий збір у сумі 5867,36 грн. (а.с. 5 том 1).

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 837,69 грн. (5867,36 - 5029,67 = 837,69).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог просить повернути йому надмірно сплачений судовий збір у сумі 837,69 грн., що з у рахуванням викладеного є підставою для задоволення його клопотання.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 4 123,17 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (274877,71 х 5029,67 / 335311,11 = 4123,17).

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, буд. 8, ідентифікаційний код 35986512) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280) проценти за користування кредитними коштами у сумі 263 288,08 грн., пеню у сумі 11 589,63 грн., судовий збір у сумі 4 123,17 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 837,69 грн., надмірно сплачений у складі судового збору у сумі 5867,36 грн. за платіжним дорученням № 6550-1286 від 23.10.2015 року, про що винести ухвалу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.01.2016 року.

Суддя ОСОБА_4