Ухвала

від 08.06.2016 по справі 904/9375/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.06.16р. Справа № 904/9375/15

За заявою: Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" Дніпропетровської міської ради про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.16 року

у справі: за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ

до Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", м. Дніпропетровськ

про стягнення 335 311,11 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 130 від 02.04.2015 року, представник;

від заявника (відповідача) ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.05.2016 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 15.12.2015 року про зменшення розміру позовних вимог просило стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" заборгованість у сумі 335 311,11 грн., з яких: 263 288,08 грн. - прострочена заборгованість щодо сплати процентів за користування кредитом за період 22.03.2014 року по 24.04.2015 року, 72 023,03 грн. - пеня за несплату процентів за період 24.04.2014 року по 24.04.2015 року. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" проценти за користування кредитними коштами у сумі 263 288,08 грн., пеню у сумі 11 589,63 грн., судовий збір у сумі 4 123,17 грн.

23.03.2016 року господарським судом виданий наказ на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року.

26.05.2016 року Комунальне підприємство "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" Дніпропетровської місткої ради звернулось до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 року до 01.09.2016 року.

Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач зазначає, що такі обставини як процедура передачі дирекції у комунальну власність, тяжке фінансове становище підприємства, відсутність коштів унеможливлює погашення заборгованості. Щодо можливості погасити заборгованість посилається на те, що міським бюджетом передбачено фінансування будівництва на 2016 рік та утримання дирекції, у тому числі погашення боргів, на підтвердження чого заявник надав Програму розвитку транспортного комплексу м. Дніпропетровська на 2012 - 2016 роки із виділеними коштами у сумі 3654,600 тис грн.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2016 року заяву прийнято до розгляду у судовому засіданні 08.06.2016 року.

У судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву із зазначених у ній підстав.

У поданих 08.06.2016 року письмових поясненнях представник позивача зазначає, що виділення коштів у цільовій програмі ще не означає їх фактичне виділення на погашення заборгованості, доказом чого могло б бути внесення зазначених витрат у відповідну статтю міського бюджету на 2016 рік. Цих доказів відповідач не надає, а тому позивач просить вирішити питання щодо відстрочки виконання рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви докази, заслухавши представників сторін, господарським судом встановлено, що подана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до підпункту 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

За змістом пункту 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 121 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для відстрочки виконання судового рішення, відповідач суду не надав.

Так, відповідач не прийняв заходів для розкриття суду свого фінансового стану на час розгляду заяви з розгорнутим аналізом активів за всіма видами майна, у тому числі й грошових коштів на усіх своїх банківських рахунках.

Відповідачем не наведено доказів прийняття ним заходів щодо зміни способу виконання судового рішення, а також прийняття заходів до погашення заборгованості з використанням інших правових механізмів, у тому числі за участю позивача. Неможливість боржником погасити заборгованість шляхом залучення банківських кредитів, фінансових активів за рахунок поручителів, гарантів тощо відповідач суду не довів.

Отже, доказів на підтвердження відсутності коштів, а також на підтвердження того, що скрутний фінансовий стан боржника утворився внаслідок об'єктивних підстав, а не внаслідок його власної господарської діяльності суду не надано.

Із наданого позивачем листа департамента транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради № 10/10-8 від 19.05.2016 року вбачається, що рішенням міської ради від 30.03.2016 року № 3/5 "Про міський бюджет на 2016 рік" (із змінами та доповненнями) було затверджено бюджетні асигнування на 2016 рік по КФК 170603 "Інші заходи у сфері електротранспорту", КЕКВ 2610 на утримання КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" в сумі 33492,029 тис. грн. (а.с. 200 том 1).

Відповідно до наданої до суду копії Програми розвитку транспортного комплексу міста Дніпропетровська на 2012 - 2016 роки у частині додатка 1 "Завдання і заходи з виконання Програми розвитку транспортного комплексу міста Дніпропетровська на 2012 - 2016 роки" стосовно фінансування на 2016 рік (із змінами та доповненнями, затвердженими рішенням міської ради від 27.04.2016 року № 6/7) передбачені витрати на утримання КП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" на перехідний період, у т. ч. погашення боргів, на суму 3654,600 тис. грн. (а.с. 201 - 203 том 1).

Однак при цьому позивач не надав жодних доказів на підтвердження отримання коштів, передбачених вказаною Програмою розвитку, у період бажаної для нього відстрочки виконання судового рішення, а саме - до 01.09.2016 року. Відтак відповідач не довів, що подана ним заява не має наміру затягнути виконання судового рішення, що є недопустимим.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 року відсутні.

Відповідач не позбавлений права на повторне звернення до суду з аналогічною заявою, обгрунтованою належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 року у справі № 904/9375/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 08.06.2016 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_3