Ухвала

від 16.01.2016 по справі 2/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"16" січня 2016 р. Справа № 2/10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Полтавського навчально-курсового комбінату агропромислового комплексу (вх.№160 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від "25" грудня 2008 р. у справі № 2/10

за позовом Центру бойової підготовки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, м. Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ, 2. Полтавський навчально-курсовий комбінат Державного департаменту продовольства, м. Полтава

до Полтавської міської ради, м. Полтава

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

08.12.2008р. Центр бойової підготовки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою до Полтавської міської ради про визнання за ним права оперативного управління за належним державі майном в місті Полтаві по пров. Волочаївський, 2 та пров. Волочаївський, 2-а.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.12.2008р. у справі №2/10 (суддя Ціленко В.А.) позов задоволено; визнано за Центром бойової підготовки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області право повного оперативного управління на майно, що належить державі в особі Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області і розташоване за адресою: м. Полтава, пров. Волочаївський, 2-а та відповідно до технічного паспорту КП "Інвентаризатор" №19869 складається з: гуртожитку (А-5), теплогенераторної (Б-1), вбиральні (В-1), адмінбудівлі - перший поверх (Г-2), навчального полігону (Д), огорожі (№1, 2), хвіртки (№3, 4), воріт (№5) і по пров. Волочаївський, 2 та складається з: напівпідвальної частини чотирьохповерхового гуртожитку (В-2), трьох боксів гаражів (Ч-1); стягнуто на користь Центру бойової підготовки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з Полтавської міської ради 85, 00грн. державного мита та 118, 00грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Полтавський навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 25.12.2008р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VI (в редакції, що діяла на момент прийняття Закону), судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваного рішення, до набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

За змістом вказаної частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, подання апеляційної скарги (апеляційного подання) після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку, оскільки визначений строк є присічним.

При цьому, відповідно до абзазу 8 пункту 6 Постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", господарським судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням припису абзацу 7 пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення. Це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки Господарським процесуальним кодексом України до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присікальний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2008р. прийнято позовну заяву, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.12.2008р.; Полтавський навчально-курсовий комбінат Державного департаменту продовольства є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Згідно наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.74), апелянт був завчасно (13.12.2008р.) повідомлений про час та місце розгляду справи.

Проте, Полтавський навчально-курсовий комбінат не забезпечив участі повноважного представника в судовому засіданні, призначеного на 25.12.2008р., письмових пояснень щодо неможливості явки представника не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від апелянта матеріали справи не містять.

25.12.2008р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Як свідчить відтиск штампу суду першої інстанції на зворотньому боці останнього аркушу рішення, рішення суду було направлено усім учасникам судового процесу (4 примірника) 09.01.2009р.

Згідно наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.79), апелянт отримав рішення місцевого господарського суду 13.01.2009р.

Проте, з апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного господарського суду лише 29.12.2015р., про що свідчить відтиск штампу відділення поштового зв'язку на поштовому конверті, тобто майже через 7 років.

Колегія суддів також зазначає, що у 2010 році апелянту надсилалась ухвала суду від 05.03.2010р. про виправлення описки в рішенні суду від 25.12.2008р., яка була ним отримана (а.с.87), а в 2013 році на адресу апелянта судом була надіслана ухвала суду від 20.05.2013р. про призначення до розгляду у судовому засіданні заяви про видачу судового наказу на 30.05.2013р., яка також була отримана заявником (а.с.120), ухвалу суду від 30.05.2013р. про видачу наказу про примусове виконання рішення суду від 25.12.2008р. апелянт також отримував (а.с.139).

В обгрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку апелянт посилається на те, що під час розгляду справи, він не був присутній на судових засіданнях; про прийняття оскаржуваного рішення апелянт дізнався лише 15.12.2015р. після ознайомлення з матеріалами справи; з 21.01.2015р. у апелянта призначено нового керівника, під керівництвом якого розпочалась робота щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення, якими користується комбінат.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.06, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.10) .

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки матеріали справи містять належні докази повідомлення апелянта про час та місце розгляду судового засідання, в якому було прийнято оскаржуване рішення, вказане рішення апелянт отримав, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, як і не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та оскарження рішення після його отримання у встановлений процесуальним законодавством строк.

Колегія суддів також вважає, що зміна керівництва апелянта не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, оскільки такі обставини не є такими, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Враховуючи, що апелянтом у клопотанні про поновлення строку не наведено обгрунтованих доводів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а вказані ним обставини суд не вважає такими, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Полтавського навчально-курсового комбінату агропромислового комплексу про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 25.12.2008р. та повернення апеляційної скарги заявнику.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИЛА:

Відмовити Полтавському навчально-курсовому комбінату агропромислового комплексу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 25.12.2008р.

Повернути Полтавському навчально-курсовому комбінату агропромислового комплексу апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатками, всього на 12арк., у тому числі копія платжного доручення №462 від 24.12.2015р. про сплату судового збору на 1арк., поштові квитанції та описи вкладення у цінний лист на 4арк., та поштовий конверт.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.