Постанова

від 12.01.2016 по справі 920/1515/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа № 920/1515/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» , м. Суми (вх. №5539С/1-18)

на рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2015р.

у справі № 920/1515/15

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті ЛТД» , м. Івано Франківськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» , м. Суми

про стягнення 181 967 грн. 95 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Сумської області в якому просив стягнути з відповідача на його користь 102400,00 грн. основного боргу, 30566,41 грн. пені, 2512,31 грн. 3% річних, 46489,23 грн. інфляційних втрат, судові витрати у розмірі 2729, 52 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.10.2015р. (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті ЛТД» 102400 грн. 00 коп. основного боргу, 2512 грн. 31 коп. 3% річних, 45304 грн. 08 коп. інфляційних збитків, 2402 грн. 65 коп. судового збору; в частині стягнення 19251 грн. 20 коп. пені - відмовлено; в частині стягнення 1185 грн. 15 коп. інфляційних втрат - відмовлено.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» , м. Суми з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2015р. у справі №920/1515/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт в обґрунтування своєї позиції зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає про те, що мирову угоду між сторонами у даній справі було затверджено на стадії примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2013р. у справі №920/1938/13 на підставі відповідного наказу, а тому на думку апелянта, позивач не позбавлений права звернутись з позовом до господарського суду про спонукання виконати мирову угоду.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу ОСОБА_2

Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2015р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2015 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р. розгляд справи відкладено на 12.01.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

12.01.2016р. від апелянта на адресу суду факсограмою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника прибути у призначене судове засідання.

У судове засідання 12.01.2016р. представники позивача та відповідача не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №6102216971697, №6102216971700, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач та відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України ) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.12.2013р. у справі № 920/1938/13 позовні вимоги задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біг СіТі ЛТД» 139400,00 грн. боргу, 2142,55 грн. 3% річних, 418,19 грн. інфляційних втрат, 3200 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 2839,29 грн. витрат по сплаті судового збору, про що 23.12.2013р. видано відповідний наказ.

В березні 2014 року на стадії примусового виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 920/1938/13 сторони домовились укласти мирову угоду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.05.2014 року у справі № 920/1938/13 затверджено мирову угоду, згідно умов якої відповідач зобов'язувався здійснювати на користь позивача оплату загальної суми заборгованості, що становить 128000,03 (сто двадцять вісім тисяч) грн. 03 коп., шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача №26005001160079 в ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" МФО 322001, наступним чином: 25600 (двадцять п'ять тисяч шістсот) грн. - до 31 серпня 2014 року; 25600 (двадцять п'ять тисяч шістсот) грн. - до 30 вересня 2014 року; 25600 (двадцять п'ять тисяч шістсот) грн. - до 31 жовтня 2014 року; 25600 (двадцять п'ять тисяч шістсот) грн. - до 30 листопада 2014 року; 25600,03 (двадцять п'ять тисяч шістсот) грн. 03 коп. - до 31 грудня 2014 року.

Станом на 03.10.2014 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» здійснило частково сплату боргу товариству з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті ЛТД» в сумі 25600 грн. 00 коп.

Зазначене вище стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Сумської області, в якому останній просив стягнути з відповідача на його користь, з урахуванням уточнених позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 102400 грн. 00 коп. основного боргу, 19251 грн. 20 коп. пені, 2512 грн. 31 коп. 3% річних, 46489 грн. 23 коп. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 29.05.2014 року у справі № 920/1938/13, у зв'язку з чим станом на 10.09.2015 року відповідач, на його думку, зобов'язаний сплатити позивачу борг в сумі 102400 грн. 00 коп.

07.10.2015р. господарським судом Сумської області, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне .

Відповідно до ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, тому повинна відповідати вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно підпункту 3.19 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Оскільки в ухвалі господарського суду Сумської області від 29.05.2014р. у справі №920/1938/13 про затвердження мирової угоди не вказано дати набрання нею законної сили та строку пред'явлення її до виконання як виконавчого документа, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена ухвала не є виконавчим документом та не може бути пред'явлена до виконання.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду та враховує наступне.

На підставі ст. 121 ГПК України, ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 256, 257, 509, 625 Цивільного кодексу України господарський суд першої інстанцій дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті ЛТД» 102400 грн. 00 коп. основного боргу, 2512 грн. 31 коп. 3% річних, 45304 грн. 08 коп. інфляційних збитків, 2402 грн. 65 коп. судового збору.

Разом з тим, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано, що мирову угоду між сторонами у даній справі було затверджено на стадії виконання рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2013р. у справі №920/1938/13 на підставі відповідного наказу.

А тому, на думку колегії суддів, позивач мав право звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки стягнення спірної заборгованості вже було предметом розгляду у господарському суді при розгляді справи №920/1938/13.

За таких обставин, заявлені у даній справі позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат не можуть бути задоволені, у зв'язку з тим, що вказана заборгованість вже була фактично стягнута господарським судом Сумської області при розгляді справи №920/1938/13, а вимоги про спонукання до виконання мирової угоди позивачем під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції не заявлялись.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 15.09.2015р. у справі №926/1678/14.

Щодо висновків місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне виконання умов мирової угоди в сумі 19251грн. 20 коп., колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., згідно з якими умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 19251грн. 20 коп.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, що не відповідають обставинам справи в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 102400,00 грн. суми основного боргу, 2512,31 грн. - 3% річних, інфляційних збитків у сумі 45304,08 грн., 2402,65 грн. судового збору та в частині відмови в стягненні 1185,15 грн. інфляційних втрат.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 102400,00 грн. основного боргу, 2512,31 грн. 3% річних, 45304,08 грн. інфляційних збитків, 2402,65 грн. судового збору та в частині відмови в стягненні 1185,15 гр. інфляційних втрат, підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити, в решті рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2015р. слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті ЛТД» .

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, ч. 2 ст. 103, ч.ч. 1, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2015р. у справі №920/1515/15 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 102400,00 грн. суми основного боргу, 2512,31 грн. 3% річних, 45304,08 грн. інфляційних збитків, 2402,65 грн. судового збору та в частині відмови в стягненні 1185,15 грн. інфляційних втрат.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 102400,00 грн. суми основного боргу, 2512,31 грн. 3% річних, 46489,23 грн. інфляційних втрат.

В решті рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2015р. у справі №920/1515/15 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Біг сіті ЛТД (76018, м. івано-Франківськ, вул. Лепкого, 34, офіс 1, код 35765310) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Угроїдський цукровий завод» (40021, АДРЕСА_1, код 37053194, п/р 26000019410703 в РВ АКБ Індустріалбанк у м. Суми, МФО 313849) 3002,47 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 16.01.2016р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Россолов В.В.