ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
14 січня 2016 року м. Київ К/800/51523/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі№ 826/19665/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проскасування податкових повідомлень-рішень з пдв, -
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2015 року на підставі частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу позивача було залишено без руху у зв'язку з тим, що скаржником до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору. Крім того, скаржнику надано строк для зазначення причин пропуску строку на касаційне оскарження.
До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Як вбачається із касаційної скарги відповідачем оскаржується, зокрема, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року, тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції подано 07 грудня 2015 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
На усунення недоліків касаційної скарги, визначених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2015 року скаржником надано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначено, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на вказані судові рішення, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року повернуто скаржнику у зв"язку з несплатою судового збору.
Суддя-доповідач вважає, що дане клопотання є необґрунтованим, оскільки неналежне оформлення касаційної скарги, що призвело до її повернення скаржнику не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Відтак, суддя-доповідач вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Згідно з частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Керуючись ч. 1 ст. 211, 213, п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
3. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі № 826/19665/14 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України А.М. Лосєв
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2016 |
Оприлюднено | 10.02.2016 |
Номер документу | 55025606 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Лосєв А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні