Рішення

від 03.04.2007 по справі 8/27пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/27пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.04.07 р.                                                                                                     Справа № 8/27пд                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс",                   ЄДРПОУ 31621571, м.Селидове

до відповідача Межрегіональної української біржі, ЄДРПОУ 31402754, м.Ясинувата

про визнання договору дійсним

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Довбиш В.В.-дир.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", м.Селидове, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Межрегіональна українська біржа, м.Ясинувата, про визнання дійсним договору №715, укладеного 23.06.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" та ВАТ "Селидовське автотранспортне підприємство №11465".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами спірного контракту, внаслідок чого останній є дійсним.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення №5928571 від 12.03.2007р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

23.06.2003р. між позивачем та ВАТ "Селидовське автотранспортне підприємство №11465" був підписаний біржовий контракт №715.

Згідно з умовами вказаного контракту ВАТ "Селидовське автотранспортне підприємство №11465" прийняло на себе зобов'язання передати, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити вартість боксів легкових автомобілів (літ.Г-1, площею 128,0 кв.м.), які розташовані за адресою: м.Селидове, вул.Гоголя, 43.

Згідно із ст.15 Закону України "Про товарну біржу" біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених у вказаній статті умов.

Виходячи зі змісту позовної заяви, а також враховуючи пояснення позивача, за своїм змістом контракт №715 від 23.06.2003р. являє собою договір купівлі-продажу майна, допущеного до обігу на товарній біржі.

Вказаний контракт поданий до реєстрації та зареєстрований 23.06.2003р. за №715 на Межрегіональній українській біржі згідно із ч.1 ст.15 Закону України "Про товарну біржу", що підтверджується підписом та печаткою представника товарної біржі на третій сторонці спірного контракту.

Нормами Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент підписання біржового контракту №715 від 23.06.2003р., не було встановлено обов'язковості нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, за винятком купівлі-продажу житлових будинків.

Одночасно, частиною 2 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" також передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (враховуючи, що позов направлено до суду під час дії цього кодексу) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписом ст.220 Цивільного кодексу України суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, за змістом ст.220 Цивільного кодексу України сторони можуть звернутися до суду з вимогами про визнання дійсним лише того договору, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вказувалось вище, угоди, зареєстровані на біржі, згідно із ст.15 Закону України "Про товарну біржу" не підлягають нотаріальному посвідченню.

За таких обставин, за висновками суду, звернення позивача з вимогами про визнання дійсним біржового контракту №715 від 23.06.2003р. на підставі норм ст.220 Цивільного кодексу України є неправомірним.

Крім цього, судом також прийнято до уваги той факт, що за змістом ст.220 Цивільного кодексу України однією з обов'язкових умов для визнання договору дійсним є ухилення однієї із сторін цього договору від нотаріального посвідчення останнього.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом до Межрегіональної української біржі, якою було проведено реєстрацію спірного біржового контракту №715 від 23.06.2003р.

Проте, сторонами біржового контракту №715 від 23.06.2003р. є позивач та ВАТ "Селидовське автотранспортне підприємство №11465".

Таким чином, за висновками суду, відповідач - Межрегіональна українська біржа - ніяким чином не міг ухилятись від нотаріального посвідчення контракту №715 від 23.06.2003р., внаслідок чого звернення позивача до суду з вимогами до особи, яка не є стороною спірного контракту, є неправомірним.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання дійсним біржового контракту №715 від 23.06.2003р. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачене державне мито в сумі 102,00 грн., що перевищує розмір державного мита, встановленого для даної категорії справ.

Таким чином, надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 17,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України згідно із ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                         ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", м.Селидове до Межрегіональної української біржі, м.Ясинувата про визнання дійсним договору №715, укладеного 23.06.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" та ВАТ "Селидовське автотранспортне підприємство №11465".

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", м.Селидове з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 17 грн. 00 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 03.04.2007р. оголошено повний текст рішення.

           Суддя