Рішення

від 28.01.2016 по справі 922/1675/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р.Справа № 922/1675/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український ОСОБА_1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Агроекспорт", м. Харків про стягнення 5 525 035,64 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність №119 від 01.01.2015 р.;

представник відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.05.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Український ОСОБА_1", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Агроекспорт", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача, як солідарного боржника, заборгованість за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 року на користь позивача у сумі всього 5 525 035,64 грн., з яких: 5 083 790,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 441 245,64 грн. простроченої заборгованості за відсотками.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2015 у справі №922/1675/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український ОСОБА_1" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2015 у справі № 922/1675/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Також, Вищим господарським судом України в постанові зазначено, що суди мали надати належну правову оцінку додатковій угоді №2 від 24.10.2014 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 щодо наявності або відсутності обставин збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди, що є підставою для припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2015 року справу №922/1675/15 передано на новий розгляд судді Пономаренко Т.О.

Ухвалою господарського суду від 04 грудня 2015 року прийнято справу №922/1675/15 до розгляду та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17 грудня 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 08 грудня 2015 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український ОСОБА_1" про проведення судового засідання, призначеного на 17 грудня 2015 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду від 17 грудня 2015 року розгляд справи відкладався на 14 січня 2016 року.

В судовому засіданні 14 січня 2016 року судом оголошено перерву по справі ло 28 січня 2016 року з метою надання додаткових доказів по справі.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву (вх. №2850), в якій просить суд розглянути справу без режиму відеоконференції, у зв'язку з неможливістю Печерським районним судом міста Києва провести відеоконференцію.

Згідно ч. 8 ст. 74-1 ГПК України у разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з'явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладені положення, суд задовольняє заяву представника позивача про проведення судового засідання без режиму відеоконференції.

Представником відповідача через канцелярію суду було надано заяву (вх. №2851), в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 р. по справі №922/4001/15. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві. Також, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання доказів направлення касаційної скарги на Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 р. по справі №922/4001/15.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні з підставі, викладених у відзиві на позовну заяву. Проти задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи заперечував.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи залишається судом без задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними, оскільки відповідач не був позбавлений можливості надати ці докази завчасно.

Суд зазначає, що строк вирішення спору є обмеженим відповідно до статті 69 ГПК України, а також судом були створені сторонам належні умови для надання усіх необхідних доказів.

Тому суд зауважує, що заявлене представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Суд вважає також, що наведені позивачем підстави, не є обставинами, зазначеними у ст. 77 ГПК України, необхідними для відкладання розгляду справи, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/1675/15 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" (ОСОБА_1) та Приватним підприємством "Реал-Ком" (Позичальник) було укладено договір про надання кредиту овердрафту №9/14-Хрк від 06 лютого 2014 року (надалі - Кредитний договір), відповідно до предмету якого ОСОБА_1 здійснює платежі Позичальника на суму, що перевищує залишок грошових коштів на поточному рахунку №26004032342401 в ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК", в межах встановленого ліміту кредитування за кредитним овердрафтом за наявності вільних грошових коштів і періодом повного погашення заборгованості за основним боргом з утворенням кредитового сальдо на кінець банківського дня кожні 60 календарних днів. Сума ліміту кредитування встановлюється сторонами у розмірі 5 100 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, сплачувати на рахунок №37391032342404 суму процентів за користування кредитом "овердрафт", що нарахована за попередній календарний місяць, виходячи з 19,5% річних відповідно до договору.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит "овердрафт" не пізніше 05 серпня 2014 року.

У разі невиконання зобов'язань, визначених п. 3.3, а саме - в разі неповернення отриманих кредитних коштів, несплати усіх процентів за фактичний строк користування кредитом "овердрафт" цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі 39% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення (п. 3.5 кредитного договору).

У п. 8.11 кредитного договору сторони погодили, що зміни і доповнення до цього договору оформлюються угодами сторін, які після їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками стають невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 8.12 строк дії кредитного договору встановлюється з дня підписання цього договору і до повного погашення позичальником усіх зобов'язань за даним договором.

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 06.02.2014 між ПАТ "Український ОСОБА_1" та ТОВ "Реал-Агроекспорт" (як поручителем) укладено договір поруки №9-14-ХРК/ПОР 2, за умовами якого відповідач зобов'язався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, укладеного між ПАТ "Укрбізнесбанк" та ПП "Реал-Ком" на суму 5 100 000,00 грн зі сплатою 19,5% річних, з встановленим строком погашення до 05.08.2014 року.

Згідно п. 3.1 договору поруки він набуває чинності та діє з моменту його підписання до закінчення трьох років з дня настання строку виконання боржником боргових зобов'язань перед банком.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Зміни і доповнення умов цього договору можливі тільки по взаємному волевиявленню сторін та оформлюються додатковою угодою у письмовій формі (п. 4.2 договору поруки).

Судом встановлено, що 07 травня 2014 року між ПАТ "Український ОСОБА_1" (як кредитором) та ПП "Реал-Ком" (як позичальником) укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06 лютого 2014 року, якою внесені зміни до пунктів 1.1, 3.1, 3.5, 3.16, 3.21, 3.22, 8.3 кредитного договору. Зокрема, п. 1.1. викладено в новій редакції: "ОСОБА_1 здійснює платежі позичальника на суму, що перевищує залишок грошових коштів на поточному рахунку №26004032342401 в ПАТ "Укрбізнесбанк", в межах встановленого ліміту кредитування за кредитом "овердрафт" за наявності вільних грошових коштів і періодом повного погашення заборгованості за основним боргом з утворенням кредитового сальдо на кінець банківського дня: в період з 06.02.2014 по 06.05.2014 кожні 60 календарних днів; з 07.05.2014 кожні 0 календарних днів".

Пункт 3.1 кредитного договору викладено в новій редакції: "Щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, сплачувати на рахунок № 37391032342404 суму процентів за користування кредитом "овердрафт", що нарахована за попередній календарний місяць, виходячи з 23,0% річних відповідно до договору".

Згідно з новою редакцією п. 3.5 кредитного договору в разі невиконання зобов'язань, визначених п. 3.3 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 46,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Додаткова угода №1 до кредитного договору набуває сили з моменту її підписання сторонами, діє протягом усього строку дії кредитного договору і є його невід'ємною частиною.

Також 07 травня 2014 року між банком та ТОВ "Реал-Агроекспорт" було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №9-14-ХРК/ПОР 2 від 06 лютого 2014 року, якою внесені зміни до п. 1.1. договору поруки і викладено його в новій редакції: "Відповідно до цього договору поручитель зобов'язується солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, укладений між банком і ПП "Реал-Ком" на суму 5 100 000,00 грн. зі сплатою 23,0% річних, а також комісій, пені, штрафів згідно з умовами кредитного договору зі встановленим строком погашення до 05.08.2014 року".

Крім того, сторони домовились доповнити п. 2.6. договору поруки другим абзацом, який викладено в наступній редакції: "Поручитель підтверджує, що ознайомлений з додатковою угодою №1 від 07.05.2014 до кредитного договору. Заперечень та зауважень до пунктів додаткової угоди №1 від 07.05.2014 кредитного договору поручитель не має. Всі умови додаткової угоди №1 від 07.05.2014 до кредитного договору його відомі, зрозумілі та узгоджені".

Додаткова угода набуває сили з моменту її підписання сторонами, діє протягом усього строку дії договору поруки і є його невід'ємною частиною (п. 4 додаткової угоди).

24 жовтня 2014 року банком та позичальником укладено додаткову угоду №2 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, якою внесено зміни до пункту 3.5 кредитного договору, а саме викладено його в новій редакції: "В разі невиконання зобов'язань, визначених п. 3.3. цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 46,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення. Починаючи з 06.08.2014 позичальник сплачує банку проценти у розмірі 24,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення".

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 2 від 24 жовтня 2014 року всі інші пункти договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06 лютого 2014 року, яких не стосується додаткова угода №2, залишаються незмінними.

Додаткова угода №2 набуває сил з моменту підписання її сторонами, діє протягом усього строку дії договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 і є його невід'ємною частиною (п. 3 додаткової угоди).

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, однак позичальник неналежно виконував зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06 лютого 2014 року утворилась заборгованість, яка станом на 13.03.2015 року склала 5 525 035,64 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 5 083 790,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 441 245,64 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приватне підприємство "Реал-Ком" свого зобов'язання за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06 лютого 2014 року у повному обсязі не виконав.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Як вже зазначалось вище, 06 лютого 2014 року між банком та поручителем (відповідачем) був укладений договір поруки №9-14-ХРК/ПОР 2

Пунктом 1.1 визначені істотні умови договору поруки №9-14-ХРК/ПОР 2 від 06 лютого 2014 року, а саме відповідач зобов'язався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06 лютого 2014 року, укладеного між ПАТ "Укрбізнесбанк" та ПП "Реал-Ком" на суму 5 100 000,00 грн. зі сплатою 19,5% річних, з встановленим строком погашення до 05.08.2014 року.

Крім того, п.2.6 договору поруки встановлено, що поручитель підтверджує, що ознайомлений з кредитним договором, всі умови йому відомі та зрозумілі.

Надалі, між банком та позичальником укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до істотних умов кредитного договору, а саме до п. 3.1 кредитного договору, який викладено в наступній редакції: "Щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, сплачувати на рахунок № 37391032342404 суму процентів за користування кредитом "овердрафт", що нарахована за попередній календарний місяць, виходячи з 23,0% річних відповідно до договору".

Згідно з новою редакцією п. 3.5 кредитного договору в разі невиконання зобов'язань, визначених п. 3.3 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 46,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Як зазначалось вище, 07 травня 2014 року між банком та ТОВ "Реал-Агроекспорт" було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №9-14-ХРК/ПОР 2 від 06 лютого 2014 року, якою внесені зміни до істотних умов договору поруки, а саме поручитель зобов'язується солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, укладений між банком і ПП "Реал-Ком" на суму 5 100 000,00 грн. зі сплатою 23,0% річних, а також комісій, пені, штрафів згідно з умовами кредитного договору зі встановленим строком погашення до 05.08.2014 року.

Також, сторонами в договорі поруки визначено п. 2.6, в якому сторони погодили, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений з Додатковою угодою №1 від 07.05.2014р. до договору про надання кредиту овердрафт від 06.02.2014 р., заперечень та зауважень поручитель не має.

Отже, збільшення відповідальності поручителя було оформлене відповідною додатковою угодою до основного договору.

24 жовтня 2014 року банком та позичальником укладено додаткову угоду №2 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, якою внесено зміни до пункту 3.5 кредитного договору, а саме викладено його в новій редакції: "В разі невиконання зобов'язань, визначених п. 3.3. цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 46,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення. Починаючи з 06.08.2014 позичальник сплачує банку проценти у розмірі 24,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення".

А отже, з аналізу внесених змін Додатковою угодою №2 до кредитного договору випливає, що розмір відсотків за користування кредитом не був змінений, а розмір відсотків, який підлягає нарахуванню на прострочену заборгованість зменшився з 46% до 24% з 06.08.2014 року.

Виконання позивачем умов Додаткової угоди №2 підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про стан заборгованості Приватного підприємства "Реал-Ком" станом на 13.03.2015 року, в якій зазначено, що на суму простроченої заборгованості здійснюється нарахування у розмірі 24% (т. 1, а. с. 47-49).

Суд зазначає, що збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, а відтак і збільшення відповідальності позичальника та поручителя відбулось тільки після укладення Додаткової угоди №1.

Під час нового розгляду судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року по справі №922/4001/15, залишеною без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2015 року, ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Реал-Ком" код 34392875 зареєстроване як юридична особа 20.07.2006 р. за №14801020000027856 за адресою: 61171, м. Харків, Салтівське ШосеАДРЕСА_1.

Також, визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" у розмірі 10 241 327,86 грн. погашеними, провадження по справі припинено.

Крім того, зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09 листопада 2015 року внесено запис про державну реєстрацію припинення Приватного підприємства "Реал-Ком" (т. 2, а.с. 25-32).

Згідно із ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Термін "порука", застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобов'язання.

Відповідна правова позиція викладене у Постанові Верховного суду України від 07 листопада 2012 року у справі №6-129цс-12.

З урахуванням вимог ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім того, в Постанові від 25 листопада 2015 року у справі №6-172цс15 Верховного суду України зазначив, що положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виникло з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов'язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

Таким чином, оскільки у правовідносинах між Публічним акціонерним товариством "Український ОСОБА_1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-Агроекспорт" по Договору поруки №9-14-ХРК/ПОР 2 від 06 лютого 2014 року станом на дату розгляду справи №922/1675/15 відсутнє рішення суду про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06 лютого 2014 року, враховуючи ліквідацію Приватного підприємства "Реал-Ком" у зв'язку з визнанням його банкрутом, зобов'язання за Договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06 лютого 2014 року є припиненим, що є підставою для припинення зобов'язання за Договором поруки №9-14-ХРК/ПОР 2 від 06 лютого 2014 року.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Український ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український ОСОБА_1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Агроекспорт" про стягнення 5 525 035,64 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.02.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

справа №922/1675/15