Постанова

від 04.07.2016 по справі 922/1675/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Справа № 922/1675/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А. за участю представників: позивача:Лизуненко А.В. дов. від 1.04.2016 № 161 відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" на рішенняГосподарського суду Харківської області від 28.01.2016 та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі№ 922/1675/15 Господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Агроекспорт" простягнення 5 525 035,64 грн. ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" (далі - ПАТ "Український Бізнес Банк", банк) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Агроекспорт", як до майнового поручителя (далі - ТОВ "Реал-Агроекспорт", товариство), про стягнення заборгованості за кредитним договором №9-14-Хрк від 06.02.2014 у розмірі 5525035,64 грн., з яких: 5083790,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 441245,64 грн. простроченої заборгованості за відсотками.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2015 (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 (головуючий суддя - Черленяк М.І., судді Ільїна О.В., Хачатрян В.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 (головуючий суддя - Демидова А.М., судді Волік І.М., Шевчук С.Р.) рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2016 (суддя Пономаренко Т.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 (головуючий суддя - Білоусова Я.О., судді Тарасова І.В., Шевель О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій обґрунтовані приписами статей 553, 559, 609 Цивільного кодексу України, керуючись якими суди, з огляду на встановлені обставини щодо ліквідації боржника за основним зобов'язанням - ПП "Реал-Ком" та припинення зобов'язання за договором поруки, дійшли висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ПАТ "Український Бізнес Банк" звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема наголошує на тому, що висновки судів щодо припинення зобов'язання за договором поруки у зв'язку з ліквідацією боржника за кредитним зобов'язанням не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 25.11.2015 у справі №6-172цс15. Судами не враховано, що кредитор реалізував своє право на стягнення з майнового поручителя заборгованості за кредитом до ліквідації боржника, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в такому випадку зобов'язання за договором поруки не є припиненими. Таким чином судами неправильно застосовано статті 553, 559, 609 Цивільного кодексу України та не дотримано вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06.02.2014 між ПАТ "Український бізнес банк" та ПП "Реал-Ком" укладено договір про надання кредиту овердрафту №9/14-Хрк, згідно з яким банк здійснює платежі позичальника на суму, що перевищує залишок грошових коштів на поточному рахунку №26004032342401 в ПАТ "Укрбізнесбанк", в межах встановленого ліміту кредитування за кредитним овердрафтом за наявності вільних грошових коштів і періодом повного погашення заборгованості за основним боргом з утворенням кредитового сальдо на кінець банківського дня кожні 60 календарних днів. Сума ліміту кредитування встановлюється сторонами у розмірі 5100 000,00 грн.

Відповідно до п.8.11. договору зміни і доповнення до цього договору оформлюються угодами сторін, які після їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками стають невід'ємною частиною цього договору.

06.02.2014 між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ТОВ "Реал-Агроекспорт" укладено договір поруки №9-14-ХРК/ПОР2, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, укладеного між ПАТ "Укрбізнесбанк" та ПП "Реал-Ком" на суму 5100000,00 грн. зі сплатою 19,5% річних, з встановленим строком погашення до 05.08.2014.

Відповідно до п.4.1. договору поруки у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Пунктом 4.2 договору поруки сторони погодили, що зміни і доповнення умов цього договору можливі тільки по взаємному волевиявленню сторін та оформлюються додатковою угодою у письмовій формі.

07.05.2014 між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ПП "Реал-Ком" укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, якою внесені зміни до пунктів 1.1, 3.1, 3.5, 3.16, 3.21, 3.22, 8.3 кредитного договору. Зокрема п. 1.1. договору викладено в наступній редакції: "1.1. Банк здійснює платежі позичальника на суму, що перевищує залишок грошових коштів на поточному рахунку №26004032342401 в ПАТ "Укрбізнесбанк", в межах встановленого ліміту кредитування за кредитом "овердрафт" за наявності вільних грошових коштів і періодом повного погашення заборгованості за основним боргом з утворенням кредитового сальдо на кінець банківського дня: в період з 06.02.2014р. по 06.05.2014р. кожні 60 календарних днів; з 07.05.2014р. кожні 0 календарних днів".

Пункт 3.1 кредитного договору викладено в наступній редакції: "3.1. Щомісячно, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, сплачувати на рахунок №37391032342404 суму процентів за користування кредитом "овердрафт", що нарахована за попередній календарний місяць, виходячи з 23,0% річних відповідно до договору".

Пункт 3.5. кредитного договору викладено в наступній редакції: « 3.5. В разі невиконання зобов'язань, визначених п. 3.3. цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 46,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Відповідно до п.9 додаткової угоди ця додаткова угода №1 набуває сили з моменту її підписання сторонами, діє протягом усього строку дії кредитного договору і є його невід'ємною частиною.

07.05.2014 між банком та ТОВ "Реал-Агроекспорт" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №9-14-ХРК/ПОР 2 від 06.02.2014, якою внесені зміни до п. 1.1. договору поруки і викладено його в наступній редакції: "1.1. Відповідно до цього договору поручитель зобов'язується солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, укладений між банком і ПП "Реал-Ком" на суму 5 100 000,00 грн. зі сплатою 23,0% річних, а також комісій, пені, штрафів згідно з умовами кредитного договору зі встановленим строком погашення до 05.08.2014 року".

Крім цього сторони домовились доповнити п. 2.6. договору поруки другим абзацом, який викладено в наступній редакції: "Поручитель підтверджує, що ознайомлений з додатковою угодою №1 від 07.05.2014р. до кредитного договору. Заперечень та зауважень до пунктів додаткової угоди №1 від 07.05.2014р. кредитного договору поручитель не має. Всі умови додаткової угоди №1 від 07.05.2014р. до кредитного договору йому відомі, зрозумілі та узгоджені".

Відповідно до п.4 додаткової угоди №1 ця додаткова угода набуває сили з моменту її підписання сторонами, діє протягом усього строку дії договору поруки і є його невід'ємною частиною.

24.10.2014 між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ПП "Реал-Ком" укладено додаткову угоду №2 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, якою внесено зміни до пункту 3.5. кредитного договору, а саме викладено його в наступній редакції: "3.5. В разі невиконання зобов'язань, визначених п. 3.3. цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 46,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення. Починаючи з 06.08.2014р. позичальник сплачує банку проценти у розмірі 24,0% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення".

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 2 від 24.10.2014р. всі інші пункти договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014р., яких не стосується додаткова угода №2, залишаються незмінними.

Відповідно до п.3 додаткової угоди №2 ця додаткова угода №2 набуває сили з моменту підписання її сторонами, діє протягом усього строку дії договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014р. і є його невід'ємною частиною.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням позичальником (ПП "Реал-Ком") зобов'язань за кредитним договором про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, у зв'язку з чим станом на 13.03.2015 утворилась заборгованість у розмірі 5525035,64 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5 083 790,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 441 245,64 грн. При цьому ПАТ "Український Бізнес Банк", керуючись умовами договору поруки №9-14-ХРК/ПОР2 від 06.02.2014, звернувся з позовом до ТОВ "Реал-Агроекспорт", як до солідарного з Позичальником боржника.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ПП "Реал-Ком" договір про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 є кредитним договором.

Згідно з частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно приписів статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Водночас приписами статті 559 Цивільного кодексу України унормовано, що порука припиняється зокрема з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 17.11.2015 наголошував на тому, що суди не надали належної правової оцінки додатковій угоді №2 від 24.10.2014 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 щодо наявності або відсутності обставин збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди, що є підставою для припинення поруки відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи додаткову угоду №1 від 07.05.2014 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014, додаткову угоду №1 від 07.05.2014 до договору поруки №9-14-ХРК/ПОР 2 від 06.02.2014, а також додаткову угоду №2 від 24.10.2014 до договору про надання кредиту овердрафт №9-14-Хрк від 06.02.2014 суди встановили, що збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, та збільшення відповідальності позичальника та поручителя відбулось тільки після укладення додаткової угоди №1, яка була погоджена з поручителем. Отже підстави для припинення поруки у зв'язку зі збільшенням відповідальності поручителя - відсутні.

Натомість під час нового розгляду відповідачем до матеріалів справи надано копію ухвали господарського суду Харківської області від 29.10.2015 у справі №922/4001/15 та копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2015, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, відповідно до яких юридичну особу - Приватне підприємство "Реал-Ком" код 34392875, що зареєстроване як юридична особа 20.07.2006р. за №14801020000027856 за адресою: 61171, м. Харків, Салтівське Шосе, будинок 242, квартира 297 ліквідовано. Визнано вимоги, зокрема, Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" у розмірі 10241327,86 грн. погашеними. Провадження у справі припинено. Зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Як підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2015 за №1000491424, 09.11.2015 до державного реєстру внесено запис про припинення державної реєстрації ПП "Реал-Ком".

Частиною 1 статті 609 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином грошове зобов'язання ПП "Реал-Ком" перед ПАТ "Український Бізнес Банк" припинено у зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до змісту статей 559, 598 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Судами була врахована позиція Верховного суду України у постановах від 07.11.2012 №6-129цс-12, від 25.11.2015 №6-172цс15 стосовно того, що порука припиняється в разі припинення основного зобов'язання.

Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 №6-172цс15 зауважено на тому, що припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов'язанням, не припиняє поруки якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника. На цьому висновку наголошує банк у поданій ним касаційній скарзі.

Поряд з цим колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що обґрунтовуючи згаданий висновок Верховний Суд України посилався на частину 5 статті 11 Цивільного кодексу України якою врегульовано, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Саме тому, якщо до припинення юридичної особи - боржника, судом було розглянуто справу та винесено рішення про стягнення з майнового поручителя заборгованості за кредитним договором, є правові підстави стверджувати, що у майнового поручителя виник обов'язок сплатити заборгованість на підставі рішення суду, а не лише з договору поруки.

У справі, що переглядається таке рішення відсутнє. Відтак зобов'язання ТОВ "Реал-Агроекспорт" перед банком сплатити борг ПП "Реал-Ком" за кредитним договором №9-14-Хрк від 06.02.2014 є припиненими у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - боржника.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно приписів п.1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі зокрема щодо порушення судами статей 553, 559, 609 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі №922/1675/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А Кролевець