Постанова

від 01.02.2016 по справі 914/2788/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа №914/2788/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Мельник Г.І.

ОСОБА_1

при секретарі Гарматі О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» , м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2015р. (суддя Яворський Б.І.)

у справі №914/2788/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ» , м.Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» , м.Львів

про стягнення 43 853,40грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 по довіреності №1 від 01.01.2016р.

від відповідача(апелянта): ОСОБА_3-О. І. по довіреності від 28.12.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.2015р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ» , м.Львів задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ» 43 853,40 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» , м.Львів, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення не надав належної оцінки фактам порушення вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та п.9.4 договору, укладеному між сторонами, які були встановлені Державною фінансовою інспекцією у Львівській області при проведенні перевірки господарської операції щодо закупівлі послуг систем безпеки за укладеними між сторонами у справі договорами, оскільки відповідачем було сплачено позивачу за послуги по реагуванню на тривожну сигналізацію, які фактично не були надані. Тому, з метою усунення виявленого порушення, ДФІ вимагає усунення вказаного порушення шляхом стягнення з контрагента сум зайвих виплат. Одночасно, на думку апелянта, господарським судом не були досліджені та взяті до уваги положення ЗУ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні щодо того, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. Відтак, апелянт просить суд скасувати рішення господарського суду від 26.10.2015р. та покласти судові витрати на позивача.

У судовому засіданні 01.02.2016р. представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду скасувати, судові витрати покласти на позивача. Представник позивача обґрунтованого відзиву не надав, проте заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим і просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Відповідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 25.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» (замовник) було укладено 7 (сім) договорів про надання послуг, а саме:

1) договір №1310000375 від 25.10.2013р. про закупівлю послуги з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію на об'єкті УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» : ДСК «Дашава» , що знаходиться за адресою: с.Йосиповичі Стрийського р-ну Львівської обл.;

2) договір №1310000377 від 25.10.2013р. про закупівлю послуги з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію на об'єкті УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» : адмінбудинок, що знаходиться за адресою: вул.Костромська,25А, м.Рівне; Новоград-Волинська виробнича технічна служба, що знаходиться за адресою: вул.Коростинська,1, м.Новоград-Волинський Житомирської області;

3) договір №1310000381 від 25.10.2013р. про закупівлю послуги з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію на об'єкті УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» : база ремонтно-механічної служби, що знаходиться за адресою: с.Пукеничі Стрийського р-ну Львівської обл.; служба капітального ремонту свердловини, центральний склад, що знаходиться за адресою: с.Угерсько Стрийського р-ну Львівської обл.; Моршинський навчально-курсовий комбінат, що знаходиться за адресою: с.Лісовичі Стрийського району Львіської області;

4) договір №1310000383 від 25.10.2013р. про закупівлю послуги з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію на об'єкті УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» : ДКС «Опари» Опарського ВУПЗГ, що знаходиться за адресою: с.Опари Дрогобицького району Львівської області;

5) договір №1310000387 від 25.10.2013р. про закупівлю послуги з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію на об'єкті УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» : ДКС «Більче-Волиця» , що знаходиться за адресою: с.П'ятничани Стрийського району Львівської області; КС «Угерсько» , що знаходиться за адресою: с.Пукеничі Стрийського р-ну Львівської області; автотранспортне господарство, оперативно-виробнича служба, що знаходиться за адресою: с.П'ятничани Стрийського району Львівської області;

6) договір №1310000388 від 25.10.2013р. про закупівлю послуги з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію на об'єкті УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» : КС «Бібрка» , що знаходиться за адресою: вул.Глібовецька,6, м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області; КС «Комарно» , що знаходиться за адресою: вул.Городоцька,77, м.Комарно Городоцького р-ну Львівської області; ГРС «Холодновідка» , що знаходиться за адресою: с.Холодновідка Пустомитівського району Львівської області; автогараж, що знаходиться за адресою: вул.Глібовецька,6, м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області;

7) договір №1310000391 від 25.10.2013р. про закупівлю послуги з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію на об'єкті УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» : КС «Кам'янка-Бузька» , що знаходиться за адресою: вул.Перемоги,20, м.Кам'янка-Бузька Кам'янка-Бузького району Львівської області; КС «Ковель» , що знаходиться за адресою: с.Дубове Ковельського р-ну Волинської області; адмінбудинок, що знаходиться за адресою: вул.Левицького,7, м.Ковель Волинської області.

Господарським судом встановлено, що відповідно до умов зазначених вище договорів замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання обов'язків по наданню послуг з обслуговування та реагування на тривожну сигналізацію, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити вищезазначені послуги.

Умовами договору передбачено, що під послугами, які за цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику, слід розуміти: обслуговування та реагування на спрацювання системи тривожної сигналізації на об'єкті . За вказані послуги замовник щомісячно перераховує виконавцю оплату в розмірі згідно розрахунку вартості послуг (додаток №2). Оплата за послуги проводиться щомісячно згідно рахунку протягом 180 днів після підписання акту про надання послуг.

28.11.2014р. між сторонами були укладені Додаткові угоди до перелічених вище договорів, згідно яких сторони продовжують дію договорів про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорах від 25.10.2013р. №1310000375, №1310000377, №1310000381, №1310000383, №1310000387, №1310000388, №1310000391. Строк надання послуг - з 01.12.2013р. до моменту проведення нової процедури закупівлі і підписання нової угоди, але не пізніше 11.02.2015 р.

Актами прийому-здачі виконаних робіт за період січень - грудень 2014р. підтверджується надання відповідачем та прийняття позивачем послуг.

Судом також встановлено, що листом №237/31-09 від 26.01.2015р. відповідач повідомив позивача про закінчення терміну дії перелічених вище договорів 11.02.2015р. о 24.00 год. та попросив послуги по наданих угодах в подальшому не надавати. У зв'язку з чим позивачем виставлено відповідачу ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2015р. від 31.01.2015 р. на загальну суму 43 853,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що листом №949/31-01 від 03.03.2015 р. УМГ «Львівтрансгаз» звернувся до ТОВ «Лев» з проханням провести корегування вартості робіт з врахуванням висновків, викладених у довідці №7 від 18.02.2015р. Держфінінспекції у Львівській області. У відповідь на вказаний лист позивач звернувся з проханням до відповідача підписати Акти виконаних робіт за січень 2015р. та 11 днів лютого 2015р. за фактично надані послуги за укладеними між сторонами договорами.

Проте, ОСОБА_4 відповідачем не підписано, послуги з охорони об'єктів за січень 2015 р. та 11 днів лютого 2015 р. не оплачено. Факт надання послуг відповідач не заперечує.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.174 ГК України господарське зобов'язання виникає, зокрема, з господарського договору.

Статтею 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами .

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Відповідно до п.4.1, 4.2 кожного з укладених між сторонами 7 договорів замовник зобов'язувався оплачувати послуги за договором у розмірі та у строки, визначені договорами та додатком №2 до них.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем повністю доведено та обґрунтовано факт виникнення господарського зобов'язання відповідача з оплати за надані послуги з обслуговування та реагування на спрацювання системи тривожної сигналізації за період січень 2015р. і 11 днів лютого 2015р. Проте відповідач безпідставно не оплатив їх вартість в повному обсязі, тому позовні вимоги про стягнення 43 853,40 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України , ст.ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Щодо тверджень апелянта, на яких ґрунтується апеляційна скарга, зокрема, стосовно того, що судом першої інстанції при винесенні рішення не надано належної оцінки фактам порушення вимог ч.1 ст.193 ГК України та п.9.4 договору, укладеного між сторонами, а також тому, що судом не були досліджені та взяті до уваги положення ЗУ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ №550 від 20.04.2006р., за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав саме контролюючі органи мають право на порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Тому, виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача порушення можуть бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, зокрема, для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку. Водночас, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки, як на підставу для скасування рішення господарського суду та відмову у задоволенні законних позовних вимог позивача, є безпідставними, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2015р. у справі № 908/360/15-г).

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, і, всупереч вищевказаним нормам ГПК України, скаржником не подано доказів, які б спростовували факти, викладені у позовній заяві, а твердження, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, надавши належну оцінку всім наявним у справі доказам, повною мірою дослідивши всі обставини справи, норми чинного законодавства України, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» , м.Львів підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2015р. по справі №914/2788/15 залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» , м.Львів - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2015р. по справі №914/2788/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Львівський апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 02.02.2016р.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді Г.І. Мельник

ОСОБА_1