Рішення

від 17.07.2006 по справі 28-15/20-06-551

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28-15/20-06-551

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2006 р.Справа  № 28-15/20-06-551

За  позовом:  Відкрите акціонерне товариство „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім..А.М.Кузьміна”;

До відповідачів:      Придунайська митниця;

                                 Відділ державного казначейства у Ізмаїльському районі Одеської області;

Про стягнення 51 269,41 гривень.

                                                                                            Суддя        Гуляк Г.І.

П р е д с т а в н и к и:

Від позивача –       Павленко С.С.. –за дорученням

Від  відповідача -      Пеліпадченко Д.О.. –за дорученням.

Від відповідача-     Кривогуз С.Ю. –за дорученням.

Від прокуратури -   Рожкова Ю.О. посвідчення.

СУТЬ СПОРУ: позивач –Відкрите акціонерне товариство „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім..А.М.Кузьміна”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про відшкодування з державного бюджету збитків у розмірі 51 269,41 гривень.

Ухвалою суду від 8 лютого 2006 року /суддя Петров В.С./, здійснено заміну відповідача –Придунайську митницю на його правонаступника Ізмаїльську митницю.

В процесі розгляду справи позивач надав уточнення до позовної заяви за вхідним №5603 від 16 березня 2006 року, в яких просить суд стягнути з Ізмаїльської митниці на користь позивача суму збитків, спричинених незаконними діями у розмірі 51 269,41 гривень та судові витрати.

6 квітня 2006 року ухвалою суду, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Придунайську митницю /суддя Петров В.С./.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 11 травня 2006 року справу №15/20-06-551 передано  на розгляд судді Гуляк Г.І. Ухвалою суду від 12 травня 2006 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Строк розгляду справи продовжено до 6 серпня 2006 року, за клопотанням сторін, ухвалою суду від 5 червня 2006 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовну заяву підтримує та просить суд стягнути збитки в сумі 51269,41 гривень.

Представники відповідачів в судове засідання з'явилися, вимоги позивача не визнають та просять суд у задоволені позову –відмовити.

По справі оголошувалась перерва, згідно до ст.77 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку:

Між Відкритим акціонерним товариством „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім..А.М.Кузьміна” та фірмою „Intersteel d.o.o.” був укладений контракт купівлі-продажу металоконструкцій за №2453 від 10 травня 2004 року, згідно якого було відвантажено сталь на адресу покупця.

23 липня 2004 року при огляді експортного вантажу (прутків з легованої статі), відправленого ВАТ „ДСС”, виявлена часткова невідповідність маркування сталі у ВМД та її сертифікату якості, в результаті чого інспектором оперативного відділу СБК та ПМП Придунайської митниці, на підставі ст.359,363,375 Митного кодексу України, був складений протокол про порушення митних правил за №382/50600/2004 від 03.09.2004 року. Вантаж (прутки з легованої сталі) було вилучено та передано на зберігання до Придунайської митниці. Матеріали справи про порушення митних правил у відношенні працівника ВАТ „ДСС” Тайвоніної Л.М. були направлені на розгляд до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

4 жовтня 2004 року постановою судді Ізмаїльського районного суду Одеської області –Тайвоніна Л.М., відповідно до ст.340 МК України була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень та стягнуто судові витрати  у розмірі 86,87 гривень та належний ВАТ „ДСС” вантаж (482000 кг. прутків легованої сталі) був переданий ВАТ „Внештранс”.

На адресу ВАТ „ДСС” 18 листопада 2004 року надійшов рахунок №2 від 17 листопада 2004 року на суму 51 269,41 гривень від Придунайської митниці на оплату митного збору за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання.

Представник позивача вказує, що за неналежне виконання умов контракту фірмою „Intersteel d.o.o.” до ВАТ „ДСС” були б застосовані штрафні санкції у вигляді нарахування пені у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочки, що призвело б до виникнення збитків у фінансовій діяльності підприємства. Таким чином, ВАТ „ДСС” було вимушене сплатити вказаний рахунок.

Представник позивача звертає увагу суду не той факт, що постановою голови апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2004 року по справі №33-400, постанову судді Ізмаїльського місьрайонного суду Одеської області від 04.10.2004 року у відношенні Тайвоніної Л.М. скасовано, справу припинено, зобов'язано Придунайську митницю повернути ВАТ „ДСС” вантаж –48 200 кг., прутків легованої сталі на загальну суму 146 483,87 гривень.

На підставі постанови голови апеляційного суду Одеської області від 23.11.2004 року по справі №33-400 ВАТ „ДСС” була направлена вимога за №1-12пр від 21.02.2005 року на адресу Придунайської митниці, щодо повернення суми 51 269,41 гривень. На яку Придунайська митниця надала відповідь за №24/19-01/2538 від 17 березня 2005 року, якою відмовила у повернені коштів.

Витрати у вигляді сплати митного збору в сумі 51 269,41 гривень були вчинені для відновлення свого порушеного права, а саме для отримання незаконно вилученого вантажу, тобто за своєю правовою природою зазначені витрати є збитками підприємства.

Також представник позивача зазначає, що даний факт встановлено в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 року по справі №19-27/151-05-4182 за позовом ВАТ „Дніпроспецсталь” про повернення 51 269,41 гривень митного збору. Збитки нанесені неправомірними діями митного органу повинні бути відшкодуванні за рахунок держави.

Відповідачем Ізмаїльською митницею 6 квітня 2004 року було надано відзив на позовну заяву за вхідним №7186, згідно якого вимоги позивача не визнає та вказує, що згідно наказу Державної митної служби від 09.06.2005 року за №504, з 17 жовтня 2005 року ліквідується Придунайська митниця та створена з 17.10.05 року розпочала свою діяльність Ізмаїльська митниця, яка є правонаступником Придунайської митниці, однак відповідно до ст.33 Закону України від 15.05.2003 року за №755-ІV  „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, ч.1.2 ст.102, ч.5 ст.111 ЦК України, Придунайська митниця не є ліквідованою і виступає стороною по справі. Відповідач також вказує, що Ізмаїльська митниця не є належним відповідачем по справі, оскільки Придунайська митниця не ліквідована.

По суті позовних вимог представник відповідача Ізмаїльської митниці вказує, що рішенням по справі №19-27/151-05-4182 за позовом ВАТ „Електрометалургійний завод „ Дніпроспецсталь” ім..А.М.Кузьміна” до Придунайської митниці  та  Відділення державного казначейства у Ізмаїльському районі Одеської області про повернення з державного бюджету 51 269,41 гривень митного збору як безпідставно отриманого –у задоволені позову відмовлено, та вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

Аналогічні заперечення надано Придунайською митницею 29.05.2006 року за вхідним №11325.  

Позивач за вхідним №11373 від 29.05.2006 року надав заперечення на відзив, згідно яких із заперечення відповідачів не погоджується та просить суд позовну заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи,  заслухавши пояснення представників сторін,  всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення,  оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:   

Матеріалами справи встановлено, що 3 вересня 2004  року інспектором оперативного відділу СБК та ПМП Придунайської митниці Макаренко І.А. було складено протокол про порушення митних правил за №382/50600/2004.

Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду  Одеської області від 04.10.2004 року декларант ВАТ „ДСС” Тайвонину Л.М. притягнута до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у вигляді накладення штрафу та стягнуто судові витрати, а належний позивачу вантаж був переданий  ВАТ „Внештранс”.

На адресу ВАТ „ДСС” 18 листопада 2004 року надійшов рахунок №2 від 17 листопада 2004 року на суму 51 269,41 гривень від Придунайської митниці на оплату митного збору за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання. Позивач оплатив отриманий рахунок згідно платіжного доручення №27876 від 19.11.2004 року, після чого кошти у сумі 51 269,14 гривень були перераховані Придунайською митницею до Відділення державного казначейства у Ізмаїльському районі Одеської області згідно платіжного доручення за №3012 від 22.11.2004 року.

Постановою Голови апеляційного суду Одеської області від 23.11.2004 року по справі №33-400, постанова судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.10.2004 року скасована, справу припинено та зобов'язано Придунайську митницю повернути ВАТ „ДСС” вантаж –48 200 кг прутків легованої сталі на загальну суму 146483,87 гривень.

ВАТ „ДСС” 21.02.2005 року звернулося  до Придунайської митниці з претензією, про повернення коштів, як безпідставно отриманих у розмірі 51 269,41 гривень. На яку Придунайська митниця 17.03.2005 року надала відповідь на претензію, згідно якої відмовлено у задоволені вимоги, посилаючись  на ту обставину, що повернення коштів повинно відбуватися з Державного бюджету України, відповідно до вимог чинного законодавства органами Державного казначейства України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27 вересня 2005 року по справі №19-27/151-05-4182 за позовом ВАТ „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім..А.М. Кузьміна” до Придунайської митниці  та Відділення державного казначейства у Ізмаїльському районі Одеської області про повернення з державного бюджету 51 269,41 гривень митного збору як безпідставно отриманого –у задоволені позову відмовлено.

Але приймаючи вказане рішення господарський суд зазначив, що позивач не позбавлений права заявити відповідні вимоги, що пов'язані з відшкодуванням понесених збитків, шляхом заявлення окремого позову до особи, яку він вважає винною у їх спричинені.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6 грудня 2005 року, рішення господарського суду Одеської області від 27 вересня 2005 року залишено без змін.

Відповідно до ст.35 ГПК України, підставою для  звільнення від доказування є той факт який встановлений судом доказуванню не підлягають. Факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, рішенням господарського суду Одеської області від 27 вересня 2005 року по справі №19-27/151-05-4182 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6 грудня 2005 року, встановлено, що сплаченим митний збір у розмірі 51 269,41 гривень є збитками завданими підприємству.

Суд не приймає заперечення відповідачів стосовно того, що справа підлягає припиненню на підставі п.2 ст.80 ГПК України, оскільки судове рішення по справі №19-27/151-05-4182 прийняте з інших підстав та іншого предмету спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що  не передбачено  законодавством. Органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен  має  право  на  відшкодування  за  рахунок держави  чи  органів  місцевого  самоврядування  матеріальної   та моральної  шкоди,  завданої  незаконними  рішеннями,   діями    чи бездіяльністю  органів  державної   влади,    органів    місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні  ними своїх повноважень.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, відповідачем не надано доказів, що спростовували доводи позивача, оскарження постанови Голови апеляційного суду Одеської області по справі №33-400.

Відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода,  завдана  юридичній особі незаконними рішеннями,  дією чи бездіяльністю органу державної  влади,  органу влади  Автономної   Республіки   Крим   або   органу   місцевого самоврядування   при   здійсненні    ними    своїх    повноважень, відшкодовується державою,  Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Враховуючи, що витрати у вигляді сплати митного збору в сумі 51 269,41 гривень зроблені позивачем для відновлення свого порушеного права, тобто отримання вилученого вантажу, суд доходить висновку обґрунтованості позову стосовно стягнення збитків.

Відповідно до ст.49 ГПК України, на відповідача Придунайську митницю покладаються витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 512,69 гривень та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 гривень.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 ГПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім..А.М.Кузьміна”  задовольнити повністю.

2.Стягнути з Придунайської митниці (68600 м. Ізмаїл, пр. Суворова,10, код 01861371, р/р 26038495/980 в Обласній філії АППБ „Аваль”, м. Одеси, МФО 328351) на користь Відкритого акціонерного товариства „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім..А.М.Кузьміна”  (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе,81, р/р 26005001000233 в ЗТФ ВАТ Банк „БІГ Енергія”,  код ОКПО 00186536, МФО 313708)  збитки в сумі 51 269 (п'ятдесят одна тисяча двісті шістдесят дев'ять) гривень 41 копійка, витрати по сплаті державного мита в сумі 512 (п'ятсот дванадцять) гривень 69 копійок та  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

із дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                                        Рішення підписане 21 липня 2006 року.

                     Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.