Постанова

від 23.01.2007 по справі 53/299-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/299-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2007 р.                                                                   Справа № 53/299-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Бондаренко В.П., судді Лакізи В.В., судді Токара М.В.

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників:

позивача - Курбатов В.М. - доручення в матеріалах справи, Локанов В.В. - доручення в матеріалах справи

відповідача - Литвинов С.В. - голова виконкому, Гайдар І.О. - дор. б/н від 15.01.07 р.

3-ї особи -  Цап Є.Т. - директор ТОВ “Інтер-ЛГТ”

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3994Х/1-10) на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2006 р. по справі № 53/299-06

за позовом Дочірнього підприємства "Інтер-ЛВЄ", м. Первомайськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -  Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ЛГТ", м. Первомайськ

до  Виконавчого комітету Лозівської міської Ради, м. Лозова

про визнання права власності, -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.06 по справі № 53/299-06 (суддя Прохоров С.А.) задоволені позовні вимоги позивача - визнано право власності на Автозаправочну станцію, що складається з нежитлових приміщень загальною площею забудови 45 м.кв., навісу - 97 м.кв., замощених бетонних плит - 951 м.кв., зливної ями (бетонне кільце) - 1 м.кв., загальної площі приміщень нежитлового призначення: коридор - 5,5 м.кв., службове приміщення - 10,5 м.кв., службове приміщення 11,9 м.кв., санітарний вузол - 2,6 м.кв., яка розташована по вул. К.Маркса, 18 в м. Лозова Харківської області за Дочірнім підприємством "Інтер-ЛВЄ" Товариства з обмежаною відповідальністю "Інтер-ЛГТ"  згідно технічного паспорта розробленого Лозівським БТІ.

          Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Харківської області від 03.10.06 по справі № 53/299-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.   В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ДП "Інтер-ЛВЄ"  ТОВ  "Інтер-ЛГТ"   не являється власником новозбудованого майна (автозаправної станції), тому, що об”єкт нерухомості в установленому порядку не зданий до експлуатації та право власності на нього не зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Тому дочірнє підприємство взагалі не мало право звертатись  до суду за захистом неіснуючого права.

          Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Харківської області від 03.10.06 по справі № 53/299-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обгрунтованим.

          Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, однак в судовому засіданні 11.12.2006 р. зазначила про те, що рішення господарського суду Харківської області від 03.10.06 по справі № 53/299-06 є законним та обгрунтованим, в зв”язку з чим просить суд вказане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

          Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на АЗС, розташовану по вул. К. Маркса,18  в місті Лозова Харківської області за позивачем.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2001 року рішенням № 1201  виконавчого комітету  Лозівської міської ради третій особі  було надано згоду на складання проекту відведення в натурі земельної ділянки та розробки проектно-кошторисної документації для будівництва АЗС  площею 0,35 га по вул. Карла Маркса в місті Лозова.

У встановленому законом порядку було оформлено  акт встановлення та погодження меж земельної ділянки.

28.08.2002 року рішенням № 1001  виконавчого комітету Лозівської міської ради було затверджено проект відведення  земельної ділянки по вул. К. Маркса в місті Лозова площею 0,1535га.

23.09.2002 року між третьою особою та відповідачем було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди  земельної ділянки площею 0,1535га, яка знаходиться за адресою: вул. Карла Маркса,  м. Лозова.Строк оренди  земельної ділянки  було встановлено сторонами на 3 роки.

29.07.2003 року рішенням  № 621 виконавчого комітету Лозівської міської ради третій особі було надано дозвіл на будівництво АЗС.

24.02.2006 року рішенням  № 1311 XLVIII сесії IV скликання Лозівської міської ради було продовжено договір оренди земельної ділянки строком на один рік, та присвоєно поштову адресу АЗС:  вул. Карла Маркса, 18 м. Лозова. Також в липні того ж року був зареєстрований  новий договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, передбачені  діючим законодавством  документи для створення об”єкту  містобудування були видані виконкомом ТОВ “Інтер-ЛГТ”, що власно і будувало об”єкт, а не його дочірньому підприємству (позивачу по справі). Відповідно, після закінчення  будівництва здати  об”єкт до експлуатації повинен був забудовник –ТОВ “Інтер-ЛГТ”.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нєю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його  прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає  державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Правові засади прийняття до експлуатації обєктів будівництва закріплені в постанові Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених  будівництвом  об”єктів” відповідно до якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом  об”єктів полягає  у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації всіх об”єктів  нового будівництва. Згідно з п. 29 вказаного Порядку датою введення в експлуатацію  закінченого будівництвом об”єкта є дата затвердження акта  державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об”єкта органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

В матеріалах справи є копія  Акту  державної приймальної комісії про прийняття об”єкта в експлуатацію  закінченого будівництва об”єкта, яка не підписана  головою державної приймальної комісії, не затверджена виконавчим комітетом Лозівської міської ради, який утоврив цю комісію. Таким чином, на момент  звернення позивача з позовом до суду автозаправна станція в м. Лозова по вул. К. Маркса, 18, яку будувало ТОВ “Інтер-ЛГТ”, не  прийнята в експлуатацію  і на неї не виникло право власності у третьої особи  в порядку, встановленому  ст 331 Цивільного кодексу України .

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивач не надав суду доказів в підтвердження саме його права  власності на об”єкт нерухомості, зазначений в позовній заяві, в звязку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 03.10.06 по справі № 53/299-06  прийняте при неповному з”ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає  задоволенню.

       Керуючись ст. ст.  99, 101, п. 2 ст. 103, п.1 ч.1 ст.104, ст. 105  Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2006 року по справі 53/299-06 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

         Головуючий суддя                                                     Бондаренко В.П.

                                         суддя                                                    Лакіза В.В.

                                        суддя                                                    Токар М.В.