Україна
Харківський апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2007 р.
Справа № 11/345-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Новікової Ю.В.
за участю представників:
прокурора -
Чопко М.П.
позивача - Лук'яненко В.О.
відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2
3-ої особи
- Кулінічевої Н.О.
розглянувши у
відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне
подання (вх. НОМЕР_1) Прокурора Жовтневого району м. Харкова, на рішення господарського суду Харківської
області від 18.09.06 р. по справі № 11/345-06
за позовом Прокурора
Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської
ради, м. Харків
до Суб'єкта підприємницької
діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.
Харків,
3-тя особа
Управління земельних відносин
Харківської міської ради, м. Харків
про звільнення та повернення земельної ділянки, -
встановила:
Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі
Харківської міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою, в
якій просив зобов'язати відповідача припинити користування земельною ділянкою
за адресою: АДРЕСА_1 площею 6,00 кв. м. та звільнити земельну ділянку від
розміщеного на ній кіоску.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.06 року
по справі № 11/345-06 ( суддя Черленяк М.І.) в задоволені позову відмовлено.
Прокурор Жовтневого району м. Харкова з рішенням господарського
суду не згоден подав апеляційне подання,
в якому зазначив, що відповідач користується земельною ділянкою без укладання
договору оренди та його державній реєстрації, тому, на підставі ст.ст. 124,
125, 141, 212 Земельного кодексу України право користування повинно бути
припинено. Рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням
норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати,
задовольнити апеляційне подання у повному обсязі.
Відповідач, СПД ФО
ОСОБА_1, у запереченні на апеляційне
подання вважає, що рішення господарського суду є обґрунтованим, винесеним з
дотриманням норм матеріального та процесуального права, а обставини, викладені
у апеляційному поданні прокурора Жовтневого району м. Харкова, необґрунтованими
та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити рішення
господарського суду без змін, а
апеляційне подання - без задоволення.
3-тя
особа, Управління земельних відносин
Харківської міської ради, у відзиві на апеляційну скаргу та його
представник в судовому засіданні
зазначив, що повністю погоджується з позицією прокурора та позивача. Просить
скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2006 року
та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 19.12.06 р. розгляд справи було відкладено для
всебічного та повного дослідження, зобов'язано прокурора Жовтневого району та
Харківську міську раду надати рішення Міськвиконкому від 19.05.2004 року НОМЕР_2 та розпорядження Жовтневого
РВК №26 від 05.03.1998 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні
уповноважених представників сторін та прокурора, перевіривши правильність
застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила
наступне.
Відповідно до акту НОМЕР_3 від 12.07.2006 р. головним спеціалістом відділу самоврядного
контролю за використання та охороною земель управління земельних відносин
Харківської міської ради було проведено
обстеження земельної ділянки площею 0,0006
га за адресою: АДРЕСА_1, та зафіксовано, що ПП ОСОБА_1 використовує
земельну ділянку для експлуатації та обслуговування торгівельного кіоску з
продажу продуктів харчування без правовстановлюючих документів, чим порушуються
вимоги ст.125 Земельного кодексу України.
Про встановлений факт Управління земельних відносин листом від 14.07.2006 року НОМЕР_4 повідомило
заступника прокурора Жовтневого району м. Харкова.
Прокурор, отримавши вказану інформацію, дійшов висновку про
порушення інтересів держави в особі позивача та подав відповідний позов, при
цьому вказавши в резолютивній частині позову іншу адресу звільнення земельної
ділянки, ніж була вказана в листі від 14.07.2006 року НОМЕР_4, а саме:
АДРЕСА_1.
Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, яку фактично
відповідач використовує під кіоском знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а не за
адресами вказаними прокурором в позовній
заяві, листі Управління земельних
відносин НОМЕР_4 від 14.07.2006 року та акті обстеження НОМЕР_3 від 12.07.2006
року.
Правовою підставою для розміщення відповідачем кіоску на земельній
ділянці по АДРЕСА_2 - є ордер НОМЕР_5, виданий Управлінням споживчого ринку
виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі розпорядження НОМЕР_6
від 15.11.1996 року та НОМЕР_7 від 05.03.1998 року Жовтневої районної ради м.
Харкова, відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради
НОМЕР_8 від 13.04.1994 року "Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі
в м. Харкові" та на підставі рішення виконавчого комітету Харківської
міської ради від 19.05.2004 року НОМЕР_2.
Відповідач здійснював роздрібну торгівлю з кіоску на підставі
ордеру з 1996 року, який був виданий в період дії Земельного кодексу УРСР від
18 грудня 1990 року.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України в редакції 1990
року розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї
компетенції передають землі у власність
або надають у користування та вилучають їх.
Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок
місцеві Ради народних депутатів можуть
передавати відповідно органам державної виконавчої влади або
виконавчим органам місцевого самоврядування.
Рішенням XI сесії Харківської міської ради XXIII скликання від
28.05.1998 року "Про передачу виконкому повноважень по передачі, наданню,
вилученню земельних ділянок" повноваження по розпорядженню землею в м.
Харкові передані виконавчому комітету Харківської міської ради.
Виконавчі органи Харківської міської ради та Жовтневої районної
ради м. Харкова, приймаючи рішення та
розпорядження про видачу відповідачеві ордеру на право здійснення торгівлі і
закріплення торгівельного місця по АДРЕСА_2 діяли у межах своїх повноважень при наявності
достатньої компетенції.
Порядок розміщення об'єктів торгівлі визначений Правилами роботи
дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства
зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 369 від 08 липня 1996 року,
відповідно до яких розміщення пунктів дрібно роздрібної мережі здійснюється
господарюючим суб'єктом з письмового дозволу місцевого органу державної
виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами
державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони та архітектури
(п. 16).
Відповідно до п. 17 вказаних Правил дозвіл може бути анульований
відповідним органом державної влади (місцевого самоврядування) у разі
систематичного порушення працівниками пунктів дрібно роздрібної торгівельної
мережі вимог законодавства, цих Правил та інших нормативних актів. Інших
підстав для анулювання дозволу діючим законодавством не передбачено.
Як встановлено матеріалами справи, дозвіл не анульовано, рішення
та розпорядження на підставі яких видавався ордер є чинними, у встановленому
порядку не визнані недійсними.
Таким чином, земельна ділянка за
адресою АДРЕСА_2 зайнята відповідачем з дозволу відповідних органів
влади, в зв'язку з чим суд першої
інстанції вірно дійшов висновку, що посилання прокурора та позивача про
самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, є помилковими. Ордер дає
право відповідачеві використовувати відведену земельну ділянку під кіоском на
праві тимчасового користування до анулювання ордеру. В зв'язку з чим, ордер є
одним із правових титулів на право тимчасового користування земельною ділянкою
під кіоском.
Згідно з частиною третьою
статті 41 Конституції України громадяни для
задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної
та комунальної власності відповідно до
закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує
державний захист інших визнаних майнових прав
громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту
прав землекористувачів, набутих
свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним
поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні
положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування
земельними ділянками) по справі N 1-17/2005
від 22 вересня 2005 року визначено, що згідно зі статтею 22 Конституції
України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути
скасовані (частина друга),
при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не
допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).
Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або
фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.
У традиційному розумінні діяльності
визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять
можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування
та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена
кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є
однорідними і загальними. Загальновизнаним є
правило, згідно з яким сутність
змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Конституція
України (стаття 13) не
виключає можливості для громадян
користуватися землею на
визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому
громадянам право власності на землю (п. 5.2. мотивувальної частини
Рішення Конституційного суду України).
Земельним кодексом України
в редакції 1992 року та 2001 року забезпечувалася можливість продовжувати
користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового)
користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування.
При цьому в будь-якому
разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і
будь-яке обмеження права
користування земельною ділянкою у
зв'язку з непереоформленням правового титулу.
Така правова позиція знайшла своє закріплення в Рішенні
Конституційного суду України у справі N
1-17/2005 від 22 вересня 2005 року.
Підтвердженням того, що зміна законодавства щодо регулювання
земельних відносин не призводить до зміни титулів права на землю, зокрема з
ордеру на договір оренди, є також і дії Виконавчого комітету Харківської
міської ради, який після набрання
чинності новим Земельним кодексом України прийняв рішення НОМЕР_2 від
19.05.2004 року, що стало підставою для продовження дії ордеру для відповідача.
Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської,
селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що на пленарному засіданні
Харківської міської ради вирішувалося питання про припинення користування
відповідачем земельною ділянкою за
адресою: АДРЕСА_2. Це дає підстави суду вважати, що прокурор передчасно, на
підставі лише листа Управління земельних відносин від 14.07.2006 року НОМЕР_4,
дійшов висновку, що порушені права позивача -Харківської міської ради.
Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять різні адреси знаходження кіоску
відповідача. Адреса вказані в позовній заяві не відповідає адресі, визначеній в
ордері та акті обстеження НОМЕР_3. В зв'язку з чим, суд дійшов вірного
висновку, що прокурор не довів, що за адресою, вказаній в позовній заяві
розташований кіоск відповідача.
Крім того, слід зазначити, що прокурор Жовтневого району м.
Харкова, заявляючи позовну заяву в інтересах держави та органу місцевого
самоврядування в особі Харківської міської ради, діяв з перевищенням повноважень прокурора району.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи
оскаржуване рішення господарський суд
Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо
всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи
відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у
матеріалах справи доказам, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею
105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційне подання прокурора
Жовтневого району, м Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2006 р.
по справі № 11/345-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 554736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Івакіна В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні