Рішення

від 13.07.2006 по справі 24/218/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/218/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.06                                                                                        Справа №  24/218/06

Суддя   Пасічник Т.А.

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково   виробничого  підприємства “Промметаллснаб” , м. Дніпропетровськ .

        До відповідача :  Дочірнього  підприємства  “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого  акціонерного товариства  “Мотор  Січ” , м.  Гуляйполе , Запорізької області .

Про стягнення   пені   у розмірі 28 400 грн. 00 коп.

За зустрічним позовом  :

Позивач : Дочірнє  підприємство “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого  акціонерного товариства  “Мотор Січ”, м. Гуляйполе  , Запорізької області.

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю   Науково –виробниче  підприємство “ Промметаллснаб” , м. Дніпропетровськ .

Про визнання договору  від 07.11.2005 р. № 150 недійсним та стягнення коштів за фактично  виконані роботи на суму  172 803 грн. 51 коп.  

                                                                                               Суддя  Пасічник  Т.А.

Представники:

Від позивача :  О.В. Коломаренко   ( дов. від 05.01.2006 р.).

Від відповідача :  М.Г. Мирна  ( дов. від 25.05.2006 р.);

                               Б.М.  Осипенко  ( директор).

13.04.2006р. в господарський  суд надійшла позовна заява  про стягнення суми пені у розмірі 28 400 грн. 00 коп.

Ухвалою від  17.04.2006р.  позовна заява прийнята до свого провадженню та призначена до розгляду на  29.05.2006р. о 14-30.

В судовому  засіданні  29.05.2006р.  позивач надав господарському суду  письмове уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача за первісним позовом  суму пені у розмірі  32 400 грн. 00 коп.

Уточнення судом прийнято  оскільки відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Крім того, від  ДП “Гуляйпільський машинобудівний завод” ВАТ “Мотор Січ”, м. Гуляйполе Запорізької області  надійшла  зустрічна позовна заява  про визнання договору  від 07.11.2005р. № 150 недійсним та стягнення  коштів за фактично виконані роботи у розмірі 172 803 грн. 51 коп.

Відповідно  до ст. 60 ГПК України,  відповідач має право до прийняття рішення зі спору  подати до позивача  зустрічну позовну заяву  для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний  з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами  подання позовів.

Розглянувши матеріали  зустрічної позовної заяви, господарський суд дійшов  висновку, про  те, що матеріалів  зустрічної позовної заяви достатньо   для прийняття до розгляду, крім того,  зустрічна позовна заява є   взаємно пов'язаною з первісним  позовом .

В судовому засіданні 29.05.2006р.   господарським судом  відповідно до вимог ст. 77 ГПК України  розгляд  справи  відкладений  на 14.06.2006р.  о 12-00.

Господарським судом  задоволено письмове клопотання сторін про продовження терміну   вирішення спору в порядку   ст. 69 ГПК  України .

14.06.2006р.   до господарського суду надійшло письмове клопотання  позивача про відкладення  розгляду справи, у зв'язку з неможливістю  прибуття  у судове засідання  компетентного  представника .

Представник  відповідача проти заявленого  клопотання не заперечував, у зв'язку з чим   ухвалою від 14.06.2006р.  господарський суд відклав  розгляд справи  на 23.06.2006р. о 12-00.

Господарським судом в судовому засіданні   23.06.2006р. оголошувалась перерва  згідно із ст. 77 ГПК України  до 05.07.2006р. , а потім  до 13.07.2006р.

В судовому засіданні  13.07.2006р.   рішення у господарській справі №  24/218/06   відповідно до приписів ст. 85 ГПК  України  оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування  позовних вимог за первісним позовом  позивач з урахуванням  уточнення  від 26.05.2006 р. № 34  вказує наступне :

- 07.11.2005. між  Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково   виробничого  підприємства “Промметаллснаб” , м. Дніпропетровськ  та  Дочірнього  підприємства “Гуляйпільський машинобудівний завод” Відкритого  акціонерного товариства  “Мотор  Січ”, м.  Гуляйполе Запорізької області   відповідно  до ст. 837 Цивільного кодексу України  укладений договір № 150;

-  відповідно до  вказаного договору “виконавець” прийняв   на себе  зобов'язання виготовити продукцію :   вежу  водонапірну  об'ємом  300 кубічних метрів ( п. 1.1  договору) , у термін 20 календарних днів з моменту отримання  “виконавцем” 30 % передплати ( п. 4.4  договору);

- замовник у повному обсязі виконав  усі договірні  зобов'язання, а саме:  надав виконавцю матеріали –металопрокат для виготовлення продукції, що підтверджується актом прийому –передачі  матеріалів  без номеру від 30.11.2005р. на суму 32 650 грн. 35 коп., актом прийому – передачі матеріалів без номеру від 03.01.2006р. на суму 59 274 грн. 62 коп.  для  водонапірної вежі  об'ємом   300 кубічних  метрів  . Загальна  вартість  переданих виконавцю матеріалів становить 91 924 грн.  97 коп.;

-  29.12.2005р. відповідно до умов п. п. 3.1 , 5.2 договору № 150 “замовник” здійснив передплату за продукцію  на розрахунковий рахунок “виконавця” платіжним дорученням № 74  в сумі 70 000 грн. 00  коп., при цьому вежа  водонапірна   300  кубічних метрів  повинна бути виготовлена  “виконавцем” 18.01.2006р., фактично на момент подання позову  ( 10.04.2006 р.) предмет підряду знаходиться у “виконавця”  у технічному процесі виробництва, що підтверджується: листами “виконавця”, направленими  на адресу “замовника” № № 42,43 від  01.03.2006р.;  -  протоколами   нарад сторін про виготовлення водонапірної вежі  300   кубічних метрів  та висотою 24 метри за № 1 від 24.02.2006 р.; - факсограмою виконавця №1  від 06.03.2006р. ; - відсутністю належним чином  ( п. 4.2 договору), оформлених та підписаних   документів про   приймання –передачу ;

-  з метою забезпечення виконавцем зобов'язань  при   наявності практично 100 % передплати, сторони у договорі встановили  неустойку  за порушення термінів поставки, а саме  : 0,5 %  від суми договору, що становить 32 400 грн. 00 коп.

Просить позовні вимоги задовольнити .

Відповідач  за первісним позовом проти  заявлених  вимог заперечує з підстав, викладених  у зустрічній  позовній заяві  від 26.05.2006р., крім того, зазначає наступне.  ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ”, м. Гуляйполе Запорізької області  акти  прийому –передачі матеріалів б/н  від 30.11.2005 р. на суму 32 650 грн. 35 коп. та від 03.01.2006р. на суму  592 176 грн. 62 коп.  не підписувались і по них матеріали не передавались. Представник  відповідача за первісним  позовом зауважує, що  у наданих суду  позивачем копіях спірної видаткової накладної  та акту  відсутні відомості про посаду і прізвище особи, яка отримала продукцію. Крім того, відповідач звертає увагу суду на   те, що  попередня  оплата  за умовами договору ( п. п. 3.1 , 5.2 )  № 150  не проводилась, оскільки ні в рахунку, ані  в платіжному дорученні  не  має посилання на  договір № 150. Твердження позивача,  що  відповідачем  порушений термін   виготовлення продукції –18.01.2006р.  не відповідає дійсності, оскільки  з боку   позивача  не  виконані певні умови договору, а саме:   не  переданий  проект, кошторис, не передано близько 50 тон  металу для виготовлення  вежі . Згідно  “Переліку  виготовлених металоконструкцій вежі  У = 300    метрів кубічних  та розрахунку матеріалу  від 21.03.2006р., товариство отримало  всі металоконструкції, які  було виготовлено  із  28  359,96 кг металопрокату, при цьому цей акт передачі  металопрокату  підписаний повноважними особами Осипенко ( директор) та Довженко (директор), скріплений  печатками, а тому  він є належним  доказом  того, що з усього переданого  металопрокату  у кількості 28 359,96 кг. Виготовлено та передано  товариству металоконструкції  Посилки  товариства  на лист  № 42 від 01.03.2006р.  доводить, що посадові  особи  товариства не заперечують, що працювали  по іншому договору ніж той, що зазначено  у позовній заяві. У цьому місті  йдеться  про порушення  товариством   умов  договору  від 14.11.2005 р.  № 152  та ставиться питання про припинення робіт , а не доводить факт, що вежа  знаходиться  у Гуляйполі  . У листі № 43 від 01.03.2006р. також йдеться про договір  № 152 від 14.11.2005р., що роботи велись у м. Перещепино. В уточненнях товариство посилається   на здійснення 100 % попередньої оплати   по договору, що повністю не відповідає п. 3.1 та 3.2 договору, де зазначено, що сума 80 000 грн. є приблизною  і ця сума збільшується по фактичній масі  переробленого металопрокату  із розрахунку 1600 грн.  за одну тону . Так як фактично перероблено 28 359, 96 кг прокату по акту  від 21.03.2006р., то відповідно вже  склав борг товариства  перед відповідачем за первісним позовом  в сумі 28 359 , 96 кг.   * 1600 грн.  = 45 375 , 94 +  80 000 –70 000 =  55  375  грн. 94 коп.  Договір  від 07.11.2005 р. № 150  складений  з порушенням  вимог до договорів даного типу і дуже  важливі суттєві моменти як –то  строки  поставки металопрокату  не визначені у ньому, що робить  неможливим  виконати роботи у строк  без забезпечення матеріалами. Відсутність проектної та кошторисної документації привело до того, що   товариство   може  довільно  перераховувати кошти. В договорі від 07.11.2005 р. № 150 відсутня істотна умова, яка передбачена ст. 318 Цивільного кодексу України,  щодо порядку , підстав та умов змін  і розірвання договору .

Просить  у позові відмовити.

Позивач  за зустрічним позовом   обґрунтовуючи  позовні вимоги,  зазначає  наступне :

- на підставі пункту 4 ст. 203 Цивільного кодексу України право чин має вчинятися  у формі, встановленій  законом, при цьому пунктом  2 статті 207 передбачено, що право чин  вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. Оспорюваний правочин  не підписувався уповноваженою особою дочірнього підприємства, фактично  договір № 150 підписав виконуючий обов'язки  головного  інженеру, угода розглядалась  дочірнім  підприємством  як протокол намірів  до співробітництва ;

- за поясненнями виконуючого обов'язки  головного інженера, пропозиція  робіт відповідала профілю діяльності  підприємства, трудові ресурси  давали можливість  виконати цю угоду,  загальна  ціна договору складала 184  000 грн. ( 80 000 грн.  по п. 3.1 та 1600 грн. * 65 =  104 000 грн. по п. 3.2), тому він поставив  свій підпис;

-          14.11.2005р. між сторонами  було укладено  іншу угоду, яка  була підписана уповноваженою особою  директором  дочірнього підприємства, після чого у грудні 2005р. розпочато роботи;

-          дочірнє підприємство не схвалювало договір від 07.11.2005р., що  підтверджується відсутністю  дій до підписання договору від 14.11.2005р., таким чином,  право чин вчинений з перевищенням повноважень відповідно до ст. 241 Цивільного  кодексу України не створює між сторонами прав та обов'язків;

-           оспорюваний правочин  є недійсним з таких підстав:  відповідно  до п. 2 ст. 180 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами  у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів  даного виду. При укладенні договору сторони зобов'язані  у будь –якому  разі погодити  ціну та строк дії договору  ( п. 3 ст. 180 ) ;

-          у спірному  правочині  у  розділі 3 ціна визначена  приблизно ( п. 3.1), при цьому   пункт 3.2 передбачає додаткове збільшення ціни  із розрахунку 1600 грн. 00 коп.  за 1 тону, однак  не зазначено  якими  документами підтверджується  фактична маса  переробленого металу;

-          ціна для проведення розрахунків за вежу  формується шляхом  калькуляції  величини витрат, необхідних для виробництва згідно проектної документації, технологічного процесу (які на момент переговорів були відсутні), відповідних розрахунків норм часу для її виконання  та погоджена з замовником специфікацією до договору, а  відповідач за зустрічним позовом вважає, що  вся сума договору становить 80 000 грн. 00 коп. Згідно акту від 21.03.2005р. металопрокат перероблений склав 28 359 , 9 кг * 1,6  грн. = 45 375 грн. 84 коп., таким чином, сума договору  повинна збільшитись   на  45  375 грн. 84 коп.;

-          відповідно до п. 10.2 договору зазначено, що  договір діє з моменту підписання і до повного виконання своїх  обов'язків, разом з тим, пунктом 10.3 передбачено, що договір діє до 31.12.2005р., якщо це не входить у протиріччя  з п. 10.2 ;

-          попередня оплата підлягає перерахуванню за 1 банківський день до початку  виробництва  ( п. 5.2 договору ), фактично  оплата  за платіжним дорученням  № 74 була  проведена   29.12.2005р. за один день до закінчення договору, отже,  якщо у договорі  передбачені обставини, які  не  узгоджуються, не можливо встановити  з якої дії  по яку діє договір;

-          спірний правочин  не містить   деяких  обов'язкових  умов  для договорів  такого виду.

Просить зустрічний позов задовольнити .

Відповідач за зустрічним позовом проти  заявлених  позовних вимог заперечує , вказуючи  наступне :

- п 1 ст. 215 Ц.К. України передбачено - підставою не дійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 ЦК України - загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, “Позивач” у зустрічному позові спирається на п 4 ст. 203 ЦК України - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, у даному випадку правочин, Договір № 150 від 07.11.2005р. між ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ “Мотор  Січ” та ТОВ НВП “Промметаллснаб” не суперечить діючій нормі, вчинено у письмовій формі, зміст правочину не суперечить Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, також моральним засадам суспільства, спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, волевиявлення відбито вільним двостороннім, без протоколів розбіжностей, підписанням правочину й скріплено печаткою.

Посилання Позивача ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ” на ст. 241 Ц.К. України як підстава визнання правочину не дійсним неспроможна за наступними підставами:

відповідно до ст. 241 ЦК України передбачено - Правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину, особою яку представляють створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Вимоги “Позивача” щодо правочину - Договір № 150 від 07.11.05 року не ухвалено “Позивачем” та не відповідає фактичним обставинам діла.

Волевиявлення “Сторін” про вчинення двох правочинів: Договір № 150 від 07.11.05р. та Договір №152 від 14.11.05р. підтверджується “Актом прийому -

передачі матеріалів від 30.12.05р” відповідно до якого “Замовник –Відповідач”

передає “Підряднику - Позивачу" матеріали на виконання: предмет договору за № 150 від 07.11.05р. “Вежа водонапірна, об'ємом 300 м.куб.”; предмет договору за №  152 від 14.11.05р. “Металоконструкції відповідно специфікацій, що являється невід'ємною частиною Договору, специфікація № 1 к Договору № 152 от 14.11.05р. Вежі “Рожновського” 25 м.куб."

Вище викладені обставини також підтверджується рахунками, виставленими “Позивачем” для сплати предметів за договорами:

- за  Договором № 150 від 07.11.05р.  - рахунок № 210 від 19.12.05р. предмет договору Вежа  “Рожновського” об'ємом 300 м.куб.;

- за  Договіром  № 152 від 14.11.05р. - рахунок № 209 від 19.12.05р. предмет договору Вежа “Рожновського” об'ємом 25 м.куб.

Які підписані уповноваженою особою “Позивача” - керівником Долженко О.А., який таким чином схвалив вчинення правочину, Договір № 150 від 07.11.05 року.

Прийняття “Позивачем” грошових коштів на виконання робіт з виготовлення предмета Договору № 150 від 07.11.05р. Вежі “Рожновського” об'ємом 300 куб.м. згідно рахунку № 233 от 27.12.05 п/п 74 от 29.12.05 - 70000 грн.

Наданий “Відповідачу” - ТОВ НВП “Промметаллснаб” “Позивачем” - ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ” - Перелік поїздок та вартість транспортних послуг, наданих ТОВ НПП “Промметаллснаб” також свідчить про схвалення “Позивачем” Договору № 150 тобто прийняття його до виконання.

Вимоги, щодо належності доказів полягають в тому, що суд повинен приймати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати юридичні факти, що мають відношення до справи.

Відповідач вважає, що кошториси не є належними доказами, вони складені в односторонньому порядку, і не мають юридичної сили, так як згідно з п. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох сторін, яка направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ТОВ НВП “Промметаллснаб” просить в зустрічному позові ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ” відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                В С Т А Н О В И В :

- 07.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю  Науково   виробниче  підприємство “Промметалснаб” , м. Дніпропетровськ (Замовник)  та Дочірнім  підприємством “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого  акціонерного товариства  “Мотор  Січ”, м.  Гуляйполе Запорізької області (Виконавець) укладено договір підряду № 150;

- відповідно до розділу 1  договору Виконавець зобов'язується виготовити, а Замовник на умовах даного договору прийняти та сплатити продукцію : Вежа водонапірна об'ємом 300 куб.м., матеріали для виготовлення металоконструкції поставляє Замовник;

- згідно з п. 3.1 договору загальна сума даного договору складає приблизно 80 000 грн. 00 коп.,  відповідно до п. 5.2 договору Замовник здійснює передоплату у сумі 30% від загальної вартості договору з зарахуванням на розрахунковий  рахунок Виконавця за 1 банківський день до початку провадження;

Замовник здійснив передоплату платіжним дорученням від 29.12.2005р. за продукцію  на розрахунковий рахунок “виконавця” платіжним дорученням № 74  в сумі 70 000 грн. 00  коп., при цьому вежа  водонапірна   300  кубічних метрів  повинна бути виготовлена  “виконавцем” 18.01.2006р., фактично на момент подання позову  (10.04.2006р.) предмет підряду знаходиться у “виконавця”  у технічному процесі виробництва, що підтверджується: листами “виконавця”, направленими  на адресу “замовника” № № 42,43 від  01.03.2006р.;  -  протоколами   нарад сторін про виготовлення водонапірної вежі  300   кубічних метрів  та висотою 24 метри за № 1 від 24.02.2006 р.; - факсограмою виконавця №1  від 06.03.2006р. ; - відсутністю належним чином  ( п. 4.2 договору), оформлених та підписаних   документів про   приймання –передачу ;

-  з метою забезпечення виконавцем зобов'язань  при   наявності практично 100 % передплати, сторони у договорі встановили  неустойку  за порушення термінів поставки, а саме : відповідно до р. 7 п. 7.4 договору при порушенні строків поставки Виконавець зобов'язується  за кожний день прострочки виплатити 0,5 %  від суми договору, що становить 32 400 грн. 00 коп. Строк виготовлення і передачі Замовнику продукції, як зазначив відповідач, настав 18.01.2006р.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки у сумі 32  400 грн. 00 коп.

Однак, слід зазначити, що попередня  оплата  за умовами договору ( п. п. 3.1 , 5.2 )  № 150  не проводилась, оскільки ні в рахунку, ані  в платіжному дорученні  не  має посилання на  договір № 150. Твердження позивача,  що  відповідачем  порушений термін   виготовлення продукції –18.01.2006р.  не відповідає дійсності, оскільки  з боку   позивача  не  виконані певні умови договору, а саме:   не  переданий  проект, кошторис, не передано близько 50 тон  металу для виготовлення  вежі

Однак, на підставі п. 4 ст. 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Ст. 207 ЦК України у п. 2 визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами або іншими актами цивільного законодавства та скріплюються печаткою. Оспорюваний правочин не  підписувався уповноваженою особою ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого  акціонерного товариства  “Мотор  Січ” на договорі підпис навпроти прізвища Долженко О.А. не належить йому. Насправді цей договір підписав в.о. головного інженера ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ”. Представник ТОВ НПП “Промметаллснаб” був при підписанні повідомлений, що договір підписується не уповноваженою особою (договір або інший документ на право підпису був відсутній). Присутні представники ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ”  підтвердили, що в.о. головного інженера не може підписувати угоди в розумінні остаточно схваленого варіанту. Ця угода розглядалася нами як протокол намірів до співробітництва. Як свідчать пояснення в.о. головного інженера, пропозиція робіт відповідала профілю діяльності підприємства, трудові ресурси давали можливість виконати цю угоду; загальна ціна договору складала 184000 грн. (80000 грн. по п. 3.1 та 1600 грн.*65=104000 грн. по п. 3.2 ) тому він поставив свій підпис.

Тому 14.11.05 року між сторонами було укладено іншу угоду, яку вже було підписано уповноваженою особою директором ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ”. Після підписання цієї угоди було фактично у грудні місяці 2005р. розпочато роботи.

ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ”  не схвалювало договір від 07.11.05р., що підтверджується відсутністю дій до підписання договору від 14.11.05р. Таким чином, правочин вчинений з перевищенням повноважень відповідно до ст. 241 ЦК України не створює між сторонами прав та обов'язків.

Також оспорюваний правочин є недійсним з таких підстав:

Відповідно до п.2. ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду.

У спірному правочині у р.3 ціна визначена приблизно (п.3.1). Пункт 3.2 передбачає додаткове збільшення ціни із розрахунку 1600,00грн. за 1т. Однак не сказано якими документами підтверджуються фактична маса переробленого металу. В.о. головного інженера ДП “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” ВАТ  “Мотор  Січ” це зрозумів наступним чином: вартість замовлення орієнтовано складає 184000грн, а саме 80000грн. за виробництво башти із збільшенням її на суму переробки металу приблизно б5т. (з виготовленням технологічного оснащення) по ціні 1600 грн. за 1 тону (65т.*1600=104000), і що ця сума є стартовим показником для початку взаємовідносин між замовником і виконавцем.

Ціна для проведення розрахунків за вежу буде сформована шляхом калькування величини витрат, необхідних для виробництва згідно проектної документації, технологічного процесу (які на момент переговорів були відсутні), відповідних розрахунків норм часу для її виконання та погоджена з замовником специфікацією до договору, а ТОВ НПП “Промметаллснаб” вважає, що вся сума договору складає 80000грн. Згідно акту від 14.03.05р. металопрокат перероблений склав 28359,9кг.*1.6грн.=45375,84грн. Таким чином сума договору вже повинна збільшитися на 45375,84грн. ТОВ НПП “Промметаллснаб”  наполягає на іншій сумі.

Строк дії договору також не визначено. Так у п.10.2 договору сказано, що він діє з моменту підписання і до повного виконання своїх обов'язків, однак у п.10.3 сказано, що він діє до 31.12.05р., якщо це не входить в протиріччя п.10.2. З іншого боку попередня оплата підлягає перерахуванню за 1 банківський день до початку виробництва (пункт 5.2 договору). Сплата була здійснена під № 74 від 29.12.05р. за один день до закінчення дії договору. За таких умов, коли у договорі передбачені взаємовиключні обставини, не можливо встановити з якої дати по яку діє договір.

За своїм змістом спірний договір відповідає договору підряду на виконання спеціальних робіт. Однак не всі обов'язкові умови були погоджені у спірному правочині: так у предметі договору вказано (пункт 1) найменування об'єкта, але не вказані обсяги і види робіт, передбачені проектом. Не визначено порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення робіт. Так замовник не передав затверджену проектно-кошторисну документацію на башту, замовник не визначив порядок передачі нам металопрокату, не вказано інше важливе для цих видів робіт: перевезення башті по частинах чи цілої, монтаж на місці чи просто поставка у м. Гуляйполі. Не погоджено страхування ризиків, фінансові гарантії.

Не визначення строків передачі матеріалів, так металопрокат Замовник не передав до  31.12.05р, кошторис і проектну документацію своєчасно не передав, а вимагає від Виконавця виконання строків що підтверджується відсутністю відповідних документів.

Ці істотні умови договору тісно пов'язані з його виконанням та його фінансовими наслідками виконання.

Ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину у випадку виконання робіт ТОВ НПП “Промметаллснаб” повинно відшкодувати виготовлення за цінами, які існують на момент відшкодування. Факт виконання робіт та передачі металоконструкції цієї вежі підтверджується актом, складеним 14.03.06р. у м. Перещепіно. Цей же акт підтверджує і факт понесення транспортних витрат. Ринкова вартість виконаних робіт становить 245 671грн. 50 коп., що підтверджується кошторисом підприємства, яке виконує аналогічні роботи.

Тому суд, дослідивши всі надані докази та вивчивши матеріали справи вважає за необхідне вимогу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство “Промметаллснаб” до Дочірнього підприємства “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого акціонерного товариства “Мотор  Січ” про стягнення 32 400 грн. 00 коп. відмовити.

Зустрічний позов Дочірнього підприємства “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого акціонерного товариства “Мотор  Січ” до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство “Промметаллснаб” про визнання договору № 150 від 07.11.2005р. недійсним та стягнути з вартість фактично виконаних робіт у розмірі 172 803 грн. 51 коп. по виготовленню башти водонапірної об'ємом 300 куб.м. задовольнити.

Судові витрати  підлягають віднесення на відповідача за  зустрічним позовом.

Керуючись  ст.ст.  49, 82 - 84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

У первісному позові  відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство “Промметалснаб” (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11, офіс 213, код 23940131р/р 26007108190001 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) на користь Дочірнього підприємства “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого акціонерного товариства “Мотор  Січ” (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. 9 Січня, 17, код 14313910, р/р 26004220878099 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) 172 803  грн. 51 коп. за фактично виконання роботи, 1 728 грн. 03 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Договір № 150 від 07.11.2005р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробничим підприємством “Промметаллснаб” та  Дочірнім підприємством  “Гуляйпільський  машинобудівний  завод” Відкритого акціонерного товариства “Мотор  Січ” визнати недійсним.

                Суддя                                                                                       Т.А.  Пасічник

                (відповідно до вимог ст.85 ГПК України рішення підписано –20.07.2006 р.)