20-2/063
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"03" квітня 2007 р. справа № 20-2/063
За позовом Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29 )
до відповідачів приватного підприємства „Комерційна фірма „Зарниця”
(99040, м. Севастополь, вул. Коломійця, 5)
про стягнення 276,85 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача –Кравчук О.О., довіреність № 25 від 12.12.2006;
відповідача – не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Технічний навчальний заклад „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” звернувся у господарський суд з позовом до приватного підприємства „Комерційна фірма „Зарниця” про стягнення 276,85 грн., з яких 276,85 грн. –заборгованість по орендній платі та 53,73 грн. - пеня.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати.
03.04.2007 позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача орендну плату за період з січня по серпень 2004 року у сумі 223,12 грн. та пеню у сумі 78,62 грн. (арк.с. 25-28).
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, у зв'язку з чим 27.02.2007 та 15.03.2007 у передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України порядку розгляд справи відкладався на 15.03.2007 та 03.04.2007 відповідно.
Беручи до уваги наявні у справі матеріали суд на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України з метою уникнення необґрунтованого затягування розгляду справи вбачає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд
ВСТАНОВИВ:
25.09.2003 вище професійне училище № 28 (далі - Орендодавець) та приватне підприємство „Комерційна фірма „Зарниця” (далі –ПП „КФ „Зарниця”) уклали договір оренди № 67 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає в оренду нежитлове вбудоване приміщення на першому поверсі навчально-побутового корпусу за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 35 (арк.с. 7-9). Строк дії Договору один рік з 01.12.2003 по 31.12.2004, але відповідно до вимог пункту 11.6 Договору на день прийняття рішення є дійсним.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.10.2005 № 616 Вище професійне училище № 28 перейменоване на Державний професійно-технічний навчальний заклад „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” (арк.с. 30).
Пунктами 3.1, 3.3 Договору встановлена орендна плата у розмірі 36,26 грн. за перший місяць, яка перераховується до державного бюджету та Орендодавцю по 50 % щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Розмір орендної плати за кожен місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).
Відповідно до пункту 6.2 Договору відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Вказаний обов'язок виконувався відповідачем частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по орендній платі за період з січня по серпень 2004 року у сумі 223,12 грн.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, заборгованість на день прийняття рішення не погашена.
Викладене є підставою для визнання позовних вимог в сумі 223 грн. 12 коп. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.
Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Позивачем нарахована пеня за період з лютого 2004 року по березень 2005 року в розмірі 78,62 грн.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Право вимоги стягнення суми пені виникло у позивача у січні 2004 року, а позов пред'явлено лише 15.02.2007.
Таким чином, позовні вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача пені в сумі 78,62 грн. задоволенню не підлягають.
Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог у сумі 223 грн. 12 коп., у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства „Комерційна фірма „Зарниця” (99040, м. Севастополь, вул. Коломійця, 5, код в ЄДРПОУ 20736039, відомостей про наявні поточні рахунки в установах банку не має) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, код в ЄДРПОУ 14312370, п/р 26007301335498 у ПІБ м. Севастополя МФО 324515) заборгованість у сумі 223 грн. 12 коп. (двісті двадцять вісім грн. 12 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 75,42 грн. (сімдесят п'ять грн. 42 коп. ); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87,25 грн. (вісімдесят сім грн. 25 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 10.04.2007.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 554968 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні