Постанова

від 03.04.2007 по справі 9/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2007 р.                                                                                Справа №  9/256

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю імені Крикливця, с. Лашківка Кіцманського району Чернівецької області  

до державної податкової інспекції у Кіцманському районі, м. Кіцмань Чернівецької області

про визнання протиправною бездіяльність відповідача та спонукання провести списання податкового боргу

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1)          Лашківська сільська рада

2)          Кіцманська районна рада

3)          Чернівецька обласна рада

4)          Територіальний відділ Державного казначейства  України в Кіцманському районі

Суддя Ковальчук Т.І.

Секретар судового засідання Лагадин Т.І.

Представники:

Від позивача – Зінчук П. Ф., юрисконсульт, дов. від 28.12.2005 р.

Від відповідача – Коубіш  А.П., завідувач сектору з юридичної роботи, дор. № 8/9/10-010 від 09.01.2007 р., Маковійчук В.В., головний державний податковий інспектор, дор. № 7989/9/04 від 20.12.2006  р., Пилипець М.М., головний державний податковий ревізор, дор. № 230/9/10-010 від 12.02.2007 р.

Від третіх осіб – не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправноюбездіяльність відповідача та спонукання провести списання як безнадійного податкового боргу ТОВ імені Крикливця з прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) в сумі 133128,87 грн., який утворився в період з 01.11.2001 р. по 30.06.2004 р. внаслідок форс-мажорних обставин.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Чернівецької області від 13.11.2006 р. (суддя Чорногуз М.Г.).

Ухвалою від 27.11.2006 р. суддею Чорногузом М.Г. заявлено самовідвід від участі у справі, розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області Желіка Б.Є. справу передано до провадження судді Ковальчук Т.І. (а.с. 24).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту звірки суми заборгованості позивача по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.11.2001 р. по 30.06.2004 р. складають 133128 грн., вказана заборгованість утворилася внаслідок важких погодних умов, які згідно з відповідними висновками Торгово-промислової палати визнані форс-мажорними обставинами. На підставі цих висновків позивач звернувся до відповідача за списанням зазначеного боргу, однак податкова інспекція відмовила в списанні боргу з надуманих підстав.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав, посилаючись на те, що п. 6 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено дію підпунктів “в” та “г” підпункту 18.2.1 пункту 18.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 70 цього Закону заборонено реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), заборгованість позивача з прибуткового податку не є узгодженою сумою податкового зобов'язання, тому не підлягає списанню у відповідності до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 р.

З огляду на те, що згідно зі ст.ст. 64, 65 Бюджетного кодексу України передбачено формування відповідних місцевих бюджетів за рахунок податку з доходів фізичних осіб, а згідно зі ст. 78 Бюджетного кодексу України обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства, ухвалою від 21.12.2006 р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Лашківську сільську раду, Кіцманську районну раду, Чернівецьку обласну раду та територіальний орган Державного казначейства України у Кіцманському районі, оскільки рішення в даній справі може вплинути на їхні права, інтереси або обов'язки.

Третя особа Чернівецька обласна рада надала пояснення, у яких позов не визнала з тих підстав, що податковий борг позивача є неузгодженим і не підлягає списанню у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, окрім того, позивачем не надано доказів наявності форс-мажорних обставин за всі періоди виникнення боргу.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 23.01.2007 р. проти позову заперечували.

У судове засідання 03.04.2007 р. представники третіх осіб не з'явилися, однак це не перешкоджає розгляду справи, оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що засвідчується відповідними поштовими повідомленнями.

У судовому засіданні 03.04.2007 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, представники відповідача проти задоволення позову заперечували, зокрема пояснили, що позивач не є платником податку з доходів фізичних осіб, а є податковим агентом, подання позивачем  довідок форми N 8ДР та N 1ДФ не є узгодженням податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, тому спірні суми податку не можуть бути списані як безнадійним податковий борг.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено наступне.

ДПІ у Кіцманському районі була проведена перевірка позивача, за наслідками якої складено акт від 14.09.2004 р. № 80/2320/30875787 “Про результати документальної перевірки правильності утримання та своєчасності перерахування сум прибуткового податку з громадян товариством з обмеженою відповідальністю “ім. Крикливця” за період з 01.04.2003 р. по 01.01.2004 р. та правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2004 п. по 30.06.2004 р.” (а.с. 57-63).

За результатами перевірки встановлено, що у позивача існує заборгованість по перерахуванню прибуткового податку з громадян, утриманого з виплаченої суми доходів працівникам у сумі 198745,59 грн. за період з 01.11.2001 р. по 30.06.2004 р.

11.10.2006 р. позивач звернувся з клопотанням до ДПІ у Кіцманському районі про списання безнадійного податкового боргу в сумі 133128,87 грн. з прибуткового податку з фізичних осіб відповідно до статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на тих підставах, що вказаний борг утворився внаслідок важких погодних умов у 2001, 2003 і 2004 роках, які (умови) в установленому порядку визнані форс-мажорними обставинами (а.с. 8).

Наявність зазначених форс-мажорних обставин підтверджується висновками Торгово-промислової палати  від 24.07.2003 р. № 9152/08.2-8 та від  23.07.2004 р. № 3161/05-4, згідно з якими встановлено, що несприятливі погодні умови, які спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ імені Крикливця станом на 16.06.2003 р. та  11.07.2004 р., є форс-мажорними обставинами відповідно до пункту 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с. 10,11).

Листом від 25.10.2006 р. відповідач відмовив позивачу в списанні вказаного боргу з посиланням на п. 6 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, якою зупинено дію підпункту “в” та “г” підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” якою заборонено в 2006 році реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками зборами (обов'язковими платежами) крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю активів (а.с. 7).

У судовому засіданні відповідач обґрунтовував свої заперечення проти позову також тим, що податкова інспекція не здійснює адміністрування податку на доходи фізичних осіб, який нараховується, утримується і перераховується працедавцями, не веде карток особових рахунків платників податків по цьому виду податку, внаслідок чого борг, який просить списати позивач, є неузгодженим в установленому порядку, а тому не підлягає списанню.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України “Про систему оподаткування”.

Згідно зі ст. 14 цього Закону до загальнодержавних податків належить, зокрема, податок на доходи фізичних осіб, ст. 17 Закону визначено, що сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. У відповідності до ст. 20 Закону “Про систему оподаткування” контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Спеціальним Законом, який регулює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон № 2181).

Підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 ст. 18 Закону № 2181 визначено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, зокрема податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) – пункт “г” цього підпункту. Дія цього підпункту зупинена на 2005 рік згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV,  від 25.03.2005 р. N 2505-IV, на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV,  на 2007 рік -  згідно із Законом України від 30.11.2006 р. N 398-V.

Порядок списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 14.03.2001 р. N 103 з наступними змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 1.2 Порядку його дія поширюється на платників податків - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та суми штрафних санкцій.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються, зокрема, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством. Згідно з п. 3.4. Порядку безнадійним визнається податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань. Настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України засвідчується Торгово-промисловою палатою України.

З 06.01.1993 р. по 01.01.2004 р. питання оподаткування доходів фізичних осіб регулювалися Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” (далі – Декрет), а з 01.01.2004 р. – Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон № 889-ІV).

Ст. 9 Декрету в редакції до набрання чинності Законом України від 20.02.2003 р. № 551-IV встановлювала, що нарахування, утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всiх форм власності та фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів. Обчислення податку i перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника.

Законом України від 20.02.2003 р. № 551-IV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” ч. 2 ст. 9 Декрету була доповнена нормою, згідно з якою підприємства, установи, організації і фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-ІV передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів (працедавці щодо найманих осіб) зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з пп. 16.3.4 ст. 16 Закону № 889-ІV контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Аналізом змісту наказу Державної податкової адміністрації України від 30.12.1997 р. з наступними змінами і доповненнями, яким затверджено форму довідки “Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності” (ф. N 8ДР) і Порядок заповнення та подання юридичними особами усіх форм власності і фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності довідки ф. N 8ДР та наказу Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 р. № 451 “Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку” суд дійшов висновку, що подання працедавцями податковим органам форми № 8ДР, а з 01.01.2004 р. – податкового розрахунку сум доходу за формою № 1ДФ можна вважати процедурою самостійного узгодження сум податкових зобов'язань податковим агентом у розумінні п.п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181.

Відтак, неправомірним є твердження відповідача, що борг позивача з податку з доходів фізичних осіб в сумі 133128,87 грн. є неузгодженим.

Матеріалами справи доводиться і не заперечується відповідачем, що протягом 2001-2004 років позивачем подавалися до податкового органу довідки форми № 8ДР та № 1ДФ у відповідності до чинного законодавства, спору щодо розміру сум 133138,87 грн. та періодів утворення цього боргу між сторонами немає.

Крім того, у провадженні господарського суду Чернівецької області є справа № 9/236, порушена за позовом прокурором Кіцманського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Кіцманському районі до ТОВ ім. Крикливця про стягнення 198745,59 грн. податкового боргу з прибуткового податку з громадян. З матеріалів цієї справи видно, що ДПІ у Кіцманському районі підтримує позовні вимоги з тих підстав, що ТОВ ім. Крикливця  має заборгованість з прибуткового податку з громадян, яку повинен сплатити у відповідності до вимог Закону № 2181 (а.с. 26-30,79).

Згідно із Законом України “Про систему оподаткування” одним з принципів побудови системи оподаткування визначено забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.

Як випливає з матеріалів справи, донарахований позивачу борг за податком з доходів фізичних осіб у сумі 4937,99 грн. та 3383,33 грн. списаний відповідачем як безнадійний внаслідок форс-мажорних обставин, засвідчених названими вище висновками Торгово-промислової палати України, рішеннями № 31/24 від 04.08.2003 р. та  № 11 від 20.12.2004 р. (а.с. 14).

Відмова ж податкового органу в списанні боргу в сумі 133138,87 грн., який є безнадійним внаслідок тих же форс-мажорних обставин, лише з тих підстав, що вказаний борг не обліковується у картці особового рахунку позивача як платника податку, вбачається суду безпідставною і такою, що звужує законодавчо визначені права позивача., оскільки суперечить принципу єдиного підходу, визначеного Законом України “Про систему оподаткування”, та не обґрунтовується нормами Закону № 2181, Декрету та Закону № 889-ІV, які не встановлюють заборони чи якогось іншого порядку списання безнадійного боргу з податку з доходів фізичних осіб, ніж визначений Законом № 2181.

Безпідставними вбачаються також посилання відповідача на законодавчу заборону Законами України про Державний бюджет списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок форс-мажорних обставин.

Зупинення дії п.п. “г” п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181 мало місце вперше на 2005 рік,  спірні ж відносини виникли між сторонами у попередній період, тому в силу ст. 58 Конституції України відповідні положення Законів України від 23.12.2004 р. N 2285-IV та від 25.03.2005 р. N 2505-IV не мають зворотньої сили.

Крім того, Законами про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків на відповідні роки, і наведені вище положення не можуть застосуватися до спірних правовідносин.

Судом не приймаються до уваги також заперечення третіх осіб проти позову, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач має законне право на списання безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин, підтверджених в установленому порядку.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відмова ДПІ у Кіцманському районі у проведенні списання безнадійного податкового боргу позивача з податку з доходів фізичних осіб вчинено з порушенням діючого законодавства, без урахування всіх обставин, тому вимога позивача щодо спонукання відповідача провести списання як безнадійного податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача по списанню податкового боргу, то такої бездіяльності судом не встановлено, оскільки клопотання позивача було розглянуто і за наслідками розгляду в списанні боргу відмовлено, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 94, підпунктами 1 та 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України судовий збір у розмірі 3,40 грн. належить стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

У відповідності до ч. 2 ст. 89 КАС України решта судового збору в сумі 81,60 грн., як сплаченого в більшому, ніж належить розмірі, може бути повернута позивачу за його клопотанням ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 160-163, п.п. 3,  6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати державну податкову інспекцію у Кіцманському районі провести списання як безнадійного податкового боргу ТОВ імені Крикливця з прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) в сумі 133128,87 грн., який утворився в період з 01.11.2001 р. по 30.06.2004 року внаслідок форс-мажорних обставин.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю імені Крикливця (с. Лашківка Кіцманського району Чернівецької області, п/р 260072505 в ЧОД АППБ “Аваль” код 30875787) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Суддя                                                                           Ковальчук Т.І.