Рішення

від 11.04.2007 по справі 14/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/104

11.04.07   

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                        Тел.678-853

10 квітня 2007р.                                                                                                     справа №14/104

За позовом: Дочірнього підприємства „САВСЕРВІС Чернігівщина”, вул.Квітнева,15а, м.Чернігів

До відповідача: Тютюнницького споживчого товариства, вул.Калініна,54, с.Тютюнниця, Корюківський р-н.

Про  стягнення  2401грн. 05коп.  

                                                                                                               Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:   Жураковський О.І. представник, довіреність від 28.08.06р.

Від відповідача:  Науменко В.К. представник, довіреність від 06.03.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1764,55грн. за поставлений товар на підставі договору №868-н від 30.05.06р. по накладним №02860182 і №02860199 від 13.10.06р., 529,36грн. штрафу на підставі п.7.4. договору та 107,14грн. пені за період з 03.11.06р. по 14.03.07р.

          Від відповідача надійшла відповідь на ухвалу суду, яка підписана в.о. голови правління О.В.Софієнко, в якій зазначено, що відповідачем отримано від позивача товару по видаткових накладних №02860199/11 ВО 10771 на суму 426,55грн., №02860182/11 ВО 10470 на суму 1908,30грн., №02090842/11 ВО 1004 на суму 829,68грн., а всього на суму 3164,53грн., що оплачено товар на загальну суму 2172,18грн., та просив суд не стягувати штрафні санкції у зв'язку з тяжким фінансовим становищем товариства. Відповідачем до відзиву не подано накладних та касових ордерів.

          Представник відповідача в судовому засіданні надав відповідь на ухвалу від 27.03.07р., в якій погодився із сумою боргу 1764,55грн. та просив у зв'язку з тяжким фінансовим станом не нараховувати штрафні санкції, пеню. Вказана відповідь підписана в.о.голови правління О.В.Софієнко. В підтвердження призначення в.о. голови правління О.В.Софієнко відповідачем подано копія постанови правління Корюківської районної спілки споживчих товариств від 09.04.06р. №10.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

30.05.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №868-н. Відповідно до п.1.1. договору продавець (позивач по справі) передає у власність, а покупець (відповідач по справі) приймає та оплачує товар на умовах договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар по видатковим накладним №02860182 від 13.10.06р. на суму 1908,30грн. і №02860199 від 13.10.06р. на суму 426,55грн., а всього на суму 2334,85грн. Факт отримання товару підтверджується вказаними видатковими накладними.

          У відповідності до п.2 додаткової угоди №1 до договору №868-н від 30.05.06р. покупець здійснює розрахунки за товар протягом 6 календарних днів з дати прийому-передачі товару. У видаткових накладних №02860182 і №02860199 від 13.10.06р. продавцем визначено більш пізніша дата оплати відповідачем товару, а саме - до 02.11.06р. Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково і заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 1764,55грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки розрахунків за період з 13.10.06р. по 28.03.07р., який підписаний і скріплений печатками сторін.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач на день розгляду справи в суді визнав суму основного боргу за отриманий товар –1764,55грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, борг в сумі 1764,55грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Позивач просить стягнути з відповідача 529,36грн. штрафу на підставі п.7.4. договору та 107,14грн. пені за період з 03.11.06р. по 14.03.07р.

Відповідно до п.7.1. договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Відповідно до п.7.4. договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець не обґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд доходить до висновку, що він виконаний вірно і вимоги позивача про стягнення пені і штрафу є обґрунтованими.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи обставини справи, часткову сплату відповідачем отриманого товару і приймаючи до уваги загальний розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій 636,50грн., які належать до сплати відповідачем, та у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України суд вважає за можливе відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 107,14грн.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався і визнав суму боргу, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 1764,55грн., в частині стягнення штрафу в сумі 529,36грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193, 216, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 78, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Тютюнницького споживчого товариства (вул.Калініна,54, с.Тютюнниця, Корюківський р-н, р/р 26007059993741 в „Приватбанк” м.Київ, МФО 353586 код 01776346) на користь Дочірнього підприємства „САВСЕРВІС Чернігівщина” (вул.Квітнева,15а, м.Чернігів, р/р 2600153 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 353348 код 24556831) 1764грн.55коп. боргу, 529грн. 36коп. штрафу, 102грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

Рішення підписано 11.04.2007р.

          Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш