Постанова

від 15.03.2007 по справі 2/507

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/507

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" березня 2007 р.                                                          Справа №  2/507

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Шкляр Л.Т.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Павловській Л.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Осіннього О.Г. - директора;

від відповідача: ТимощукаМ.В. - голови кооперативу "Аква" ,

Фарафонова С.Л. - представника за довіреністю від 26.08.2004р.

(присутніх в судовому засіданні 15.02.2007р.),

в засіданні суду 15.02.2007 р. були присутні Жижкевич О.І. та Семенов В.П. - колишні

працівники Кооперативу "Аква",

розглянувши апеляційну скаргу Кооперативу "Аква", м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "25" квітня 2006 р. у справі №  2/507 ( суддя Тимошенко О.М. )

за позовом Малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт",

м. Житомир  

до Кооперативу "Аква", м. Житомир

про стягнення 23 767 грн. 92 коп. боргу, 4463 грн. 15 коп. пені., 883 грн. 00 коп. річних, 1865 грн. 58 коп. інфляційних (згідно із заявою про збільшення позовних вимог),

з перервами в судових засідання з 15.02.2007р. по 01.03.2007р.

з 01.03.2007р. по 15.03.2007р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу

України,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2006р. у справі №2/507 позов Малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт" (м. Житомир) до Кооперативу "Аква" (м. Житомир) про стягнення 23896,85грн. задоволено частково: стягнуто з Кооперативу "Аква"  на користь Малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт" 11556,00 грн. заборгованості по орендній платі, 115 грн. 56 коп. витрат з державного мита, 44 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові в частині стягнення 12211,92 грн. орендної плати та в частині стягнення 7211,73 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права,  а саме :

- скаржник зазначає про безпідставність задоволення судом першої інстанції вимог позивача про стягнення 11 556 грн. заборгованості по орендній платі за період з лютого 2002 р. по вересень 2002 р.; скаржник наголосив, що в дорожніх листах                         ( які, на думку позивача і суду, являються належними доказами відображення часу роботи орендованого автокрану )  зазначені прізвища водіїв, які  були відсутні у відповідні періоди у зв"язку з перебуванням у відпустці, адмінвідпустці або були звільнені; крім того, скаржник звернув увагу, що в деяких дорожніх листах не зазначено прізвище водія або вони були підписані особами, які не мали на це права;

- позовні вимоги позивача у сумі 23 767,92 грн., які ґрунтуються на дорожніх листах, не відповідають дійсності, тому що вказані в них роботи не оформлені актом виконаних робіт;

- суд безпідставно не дослідив факт відсутності на роботі осіб, які підписали дорожні листи.

У судових засіданнях голова кооперативу "Аква" та представник відповідача         ( скаржника ) апеляційну скаргу підтримали.

Позивач у письмовому відзиві від 12.07.2006 р. на апеляційну скаргу та його керівник в засіданнях апеляційного суду проти вимог і доводів скарги  заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Присутній в засіданні суду 15.02.2007 р. Семенов В.П. - колишній працівник Кооперативу "Аква" надав пояснення по суті справи і, зокрема, зазначив, що в період з березня 2001р. по жовтень 2002р. автомобільний кран працював на виробничій базі кооперативу "Аква"; крім виконання навантажувально - розвантажувальних робіт використовувався як тягач та генератор для виробництва електроенергії для виробничих потреб та на будівництві.

Перебуваючи на посаді завідуючого базою, він підписував дорожні листи, де зазначено фактичний час роботи орендованого крану.

Семенов В.П. відповів на запитання представників сторін, а також, оглянувши дорожній лист №5, вказав, що підписи, зокрема, за 06.05.2002р. 07.05.2002р., 16.05.2002р. та 20.05.2002р. вчинені ним .

Присутній в засіданні суду 15.02.2007 р. Жижкевич О.І. - колишній працівник Кооперативу "Аква", пояснив, що його підписи на дорожніх листах №№2-8 відсутні.

Крім того, зазначив, що з середини червня 2002р. він звільнився з кооперативу "Аква".

Заслухавши пояснення представника відповідача, голови Кооперативу "Аква", його колишніх працівників (Семенова В.П., Жижкевича О.І.), а також керівника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила таке.

Матеріали справи свідчать, що 06.03.01р. між сторонами укладений договір, за яким позивач передав відповідачу в оренду автомобільний кран строком з 06.03.01р. до 31.12.02 р.

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата встановлюється в розмірі 7,86 грн. за годину роботи автокрану і виплачується на вимогу позивача.

29.06.01р. сторонами внесені зміни в пункт 3.1. договору, якими визначено розмір орендної плати 18 грн. за годину роботи автокрану.

В позовній заяві та в апеляційній скарзі відповідач заперечує дійсність договору ( доповнення до нього ), зазначаючи про сумнівність повноважень особи, яка їх підписала, - головного інженера Журбенко Ю.М.

Однак, враховуючи наявність в матеріалах справи наказу голови кооперативу "Аква" №11-К від 16.11.96 р., яким головний інженер Журбенко Ю.М. уповноважений підписувати договір та доповнення від імені відповідача, та той факт, що договір              ( доповнення) в установленому порядку не розірваний та не визнаний недійсним, відповідний позов з цього приводу не заявлений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цей договір є правомірним відповідно до ст. 204 ЦК України.

Із наведеного позивачем розрахунку боргу з орендної плати вбачається, що його  розмір за період з березня 2001 року по вересень 2002 рік становить 23767,92 грн.

Відповідно до ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР, ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Разом з тим, слід зазначити, що обґрунтованою є лише частина вищезазначеної суми з огляду на таке.

Договором строк виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати визначений моментом вимоги позивача.

Відповідно до ст. 261 ч.5 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право на вимогу.

Позовна заява надіслана до суду 23.02.05, що підтверджує поштовий штемпель на конверті.

Право на вимогу у позивача виникає одразу після складання дорожнього листа. Право на вимогу про стягнення орендної плати по дорожньому листу №1 за період оренди автокрана з 08.01.02 по 31.01.02 виникло 31.01.02, тобто більш ніж три роки до дня направлення позовної заяви до суду.

Викладене стосується і вимоги за дорожніми листами за попередній період.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ч.4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З врахуванням  викладеного суд першої інстанції,  застосувавши позовну давність, про застосування якої заявлено відповідачем у відзиві, відмовив у позові в частині стягнення орендної плати у сумі 12211,92 грн. за період з березня 2001 року по січень 2002 року в зв'язку з пропуском строку позовної давності та задовольнив позов в частині стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 11556 грн. за період з лютого 2002 року по вересень 2002 року .

З таким висновком місцевого суду колегія апеляційного суду погоджується частково та вважає за необхідне зазначити наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що час роботи орендованого автокрану відображений в дорожніх листах, які скріплені печатками сторін та підписами їх представників.

Судова колегія приймає до уваги дорожні листи, починаючи з лютого 2002 р.

В своїй апеляційній скарзі відповідач ( скаржник ) зазначає про безпідставність задоволення судом першої інстанції вимог позивача про стягнення 11 556 грн. заборгованості по орендній платі за період з лютого 2002 р. по вересень 2002 р.; скаржник наголосив, що в дорожніх листах ( які, на думку позивача і суду, являються належними доказами відображення часу роботи орендованого автокрану )  зазначені прізвища водіїв, які  були відсутні у відповідні періоди у зв"язку з перебуванням у відпустці, адмінвідпустці або були звільнені; крім того, скаржник звернув увагу, що в деяких дорожніх листах не зазначено прізвище водія або вони були підписані особами, які не мали на це права .

В підтвердження вищезазначених доводів відповідачем на вимогу апеляційного суду подано табель обліку робочого часу, зокрема, за лютий 2002 р.

Слід наголосити, що вищезазначений документ не містить усіх необхідних реквізитів, обов"язкова наявність яких передбачена відповідним нормативним актом.

Так, наказом Міністерства статистики України за №253 від 09.10.1995 р.  затверджено типові форми первинного обліку, у т.ч. табеля обліку обліку використання  робочого часу, який повинен містити такий реквізит як  підпис керівника, начальника цеху ( відділу ), дільниці і т.і.

Однак наданий табель за лютий 2002 р. такого підпису не містить ( як і табелі за інші періоди ), а відтак не може бути прийнятий судовою колегією як належний доказ.

За таких обставин апеляційний суд визнає розрахунок боргу по орендній платі, зокрема, за лютий 2002 р. обґрунтованим дорожнім листом за №2 ( а.спр.28, т.1 ).

Щодо дорожнього листа №3 ( 04.03.2002 р. - 31.03.2002 р. ) слід зазначити таке.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність даних, зазначених в дорожньому листі №3, зокрема щодо того, хто був водієм автокрану, фактичним даним, оскільки в якості водія вказано Жижкевича О.І., тоді як 11,12,18,20,22,25,28 березня 2002 р. ця особа перебувала в адмінвідпустці .

Однак доказів у підтвердження цього факту відповідачем не представлено.   

Посилання скаржника на відсутність у гр. Осіннього О.Г. права вчиняти підписи у дорожньому листі №4 ( а. спр.30, т.1 ) безпідставні, оскільки не підтверджені належними доказами, тобто в порушення приписів ст.33 ГПК України відповідачем ці твердженння не доведено.

Присутній в судовому засіданні апеляційного суду 15.02.2007 р. Семенов В.П. -  колишній працівник Кооперативу "Аква", оглянувши дорожні листи, зокрема, лист №5 вказав, що підписи за 06.05.2002р., 07.05.2002р., 16.05.2002р. та 20.05.2002р. вчинені ним.

Однак слід зазначити, що з поданої на вимогу апеляційного суду належним чином засвідченої копії розпорядження від 06.05.2002 р. за підписом голови Кооперативу "Аква" вбачається, що Семенову В.П. надано відпустку з 07.05.2002 р. по 31.05.2002 р.

За таких обставин відсутні належні докази про роботу автокрану 07.05.2002 р., 16.05.2002 р. та 20.05.2002 р., позивачем вимоги в цій частині в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено.

З врахуванням викладеного та встановленого умовами договору розміру  орендної плати,  необґрунтованими є позовні вимоги у сумі 432,00 грн. ( за дні, зазначені в дорожньому листі №5 - 7,16,20 травня 2002 р.) та безпідставним - рішення суду першої інстанції у цій частині.

Отже, в частині стягнення з відповідача боргу у сумі 432,00 грн. рішення підлягає зміні як таке, що прийняте  з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи ( фактично обґрунтованими є позовні вимоги у сумі 11 124 грн. 00 коп. ).

По дорожньому листу №6 слід зазначити таке.

Колишній працівник Кооперативу "Аква" Жижкевич О.І. в судовому засіданні апеляційного суду 15.02.2007 р. підтвердив посилання відповідача, що в червні 2002 р. він звільнився ( це стверджується також і поданою на вимогу апеляційного суду засвідченою копією протоколу №5 від 01.06.2002 р., із якого вбачається, що прийнято рішення про звільнення Жижкевича О.І. з Кооперативу "Аква" за власним бажанням з 10.06.2002 р. ).

Разом з тим,   Жижкевич О.І. наголосив, що в дорожніх листах №№2,3,4,5,6,7,8 він  не підписувався.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про безпідставність тверджень й доводів відповідача ( скаржника ), що надані позивачем дорожні листи ( їх засвідчені копії) не можуть бути належними доказами, які б підтверджували наявність у відповідача заборгованості по орендній платі за орендований автокран з посиланням на невідповідність даних, які в них містяться, фактичним даним.

Однією з позовних вимог стало стягнення 4 463,15 грн. пені ( згідно із заявою про збільшення позовних вимог ).

Враховуючи, що ні договором, ні законом у спірних правовідносинах не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у вигляді пені, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ці вимоги не підлягають задоволенню.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що місцевий суд безпідставно не розглянув по суті позовні вимоги про стягнення 883,00 грн. 3% річних та 1 865,58 грн. інфляційних, заявлені позивачем в заяві про збільшення позовних вимог ( а.спр.1, т.2 ), хоч в описовій частині оскарженого рішення згадується заява позивача про збільшення позовних вимог, а резолютивну частину судова колегія розцінює як фактичну відмову в позові в частині стягнення річних та інфляційних.

Слід наголосити, що позивач, подавши вищевказану заяву, скористався правом, наданим ст.22 ГПК України; вищевказана заява відповідає приписам чинного господарського процесуального законодавства.

Відповідальність за порушення грошового зобов"язання встановлена ст.625 ЦК України, зокрема,  її пунктом 2 передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням того факту, що обґрунтованим є вимоги про стягнення боргу у сумі 11 124 грн. 00 коп. ( про що йшлося вище ), за розрахунком судової колегії  правомірним є нарахування інфляційних у сумі 1 232 грн.26 коп. , а 3% річних - у сумі 413 грн. 26 коп.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в позові щодо стягнення 883,00 грн. 3 % річних та 1 865,58 грн. інфляційних ( як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального й процесуального права ) з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог у сумах згідно з розрахунком апеляційного суду.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити таке.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та приписи ст.ст.49,99 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача слід стягнути на користь позивача 128 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 48 грн. 64 коп. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Фактично судом першої інстанції стягнуто з відповідача 115 грн. 56 коп. витрат з державного мита, 44 грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В цій частині оскаржене рішення слід змінити.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кооперативу "Аква", м. Житомир задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2006 року              у справі №2/507 змінити в частині стягнення 432 грн. 00 коп. боргу, судових витрат та скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення 883 грн. 00 коп. річних та 1865 грн. 58 коп. інфляційних.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Стягнути з Кооперативу "Аква" (м.Житомир, вул.Бориса Тена, 48-А,                   код 06961462) на користь Малого будівельно-комерційного спільного підприємства "Контракт" (м.Житомир, вул. Довженко, 70, кв. 45, код 13559973) 11 124 грн. 00 коп. боргу, 413 грн. 26 коп. 3% річних, 1232 грн. 26 коп. інфляційних, 128 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 48 грн. 64 коп. витрат по сплаті послуг за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити".

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.    

4. Матеріали справи №2/507 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий - суддя:                                                              Шкляр Л.Т.

 судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 4 прим.:

------------------------

1 - до справи

2,3 - стор.

4 - в наряд