Постанова

від 10.02.2016 по справі 911/681/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р. Справа№ 911/681/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1

на рішення господарського суду Київської області від 28.04.2014р.

по справі № 911/681/14 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський фарфоровий двір»

до військової частини НОМЕР_1

про стягнення 84287,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2014р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський фарфоровий двір» 78130,72 грн. основного боргу, 15,58 грн. 58 коп. пені, 3906,53 грн. штрафу, 2215,49 грн. 3% річних, 1826,57 грн. судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 28.04.2014р. у справі №911/681/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. відновлено військової частини НОМЕР_1 строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Разом з цим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати докази сплати судового збору.

Від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника військової частини, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.

Доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги до суду не подано.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський фарфоровий двір» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

19 грудня 2012 р. між військової частиною НОМЕР_1 (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сумський фарфоровий двір» (виконавець) укладено договір №75 на постачання продукції, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити продукцію, а замовник - прийняти та оплатити продукцію у кількості, у терміни та за цінами, які зазначатимуться у Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору. /а.с. 9/.

Згідно із п. 4.1 договору загальна вартість продукції, що підлягає поставці за цим договором, становить 78 130,72 грн.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунок за продукцію здійснюється лише після її фактичного отримання замовником та за фактично отриману продукцію на підставі належним чином оформлених актів приймання, накладних постачальника протягом 45 банківських днів.

По акту прийому-передачі №135 від 27.12.2012р. та накладній №136 від 27.12.2012р. позивач передав, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 78130,72 грн., акт та накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток. /а.с. 13, 14/.

Позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою №106 про погашення наявної заборгованості. /а.с. 15/.

01.01.2014р. сторони вивірили розрахунки та склали акт звірки, станом на 01.01.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 78130,72 грн.

Доказів погашення заборгованості на спірну суму матеріали справи не містять.

За статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Посилання апелянта на затримку розрахунку у зв`язку із ненаданням позивачем рахунку-фактури, судом до уваги не приймається, оскільки це суперечить умовам п. 5.2. договору, п. 2. ст. 692 Цивільного кодексу, та доказам наявним в матеріалах справи, які свідчать про отримання продукції.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 6.2 договору у разі порушення замовником (відповідач у справі) строків оплати, останнім сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

У разі порушення обов`язків за цим договором, а також у всіх інших випадках, що не були передбачені ним, сторони керуються залежно від виду продукції, Положенням про поставки продукції виробничого-технічного призначення або Положенням про поставки товарів народного споживання, затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР №888 від 28.08.1988 року та нормативно-правовими актами України щодо цього питання (п. 6.6 договору).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 57 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.08.1988р., при несвоєчасній оплаті поставлених товарів покупець (платник) сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочки. За безпідставну відмову від акцепта платіжної вимоги (повністю або частково), а також за ухилення від оплати товарів при інших формах розрахунків покупець (платник) сплачує постачальнику штраф в розмірі 5% суми, від оплати якої від відмовився чи ухилився.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, та перевіривши нарахування штрафних та фінансових санкцій, до стягнення підлягає 15,58 грн. пені, 3906,53 грн. штрафу, 2215,49 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 28.04.2014р. у справі №911/681/14.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов`язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК. (п. 2.23 постанови).

Апелянт просив суд відстрочити сплату судового збору, проте Київський апеляційний господарський суд, враховуючи приписи Закону України «Про судовий збір» та рекомендації Вищого господарського суду України, не знайшов підстав для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, судовий збір за розгляд апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 підлягає стягненню з останнього у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 28.04.2014р. у справі №911/681/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 років Перемоги) до спеціального фонду Державного бюджету України 2009 (дві тисячі дев`ять) грн. 70 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Київської області.

2. Матеріали справи № 911/681/14 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

СуддіЛ.Г. Смірнова

Л.В. Кропивна