Постанова

від 09.02.2016 по справі 914/250/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р. Справа № 914/250/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» , м. Кам'янка-Бузька, Львівська обл, вх. №01-05/5976/15 від 17.12.2015 року та Кам'янка-Бузької міської ради, м. Кам'янка-Бузька Львівської області, вих. № 1378/02-20 від 11.12.2015 року, вх. № 01-05/6033/15 від 22.12.2015 року

на рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2015 року

у справі № 914/250/14

за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі

позивача 1: Міністерства інфраструктури України, м. Київ,

позивача 2: Державного територіального - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» , м.Львів

до відповідача 1: Кам'янка-Бузької міської ради, м. Кам'янка-Бузька Львівської області,

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» , м. Кам'янка-Бузька, Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі, м.Кам'янка-Бузька

про: визнання незаконним рішення №25 від 10.03.2005 р. Кам'янка-Бузької міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2 - проокурор, посвідчення № 006924 від 01.10.2015 року;

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: ОСОБА_3-представник на підставі довіреності № НЮ-66 від 02.01.2015 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_4-представник на підставі довіреності № б/н від 20.01.2016 року;

від третьої особи: не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 30.12.2015 року у справі №914/250/14 (суддя Яворський Б.І.) позовні вимоги Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача 1 Міністерства інфраструктури України, позивача 2 Державного територіального - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» , до відповідача 1 Кам'янка-Бузької міської ради, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділу Держземагенства у Кам'янка-Бузькому районі, про визнання незаконним рішення №25 від 10.03.2005 р. Кам'янка-Бузької міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 30.11.2015 року у справі №914/250/14, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» , м. Кам'янка-Бузька, Львівська обл, та Кам'янка-Бузька міська рада, м. Кам'янка-Бузька Львівської області- подали апеляційні скарги.

Зокрема, апелянт (відповідач - 1) в апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції визнавши незаконним рішення Кам'янка-Бузької міської ради - повинен був провадження в цій частині позовних вимог припинити, оскільки така вимога є адміністративною і спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України. Це рішення відповідало чинному на дату його прийняття законодавству, оскільки в пункті 1 Прикінцевих положень Закону України Про оренду землі зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування (22.10.1998). Частини друга, третя і четверта ст. 4 набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності. До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України. Станом на момент винесення оскаржуваного рішення Кам'янка-Бузької міської ради №25 від 10.03.2005р. та укладення договору від 11.05.2005р. оренди земельної ділянки, розмежування земель державної та комунальної власності не відбулось, відтак, єдиним законним орендодавцем земельної ділянки в межах населеного пункту могла бути лише Кам'янка-Бузька міська рада.

01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності . Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом (пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону). Кабінету Міністрів України доручено протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити оформлення органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки державної власності без документів, що посвідчують право користування ними (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону). Враховуючи те, що на момент винесення рішення суду, в порушення термінів, визначених Законом, ще не завершилась процедура державної реєстрації права державної власності на земельні ділянки залізничного транспорту в межах міста Кам'янка-Бузька, визнання договору оренди землі недійсним є передчасним. На даний час ще триває процедура оформлення права державної власності на земельні ділянки залізничного транспорту в межах міста Кам'янка-Бузька. Рішенням Кам'янка-Бузької міської ради від 19.11.2015 року № 16 надано дозвіл ДТГО Львівська залізниця на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для потреб залізничного транспорту в межах міста Кам'янка-Бузька. Доручено ДТГО Львівська залізниця розроблену у встановленому законодавством порядку технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації вищевказаної земельної ділянки подати на розгляд чергового засідання сесії міської ради. Лише після завершення оформлення права державної власності на земельні ділянки залізничного транспорту в межах міста Кам'янка-Бузька були би наявні правові підстави для припинення дії договору від 11.05.2005р. оренди земельної ділянки 4,6469 га, укладеного між Кам'янка-Бузькою міською радою та Іноземним підприємством Кроно-Львів .

На підставі викладеного апелянт (відповідач - 1) просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2015 р. у справі №914/250/14 та відмовити у позові.

Апелянт (відповідач - 2) у своїй апеляційній скарзі не погоджується з розподілом судових витрат в частині покладення на відповідача 2 витрат по сплаті судової земельно-технічної експертизи, оскільки спір виник з вини відповідача - 1. Відповідно до п.п.6.1 п.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питань щодо відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду господарським судам необхідно враховувати викладене в пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи". У пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

На підставі викладеного апелянт (відповідач - 2) просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2015 р. у справі №914/250/14 в частині покладення на відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Кроно-Україна - витрат по сплаті судової земельно-технічної експертизи у розмірі 5180 грн. і прийняти нове рішення, яким витрати по сплаті судової земельно-технічної експертизи у розмірі 10360 грн. покласти повністю на відповідача 1 - КамвЂ�янка- Бузьку міську раду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2015 року, справу №914/250/14 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Желіку М.Б. та Марку Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 12.01.2016 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2015 року, справу №914/250/14 (апеляційну скаргу відповідача 1) розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Желіку М.Б. та Марку Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 р. прийнято та приєднано апеляційну скаргу Кам'янка-Бузької міської ради, м. Кам'янка-Бузька Львівської області, вих. № 1378/02-20 від 11.12.2015 року, вх. № 01-05/6033/15 від 22.12.2015 року до апеляційного провадження по даній справі розгляд якої призначено на 12.01.2016 року.

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, внесено зміни у склад судової колегії по справі №914/250/14, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Данко Л.С..

Ухвалою суду від 12.01.16 року, розгляд справи відкладався на 26.01.2016 року.

Розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року, у зв'язку із зайнятістю судді Данко Л.С., внесено зміни у склад судової колегії по справі №914/250/14, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Желік М.Б..

Ухвалою суду від 26.01.2016 року розгляд справи відкладався на 09.02.2016 р..

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 09.02.16 року з'явився прокурор та представник позивача 2, проти апеляційної скарги заперечили, надали усні пояснення по суті спору.

Представник (апелянта) в судовому засіданні 09.02.2015 року, апеляційну скаргу підтримав повністю, з мотивів наведених у ній.

Представники позивача 1, відповідача 1 та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

21.07.2004р. між Іноземним підприємством Кроно-Львів , правонаступником якого є ТзОВ Кроно , та Львівською дирекцією залізничних перевезень Львівської державної залізниці укладено договір №365 про експлуатацію залізничної під'їзної колії.

Рішенням Камянко-Бузької міської ради Львівської області від 19.10.2004р. №6 Про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки вирішено надати дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки для виробничих потреб розміщення та обслуговування під'їзної залізничної колії, яка проходить по території міської ради підприємству Кроно-Львів .

Листом №5а від 10.01.2005р. відповідач 2 звернувся до начальника Кам'янко-Бузької філії ДП Центр державного земельного кадастру з проханням провести інвентаризацію земельної ділянки на території міської ради, на якій розташована та обслуговується під'їзна залізнична колія.

26.01.2005р. складений Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування.

Рішенням Кам'янко-Бузької міської ради Львівської області від 10.03.2005 р. №25 Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 46469 кв.м для виробничих потреб розміщення та обслуговування під'їздної залізничної колії, яка проходить від виробничої території підприємства до станції Сапіжанка на території Кам'янка-Бузької міської ради Іноземному підприємству Кроно-Львів ; надано в оренду терміном на 20 років з правом викупу земельної ділянки площею 46469 кв.м для виробничих потреб розміщення та обслуговування під'їздної залізничної колії, яка проходить від виробничої території підприємства до станції Сапіжанка на території Кам'янка-Бузької міської ради Іноземному підприємству Кроно-Львів .

Між Кам'янко-Бузькою міською радою та Іноземним підприємством Кроно-Львів укладено договір оренди земельної ділянки від 11.05.2005 р., відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у довгострокове, платне володіння і користування земельну ділянку земельного фонду Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області площею 4,6469 га, розташовану на території Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області для виробничих потреб розміщення та обслуговування під'їздної залізничної колії. Земельна ділянка, що передається в оренду, розташована у м. Кам'янка-Бузька та проходить від виробничої території підприємства Кроно-Львів до станції Сапіжанка на території Кам'янка-Бузької міської ради, виділена на місцевості у встановленому законом порядку, знаходиться в якісному стані. В оренду передається земельна ділянка площею 4,6469 га в тому числі землі промисловості, транспорту. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кам'янка-Бузького районного нотаріального округу та зареєстровано в Кам'янка-Бузькому відділу ЛФ ДП Управління державного земельного кадастру.

27.06.2008 р. між ДТГО Львівська залізниця та командитним товариством науково-впроваджувальною фірмою ОСОБА_4 технології укладено договір №Л/П 08838/НЮ, відповідно до п.1.1 якого виконавець (КТ НВФ ОСОБА_4 технології ) зобов'язується відповідно до технічного завдання виконати, з дотриманням вимог чинного законодавства, роботи з надання інженерних послуг з інвентаризації землі та виготовлення Державних актів на право постійного користування земельними ділянками ДТГО Львівська залізниця в межах населених пунктів Львівської області загальною площею 1100 га та за межами населених пунктів Львівської області загальною площею 6300 га, а замовник (ДТГО Львівська залізниця ) зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Зазначені обставини повно були досліджені судом першої інстанції, скаржники на зворотнє не посилались.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно зі ст. 12 ЗК України, пунктом 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради здійснюють передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому ЗК України. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ст.20 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту (ст.6 Закону України Про транспорт ); до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту (ст.67 ЗК України). Відповідно до ст.6 Закону України Про залізничний транспорт землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України Про транспорт . Стаття 68 ЗК України передбачає, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до ч.1-2, 4 ст. 84 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту (п.б ч.4 ст. 84 цього кодексу).

Таким чином, до земель залізничного транспорту, які є державною власністю, належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.

Згідно із висновком експерта, земельні ділянки смуги відведення ДТГО Львівська залізниця та земельна ділянка ТзОВ Кроно-Україна , якою останнє користується на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.05.2005р., перетинаються і накладаються практично по всій довжині земельної ділянки ТзОВ Кроно-Україна . Факт накладення земельних ділянок у певних частинах сторонами не заперечувався. Таким чином, міська рада розпорядилася і передала в оренду товариству земельну ділянку, частина якої перебуває у користуванні ДТГО Львівська залізниця і належить до державної власності.

Покликання скаржника (відповідача 1) на те, що право на земельну ділянку ДТГО Львівська залізниця ще не оформлено у встановленому порядку, не спростовує зазначених висновків, оскільки ст. 84 ЗК України обумовлює можливість перебування таких земельних ділянок виключно у державній власності. Відсутність належного оформлення цього права, тим не менш, не породжує для відповідача - 1 права розпоряджатись земельною ділянкою. Не впливає на висновки суду з цих же підстав і покликання на не проведення розмежування земель державної та комунальної власності. Належність спірної земельної ділянки до смуги відведення ДТГО Львівська залізниця підтверджується матеріалами справи, у т.ч. висновком експерта. Належних доказів можливості віднесення зазначеної земельної ділянки при розмежуванні земель до комунальної власності суду не надано. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України (постанови від 24.06.2015р. у справах №3-315гс-15-1 та №3-305гс15, від 06.07.2015р. у справі №3-399гс-15, від 07.10.2015р. у справі №3-900гс-15), висновки якого згідно ст.111-28 ГПК України є обов'язковими.

Не впливає на правильність висновків суду також те, що земельні ділянки накладаються лише в частині. Так, у постанові від 07.10.2015р. по справі №3-900гс15, Верховний Суд України відзначив незаконність рішення міської ради та недійсність договору оренди землі в цілому, оскільки частина цієї земельної ділянки перебуває у державній власності та належить до земель залізничного транспорту: Рішення Чернівецької міської ради від 29.11.2007р. №443 у частині надання спірної земельної ділянки в оренду відповідачу має бути визнано незаконним, а укладений на його підставі договір оренди землі недійсним, оскільки частина цієї земельної ділянки перебуває у державній власності та належить до земель залізничного транспорту . Отже, оспорюване рішення міської ради прийняте з порушенням наведених вище вимог закону.

Не заслуговує на увагу й посилання відповідача - 1 на те, що спір у цій частині повинен розглядатись за правилами КАС України враховуючи, зокрема, пов'язаність обох позовних вимог, їх цивільно-правовий характер, оскільки на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування між відповідачами було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки державної форми власності, якою користується залізниця.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ст.203 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). У п.2.29 постанови від 11.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

В частині розподілу судових витрат, то апеляційна скарга відповідача - 2 не підлягає задоволенню, враховуючи, що ст. 49 ГПК України надає право, але не встановлює обов'язку суду покласти судовий збір на ту сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2015 року у справі № 914/250/14 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» , м. Кам'янка-Бузька, Львівська обл, вх. №01-05/5976/15 від 17.12.2015 року та Кам'янка-Бузької міської ради, м. Кам'янка-Бузька Львівської області, вих. № 1378/02-20 від 11.12.2015 року, вх. № 01-05/6033/15 від 22.12.2015 року - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2015 р. у справі № 914/250/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 15.02.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.