Постанова

від 25.07.2006 по справі 14/1957

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/1957

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 липня 2006 р.                                                                                   № 14/1957  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Чуднівський райагрохім” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. та рішення господарського суду Житомирської області від 28.11.2005р.

у  справі                     №14/1957 господарського суду Житомирської області

за позовом                 Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства

”Чуднівський райагрохім”

про                              стягнення 6 035,40грн.

за участю представників:

ДТГО “Південно-Західна залізниця” –не з'явилися;

ВАТ “Чуднівський райагрохім” –не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця” звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом та просила суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Чуднівський райагрохім” 6 035,40грн. заборгованості за договором №1469 від 01.02.2000р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо внесення плати на утримання земельної ділянки за період з 01.01.2001р. по 31.03.2005р. (а.с.2-3).

До прийняття рішення по суті спору, позивачем уточнено розмір заборгованості відповідача. Відповідно до поданої заяви, ДТГО “Південно-Західна  залізниця” відмовилась від стягнення 139,94грн. (а.с.100).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.11.2005р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з  ВАТ “Чуднівський райагрохім” на користь ДТГО “Південно-Західна залізниця” стягнуто 5295,40грн.; провадження у справі в частині стягнення 139,94грн. припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України (а.с.109-110).

Частково задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

-          відповідач не виконав у встановлений строк зобов'язання з внесення плати на утримання земельної ділянки, передбачене договором №1469 від 01.02.2000р.;

-          розмір заборгованості позивачем обраховано невірно без врахування строку дії договору та помилковим застосуванням коефіцієнту, встановленого розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 13.07.2004р. №455-р “Про тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом”, який не підлягав застосуванню;

-   заборгованість за утримання земельної ділянки за період 3 квартал 2001р. по 1 квартал 2005р. становить  5 295,40грн.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. рішення господарського суду Житомирської області від 28.11.2005р. залишено без змін (а.с.141-143).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ “Чуднівський райагрохім” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги поданої касаційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.02.2000р. між Казатинським відділком Південно-Західної залізниці, правонаступником якого є позивач –ДТГО “Південно-Західна залізниця”, та Чуднівським районним об'єднанням “Сільгоспхімія”, правонаступником якого є відповідач,  укладено договір на експлуатацію під'їзної колії при станції Чуднів-Волинський Південно-Західної залізниці.

Згідно ст. 4 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент укладення договору), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.151 ЦК УРСР, договір (багатостороння угода) є однією з підстав виникнення зобов'язань.  

Отже, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін певних прав та обов'язків, визначених ним.

Зокрема, сторонами узгоджено, що розмір земельної ділянки, яка знаходиться під під'їзною колією та спорудами відповідача, становить 1 204м2 .

Умовами договору передбачено, що відповідач сплачує залізниці за утримання вказаної земельної ділянки 842,80грн. в рік (п.11 договору). При цьому, договором визначено, що у випадку прийняття нормативних актів, які змінюють умови експлуатації залізничних під'їзних колій незагального користування, розмір платежів та зборів, порядок їх оплати, умови надання ділянок землі у смузі відведення, такі зміни автоматично розповсюджують свою дію на даний договір без його перегляду (п.13 договору).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань, передбачених п.11 договору, щодо оплати заборгованості за утримання земельної ділянки за період з 3 кварталу 2001р. по 1 квартал 2005р. (відповідно до розрахунку позивача).

В силу ст.161 ЦК УРСР (чинному на момент укладення договору), зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Такий же обов'язок визначений і нормами, які діяли на момент звернення до суду з позовом та порушення відповідачем зобов'язання.

Так, відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладеним сторонами договором передбачено внесення річної плати, визначеної п.11, по кварталах. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо визначення сторонами строку виконання зобов'язання з оплати послуг з утримання земельної ділянки.

Згідно ст.71 ЦК УРСР (чинному на момент настання строків виконання зобов'язань з оплати послуг з утримання земельної ділянки, нарахованих за 3 та 4 квартал 2001р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. При цьому, у відповідності з ст. 80 ЦК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Між тим, на момент звернення позивача з позовом до суду ЦК УРСР втратив чинність відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Згідно п.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази звернення сторін з заявою про застосування строку позовної давності до прийняття рішення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи  ВАТ “Чуднівський райагрохім” щодо необхідності застосування строку позовної давності.

Як встановлено судами, відповідач допустив порушення виконання зобов'язання з оплати послуг з утримання земельної ділянки; заборгованість за відповідні послуги (з урахуванням строку дії договору та встановленого розміру тарифу) становить 5  295,40грн.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог в частині стягнення з відповідача 5 295,40грн.

В силу п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відмовився від стягнення частини заборгованості у розмірі 139,94грн., у зв'язку з чим судом першої інстанції правильно припинено провадження у справі у цій частині і з цим висновком обґрунтовано погодилась апеляційна інстанція.

Посилання скаржника у поданій ним касаційній скарзі на безпідставне не застосування судами п.6 Перехідних положень ЗК України відхиляється касаційною інстанцією з огляду на те, що зазначена норма визнана неконституційною відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).

За таких обставин, судові акти у цій справі прийняті у відповідності з нормами матеріального і процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                           

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.03.2006р. у справі №14/1957 господарського суду Житомирської області  залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Чуднівський райагрохім”  –без задоволення.

Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                  Васищак І.М.    

                                                                                                              Палій В.М.