Постанова

від 10.02.2007 по справі 35/522-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/522-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.                                                           Справа № 35/522-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивач - Костишак В.М.

відповідач -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Тім -Трейд" (м. Харків) (вх. № 78 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.12.06 р. по справі № 35/522-06

за позовом Закритого акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (м. Дрогобич, Львівська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Трейд" (м. Харків)

про стягнення 47 363,00 грн

встановила:

У жовтні 2006 року Закрите акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат "ЗАХІДУКРТРАНС" (м. Дрогобич, Львівська область) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім-Трейд" (с. Покотилівка,  Харківська область) про  стягнення 47 363,00 грн. заборгованості, з якої: 43 932,00 грн. боргу, що залишився неоплаченим за перевезення вантажу згідно договору від 01.04.2006 р. та заявок № 9 від 30.05.2006 р., № 12 від 14.06.2006 р., № 14 від 19.06.2006 р., № 15 від 20.06.2006 р., заявок б/н від 21.06.2006 р. про надання автотранспортних послуг; 1892,00 грн. пені, 1 206,00 грн. інфляційних нарахувань, 333,00 грн. 3 % річних, а також віднести на відповідача судові витрати по справі.

В процесі розгляду справи позивач надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких збільшив їх розмір та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 43 932,00 грн., пеню в сумі 2 955,00 грн., інфляційні в сумі 3 252,00 грн., 3 % річних в сумі 521,00 грн., всього – 50 660,00 грн., а також віднести на відповідача судові витрати. Однак суд першої інстанції позовні вимоги в частині збільшення розміру пені, 3 % річних та індексу інфляції на загальну суму 3297,00 грн. залишив без розгляду у зв'язку з ненаданням позивачем доказів сплати державного мита у відповідності до статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 грудня 2006 року по справі № 35/522-06 (суддя Швед Е.Ю.) в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову – відмовлено. Позов задоволено частково та стягнути з відповідача на користь позивача 43 932,00 грн. боргу, 1 892,00 грн. пені, 1 206,00 грн. інфляційних, 333,00 грн. 3 % річних, 473,63 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2006 р. скасувати. Зокрема, в апеляційній скарзі ТОВ "Тім-Трейд" посилається на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був попереджений про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки апеляційний господарський суд не повідомив, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ЗАТ транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" - Костишак В.М, який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2006 р. – без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що відповідно до договору перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 08-04/2006 від 01.04.2006 р., укладеного між сторонами, а також заявок за № 9 від 30.05.2006 р., № 12 від 14.06.2006 р., № 14 від 19.06.2006 р., № 15 від 20.06.2006 р., двох заявок б/н від 21.06.2006р. про надання автотранспортних послуг, позивач здійснив перевезення вантажів для відповідача за маршрутом Україна (Харків) - Італія.

Як встановив суд першої інстанції, загальна вартість перевезень по вищенаведеним замовленням становить 43 932,00 грн., зокрема, факт надання автотранспортних послуг підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання по перевезенню вантажу виконав належним чином та в повному обсязі, вантаж в обумовлені сторонами строки доставив до пункту призначення, зокрема,  направив на адресу відповідача документи, що підтверджують здійснені ним автотранспортні послуги.

Однак відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, за автотранспортні послуги по перевезенню вантажу з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 43 932,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Господарським судом Харківської області було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування заборгованості за № 6/08-0171-21 від 08.08.2006 р. та направив на адресу останнього акт звірки взаєморозрахунків від 17.08.2006 р., які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно зі статтею 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зокрема, частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ЗАТ транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" у розмірі 43 932,00 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1 206,00 грн. та 3 % річних в сумі 333,00 грн., то суд першої інстанції визнав дані позовні вимоги також обґрунтованими та задовольнив їх на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

Крім того, позивач у відповідності до пункту 5.6.4 спірного договору нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасну оплату за надані перевізником послуги в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фрахту за кожний день прострочення платежу, яка складає 1 892,00 грн. На думку господарського суду Харківської області нарахування пені є правомірним, відповідає наданому позивачем розрахунку, передбачено умовами спірного договору, тому вимога в цій частині є обґрунтованою і підлягає  стягненню з відповідача у розмірі 1 892,00 грн.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення – без змін, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів, позивач надав докази того, що він здійснив перевезення вантажів для відповідача по вищенаведеним замовленням на загальну вартість 43 932,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за автотранспортні послуги по перевезенню вантажу.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про відсутність у нього боргу перед позивачем.

Разом з тим, твердження заявника апеляційної скарги про те, що розгляд справи в суді першої інстанції не відкладався за клопотанням ТОВ "Тім-Трейд", чим позбавлено його права приймати участь у судовому засіданні та надавати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки враховуючи статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Приймаючи до уваги те, що суд першої інстанції ухвалою від 21.11.2006 р. відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача та надавав йому можливість скористатись своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, надати відзив на позовну заяву, останній ними не скористався. А відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на зміну ЗАТ транспортно-експедиційним комбінатом "ЗАХІДУКРТРАНС" своїх позовних вимог, про що відповідачу було невідомо, чим позбавлено його права надати відповідне правове  обґрунтування, то колегія суддів також вважає їх безпідставними, оскільки по-перше, в поданій позивачем заяві мова йшла не про зміну, а лише про уточнення позовних вимог, а по-друге, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції залишив заяву позивача про уточнення позовних вимог без розгляду, а прийняв рішення та задовольнив позовні вимоги у відповідності до первісно заявленого позову від 20.10.2006 р.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Тім-Трейд" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2006 р. по справі № 35/522-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім -Трейд"                  (с. Покотилівка,  Харківська область) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2006 року по справі № 35/522-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді