Постанова

від 30.07.2009 по справі 4/11-09-413

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСП ОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2009 р. Справа № 4/11-09-413

Одеський апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевч енко В.В.

суддів: Бєляновського В .В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового зас ідання: Волощук О.О.

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1. - за дорученням

від відповідача: Сидоров В.М. - директор, Кривцов С .А., Норець Н.О., Недельк о М.С. - за дорученням

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Одес і

апеляційну скаргу Відк ритого акціонерного товарис тва „Київ-Дніпровське міжгал узеве підприємство промисло вого залізничного транспорт у” в особі Ізмаїльської філі ї Відкритого акціонерного то вариства „Київ-Дніпровське м іжгалузеве підприємство про мислового залізничного тран спорту”, м. Ізмаїл, Одеської об ласті

на рішення господарського суду Одеської області

від 27 травня 2009 року

у справі № 4/11-09-413

за позовом Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_6, м . Харків

до Відкритого акціонер ного товариства ”Київ-Дніпро вське міжгалузеве підприємс тво промислового залізнично го транспорту” в особі Ізмаї льської філії Відкритого акц іонерного товариства ”Київ-Д ніпровське міжгалузеве підп риємство промислового заліз ничного транспорту”, м. Ізмаї л, Одеської області

про стягнення 125 551 грн. 21 ко п.

В С Т А Н О В И Л А:

30.01.2009 р. фізична особа - під приємець ОСОБА_6 (далі поз ивач, Підприємець) звернувся до господарського суду Одес ької області з позовом до Від критого акціонерного товари ства ”Київ-Дніпровське міжга лузеве підприємство промисл ового залізничного транспор ту” в особі Ізмаїльської філ ії Відкритого акціонерного т овариства ”Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство пр омислового залізничного тра нспорту” (далі відповідач, ВА Т) про стягнення 125 551 грн. 21 коп. (о статочні, уточнені позовні в имоги).

Позов мотивований тим, що 13.10.2003 р. між сторонами у справі б ув укладений договір купівлі -продажу за умовами якого поз ивач 18.11.2003 р. поставив, а відпові дач за накладною № 1 від 18.11.2003 р. т а довіреністю серії ЯЗД № 475118 в ід 18.11.2003 р. прийняв 313 тон вугілля вартістю 215 грн. за тону на суму 67 296 грн. 25 коп.

Крім того, за усною домовл еністю за накладною № 16 від 02.01.20 05 р. та на підставі довіреност і серії ЯКБ № 949151 відповідач 05.01.20 05 р. отримав від позивача 139 тон вугілля марки „АС” вартістю 270 грн. за тону на суму 37 530 грн.

Всього за договором від 13.1 0.2003 р. та за усною домовленістю відповідачем було отримано від позивача вугілля на зага льну суму 104 826 грн. 25 коп.

Отримане вугілля відпові дач оплатив частково сплатив ши позивачеві 25150 грн.

Оскільки, ні умовами дого вору від 13.10.2003 р. ні усною домовл еністю сторонами не визначен ий строк проведення остаточн их розрахунків за отримане в угілля позивач звернувся до відповідача з вимогою про оп лату отриманого товару, що да тована 16.12.2005 року. Відповідач у відповіді на вимогу позивача за № 15 від 19.01.2006 р. підтвердив фак т отримання вугілля, але зазн ачив, що повністю розрахував ся за отриманий товар шляхом перерахування грошових кошт ів на рахунок позивача, а решт у частину грошових коштів пе редав представнику останньо го - ОСОБА_7 на підставі д овіреності та прибуткових ор дерів.

При викладених обставина х позивач вважає, що кінцевий строк проведення розрахункі в за отримане вугілля для від повідача сплинув 27.01.2006 р.

Так як, відповідач не розр ахувався за отримане вугілля позивач просить стягнути з В АТ на свою користь 79 676 грн. 25 коп . - боргу, 6594 грн. 57 коп. - 3% річних за період з 28.01.2006 р. по 30.10.2008 р., 39 280 гр н. 39 коп. - збитків від знеціню вання грошових коштів (індек с інфляції) за період з лютого 2006 р. по вересень 2008 р., а всього 125 551 грн. 21 коп. на підставі ст. ст. 526 , 530, 625 ЦК України, а також 1255 грн. 51 к оп. - понесених витрат на спл ату держмита та 118 грн. - понес ених витрат на інформаційно- технічне забезпечення судов ого процесу на підставі ст. 44, 49 ГПК України.

У відзиві на позов відпо відач позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідс тавними, оскільки він повніс тю розрахувався за отримане вугілля шляхом перерахуванн я грошових коштів на рахунок позивача, а решту частину гро шових коштів передав предста внику останнього - ОСОБА_7 на підставі прибуткових ка сових ордерів. Крім того, пози вачем пропущений 3-хрічний ст рок позовної давності, внасл ідок чого заявлений позов за доволений бути не може.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2 009 р. (суддя Літвінов С.В.) позов з адоволений у повному обсязі та з відповідача на користь п озивача стягнуто: 79 676 грн. 25 коп . - боргу, 6594 грн. 67 коп. - 3% річних , 39280 грн. 39 коп. - збитків від інф ляції, а також понесені судов і витрати по справі: 1255 грн. 51 коп . - на сплату держмита та 118 грн . - на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

Рішення суду мотивовано тим, що 13.10.2003 р. між сторонами у с праві був укладений договір купівлі-продажу за умовами я кого позивач 18.11.2003 р. поставив, а відповідач за накладною № 1 ві д 18.11.2003 р. та довіреністю серії Я ЗД № 475118 від 18.11.2003 р. прийняв 313 тон в угілля вартістю 215 грн. за тону на суму 67 296 грн. 25 коп. Крім того, за накладною № 16 від 02.01.2005 р. і на п ідставі довіреності серії ЯК Б № 949151 відповідач 05.01.2005 р. отримав від позивача 139 тон вугілля ма рки „АС” вартістю 270 грн. за тон у на суму 37 530 грн.

Всього за договором від 13.1 0.2003 р. та за зазначеною накладн ою № 16 від 02.01.2005 р. відповідачем б уло отримано від позивача ву гілля на загальну суму 104 826 грн . 25 коп. Отримане вугілля відпо відач оплатив частково сплат ивши позивачеві 25150 грн.

Оскільки договором, дода тковими угодами або специфік аціями не було визначено стр оку, протягом якого відповід ач повинен був провести оста точний розрахунок, та беручи до уваги, те що відповідачем б уло 16 грудня 2005 року, у відповід ності до вимог ст. 530 ЦК України , скеровано відповідачу пись мову вимогу про проведення о статочного розрахунку протя гом 10 днів й отримано відповід ь датовану 19 січня 2008 року, то та ким чином 29 січня 2006 року сплив строк виконання зобов' язан ня та 30 січня 2006 року розпочавс я перебіг позовної давності, яка скінчилась 30 січня 2009 року , а тому позивачем строк позов ної давності не пропущений.

З наданих відповідачем ор игіналів прибуткових касови х ордерів вбачається, що на ни х не містяться підписів пози вача, а містяться різні підпи си, що викликає сумніви, щодо н алежності цих підписів грома дянці ОСОБА_7 Крим того, з з вітів до ПФУ та фонду соціаль ного страхування від нещасни х випадків на виробництві та професійних захворювань вба чається, що позивачем в госпо дарський діяльності загалі н е використовувалась наймана праця, у зв' язку з чим місцев ий суд дійшов до висновку що в имоги позивача є правомірним и, документально обґрунтован ими та підлягають задоволенн ю у повному обсязі. Судові вит рати по справі покладені суд ом на відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

В апеляційній скарзі від повідач просить рішення місц евого суду скасувати, оскіль ки воно прийнято без достатн іх на це підстав, не відповіда є фактичним обставинам і мат еріалам справи, ухвалено з по рушенням норм матеріального та процесуального права та п рийняти нове рішення, яким ві дмовити в задоволені позовни х вимог Підприємця.

До апеляційної скарги від повідачем надані додаткові д окази, а саме: лист залізнично ї станції Ізмаїл № 212 від 02.06.2009 р. т а витяг з Книги навантаження -розвантаження вагонів.

В судовому засіданні пред ставники відповідача доводи апеляційної скарги підтрима ли та заявили клопотання про залучення до матеріалів спр ави вищезазначених додатков их доказів.

Оскільки заявник нічим не обґрунтував неможливість по дання вищевказаних додатков их доказів суду першої інста нції з причин, що не залежали в ід нього, то колегія суддів, ві дповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК У країни, не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання про залучення ци х додаткових доказів до мате ріалів справи та повертає їх скаржнику.

У відзиві на апеляційну с каргу представник позивача п росив рішення суду першої ін станції залишити без змін, а а пеляційну скаргу без задовол ення. Доводи відзиву на апеля ційну скаргу представник поз ивача підтримав при розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеля ційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіри вши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встанов лення, дослідивши правильніс ть застосування судом першої інстанції норм матеріальног о і процесуального права при прийнятті оскаржуваного ріш ення, колегія суддів вважає, щ о апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рі шення місцевого суду скасува нню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалі в справи і правильно встанов лено судом першої інстанції між позивачем та Ізмаїльсько ю філією ВАТ „Одеське міжгал узеве підприємство промисло вого залізничного транспорт у”, правонаступником якого, в ідповідно до наказу Міністер ства транспорту та зв' язку України № 396 від 26.04.2006 р., є відпов ідач був укладений договір к упівлі-продажу за умовами як ого позивач 18.11.2003 р. поставив, а в ідповідач за накладною № 1 від 18.11.2003 р. та довіреністю серії ЯЗ Д № 475118 від 18.11.2003 р. прийняв 313 тон ву гілля вартістю 215 грн. за тону н а суму 67 296 грн. 25 коп.

Крім того, за усною домовл еністю за накладною № 16 від 02.01.20 05 р. та на підставі довіреност і серії ЯКБ № 949151 відповідач 05.01.20 05 р. отримав від позивача 139 тон вугілля марки „АС” вартістю 270 грн. за тону на суму 37 530 грн.

Доводи скаржника про те, щ о він не отримував від позива ча 139 тон вугілля марки „АС” ва ртістю 270 грн. за тону на суму 37 53 0 грн. колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вон и спростовуються квитанціям и про приймання вантажу з яки х вбачається, що залізниця до ставила назване вугілля до м . Ізмаїла та оригіналом листа ВАТ та ім' я Підприємця № 15 ві д 13.01.2005 р. в якому відповідач пов ідомляє позивача, що вугілля марки „АС” у кількості 138 тон о тримане ним 05.01.2005 р. за накладно ю № 16 від 02.01.2005 р. та довіреністю № ЯКБ 949151 реалізовано повністю. Гроші відправлені згідно дог овору.

Таким чином, всього за дог овором від 13.10.2003 р. та за усною до мовленістю відповідачем бул о отримано від позивача вугі лля на загальну суму 104 826 грн. 25 к оп.

Отримане вугілля відпові дач оплатив частково сплатив ши позивачеві 25150 грн., що вбача ється з платіжних доручень п ро перерахування вказаних гр ошових коштів відповідачем п озивачеві.

З оглянутих в судовому за сіданні оригіналів квитанці й до прибуткових касових орд ерів вбачається, що позиваче м отримані від позивача грош ові кошти в загальній сумі 41150 г рн.

Названі квитанції не прий няті до уваги місцевим судом з посиланням на те, що на них н е містяться підписів позивач а, а містяться різні підписи, щ о викликає сумніви, щодо нале жності цих підписів уповнова женій позивачем особі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суд дів погодитись не може, оскіл ьки підписи на всіх вказаних квитанціях скріплені печатк ою позивача, наявність якої з вільняє сторону від перевірк и повноважень особи, що підпи сала цей документ, так як ці кв итанції є документами суворо ї звітності, а з матеріалів сп рави вбачається, що з питання викрадення або підробляння печатки чи квитанцій до приб уткових касових ордерів пози вач до компетентних правоохо ронних органів не звертався.

Такими, що не заслуговуют ь на увагу колегія суддів вва жає посилання скаржника на т е, що про відсутність в нього б оргу перед позивачем свідчат ь податкові накладні за прод укцію на загальну суму 78750 грн., що виписані та засвідчені пе чаткою останнього, так як згі дно підпункту 7.2.3 пункту 7.2. стат ті 7 Закону України „Про подат ок на додану вартість” - под аткова накладна складається у момент виникнення податко вих зобов' язань продавця. П ри цьому відповідно до підпу нкту 7.3.1 названого Закону дато ю виникнення податкових зобо в' язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дат а, яка припадає на податковий період, протягом якого відбу вається будь-яка з подій, що ст алася раніше:

- або дата зарахуван ня коштів від покупця (замовн ика) на банківський рахунок п латника податку як оплата то варів (робіт, послуг), що підля гають поставці, а у разі поста вки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дат а їх оприбуткування в касі пл атника податку, а при відсутн ості такої - дата інкасації го тівкових коштів у банківські й установі, що обслуговує пла тника податку;

- або дата відванта ження товарів, а для робіт (пос луг) - дата оформлення докумен та, що засвідчує факт виконан ня робіт (послуг) платником податку.

Наведене свідчить про те , що податкова накладна повин на бути виписана продавцем в момент виникнення податкови х зобов' язань, тобто в день о плати або в день відвантажен ня продукції.

Таким чином, відповідачем оплачено отримане вугілля в загальній сумі 66 300 грн., у зв' я зку з чим колегія суддів дохо дить до висновку, що відповід ач не повністю розрахувався з позивачем за отримане вугі лля та має борг по його оплаті в сумі 38526 грн. 25 коп.

Оскільки, ні умовами дого вору від 13.10.2003 р. ні усною домовл еністю сторонами не визначен ий строк проведення остаточн их розрахунків відповідачем за отримане вугілля, то колег ія суддів вважає, що до правов ідносин сторін повинні бути застосовані вимоги ст. 530 ЦК Ук раїни, згідно якої якщо у зобо в' язанні встановлений стро к (термін) його виконання, то в оно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) вик онання боржником обов' язку не встановлений або визначе ний моментом пред' явлення в имоги, кредитор має право вим агати його виконання у будь-я кий час. Боржник повинен вико нати такий обов' язок у семи денний строк від дня пред' я влення вимоги, якщо обов' яз ок негайного виконання не ви пливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбача ється, що з вимогою про провед ення розрахунків за отримане вугілля позивач звернувся д о відповідача 16.12.2005 р. та 19.01.2006 р. от римав відповідь останнього з а № 15 про відмову від проведен ня оплати, що слідує з тексту п озовної заяви Підприємця та матеріалів справи.

Вищенаведене однозначно свідчить про те, що відповіда ч у семиденний строк від дня п ред' явлення вимоги не оплат ив, а навпаки відмовився від о плати отриманого вугілля та 19.01.2006 р. позивач вже достовірно довідався про порушення свог о права.

За захистом своїх прав по зивач звернувся до суду 30.01.2009 р. (дата прямо зазначена в позов ній заяві) та в цей же день поз ов зареєстрований в канцеляр ії місцевого суду за вхідним номером 565, що безумовно свідч ить про пропуск позивачем вс тановленого ст. 257 ЦК України 3-х річного строку загальної по зовної давності.

Цей факт не спростовуєтьс я і самим позивачем, який в поз овній заяві зазначив, що, на йо го думку, термін проведення р озрахунків для відповідача с плинув 27.01.2006 р., а позов ним оформ лений та поданий до суду 30.01.2009 р .

У відзиві на позов відпов ідачем заявлено про застосув ання до правовідносин сторін строків позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України с плив позовної давності, про з астосування якої заявлено ст ороною у спорі, є підставою дл я відмови у позові.

Доводи представника пози вача про те, що ним не пропущен ий строк позовної давності, о скільки до цього він двічі зв ертався до господарського су ду Одеської області з питанн я стягнення з відповідача бо ргу за поставлене вугілля, вн аслідок чого відбувалось пер еривання строку позовної дав ності до уваги прийнятими бу ти не можуть з наступних підс тав.

З оглянутих в судовому за сіданні колегією суддів спра в господарського суду Одеськ ої області № 28/195-07-4369 та № 31/115-08-4609 вбач ається, що позивач дійсно ран іше двічі звертався до суду з позовами про стягнення з від повідача боргу за поставлене вугілля.

Але, двічі ухвалами від 15.08.2 007 р. у справі № 28/195-07-4369 та від 29.01.2009 р. у справі № 31/115-08-4609 його позови зал ишалися судом без розгляду т а зазначені судові ухвали на брали законної сили.

Згідно п. 9 роз' яснень пре зидії Вищого господарського суду України „Про деякі пита ння застосування позовної да вності при вирішенні господа рських спорів” від 16.04.1993 р. № 01-6/438 з відповідними змінами та доп овненнями - якщо позивач піс ля усунення обставин, що зумо вили залишення позову без ро згляду або повернення позовн ої заяви, знову звертається з позовом до господарського с уду, перебіг строку позовної давності обчисляється з дня виникнення права на позов, вн аслідок чого протилежні дово ди представника позивача є п омилковими.

Оскільки, доказів того, що строк позовної давності про пущений позивачем з поважних причин в матеріалах справи н е міститься та їх, всупереч ви могам ст. 33 ГПК України, позива чем суду не надано, то підстав и для стягнення з відповідач а на користь позивача боргу в сумі 38526 грн. 25 коп. - відсутні, у зв' язку з пропуском останн ім, з неповажних причин, 3-х річ ного строку позовної давност і. У зв' язку з чим і похідні п озовні вимоги щодо стягнення річних та індексу інфляції з адоволені також бути не можу ть, внаслідок чого колегія су ддів вважає за необхідне пов ністю відмовити у задоволенн і позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. ст . 44, 49 ГПК України понесені пози вачем судові витрати по спра ві на держмито та інформацій но-технічне забезпечення пов инні бути покладені на самог о позивача та останній зобов ' язаний відшкодувати відпо відачеві 627 грн. 76 коп. понесени х судових витрат на сплату де ржмита за подану апеляційну скаргу.

Оскільки при ухваленні су дового рішення місцевий суд неповно з' ясував обставини , що мають значення для справи та його висновки не відповід ають обставинам справи, то ко легія суддів вважає за необх ідне це рішення скасувати і п рийняти нове рішення, яким ві дмовити у задоволенні позовн их вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК У країни, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкр итого акціонерного товарист ва ”Київ-Дніпровське міжгалу зеве підприємство промислов ого залізничного транспорту ” в особі Ізмаїльської філії Відкритого акціонерного тов ариства ”Київ-Дніпровське мі жгалузеве підприємство пром ислового залізничного транс порту”, м. Ізмаїл, Одеської обл асті - задовольнити частко во.

Рішення господарського с уду Одеської області від 27.05.2009 р оку у справі № 4/11-09-413 - скасуват и, а в позові відмовити.

Стягнути з Приватного під приємця - фізичної особи О СОБА_6 (61093, АДРЕСА_1) Код Н ОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в Комі нтернівському відділенні ПІ Б Україна, МФО 351367 на користь Ві дкритого акціонерного товар иства „Київ-Дніпровське міжг алузеве підприємство промис лового залізничного транспо рту” в особі Ізмаїльської фі лії відкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровськ е міжгалузеве підприємство п ромислового залізничного тр анспорту” (68603, Одеська область , м. Ізмаїл вул. Нахімова, 300) ЄДРП ОУ 34425491 - 627 грн. 76 коп. понесених с удових витрат на сплату держ мита за подану апеляційну ск аргу.

Доручити господарськ ому суду Одеської області ви дати відповідний наказ.

Постанова набирає закон ної сили з дня її прийняття і м оже бути оскаржена у касацій ному порядку до Вищого госпо дарського суду України.

Головуючий суддя В. В. Шевченко

Судді В. В. Бєляновський

М. А. Мирошниченко

Постанову підписано 31.07.2009 р.