Постанова

від 22.03.2007 по справі 30/579

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/579

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.03.2007                                                                                           № 30/579

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                     Дегтярюк Л.О.  

 За участю представників:

 від позивача - Дуденко Ю.Є. – представник (дов. №89-А.7 від 28.03.2006);

Юдіна Г.Е. – представник (дов. № 87-А.7 від 02.03.2007);

 від відповідача - Литвин Т.В. – представник (дов. №01/02 від 01.02.2007),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кетті”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.12.2006

 у справі № 30/579 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Національні авіалінії України”

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Кетті”

 про                                                  стягнення 5843,27 грн.

 За клопотанням сторін та відповідно до ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі №30/579 позов Відкритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Національні авіалінії України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кетті” задоволено повністю, за рішенням підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3 987,96 грн. основного боргу, 731,62 грн. пені, 119,64 3% річних, 883,82 грн. збитків від інфляції, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення мотивоване тим, що: відповідач в порушення умов договору оренди нежилого приміщення № Д-03.05/03 від 01.06.2003 не виконав своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3 987,96 грн.; відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем в позовній заяві відповідно до ст. 33 ГПК України; таким чином, місцевий господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 987,96 грн. на підставі ст.ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України; місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 731,62 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає п. 3.5 договору та не суперечить вимогам чинного законодавства; крім того, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 119,64 грн.; 883,82 грн. збитків від інфляції на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 30/579 повністю з підстав порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на те, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а отже був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами наданими ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі відповідач посилався виключно на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, апеляційний господарський суд ухвалою від 15.01.2007 зобов'язав відповідача уточнити апеляційні вимоги щодо суті спору.

На виконання вимог ухвали відповідач уточнив свої апеляційні вимоги, виклавши їх в поясненнях до апеляційної скарги, зазначивши наступне: в порушення п.п. 3.3, 3.4 договору № Д-03.05/03 позивачем не були виставлені відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг за листопад та грудень 2004 року, а також не було надано обґрунтування розрахунків орендної плати за жовтень-грудень 2004 року; за наданими відповідачем розрахунками розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції складає 2 394,24 грн.; відповідач також вказує на те, що позивач розраховує пеню, починаючи з 2004 року, всупереч положенню п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, де встановлено спеціальну позовну давність в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені), тому позивач має право розраховувати пеню лише за період з 31.05.2005 по 31.05.2006, яка складає 449,62 грн.; за наданим відповідачем розрахунком розмір 3% річних та інфляційних, виходячи із суми заборгованості, складає відповідно 105,53 грн. та 359,14 грн., загалом сума основного боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних складає 3 308,53 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору № Д-03.05/03 від 01.06.2003 не сплачував орендну плату з жовтня по грудень 2004 року; загальна сума заборгованості, яка складається із орендної плати з урахуванням індексу інфляції та заборгованості за комунальні послуги за кожен місяць, становить 3 987,96 грн., розмір пені за період з 17.10.2005 по 16.10.2006 складає 729,52 грн., розмір 3% річних за період з 17.10.2005 по 16.10.2006 – 119,64 грн., інфляційних витрат за період з 11.01.2005 по 31.10.2006 – 883,82 грн., загалом розмір заборгованості з урахування пені, 3% річних та інфляційних становить 5 720,94 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Авіакомпанія “Національні авіалінії України” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кетті” про стягнення 5 843,26 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що ухвала Господарського суду м. Києва про відкладення розгляду справи № 30/579 від 17.11.2006 не була ним отримана, а отже, відповідач був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами наданими ст. 22 ГПК України.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу за двома адресами, які зазначені в позовній заяві, а саме: за юридичною – 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А та за фактичною – 03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 2А, корпус 3, к. 208. Проте ухвала про відкладення розгляду справи від 17.11.2006 була надіслана судом лише за однією адресою, про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали. В матеріалах справи наявні поштові повернення (а.с. 60-61), з яких вбачається, що ухвала про відкладення розгляду справи від 17.11.2006, направлена за адресою -  03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, відповідача повернулась, оскільки за зазначеною адресою адресат не знаходиться.

Оскільки ухвала про відкладення розгляду справи від 17.11.2006 була надіслана відповідачу лише за  однією адресою, за якою відповідач не знаходиться, а за фактичною адресою не була надіслана, апеляційний господарський суд вважає, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-6 частини третьої статті 104 ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК України апеляційний суд має прийняти нове рішення (п. 11 роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/366 від 28.03.2002 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України”).

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 30/579 прийняте з порушенням процесуальних норм, а тому підлягає скасуванню.

З метою прийняття нового рішення та у відповідності зі ст. 101 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами та додатково поданими сторонами доказами.

01.06.2003 між Відкритим акціонерним товариством “Авіакомпанія “Національні авіалінії України”, за договором орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кетті”, за договором орендар, було укладено договір № Д-03.05/03, за умовами якого орендодавець здав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення без обладнання, яке знаходиться за адресою: 03036, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 90, загальна площа орендованого приміщення – 19,9 кв.м.

Термін дії договору встановлено сторонами з 01.06.2003 по 31.12.2003 (п. 4.1 договору).

Відповідно до умов вказаного договору сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі до договору № Д-03.05/03 від 01.06.2003, за яким орендодавець здав, а орендар прийняв в орендне користування нежиле приміщення загальною площею 19,9 кв.м., що знаходиться за адресою: 03036, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 90.

Відповідно до додатку № 3 до договору № Д-03.05/03 від 01.06.2003 сторонами продовжено термін дії вказаного договору до 31.12.2004.

31.12.2003 сторонами було складено та підписано додаток № 4 до договору № Д-03.05/03 від 01.06.2003, відповідно до якого сторони погодили наступне: орендодавець здає, а орендар приймає в орендне користування, додатково до раніше орендованого приміщення площею 16,3 кв.м. за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 90.

Таким чином, станом на 01.01.2004 позивачем були  передані відповідачу в орендне користування нежилі приміщення площею 19,9 кв.м. та 16,3 кв.м., за які відповідач зобов'язався вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі на умовах договору (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 договору).

З огляду на те, що нежиле приміщення площею 19,9 кв.м. було передано відповідачу 01.06.2003, а нежиле приміщення площею 16,3 кв.м. – 31.12.2003, сторонами в договорі № Д-03.05/03 від 01.06.2003 та в додатку № 1 до нього були закріплені пункти, що встановлюють  орендну плату та вартість комунальних послуг саме за нежиле приміщення площею 19,9 кв.м., а саме: орендна плата одного квадратного метра орендованого приміщення складає 18 грн.; орендна плата на момент початку дії договору становить за місяць 358,20 грн. без урахування ПДВ; податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановленому чинним законодавством (п. 3.1); розмір орендної плати  корегується щомісячно на індекс інфляції (п. 3.2); оплату за комунальні послуги, відповідно до додатку № 1 до цього договору, орендар сплачує орендодавцю на підставі виставлених рахунків до 10 числа наступного місяця за підзвітній місяць (п. 3.3).

В додатку № 1 до вказаного договору сторонами складено розрахунок вартості комунальних послуг по нежилому приміщенню площею 19,9 кв.м., в якому чітко вказано назву послуги, її вартість за вимірними одиницями та в колонці „примітки” визначено особливий порядок проведення розрахунків та закріплено фіксований місячний розмір окремих послуг.

Стосовно нежилого приміщення площею 16,3 кв. м., то умови щодо розміру орендної плати та вартості комунальних послуг визначені в додатку № 4 до договору Д-03.05/03: на час укладення договору оренди розмір орендної плати становить 293,40 грн. без урахування ПДВ; в розрахунку вартості комунальних послуг чітко вказано назву послуги, її вартість за вимірними одиницями та в колонці „примітки” визначено особливий порядок проведення розрахунків та закріплено фіксований місячний розмір окремих послуг.

Таким чином, сторонами визначено розмір орендної плати та розмір комунальних послуг по кожному нежилому приміщенню окремо.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плату за орендовані ним приміщення на умовах, визначених договором, що змусило позивача звернутись до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача орендної плати та комунальних послуг за період з жовтня по грудень 2004 року, а також пені, 3% річних та інфляційних.

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути основний борг в розмірі 3 987,96 грн., пеню – 731,62 грн., 3% річних – 119,64 грн. та інфляційні витрати – 883,82 грн., загалом 5 723,03 грн.

Дані позовні вимоги були задоволені місцевим господарським судом в повному обсязі, однак, апеляційний господарський суд не може погодитися із розрахунками ціни позову, виходячи з наступного.

В обґрунтування своїх позовних вимог в господарському суді першої інстанції позивач посилався на виставлені відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати за період з жовтня по грудень 2004 року, що підтверджують існування у відповідача перед позивачем основного боргу в розмірі 5 723,03 грн.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує про наявність у відповідача перед позивачем основного боргу у вказаному розмірі – 5 723,03 грн. та відповідно не погоджується із розміром нарахованої пені, 3% річних та інфляційних.

З наявних в матеріалах справи розрахунків ціни позову та пояснень, наданих представником позивача вбачається, що розмір основного боргу складається із наступного: орендна плата з урахуванням індексу інфляції, комунальні послуги та ПДВ.

Згідно із ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим, якщо подані сторонами доказами є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено ч. 1 ст. 38 ГПК України.

З метою з'ясування всіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалами від 13.02.2007 та від 02.03.2007 зобов'язував позивача, зокрема, надати детальний розрахунок суми боргу з документальним обґрунтуванням.

На виконання вимог ухвал позивачем 02.03.2007 були надані пояснення у справі, в судовому засіданні 22.03.2007 позивач надав суду уточнений розрахунок, який, на думку позивача, відповідає умовам договору та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Апеляційний господарський суд погоджується з наданим позивачем розрахунком орендної плати з урахуванням індексу інфляції та ПДВ за жовтень-грудень 2004 року по кожному приміщенню окремо, що повністю відповідає умовам договору (п.п. 3.1, 3.2 договору), загальний розмір орендної плати за спірний період складає 2 552,97 грн.

Як зазначалося вище, порядок здійснення розрахунків по сплаті комунальних послуг визначено сторонами в п. 3.3 договору, яким встановлено, що оплату комунальних послуг орендар здійснює на підставі виставлених орендодавцем рахунками, в додатку № 1 до договору визначено розмір комунальних послуг, які підлягають сплаті за користування приміщенням площею 19,9 кв. м., а в додатку № 4 до договору – приміщенням площею 16,3 кв. м.

З додатків № № 1, 4 до договору вбачається, що орендарю (відповідачу) надавались наступні послуги: 1-теплопостачання та транспортування тепла, 2-водопостачання та утримання трубопроводів, 3-вивіз твердих побутових відходів, 4-експлуатаційні витрати та 5-електроенергія. Разом з тим, вартість послуг № №  2-4 була зафіксована в чітко визначеному розмірі та нарахована до сплати щомісячно, однак, щодо послуги № 1 – теплопостачання та транспортування тепла, сторонами визначено окремий порядок здійснення розрахунку – за фактично виставленими рахунками в період опалювального сезону.

Наявні в матеріалах справи рахунки-фактури № А-00000145 від 08.11.2004, № А-00000170 від 15.12.2004 та № СФ-0000003 від 10.01.2005 не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом як доказ виставлення рахунків за теплопостачання та транспортування тепла, оскільки вказані рахунки-фактури не містять окремого розрахунки кількості спожитої теплової енергії споживачем – ТОВ „Кетті” та розміру вартості спожитої теплової енергії по кожному місяцю.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 13.02.2007 та від 02.03.2007 було зобов'язано позивача надати рахунки та докази їх надсилання (вручення) відповідачу на оплату комунальних послуг (п. 3.3 договору), проте, зазначені докази не були надані позивачем.

  Враховуючи, що позивач не надав ні в суді першої інстанції, ні на вимогу ухвал апеляційного господарського суду доказів надсилання відповідачу рахунків, відповідач проти одержання вищевказаних рахунків заперечує, умовами договору вартість послуг теплопостачання та транспортування тепла та строки їх оплати не визначені, відсутність витребуваних доказів позбавляє можливості апеляційного господарського суду перевірити розмір вимог щодо стягнення вартості послуг теплопостачання та транспортування тепла та строки їх оплати, тому на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України в цій частині заявлені позовні вимоги залишаються без розгляду.

 Вартість комунальних послуг №№ 2-5, що надаються в приміщення площею 19,9 кв.м., зафіксована сторонами в додатку № 1 до договору, де чітко визначено вартість кожної окремої послуги за місяць. Загальна вартість комунальних послуг №№ 2-5 складає 164,56 грн. за місяць, оскільки позовні вимоги заявлені за період з жовтня по грудень 2004 (за три місяці), розмір вказаних комунальних послуг по приміщенню площею 19,9 кв.м. становить 493,68 грн. (164,56 грн./міс. х 3 міс.)

Вартість комунальних послуг №№ 2-5, що надаються в приміщення площею 16,3 кв.м., зафіксована в додатку № 4 до договору, де чітко зазначено вартість кожної окремої послуги за місяць. Проте як вбачається із ксерокопії додатку № 4 до договору, засвідченої представником позивача, послуга № 4-екслуатаційні витрати надається орендарю в розмірі 3 грн. за кв.м., в графі „примітка” друкованими літера визначено розмір за 16,3 кв.м., який становить 48,90 грн., зазначений прописом розмір 78,24 не може бути прийнятий як загальний розмір, оскільки позивачем не було надано будь-яких документів на підтвердження внесення змін сторонами в дані умови договору. З огляду на викладене, загальна вартість комунальних послуг №№ 2-5 складає 153,76 грн. за місяць, оскільки позовні вимоги заявлені за період з жовтня по грудень 2004 (за три місяці), розмір вказаних комунальних послуг по приміщенню площею 16,3 кв.м. становить 461,28 грн. (153,76 грн./міс. х 3 міс.). Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по комунальним послугам по обом приміщенням складає 954,96 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність у відповідача перед позивачем основного боргу в розмірі 3 507,93 грн.

Під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 22.03.2007 представник відповідача зазначив про те, що впродовж дії договору оренди приміщень за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 90, орендарями ТОВ „Кетті” та ТОВ „Альтернатива-Р” був проведений ремонт орендованих приміщень на загальну суму 25 054,80 грн., дані ремонтні роботи здійснювалися за рахунок орендарів на підставі домовленостей з орендодавцем про продовження строку дії договорів оренди на займані ними приміщення. У зв'язку з відмовою орендодавця продовжити строк дії договорів оренди, орендарями був направлений на адресу орендодавця лист від 22.12.2004 з проханням провести залік (пропорційно орендованим площам) витрачених на ремонт коштів при складанні актів звірки взаєморозрахунків по орендній платі у зв'язку з закінченням строків дії договорів оренди.

Однак представник позивача заперечував проти проведення взаємозаліку, оскільки відповідно до п. 5.1.4 договору № Д-03.05/03 на період проведення ремонту чи переобладнання об'єкту оренди орендар не звільняється від внесення орендної плати, плати за комунальні послуги. Крім того, відповідно до пункту 5.1.3 договору оренди орендар здійснює поточний ремонт орендованого приміщення, його переустаткування і пристосування для своїх потреб за рахунок своїх коштів. Дана позиція позивача була викладена в листі № 2-А.7 від 10.01.2005 адресованому відповідачу.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не приймає до уваги дані твердження відповідача, оскільки вони є необґрунтованими та не доводять відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги позивача не обмежувались стягненням основного боргу, позивач також просив суд стягнути пеню, 3% річних та інфляційні витрати.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.5 договору № Д-03.05/03 у випадку прострочення платежів орендар сплачує пеню в розмірі 0,7% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більше 2-х облікових ставок НБУ.

Оскільки, як встановлено вище, розмір основного боргу складає 3 507,93 грн., пеня нараховується за вказаний позивачем період пропорційно зменшеному судом розміру суми основного боргу та становить 638,75 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат за вказані позивачем періоди та проводить їх розрахунок із врахування зменшеного розміру суми основного боргу, а саме: розмір 3% склав 102,2 грн., інфляційних витрат – 771,74 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, а тому відповідно до ст. 104 ГПК України рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 49, 81, 99, 101, 103 -105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі №30/579 скасувати повністю.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кетті” (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2А, корп. 3, к. 208; р/р 26000145 в АКБ „Персональний комп'ютер”, МФО 321712, код 21482374) на користь Відкритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Національні авіалінії України” (03036, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 90; р/р 2600000380036 в АКБ „Правекс банк”, МФО 321983, код 21575710) 3 507,93 грн. основного боргу, 638,75 грн. пені, 102,20 грн. 3% річних, 771,74 інфляційних витрат, 89,45 витрат по сплаті державного мита та 103,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 284 грн. 55 коп. вартості комунальних послуг за теплову енергію позов залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити”.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Національні авіалінії України” (03036, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 90; р/р 2600000380036 в АКБ „Правекс банк”, МФО 321983, код 21575710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кетті” (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2А, корп. 3, к. 208; р/р 26000145 в АКБ „Персональний комп'ютер”, МФО 321712, код 21482374) 6,27 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

2. Справу № 30/579 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.

 27.03.07 (відправлено)