Ухвала

від 09.03.2016 по справі 760/17876/15-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-кс/760/2159/16

(№760/17876/16-к)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09. 03. 2016 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши, в залі суду, в м. Києві клопотання генерального директора ТОВ «П І Компані» ОСОБА_3 - про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «П І Компані» ОСОБА_3 - про скасування арешту майна.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що 06.10.2015 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 за клопотанням старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32015110000000015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ТОВ "П І КОМПАНІ" (СДРГТОУ 35424918), які відкриті в AT «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313).

Заявник в поданому клопотанні посилається на те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "П І КОМПАНІ", та на які накладено арешт, безпідставно визнано речовими доказами по справі та документально не доведено їх відповідність критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, також безпідставним є твердження, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ "П І КОМПАНІ" одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього. Окрім того заявник в поданому клопотанні посилався на те, що слідчим при розгляді клопотання про накладення арешту не було доведено співмірність обмеження права власності у вигляді арешту грошових коштів на банківських рахунках ТОВ "П І КОМПАНІ". Також заявник зазначав, що арешт майна призвів до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ "П І КОМПАНІ" та викликав негативні наслідки, що суттєво дестабілізує роботу підприємства, створює значні перешкоди у веденні господарської діяльності.

В зв`язку із зазначеним заявник вважаючи арешт неправомірним просив слідчого суддю:

- арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ТОВ «П І КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 35424918), які відкриті в AT «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313), накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.10.2015 - скасувати повністю;

- скасувати заборону розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ТОВ «П І КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 35424918), які відкриті в AT «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313);

- скасувати зупинення видаткових операцій по рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ТОВ «П І КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 35424918), які відкриті в AT «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313);

- скасувати зобов`язання AT «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313) надавати старшому слідчому 2-го ВКР СУ ФР ДП1 у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області старшому лейтенанту податкової міліції ОСОБА_5 та/або уповноваженим особам за дорученням інформацію про залишок коштів на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ТОВ «П І КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 35424918), які відкриті в AT «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313).

Заявник ТОВ «П І Компані» в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що 06.10.2015 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 за клопотанням старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32015110000000015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ТОВ "П І КОМПАНІ" (СДРГТОУ 35424918), які відкриті в AT «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313).

Заявник в поданому клопотанні посилався на те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "П І КОМПАНІ", та на які накладено арешт, безпідставно визнано речовими доказами по справі та документально не доведено їх відповідність критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, також безпідставним є твердження, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ "П І КОМПАНІ" одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього. Окрім того заявник в поданому клопотанні посилався на те, що слідчим при розгляді клопотання про накладення арешту не було доведено співмірність обмеження права власності у вигляді арешту грошових коштів на банківських рахунках ТОВ "П І КОМПАНІ". Також заявник зазначав, що арешт майна призвів до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ "П І КОМПАНІ" та викликав негативні наслідки, що суттєво дестабілізує роботу підприємства, створює значні перешкоди у веденні господарської діяльності. В зв`язку із зазначеним заявник просив слідчого суддю про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Таким чином, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певгіе майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 с. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в матеріалах клопотання доказів вбачається, що заявником не було доведено та не надано до суду належних доказів що свідчили б про те, що грошові кошти, на які було накладено арешт не були набутими злочинним шляхом, у результаті вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, в процесі розгляду клопотання заявником не було доведено та не надано до суду належних доказів що свідчили б про те, що потреба в арешті грошових коштів відпала, що може бути підставою для скасування арешту.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України,-

У х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1