Ухвала

від 09.03.2016 по справі 755/2092/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/832/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_10 , яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 квітня 2016 року, без визначення розміру застави, щодо

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Маріуполь Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який працює на посаді водія ДП «Укрхімтрансаміак», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що останній підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків або потерпілого, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 більш м`яких запобіжних заходів, мотивувавши своє рішення стосовно необхідності не визначати підозрюваному розміру застави при застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_8 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просить її змінити, клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю. На думку апелянта, слідчий суддя дійшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України, та наявності ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, знаходячись на волі, може незаконно впливати на свідків чи потерпілого, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, захисник вважає, що поза увагою слідчого судді залишилося те, що досудове розслідування здійснюється понад два місяці і за цей час були виконані необхідні дії по відшуканню та фіксації доказів органами досудового розслідування, зокрема, проведені негласні слідчі дії із доступу до інформації на каналах зв`язку, здійснено аудіо та відеоспостереження, встановлені та допитані свідки, потерпілий, а також проведено обшук. Таким чином, апелянт стверджує, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000215 від 24 листопада 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

08 лютого 2016 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на організацію заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, на замовлення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України.

09 лютого 2016 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого.

10 лютого 2016 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 квітня 2016 року, без визначення розміру застави.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих до нього матеріалах.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника стосовно необґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправного діяння, в якому підозрюється ОСОБА_9 , тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також конкретні обставини кримінального провадження.

В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_9 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Таким чином, доводи захисника про недоведеність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, та про необґрунтованість ухвали слідчого судді є непереконливими.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив підозрюваному розміру застави. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 квітня 2016 року, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4