Постанова

від 28.03.2007 по справі 1/887-7/263

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/887-7/263

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

28.03.07                                                                                           Справа  № 1/887-7/263

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                         Бонк Т.Б.,

                                                    Марко Р.І.,

при секретарі   Чаплик І.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –     з”явився,

позивача –  не з”явився,        

розглянув апеляційну скаргу Ямпільської сільської ради, с.Ямпіль Пустомитівського району

на постанову господарського суду Львівської області від 24.11.2006 року, суддя Білоус Б.О., в справі №1/887-7/263,

за позовом Об»єднання профспілок Львівщини, м.Львів

до відповідача Ямпільської сільської ради, с.Ямпіль Пустомитівського району

про визнання права власності на  матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва фундаменту на території учбово-спортивного центру «Пролісок», с.Ямпіль Пустомитівського району,

                                                             в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Львівської області від 24.11.2006 року задоволено позов Об»єднання профспілок Львівщини до Ямпільської сільської ради про визнання права власності на  матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва фундаменту на території учбово-спортивного центру «Пролісок», с.Ямпіль Пустомитівського району.

Постанова суду мотивована тим, що на території трудового табору «Пролісок», який на праві власності належить позивачу, зведено фундамент для будівництва окремої складової частини  цілісного майнового комплексу, що підтверджується відповідними доказами, а тому  відповідно до п.3 ст.331 ЦК України  позивача слід вважати власником  матеріалів  фундаменту та обладнання, використаного в процесі будівництва.

В апеляційній скарзі  скаржник (відповідач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що позивачем не доведено належність йому на праві власності спірного фундаменту, оскільки не подано доказів  відведення земельної ділянки, на якому зведений фундамент, доказів про надання дозволу на будівництво, доказів використання матеріалів та обладнання в процесі будівництва. Крім цього, позивачем не подано доказів про те, що він є єдиним власником трудового табору «Пролісок». При цьому, скаржник зазначає, що інші приміщення на території вказаного табору належать іншим власникам.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що УСТЦ «Пролісок» як цілісний майновий комплекс передано  Добровільному  спортивному  товариству профспілок «Спартак»на підставі рішення  виконкому  Шевченківської районної Ради народних лепутатів від 21.10.1983 року №432.

В  наступному, в порядку правонаступництва дане  майно перейшло до Львівської обласної ради  спортивного товариства  профспілок «Україна», а постановою Президії Федерації професійних спілок України від 24.03.1993 року  №П-3-5 «Про перелік майна профспілок України»майно спортивних товариств віднесено до власності регіональних профспілкових об»єднань, яким є позивач.

Позивач не погоджується з висновком суду про відсутність доказів щодо зведення спірного фундаменту позивачем, оскільки такі документи не могли бути збережені в зв»язку  з закінченням строку  перебування в архіві.

Представник  позивача на проголошення постанови  в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, а тому суд вважає за можливе  розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що постанова суду підлягає  скасуванню.

Судом першої інстанції  встановлено, що на підставі рішення  виконкому  Шевченківської районної Ради народних лепутатів від 21.10.1983 року №432 приміщення учбово-спортивного і трудового центру «Пролісок», розташованого за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Ямпіль, вул.Шевченка,97  передано  Добровільному  спортивному  товариству профспілок «Спартак».

Постановою Президії Всесоюзної центральної ради профспілок від 20.02.1987 року №2-16 окремі добровільні спортивні товариства профспілок, в тому числі добровільне спортивне товариство профспілок «Спартак»реорганізовані у Всесоюзне добровільне фізкультурно-спортивне товариство профспілок. Правонаступником  Львівської обласної орагнізації ВДФСТ проспілок, в тому числі  майна табору «Пролісок»стала Львівська  обласна рада спортивного товариства профспілок «Україна».  Документами, що підтверджують статус майна табору «Пролісок»є лише протокол №10 від 27.12.1988 року (додаток №1 до Постанови Президії Львівської обласної ради профспілок), в якому вказано перелік спортивних споруд, що входять до складу Управління спорудами обласної ради профспілок, під номером 3 якого вказано учбово-спортивну  базу «Пролісок». Інші документи втрачені в зв»язку з закінченням строку зберігання.

З наведеного судом першої інстанції зроблено висновок про те, що учбово-спортивний центр «Пролісок»належить до власності регіональних профспілкових об»єднань, яким є позивач.

При цьому судом першої інстанції не вказано на підставі яких  встановлених  фактичних даних зроблений висновок про належність спірного фундаменту позивачу. Належність позивачу інших будівель на території учбово-спортивного центру «Пролісок»не є доказом належності йому спірного об»єкту. А тому цей висновок  місцевого суду, який  базується на припущеннях є неправильним.

Позивачем не представлено доказів, що спірний фундамент збудований саме ним, не подано доказів  відведення земельної ділянки, на якому зведений фундамент, не подано доказів про надання дозволу на будівництво та доказів використання матеріалів та обладнання в процесі будівництва.

Крім цього, позивачем не подано доказів про те, що він є єдиним власником трудового табору «Пролісок». Як вбачається з матеріалів справи, приміщення на території вказаного учбово-спортивного центру «Пролісок»належать різним власникам.

Разом з тим, з пояснень відповідача вбачається, що фундамент, розташований по вул.Шевченка,97-а в с.Ямпіль залишився від будівлі, збудованої під час війни, яка використовувалась під військовий комісаріат. В  наступному місцевою  територіальною громадою зроблено бетонне перекриття і зведено нову будівлю, яка використовувалась під контору колгоспу, їдальню та гуртожиток для працівників колгоспу. Дана будівля функціонувала  також як медпункт до початку 1990 року, а  з початком  будівництва приміщень для табору праці та відпочинку школярів та учнів Шевченківського району м.Львова вказана будівля була зруйнована. Дані пояснення відповідача підтверджуються доєднаними до матеріалів справи письмовими поясненнями будівельників: Кульматицького  І.Ф., та жителів гуртожитку: Цолти В.І., Бугай П.Ф., Кузик А.І. Інших доказів, які би вказували на належність  спірного незавершеного будівництва судом не встановлено.

Крім того, згідно рішення виконавчого комітету Ямпільської сільської ради №81 від 08.10.2006 року даному фундаменту присвоєно новий номер та поштову адресу, а актом обстеження від 26.03.2007 року підтверджується  місце розташування спірного фундаменту.

Вказані докази спростовують твердження позивача щодо здійснення ним будівництва спірного фундаменту на території учбово-спортивного центру «Пролісок», с.Ямпіль Пустомитівського району.

З наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належності йому на праві власності  матеріалів та обладнання, які використані в процесі будівництва фундаменту на території учбово-спортивного центру «Пролісок», с.Ямпіль Пустомитівського району, а тому в задоволенні позовних вимог Об»єднання профспілок Львівщини до Ямпільської сільської ради про визнання права власності на  вказані матеріали та обладнання слід відмовити, скасувавши постанову місцевого суду.

Крім цього, при винесенні постанови судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині застосування Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки предметом спору в спірному випадку є визнання права власності  на  матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва фундаменту на території учбово-спортивного центру «Пролісок», тобто спір про право, який розглядається в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного., а тому з цих підстав постанова суду також підлягає  зміні в частині посилання з норм КАС України на норми ГПК України.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга відповідача   – задоволенню.

Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, суд,          

                                                      п о с т а н о в и в :    

постанову господарського суду Львівської області від 24.11.2006 року в  справі за номером 1/887-7/263 -  скасувати,  апеляційну скаргу Ямпільської сільської ради - задоволити.

В позові Об»єднання профспілок Львівщини до Ямпільської сільської ради про визнання права власності на  матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва фундаменту на території учбово-спортивного центру «Пролісок», с.Ямпіль Пустомитівського району - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

                                                                                 Р.І.Марко