Постанова

від 18.03.2016 по справі 522/23222/15-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23222/15-к

1-кс/522/4969/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю слідчого ОСОБА_2 , розглянув клопотання ст. слідчого СВ УСБ України в Одеській області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013170240000253 від 25.07.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191 ч.1 ст.197?, ч.3 ст.197?, ч.2 ст.110 КК України, про призначення податкової перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

В період з січня по квітень 2015 року, в м. Одесі та на території Російської Федерації, директор ДП «Телерадіокомпанія «Вільна Хвиля» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перебуваючи у злочинній змові з мешканцями РФ ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , громадянином України ОСОБА_9 , іншими невстановленими особами, переслідуючи корисливі мотиви, підшукували співучасників та умисно створювали передумови для подальшого незаконного проголошення суверенного державного утворення з проектною назвою «Бесарабія» на території південного заходу Одеської області, з фактичним виходом зі складу України територій Арцизького, Білгород-Дністровського, Болградського, Саратського, Тарутинського, Татарбунарського, Ренійського, Кілійського, Ізмаільського районів Одеської області та як наслідок - зміною меж території України та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Згідно повідомлення ГВ КЗЕ УСБУ в Одеській області № 65/3/1-486 від 15.05.2016, отримані відомості щодо діяльності груп осіб, які здійснювали дії, направлені на дестабілізацію політичної ситуації Україні дискредитацію діючої влади та дії, направлені на створення передумов для подальшого проголошення суверенної держави на території Одеської області (зокрема на території так званої так званої «Бессарабії» - Білгород-Дністровський, Саратський, Арцизький, Татарбунарський, Тарутинський, Кілійський, Ренійський, Болградський та Ізмаїльський райони). Для фінансування вказаних дій можливо використовувався суб`єкт господарювання регіону - Благодійний фонд «Промінь надії» (ЄДРПОУ 34738967).

Разом з тим, у відповідності до Постанови КМУ від 13.08.2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», до яких відноситься ДФС, надання дозволу КМУ на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Вказані обставини свідчать про можливі порушення посадовими особами Благодійного фонду «Промінь надії» (ЄДРПОУ 34738967) податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності, розрахункових, валютних, касових, інших операцій.

Таким чином, в ході досудового розслідування виникла необхідність в документальній перевірці дотримання Благодійним фондом «Промінь надії» (ЄДРПОУ 34738967) податкового законодавства.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що потрібно відмовити у розгляді клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з ти, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної правової процедури означає сурове додержання встановленого кримінальним процесуальним законом порядку досудового розслідування та судового провадження.

Згідно ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, слідчий суддя, суд вирішує лише ті питання, що :

1. Винесені на їх розгляд сторонами кримінального провадження;

2. Віднесені до їх повноважень КПК України.

Так, безпідставно пославшись в клопотанні на ст. 93 КПК України, органи досудового слідства обґрунтували свої вимоги необхідністю збирання доказів у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією - ч.3 ст. 212 КК України.

Зазначена норма передбачає збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, установ та організацій висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок. Право призначення таких перевірок та ревізій цією статтею не передбачено.

Діючий КПК України обмежує процесуальний статус сторони обвинувачення виключно процесуальними діями. Так ч.2 ст.93 КПК України передбачає, що обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок та проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.11 ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у провадженні.

В той же час, положення КПК України не містять безпосередньої норми, яка б передбачала можливість звернення досудового розслідування з таким клопотанням та компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про надання дозволу на проведення такої перевірки, оскільки в ст. 131 КПК України не передбачено такого заходу кримінального провадження.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є:

1)виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

2)накладення грошового стягнення;

3)тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4)відсторонення від посади;

5)тимчасовий доступ до речей і документів;

6)тимчасове вилучення майна;

7)арешт майна;

8)затримання особи;

9)запобіжні заходи.

Не регламентований чинним КПК України також і порядок розгляду таких клопотань слідчого або прокурора, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення такої перевірки.

Натомість, діючими положеннями п.п. 78.1.11 ст. 78 Податкового Кодексу України передбачена можливість призначення позапланової перевірки шляхом винесення постанови слідчого, що співвідноситься з положеннями ст.ст. 1, 2, 7, 8, 9, 22, 26, 40, 91, 92, 93 КПК України.

Статтею 40 КПК України визначений обсяг повноважень слідчого, який носить невичерпний характер, оскільки слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, про що зазначено в ч.5 ст. 40 КПК України.

Згідно вимог ст.9 КПК України, закони та інші нормативно - правові акти Україні, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватись закон, який суперечить Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, чинним КПК України не передбачено можливості звернення до слідчого судді з клопотання про призначення позапланової виїзної перевірки.

На підставі вищенаведеного, зважаючи на те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам діючого кримінального процесуального законодавства України, вважаю необхідним у розгляді клопотання слідчого відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 8, 9, 22, 26, 40, 91, 92, 93 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у розгляді клопотання клопотання ст. слідчого СВ УСБ України в Одеській області ОСОБА_2 , про призначення податкової перевірки у кримінальному провадженні №42013170240000253 від 25.07.2013 року, з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

18.03.2016