АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2016 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 5 квітня 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, провадженням закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого. 12 березня 2015 року постановою Вижницького районного суду Чернівецької області поновлено строк на апеляційне оскарження адвокату ОСОБА_5 представнику дружини загиблого ОСОБА_7 ОСОБА_8 .
Згідно з постановою суду, ОСОБА_7 31 жовтня 2011 року близько 04 год. 40 хв. перебуваючи на другому поверсі будівлі, яка належала гр. ОСОБА_9 , що знаходилася над cyпермаркетом ДП «Норма», ТзОВ «Рома» за адресою, м. Вижниця, вул. Українська, 89 «б», допустив порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а саме п. 4.1.21 Правил пожежної безпеки в Україні «Загальні вимоги пожежної безпеки до території, будівель, приміщень, споруд»: забороняється паління на території та у приміщеннях об`єктів з видобутку, переробки і зберігання ЛЗР, ГР і горючих газів, виробництв усіх видів вибухових речовин; у будівлях з наявністю вибухопожежонебезпечних приміщень (дільниць), торгових підприємств, складів і баз; у приміщеннях дитячих дошкільних, шкільних та лікувальних закладів; на хлібних злакових масивах і зерноприймальних пунктах. На території об`єктів, де паління дозволяється, адміністрація зобов`язана визначити і обладнати спеціальні місця для цього та позначити їх знаком або написом,
Справа №11/794/10/2016 р. Головуючий у І інстанції ОСОБА_10
Категорія ст.270 ч.2 КК України Доповідач ОСОБА_1
встановити урну або попільницю з негорючих матеріалів, в результаті чого виникла пожежа, внаслідок якої завдано матеріальні збитки: ДП «НОРМА» ТзОВ «Рома» - 932464,75 грн., ТзОВ Рома» - 72345,12 грн, ПП ОСОБА_11 - 87000 грн, ПП ОСОБА_12 - 28999 грн., ПП ОСОБА_13 - 6500 грн., ПП ОСОБА_14 - 5000 грн., ТОВ «Фіорд» 4000 грн., ТзОВ «Ласунка Плюс» - 5000 грн., ІПККБУ Лімітед 5200 грн, на загальну суму 1146.508.87 грн. (один мільйон сто сорок шість тисяч п`ятсот вісім гривень вісімдесят сім копійок).
Своїми необережними діями ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 270 КК України - порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що завдало збитків в особливо великих розмірах.
На постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 квітня 2012 року представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду від 05 квітня 2012 року скасувати та направити кримінальну справу прокурору для організації проведення додаткового розслідування. Свої доводи обґрунтовує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю, неповнотою слідства, а також тим, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах розслідування, не досліджених в суді, та сумнівних доказах. Зокрема, не встановлено точний час та місце виникнення пожежі, місцезнаходження ОСОБА_7 в момент її виникнення, наявність в останнього сигарет та факт паління ОСОБА_7 в готелі «Стожар», не проведено слідчий експеримент, яким би підтверджено можливість займання матеріалів в кімнаті від недопалку, не досліджувалося питання нагрівання чи перегрівання електрообладнання на першому поверсі будівлі.
Захисник ОСОБА_15 подав апеляцію на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 березня 2015 року. Проте дана постанова суду за апеляцією захисника ОСОБА_15 вже переглядалася апеляційним судом Чернівецької області 19 травня 2015 року (Т.2, а.с. 295). Підстави для її повторного перегляду КПК України 1960 року не передбачені.
Заслухавши доповідача, апелянта, яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила скасувати постанову районного суду, а справу направити прокурору для організації додаткового розслідування, прокурора який частково підтримав апеляційні вимоги адвоката, просив скасувати постанову та направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
П. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року зобов`язує суд закрити кримінальну справу щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі є необхідним для реабілітації померлого.
На підставі ч. 3 ст. 215 КПК України 1960 року адвокат ОСОБА_5 , яка діє в межах договору про надання правової допомоги з дружиною ОСОБА_7 - ОСОБА_8 (Т.2, а.с. 347), просить провести досудове слідство до кінця шляхом скасування постанову районного суду та направлення справи прокурору для організації додаткового розслідування.
П. 8 постанови пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» звертає увагу суддів на те, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що свідок ОСОБА_9 пояснив (Т.2, а.с. 95), що побачив, як з-під підлоги іде дим із невеликим вогнем. На вказаний вогонь із димом він кинув дошку ДСП, щоб перекрити доступ кисню. На це вогонь притих, і він туди вилив води в кількості 5 сміттєвих відер по 8 л., однак звідти почав іти сильний дим, потім він продовжував гасити вогонь водою, вогнегасником, однак пожежа не вщухала.
Відповідно до технічного висновку про причини пожежі № 317 від 8 листопада 2011 року (Т. 1, а.с. 200-206) встановлено (Т. 1, а.с. 203), що пожежа в початковій стації була виявлена наприкінці коридору на другому поверсі (виявив власник та накрив плитою ДСП, щоб перекрити доступ повітря. Версія про підпал або занесення стороннього джерела запалювання не має підґрунтя (Т. 1, а.с. 204). Виникнення пожежі внаслідок впливу теплоти тліючого недопалка в даному випадку цілком можливе (Т. 1, а.с. 205). Аналіз наявних версій виникнення пожежі і результати огляду місця пожежі дають змогу стверджувати, що пожежа виникла на другому поверсі будівлі внаслідок порушення ОСОБА_7 п. 4.1.21 Правил пожежної безпеки в Україні (куріння в забороненому місці). Така ж причина пожежі вказана і у висновку пожежно-технічної експертизи від 5 січня 2012 року (Т.2, а.с. 108).
І технічний висновок, і висновок пожежно-технічної експертизи готував експерт ОСОБА_16 ..
Свідок ОСОБА_17 (водій таксі) на досудовому слідстві вказав (Т. 2, а.с. 73), що його клієнт ОСОБА_7 сів на передньому сидінні та попросив у нього цигарку, яку він йому дав і пасажир її курив у салоні автомобіля. Хлопець, який сидів на задньому сидінні, називав хлопця, який сидів на передньому сидінні, іменем « ОСОБА_18 ».
Свідок ОСОБА_19 повідомив (Т.2, а.с. 91), що ОСОБА_7 сигарети курив постійно, однак при собі не носив.
Те ж саме підтвердив і свідок ОСОБА_20 (Т. 2, а.с. 93).
Однак, свідок ОСОБА_21 на досудовому слідстві повідомив (Т. 2, а.с. 120), що ОСОБА_7 , сигарети не курив, при собі їх не носив.
Розбіжності в показаннях свідків досудовим розслідуванням не усунуті, свідків паління сигарети ОСОБА_7 , на другому поверсі будівлі за адресою, АДРЕСА_1 органом досудового слідства не встановлено.
Свідок ОСОБА_22 (охоронець агента «Аякс») повідомив (Т.2, а.с. 79), що саме горіння було наявне на другому поверсі супермаркету, в центральній частині будови, де після падіння покриття почав горіти перший поверх будівлі.
Також не встановлено точний час та місце виникнення пожежі, оскільки показання свідка ОСОБА_9 суперечать показанням свідка ОСОБА_22 та технічному висновку і висновку пожежно-технічної експертизи, які, в свою чергу частково ґрунтуються на показаннях свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_23 ..
Висновок пожежно-технічної експертизи від 5 січня 2012 (Т.2, а.с. 102-108) року містить взаємовиключні суперечності: зокрема, стверджується, що осередок пожежі знаходився на другому поверсі будівлі над 2 торгівельним залом магазину (Т.2, а.с. 105). Далі експерт зазначає, що на те, що ОСОБА_7 був у кімнаті, вказує те, щодо його батько не бачив, коли пройшов по коридору, а також те, що його тіло було виявлено поруч з обгорілими залишками ліжка. Хоча дане ліжко знаходилося на значній відстані (близько 15 м.) від встановленого експертом осередку пожежі.
Тобто місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_7 , на момент виникнення пожежі необхідно встановити додатково.
Окрім того, якщо у відповіді на друге питання висновку пожежно-технічної експертизи від 5 січня 2012 (Т.2, а.с. 102-108) експерт вказує на ймовірність виникнення пожежі внаслідок впливу теплоти тліючого недопалка, застосовуючи термін «цілком можливо», то у кінцевому висновку даної експертизи (Т.2, а.с. 108) експерт стверджує, що пожежа виникла на другому поверсі будівлі внаслідок порушення ОСОБА_7 п. 4.1.21 Правил пожежної безпеки в Україні (куріння в забороненому місці). При цьому експерт не обґрунтовує, на підставі яких додаткових вихідних даних припущення «цілком можливо» переросло у твердження про причину виникнення пожежі внаслідок куріння в забороненому місці.
Разом з цим, обґрунтованими є доводи апелянта про необхідність проведення слідчого експерименту, яким би підтверджено можливість займання матеріалів в кімнаті від недопалку.
Згідно з матеріалами кримінальної справи (Т.2 а.с. 95) пожежна сигналізація спрацювала в магазині «Норма», проте версія про осередок пожежі на першому поверсі будівлі експертом не вивчалася, так само не досліджувалося питання нагрівання чи перегрівання електрообладнання на першому поверсі будівлі.
Оскільки органом досудового слідства не проводилось розслідування даного злочину в повній мірі, не перевірена версії ОСОБА_5 про вчинення невідомою особою вбивства ОСОБА_7 та умисного підпалу з метою приховати злочин, також, самозагорання електрообладнання чи електромережі на першому поверсі будівлі; до суду було направлена постанова про закриття кримінальної справи у зв`язку із смертю обвинуваченого (а.с. 152-173, Т.1), а суд першої інстанції не мав можливості самостійно перевірити ці версії, то, враховуючи вимоги закону щодо повного, об`єктивного та усестороннього дослідження всіх обставин справи, її неможливо направити на новий судовий розгляд без належного розслідування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає проведене досудове слідство у даній справі неповним (не усунуто суперечності в доказах) та неправильним (не проведено необхідні слідчі дії) і дана неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Тому оскаржувана постанова районного суду підлягає скасуванню, а справа направленню прокурору для організації досудового розслідування.
Під час додаткового розслідування справи органу досудового слідства необхідно врахувати наведене, зокрема: усунути суперечності у показаннях свідків та технічному висновку і висновку пожежно-технічної експертизи, встановити точний час та місце виникнення пожежі, місцезнаходження ОСОБА_7 в момент її виникнення, наявність в останнього сигарет та факт паління ОСОБА_7 в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », провести слідчий експеримент, яким підтвердити чи спростувати можливість займання матеріалів в кімнаті другого поверху вказаної будівлі від недопалку, дослідити питання нагрівання чи перегрівання електрообладнання на першому поверсі будівлі, а також версію про осередок пожежі на першому поверсі, перевірити версію ОСОБА_5 про вчинення невідомою особою вбивства ОСОБА_7 та умисного підпалу з метою приховати злочин, встановити інших свідків вчинення злочину (зокрема, хлопець на ім`я « ОСОБА_24 », ОСОБА_25 ), провести інші необхідні слідчі дії.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 5 квітня 2012 року задовольнити.
Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 5 квітня 2012 року про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, у зв`язку із смертю скасувати, а кримінальну справу повернути прокуророві Чернівецької області для організації додаткового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду
Чернівецької області ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2016 |
Оприлюднено | 13.03.2023 |
Номер документу | 56773743 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Чернівецької області
Марчак В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні