Рішення

від 14.03.2016 по справі 554/8731/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8731/13-ц Номер провадження 22-ц/786/814/16Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

при секретарі: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2014 року

в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради про виселення.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року представник Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси і Кредит звернувся до суду із вказаним позовом, який уточнив у червні 2014 року, та посилаючись на прострочення боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 315-О від 13 червня 2007 року, який було забезпечено іпотечним договором № 315-О від 13 червня 2007 року, просив звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 949 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1 та розташований на ній житловий будинок по АДРЕСА_1, 2/5 частини в якому належить ОСОБА_2 (однокімнатна квартира НОМЕР_3) та 3/5 (трикімнатна квартира НОМЕР_2) - ОСОБА_3, за рахунок якого задовольнити вимоги кредитора на загальну суму 320 710,58 грн., надавши ПАТ Банк Фінанси та Кредит право продажу предмета іпотеки; виселити відповідачів з квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1.

У травні 2014 року ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву про визнання договору іпотеки № 315-О від 13 червня 2007 року недійсним.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ Банк Фінанси та Кредит прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2014 року в задоволенні позову ПАТ Банк Фінанси та Кредит та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2015 року за апеляційною скаргою позивача вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ Банк Фінанси та Кредит про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та постановлено в цій частині нове рішення. Позовні вимоги ПАТ Банк Фінанси та Кредит задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2007 року № 315-0 в сумі 320 710,58 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 949 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та розташований на ній житловий будинок (однокімнатна квартира НОМЕР_3, загальною площею 37,4 кв. м, житловою площею 22,3 кв. м, що складає 2/5 частини жилого будинку, що належить ОСОБА_2 та трикімнатна квартира НОМЕР_2, загальною площею 65,1 кв.м, житловою площею 41,8 кв.м, що складає 3/5 частини жилого будинку, що належить ОСОБА_3), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, початковою ціною 442 554 грн. Визнано за ПАТ Банк Фінанси та кредит в особі філії Полтавське РУ Банк Фінанси та Кредит право підпису договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки та житлового будинку в якості продавця, одержання дублікатів правовстановлюючих документів, технічних паспортів, отримання документів та довідок, що необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини будинку, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Виконання даного рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки зупинено на час дії Закону України від 03 червня 2014 року Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

В решті рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2015 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради про виселення скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ПАТ Банк Фінанси та Кредит та скасування рішення суду першої інстанції, як такого, що постановлене з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, встановивши порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

По справі встановлено, що 13 червня 2007 року між ТОВ Банк Фінанси та Кредит , правонаступником якого є ПАТ Банк Фінанси та Кредит , та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 315-О, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 50 тис. доларів США зі сплатою 12,0 % річних з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 12 червня 2022 року.

У забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором, 13 червня 2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір № 315-О, за умовами якого ОСОБА_7 та ОСОБА_3 передали в іпотеку банку належне їм на праві спільної власності нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 949 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та розташований на ній житловий будинок, що складається з квартири НОМЕР_3 та квартири НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_1.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором від 13 червня 2007 року № 315-О утворилась заборгованість, яка станом на 10.06.2013 року склала 320 710,58 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ Банк Фінанси та Кредит , суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті вказане нерухоме житлове майно не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ Банк Фінанси та Кредит та звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд виходив з факту порушення відповідачами умов кредитного договору № 315-О від 13 червня 2007 року щодо повернення кредитних коштів, що сторонами по справі не оспорюється, та відстрочив виконання рішення на час дії мораторію, оскільки, як встановлено судом, спірне майно є місцем постійного проживання відповідачів і іншого нерухомого житлового майна вони не мають.

Відповідно до ст.ст. 39, 40 Закону України Про іпотеку , ст. 109 ЖК України задоволення судом позову про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Зокрема, особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, але було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, яке повинно бути зазначено в рішенні суду (ч. 2 ст. 109 ЖК України, правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-39 цс15).

З матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно: квартиру НОМЕР_2, що становить 3/5 частин від жилого будинку, та приватизовану земельну ділянку біля цього будинку загальною площею 949 кв.м., надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, було придбано ОСОБА_3 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 13 травня 2004 року, а квартиру НОМЕР_3 у цьому будинку (що складає 2/5 частини жилого будинку) придбано ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 17 червня 2005 року, тобто до одержання ОСОБА_2 у ПАТ Банк Фінанси та Кредит кредиту в сумі 50 тис. дол. США за кредитним договором № 315-О від 13 червня 2007 року та не за рахунок даного кредиту, забезпеченням повернення якого стала іпотека вказаного нерухомого майна.

Судом встановлено, що з 25 червня 2004 року співвласники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які з 17 серпня 1990 року перебувають у шлюбі між собою, та члени їх сім`ї ОСОБА_4 та малолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані та постійно проживають у спірному жилому будинку та іншого помешкання не мають.

Таким чином, виселення відповідачів з квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 можливо лише з наданням їм іншого постійного жилого приміщення, що по справі не встановлено і суду не доведено.

Оскільки відмовляючи у задоволенні позову ПАТ Банк Фінанси та Кредит про виселення відповідачів суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, невірно застосував норми Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті та залишив поза увагою вимоги ст.ст. 39, 40 Закону України Про іпотеку , ст. 109 ЖК України, що регулюють спірні правовідносини та підлягають застосуванню при вирішенні справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ Банк Фінанси та Кредит у зв'язку з відсутністю правових та фактичних підстав для виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, на яку за рішення суду звернуто стягнення, без надання їм іншого жилого приміщення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2014 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради про виселення - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом згідно.