Ухвала

від 25.03.2016 по справі 910/2837/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.03.2016Справа № 910/2837/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс";

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт";

про стягнення 42 850 257,09 грн.

Суддя Привалов А.І.

Представники сторін: не викликались.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Омокс” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор-Комфорт” (далі - відповідач) про стягнення 42 850 257,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору позики від 03.09.2015р., у визначений строк суму позики не повернув внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 37 962 000,00 грн., за прострочення сплати якої позивачем нараховані пеня в розмірі 4 576 241,09 грн. та річних – 312 016 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. порушено провадження у справі № 910/2837/16, розгляд справи призначений на 17.03.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2016р. розгляд справи відкладений, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Водночас, судом встановлено, що разом з позиваною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, 29.02.2016р. від позивача через канцелярію суду надійшла уточнена заява про забезпечення позову, а 21.03.2016р. – уточення до заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову з поданими до неї уточненнями, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Заяву обґрунтовано тим, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язання з перерахування суми позики, строк повернення якої настав 03.11.2015р. При цьому, на даний час відповідачем вчиняються дії по розпродажу найцінніших його активів шляхом відчуження майнових прав за договорами іпотеки, що в подальшому може призвести до неможливості виконання прийнятого на користь позивача рішення у даній справі.

В обґрунтування своїх тверджень позивачем до заяви про забезпечення позову та уточнень до неї додано інформаційні довідки з Державного речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про те, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду в даній справі не підтверджується належними та допустимими доказами.

При цьому, судом було досліджено надані позивачем інформаційні довідки з Державного речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з яких вбачається, що відповідачем не лише здійснюється відчуження активів, а й придбання нових активів, що, в свою чергу, свідчить про наявність у відповідача майна та майнових прав, на які може бути звернуто стягнення, у разі невиконання відповідачем рішення суду, яке буде прийнято за результатами розгляду даної справи. Щодо оцінки співвідношення цінності відчужених та придбаних відповідачем активів у період з листопада 2015 року по березень 2016 року, то суду на підтвердження зазначеної позиції позивачем жодних доказів не представлено.

Таким чином, на даний час відсутні підстави стверджувати про наявність обґрунтованих обставин для вжиття заходів до забезпечення позову по відношенню до відповідача у даній справі.

Враховуючи положення ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про вжиття заходів до забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 609,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Омокс” в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову

Суддя                                                   А.І. Привалов