Рішення

від 28.03.2016 по справі 918/759/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2016 р. Справа № 918/759/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції у Рівненській області

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про стягнення збитків в сумі 572 431 грн. 76 коп.,

в засіданні приймали участь представники:

позивача : Жеребова І.Г. - за довіреністю №389 від 23.03.15 р.

відповідача : Редькович В.В. за довіреністю №199 від 12.03.2016р.,

відповідача : Турко А.М. за довіреністю №200 від 12.03.2016р.,

відповідача : Северин Р.І. за довіреністю №249 від 25.03.2016р.,

третьої особи : не з`явився.

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Рівненської області звернулось Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення збитків в сумі 572 431 грн. 76 коп.

Посилається на те, що у 2013 році посадовими особами Державної фінансової інспекції України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом" та його відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" за період з 01.07.2012р. по 30.09.2013р.

Зазначає, що результати перевірки відображені в довідці ревізії №86 від 20.12.2013р. та акті ревізії №05-21/341 від 27.12.2013р.

Наголошує на тому, що за результатами ревізії, на підставі вказаного акту від 27.12.2013р. винесені вимоги про усунення порушень за №05-14/148 від 07.02.2014р., відповідно до яких ДП "НАЕК "Енергоатом" визначено розмір збитків, який зазначений у пункті 10 вимог.

Згідно пункту 10 вимог, що проведення ВП "Рівненська атомна електрична станція" оплати витрат ( в порушення ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ), передбачених кошторисом видатків на утримання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - надалі - в/ч НОМЕР_1 ) з охорони АЕС згідно з договором від 19.10.2011 №1214, які фактично в/ч НОМЕР_1 не здійснені, призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 572 431грн. 76 коп. чим завдано ВП РАЕС матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму. Позиція Державної фінансової інспекції України по даному висновку викладена на стор. 27 - 37 довідки ревізії фінансово-господарської діяльності ВП "Рівненська атомна електрична станція" №86 від 20.12.2013р. та на стор.82-94 акту ревізії ДП "НАЕК "Енергоатом" №05-21/341 від 27.12.2013р.

21.03.2014р. ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" було направлено до окружного адміністративного суду міста Києва позову заяву про визнання частково протиправною та скасування вимог Держфінінспекції України №05-14/148 від 07.02.2014р. в частині стягнення з в/ч суми фактичного не підтверджених витрат в розмірі 572,43 тис. грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми, а в разі неможливості, з осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення. Згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2014р. по справі 826/3734/14 в задоволенні позовних вимог державному підприємству "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" було відмовлено.

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України позовні вимоги заперечила посилаючись на таке.

Підставами позовних вимог Позивача є порушення Відповідачем зобов`язань за договором, зокрема пунктів 2.1, 4.2 та застосування правового наслідку порушення зобов`язань як відшкодування збитків (упущена вигода) відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України.

Задані підстави позову ґрунтуються на непідтверджених судом обставинах, встановлених посадовими особами Державної фінансової інспекції України під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.07.2012р. по 30.09.2013р. відображених у акті ревізії від 27.12.2013р. №05-21/341 та вимозі від 07.02.2014 №5-174/148.

З огляду на положення статей 173 Господарського кодексу України, 901 Цивільного кодексу України та умови договору від 19.10.2011 №1214 про надання послуг із забезпечення охорони та оборони об`єктів позивача, а останнього - прийняття таких послуг та їх оплата.

Крім того, факультативні зобов`язання сторін за договором передбаченні розділом 3 Договору.

Разом з тим пункти 2.1, 4.2 Договору не визначають зобов`язання сторін, а встановлюють ціну Договору (підстави її корегування) та порядок розрахунків за наданні Відповідачем послуги.

У такому разі підстава позову про начебто порушення відповідачем зобов`язань за договором (пункти 2.1 4.2) є безпідставною та не обґрунтованою.

Водночас Позивачем у порушення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано до суду доказів, які б підтверджували невиконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення як:

1. порушення зобов`язання;

2. збитки;

3. причиний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками;

4. вина (абзац п`ятий пункту1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 14.01.2014р. №01-06/20/2014).

Також Верховний Суд України у постановах від 04.07.2011 №51/250, від 20.06.2011 №2/121-30/118 від 04.07.2011 №42/78-10 зазначив, що необхідною умовою застосування такого засобу відповідальності як стягнення збитків є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фінансова інспекція у Рівненській області надала пояснення, правова позиція яких збігається із позовними вимогами.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з огляду на таке.

У 2013 році посадовими особами Державної фінансової інспекції України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом" та його відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" за період з 01.07.2012р. по 30.09.2013р.

Результати перевірки відображені в довідці ревізії №86 від 20.12.2013р. та акті ревізії №05-21/341 від 27.12.2013 р.

За результатами ревізії, на підставі вказаного акту від 27.12.2013р. винесені вимоги про усунення порушень за №05-14/148 від 07.02.2014р., відповідно до яких ДП "НАЕК "Енергоатом" визначено розмір збитків, який зазначений у пункті 10 вимог.

У пункті 10 вимог вказано, що проведення ВП "Рівненська атомна електрична станція" оплати витрат (в порушення ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ), передбачених кошторисом видатків на утримання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - надалі - в/ч НОМЕР_1 ) з охорони АЕС згідно з договором від 19.10.2011 №1214, які фактично в/ч НОМЕР_1 не здійснені, призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 572 431грн. 76 коп. чим завдано ВП РАЕС матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму. Позиція Державної фінансової інспекції України по даному висновку викладена на стор. 27 - 37 довідки ревізії фінансово-господарської діяльності ВП "Рівненська атомна електрична станція" №86 від 20.12.2013р. та на стор.82-94 акту ревізії ДП "НАЕК "Енергоатом" №05-21/341 від 27.12.2013р.

21.03.2014р. ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" було направлено до окружного адміністративного суду міста Києва позову заяву про визнання частково протиправною та скасування вимог Держфінінспекції України №05-14/148 від 07.02.2014р. в частині стягнення з в/ч суми фактичного не підтверджених витрат в розмірі 572,43 тис. грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми, а в разі неможливості, з осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення. Згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2014р. по справі 826/3734/14 в задоволенні позовних вимог державному підприємству "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" було відмовлено. За результатом розгляду поданих ВП "Рівненська атомна електрична станція" та в/ч 3045 апеляційних скарг (в/ч 3045 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ВП "Рівненська атомна електрична станція") київським апеляційним адміністративним судом 10.12.2014р. було прийнято ухвалу, згідно якої постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Згідно ревізії, збитки в розмірі 572 431 грн. 76 коп. були нанесені ВП РАЕС внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань (ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ) по договору №1214 від 19.10.11 р., який був укладений між ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" та військовою частиною 3045 ВВ МВС України. Згідно пункту 1.1 договору, Відповідач зобов`язувався надати послуги із забезпечення охорони та оборони ядерних установок і всіх об`єктів, що знаходяться на території Підприємства (в тому числі технологічно пов`язані з ними), від несанкціонованого доступу або іншого роду проникнення сторонніх осіб та здійснювати пропускний режим на ВП «Рівненська АЕС», а ВП РАЕС зобов`язувався приймати дані послуги та своєчасно здійснювати оплату. Відповідно до п.2.2. договору, вартість послуг по договору в кожному поточному місяці року є сума орієнтовна і визначається у відповідності до п. 2.1, - Вартість послуг по договору на 2012 рік може бути скоригована при умовах:

- збільшення вартості утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС в розрахунку на 1 військовослужбовця згідно кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, затвердженому ДП «НАЕК «Енергоатом», та збільшення вартості утримання одного службовця Військової частини;

- збільшення спискової чисельності особового складу Військової частини в межах лімітної чисельності.

Остаточна вартість послуг по договору в 2012 році визначається в залежності:

- від спискової чисельності особового складу;

- кількості днів, в які особовий склад ніс службу;

- вартості утримання одного військовослужбовця згідно кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС;

- вартості утримання одного службовця Військової частини і не повинна перевищувати суму 9 628 606,16 грн. Вартість послуг по договору на 2012 рік приймається орієнтовно в межах 9 628 606,16 грн. без ПДВ згідно Розрахунку вартості послуг з охорони та оборони ВП «Рівненська АЕС» Військовою частиною 3045 на 2012 рік (пункт 2.1. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до протоколу узгодження розбіжностей).

В подальшому, враховуючи зміни штатного розпису військової частини НОМЕР_1 , в т. ч і в частині включення 4 (чотирьох) собак (службово-розшукових та спеціальної), необхідності проведення індексації грошового утримання особового складу, сторонами було укладено додаткові угоди №№1, 2, 3 до договору №1214, відповідно до яких уточнювалася вартість послуг на рік (пункт 2.1. договору). Також враховуючи необхідність продовження терміну дії договору по квітень місяць 2013 р. включно, сторонами було укладено додаткову угоду №4, відповідно до умов якої вартість послуг по договору на 2012 рік - квітень 2013 року була прийнята орієнтовно в межах 14258335,32 грн. без ПДВ згідно Розрахунку вартості послуг з охорони та оборони ВП «Рівненська АЕС» Військовою частиною 3045 на 2012-2013 роки.

Пунктом 7.5 договору №1214 від 19.10.11 р. визначено, що відповідно до чинного законодавства України в/ч 3045 має право самостійно чи з дозволу свого керівництва розподіляти грошові кошти, перераховані підприємством згідно п. 2.2 договору між статтями кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС та статтями кошторису видатків на утримання осіб, які не атестовані у в/ч 3045. Проте, згідно протоколу узгодження розбіжностей до протоколу узгодження розбіжностей від 28.04.2012 р. до вказаного договору, пункт 7.5 було виключено.

В ході ревізії ВП РАЕС працівниками контролюючого органу у Відповідача була проведена зустрічна звірка, під час якої встановлено наступне (арк. 33 довідки ревізії). Згідно кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, який затверджений 24.02.2011 президентом ДП "НАЕК "Енергоатом" Недашковським Ю. О., та діяв протягом періоду з 01.07.2012 по 31.12.2012, витрати 1 військовослужбовця на рік складали загальну суму 46143,41 грн., відповідно в місяць - 3845,29 грн. Співставленням в ході зустрічної звірки фактично понесених витрат в/ч 3045 по кожній зі статей витрат, визначених кошторисом видатків На утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС до договору від 19.10.2011 №1214, з сумами витрат по кожній статті витрат згідно Звітів про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 ревізорами було встановлено, що вартість послуг по вищевказаному договору завищена по наступних статтях витрат на загальну суму 571212,31 грн., у тому числі:

- грошове забезпечення - 320299,81 грн.;

- медичне забезпечення - 46891,37 грн.;

- продукти харчування - 115115,88 грн.;

- оплата послуг крім комунальних - 50468,87 грн.;

- матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення - 38436,38 грн.

Згідно акту ревізії завищення відбулось внаслідок того, що до кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС до договору, який є підставою для формування вартості робіт по договору, внесений розмір витрат, які (як встановлено зустрічною звіркою) фактично не підтверджені, як наслідок, у порушення ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ, ВП РАЕС проведено оплату витрат для в/ч 3045 у II півріччі 2012 року у розмірі 571212,31 грн., які фактично останнім не неслись та оплачені ВП РАЕС у повному розмірі. Тобто, внаслідок понесення фактичних витрат в меншому розмірі ніж передбачено кошторисом на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, в/ч 3045 неналежно виконано зобов`язання по договору, які з боку ВП РАЕС прийняті у повному обсязі. Внаслідок прийняття до оплати ВП РАЕС від в/ч 3045 актів здачі - приймання наданих послуг за II півріччі 2012 року, вартість яких завищено на суму 571212,31 грн., ВП РАЕС зайво перераховано коштів для в/ч 3045 на вказану суму. Завищення вартості послуг на суму 571212,31 грн. визначено контролюючим органом у "Розрахунку зайво виставлених сум по охороні та обороні ядерних установок і всіх об`єктів на території ВП "Рівненська АЕС" Військовою частиною 3045 за липень-грудень 2012 року", що був наданий ВП РАЕС в ході ревізії для ознайомлення, перевірки та підпису.

Крім того, в ході зустрічної звірки було встановлено (арк. 32 довідки), що відповідно відомостей особового складу за підрозділами в/ч 3045, табелів обліку використання робочого часу службовців за вересень 2012р., листопад 2012р., кількість військовослужбовців та службовців в/ч 3045, кількість днів, в які особовий склад ніс службу, фактично становила меншу кількість осіб, кількість днів, в які особовий склад ніс службу в/ч 3045 у порівнянні з тією, яка подавалась для ВП РАЕС в актах здачі-приймання наданих послуг, довідках до актів здачі-приймання наданих послуг в/ч 3045 до ВП РАЕС, руху особового складу за вересень 2012 р., листопад 2012 р., а саме: до актів здачі-приймання наданих послуг включався службовець, який перебував на лікарняному з 01.09.2012 по 10.09.2012 за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 27.11.2012 - 262 військовослужбовців, в акті здачі-приймання наданих послуг 263. Таким чином, в порушення п.2.1, п.4.2 вищевказаного договору, ст. 193 ГКУ, в/ч 3045 до актів здачі-приймання наданих послуг, довідок до актів здачі-приймання наданих послуг, руху особового складу у вересні 2012 р. та листопаді 2012р. включені недостовірні відомості щодо чисельності військовослужбовців, службовців, кількості днів, в які особовий склад ніс службу, що призвело до завищення вартості наданих в/ч 3045 для ВП РАЕС послуг на загальну суму 1219,45 грн., які оплачені ВП РАЕС у повному обсязі. Вказані обставини підтверджуються Довідкою зустрічної звірки №17-05-08/575 від 13.11.13р.

Позивач зазначає, що у відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.08.2015р. у справі №918/759/15 зупинено провадження у справі до вирішення вищим адміністративним судом України пов`язаної із нею адміністративної справи по №826/3734/14.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016р. у справі №К/800/329/15 К/800/525/15 касаційні скарги Позивача та відповідача були залишені без задоволення, а судові рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

У вказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21.04.2015р. у справі №21-76а15, зазначив, що адміністративний позов Позивача про визнання протиправним та скасування пункту 10 вимог Державної фінансової інспекції України в м. Києві в частині стягнення з Відповідача 572 431 грн. 76 коп. непідтверджених витрат (збитків) задоволенню не підлягає, оскільки правильність визначення цих збитків може бути перевірена виключно в межах справи за позовом Державної фінансової інспекції України в м. Києві в інтересах держави в особі Позивача до винних осіб.

Таким чином, документи Державної фінансової інспекції України (акт, довідки, вимога тощо) складені за результатами проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача, не є належними та допустимими доказами нанесення останньому збитків Відповідачем у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, а отже не підлягає прийняттю судом.

Інших підстав в позові не наведено.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами умови договору виконувались, Військова частина надавала послуги з охорони та оборони об`єкту, а позивач на підставі актів, складених відповідно до пунктів 3.1. - 3.3. Протоколу, оплачував витрати.

Відповідні акти наданих послуг підписано сторонами без зауважень.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що підставою для стягнення з Військової частини №3042 заявлених коштів є Вимога Державної Фінансової інспекції України про усунення порушень, викладених в акті ревізії, зокрема про завищення вартості наданих послуг.

Виявлені контролюючим органом порушення у фінансово-господарській діяльності господарюючого суб`єкта не впливають на умови укладеного між сторонами господарського договору і не можуть їх змінювати.

Відносини, що виникають між сторонами господарського договору, регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України, які не надають права стороні звертатись до суду про повернення сплачених за чинним договором коштів у разі виявлення ревізією порушень бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 8 ст. 10 Закону України від 26.01.1993р. №2939-12 "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, посилання позивача на акт ревізії, проведеної Державною фінансовою інспекцією та вимогу про усунення виявлених порушень, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірним.

З огляду на те, що в акті Державної Фінансової інспекції України суму зайво сплаченої вартості послуг з охорони визначено як матеріальну шкоду (збитки) та відповідно позивачем в тексті позовної заяви зазначено, що він звертається до суду з позовом про стягнення з Військової частини матеріальної шкоди (збитків), суд вважає, що така правова оцінка вимоги є необґрунтованою, оскільки згідно ст. 22 ЦК України під збитками розуміються:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України закріплено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Суд вважає, що завищення вартості наданих послуг з охорони та оборони об`єкту на суму - 69 215 грн. 22 коп. не є збитками в розумінні зазначених норм, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність всіх складових господарського правопорушення.

Тому відсутні підстави вважати, що позивачем доведено правомірність позовних вимог, як заподіяних відповідачем матеріальних збитків.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції у Рівненській області до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення збитків в сумі 572 431 грн. 76 коп. задоволенню не підлягають.

Підстави для задоволення позову відсутні.

Клопотання третьої особи, про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки нею надано пояснення і вирішення спору можливе без її участі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 01.04.2016р.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи;

2 - позивачу (3400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ);

3 - відповідачу (34400, Рівненська обл., м. Кузнецовськ);

4 - третій особі (м. Рівне вул. Міцкевича, 14).