Постанова

від 30.05.2016 по справі 918/759/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа № 918/759/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу позивача - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.16 р.

у справі № 918/759/15 (суддя Войтюк В.Р. )

позивач Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції у Рівненській області

відповідач Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України

про стягнення збитків в сумі 572 431 грн. 76 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Грушевська А.В. (довіреність №869 від 22.04.2016р.);

відповідача - Северин Р.І. (довіреність №249 від 25.03.2016р.); Редькович В.В. (довіреність №199 від 12.03.2016р.); Турко А.М. (довіреність №200 від 12.03.2016р.);

третьої особи - не з`явився.

Судом роз`яснено представникам сторін права та обов`язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 року у справі №918/759/15 в позові Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції у Рівненській області до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення збитків в розмірі 572 431,76 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, оскільки остання була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 19.04.2016 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.10.2011 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (відповідач) та Відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція" ДП "НАК "Енергоатом" був укладений договір №1214/30-12-8-12-2043 на надання послуг із забезпечення охорони та оборони ядерних установок і всіх об`єктів на території ВП "Рівненська АЕС" від несанкціонованого доступу або іншого роду проникнення сторонніх осіб, здійснення пропускного режиму на ВП "Рівненська АЕС" (далі - договір про надання послуг, т.1, а.с.13-20), згідно п.1.1 якого Військова частина зобов`язувалася зачебезпечити охорону та оборону ядерних установок і всіх об`єктів, що знаходяться на території ВП "Рівненська АЕС" (в тому числі технологічно пов`язані з ними), від несанкціонованого доступу або іншого роду проникнення сторонніх осіб та здійснювати пропускний режим на ВП "Рівненська АЕС", а ВП "Рівненська АЕС", в свою чергу, зобов`язувався приймати дані послуги та своєчасно здійснювати оплату.

Вартість послуг по договору в рік приймається орієнтовно в межах 14258335,32 гривень (без ПДВ) згідно додатку №2.

Вартість послуг по договору на рік може бути скоригована при умовах:

- збільшення вартості утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС в розрахунку на 1 військовослужбовця згідно кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, затвердженому ДП НАЕК "Енергоатом", та збільшення вартості утримання одного службовця Військової частини;

- збільшення спискової чисельності особового складу Військової частини у межах лімітної чисельності.

При даних умовах сторони погоджують додаткову угоду до даного договору.

Остаточна вартість послуг по договору визначається в залежності від обсягу завдань, передбачених даним договором.

Відповідно до Акту МВК, за забезпечення охорони та оборони підприємства Військовою частиною, підприємство здійснює щомісячне, своєчасне та в повному обсязі перерахування грошових коштів у розмірі 1/12 річної суми, визначеної кошторисом на утримання військових частин внутрішніх військ МВС України з охорони АЕС, затвердженим ДП НАЕК "Енергоатом". Вартість послуг по договору в кожному поточному місяці року є сума орієнтовна і визначається у відповідності з пунктом 2.1. (п.п. 2.1, 2.2. договору про надання послуг).

В подальшому, враховуючи зміни штатного розпису військової частини НОМЕР_1 , в т. ч. і в частині включення 4 (чотирьох) собак (службово-розшукових та спеціальної), необхідності проведення індексації грошового утримання особового складу, сторонами було укладено додаткові угоди №№ 1, 2, 3 до договору №1214 (т.1, а.с. 48-62), згідно яких уточнювалася вартість послуг на рік (п. 2.1. договору про надання послуг).

Також враховуючи необхідність продовження терміну дії договору по квітень місяць 2013 р. включно, сторонами було укладено додаткову угоду №4, відповідно до умов якої вартість послуг по договору на 2012 рік - квітень 2013 року була прийнята орієнтовно в межах 14258335,32 грн. без ПДВ згідно Розрахунку вартості послуг з охорони та оборони ВП "Рівненська АЕС" Військовою частиною 3045 на 2012-2013 роки (т.1, а.с. 63-68).

Пунктом 7.5 договору про надання послуг визначено, що відповідно до чинного законодавства України в/ч 3045 має право самостійно чи з дозволу свого керівництва розподіляти грошові кошти, перераховані підприємством згідно п. 2.2 договору між статтями кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС та статтями кошторису видатків на утримання осіб, які не атестовані у в/ч 3045. Проте, згідно протоколу узгодження розбіжностей до протоколу узгодження розбіжностей від 28.04.2012 р. до вказаного договору, пункт 7.5 було виключено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов договору були надані позивачеві послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг та довідками до актів (т.1, а.с. 72-89).

В 2013 році посадовими особами Державної фінансової інспекції України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом" та його відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" за період з 01.07.2012р. по 30.09.2013р.

Результати даної перевірки відображені в довідці ревізії №86 від 20.12.2013р. та акті ревізії №05-21/341 від 27.12.2013 року (т.1, а.с. 90-115).

За результатами ревізії, на підставі вказаного акту від 27.12.2013р., винесені вимоги про усунення порушень за №05-14/148 від 07.02.2014р., відповідно до яких ДП "НАЕК "Енергоатом" визначено розмір збитків, який зазначений у пункті 10 вимог.

Зокрема, в пункті 10 вимог вказано, що проведення ВП "Рівненська атомна електрична станція" оплати витрат (в порушення ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ), передбачених кошторисом видатків на утримання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - надалі - в/ч НОМЕР_1 ) з охорони АЕС згідно з договором від 19.10.2011 №1214, які фактично в/ч НОМЕР_1 не здійснені, призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 572 431 грн. 76 коп. чим завдано ВП РАЕС матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму. Позиція Державної фінансової інспекції України по даному висновку викладена на стор. 27 - 37 довідки ревізії фінансово-господарської діяльності ВП "Рівненська атомна електрична станція" №86 від 20.12.2013р. та на стор.82-94 акту ревізії ДП "НАЕК "Енергоатом" №05-21/341 від 27.12.2013р.

Згідно ревізії, збитки в розмірі 572 431 грн. 76 коп. були нанесені ВП РАЕС внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань (ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ) по договору №1214 від 19.10.11 р., який був укладений між ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" та військовою частиною 3045 ВВ МВС України.

В ході ревізії ВП РАЕС працівниками контролюючого органу у відповідача була проведена зустрічна звірка, під час якої встановлено наступне (арк. 33 довідки ревізії). Згідно кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, який затверджений 24.02.2011 президентом ДП "НАЕК "Енергоатом" Недашковським Ю. О., та діяв протягом періоду з 01.07.2012 по 31.12.2012, витрати 1 військовослужбовця на рік складали загальну суму 46143,41 грн., відповідно в місяць - 3845,29 грн. Співставленням в ході зустрічної звірки фактично понесених витрат в/ч 3045 по кожній зі статей витрат, визначених кошторисом видатків На утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС до договору від 19.10.2011 №1214, з сумами витрат по кожній статті витрат згідно Звітів про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 ревізорами було встановлено, що вартість послуг по вищевказаному договору завищена по наступних статтях витрат на загальну суму 571212,31 грн., у тому числі:

- грошове забезпечення - 320299,81 грн.;

- медичне забезпечення - 46891,37 грн.;

- продукти харчування - 115115,88 грн.;

- оплата послуг крім комунальних - 50468,87 грн.;

- матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення - 38436,38 грн.

Згідно акту ревізії завищення відбулось внаслідок того, що до кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС до договору, який є підставою для формування вартості робіт по договору, внесений розмір витрат, які (як встановлено зустрічною звіркою) фактично не підтверджені, як наслідок, у порушення ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ, ВП РАЕС проведено оплату витрат для в/ч 3045 у II півріччі 2012 року у розмірі 571212,31 грн., які фактично останнім не неслись та оплачені ВП РАЕС у повному розмірі. Тобто, внаслідок понесення фактичних витрат в меншому розмірі ніж передбачено кошторисом на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, в/ч 3045 неналежно виконано зобов`язання по договору, які з боку ВП РАЕС прийняті у повному обсязі. Внаслідок прийняття до оплати ВП РАЕС від в/ч 3045 актів здачі - приймання наданих послуг за II півріччі 2012 року, вартість яких завищено на суму 571212,31 грн., ВП РАЕС зайво перераховано коштів для в/ч 3045 на вказану суму. Завищення вартості послуг на суму 571212,31 грн. визначено контролюючим органом у "Розрахунку зайво виставлених сум по охороні та обороні ядерних установок і всіх об`єктів на території ВП "Рівненська АЕС" Військовою частиною 3045 за липень-грудень 2012 року", що був наданий ВП РАЕС в ході ревізії для ознайомлення, перевірки та підпису.

Крім того, в ході зустрічної звірки було встановлено (арк. 32 довідки), що відповідно до відомостей особового складу за підрозділами в/ч 3045, табелів обліку використання робочого часу службовців за вересень 2012р., листопад 2012р., кількість військовослужбовців та службовців в/ч 3045, кількість днів, в які особовий склад ніс службу, фактично становила меншу кількість осіб, кількість днів, в які особовий склад ніс службу в/ч 3045 у порівнянні з тією, яка подавалась для ВП РАЕС в актах здачі-приймання наданих послуг, довідках до актів здачі-приймання наданих послуг в/ч 3045 до ВП РАЕС, руху особового складу за вересень 2012 р., листопад 2012 р., а саме: до актів здачі-приймання наданих послуг включався службовець, який перебував на лікарняному з 01.09.2012 по 10.09.2012 за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 27.11.2012 - 262 військовослужбовців, в акті здачі-приймання наданих послуг 263. Таким чином, в порушення п.2.1, п.4.2 вищевказаного договору, ст. 193 ГКУ, в/ч 3045 до актів здачі-приймання наданих послуг, довідок до актів здачі-приймання наданих послуг, руху особового складу у вересні 2012 р. та листопаді 2012р. включені недостовірні відомості щодо чисельності військовослужбовців, службовців, кількості днів, в які особовий склад ніс службу, що призвело до завищення вартості наданих в/ч 3045 для ВП РАЕС послуг на загальну суму 1219,45 грн., які оплачені ВП РАЕС у повному обсязі. Вказані обставини підтверджуються Довідкою зустрічної звірки №17-05-08/575 від 13.11.2013р.

07.02.2014 року Державна фінансова інспекція України звернулася до позивача з вимогою про усунення порушень, згідно п.10 якої вимагало у встановленому законодавством порядку стягнуим з в/ч 3045 ВВ МВС України суму фактично не підтверджених витрат у розмірі 572,43 тис. грн.., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми, а в разі неможливості, з осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення (т.1, а.с.98-99).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2014 року ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фінансової інспекції в місті Києві про визнання протиправним та скасування пункту 10 вимоги Держфінінспекції України №05-14/148 від 07.02.2014р. в частині стягнення з військової частини суми фактичного не підтверджених витрат в розмірі 572,43 тис. грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми, а в разі неможливості, з осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2014р. у справі 826/3734/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2016 року, в задоволенні позовних вимог ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" відмовлено (т.1, а.с. 117-122, т.2, а.с.42-44).

Враховуючи вищевикладене, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС", обгрунтовуючи свої вимоги ст.22 ЦК України, звернулося до господарського суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення збитків в розмірі 572 431,76 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судами обох існтанцій, сторонами умови договору виконувались, Військова частина надавала послуги з охорони та оборони об`єкту, а позивач, в свою чергу, на підставі актів, складених відповідно до пунктів 3.1. - 3.3. Протоколу, оплачував ці послуги.

Відповідні акти наданих послуг підписано сторонами без будь-яких зауважень чи/або заперечень щодо їх вартості або якості.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" в позовній заяві як на підставу своїх вимог посилається на акт ревізії ДФІ України та на приписи ст.ст. 22, 611 ЦК України.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Обов`язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє особу від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено, що позивачем не доведено порушення відповідачем своїх зобовязань, передбачених договором, та спричинення цим збитків у розумінні ст. 22 ЦК України.

Слід зазначити, що завищення вартості наданих послуг з охорони та оборони об`єкту на суму - 572 431,76 грн. не є збитками в розумінні зазначених норм, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність всіх складових господарського правопорушення.

Згідно з п. 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок) акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Відповідно до п.50 Порядку, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, в тому числі, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" передбачено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов`язковими для виконання службовими особами об`єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред`явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов`язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Таким чином, акт ревізії лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може обмежувати права та обов`язки сторін з приводу виконання зобов`язань за договором і змінювати їх умови, в тому числі щодо ціни договору; не є належним доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором; не доводить протиправності поведінки відповідача (не виконання чи неналежне виконання ним своїх обов`язків за договором підряду), що, у сукупності з встановленими вище обставинами справи, не може слугувати правовою підставою для задоволення позову.

Відповідно до п.8 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необгрунтованості доводів позивача про те, що підставою для стягнення з Військової частини №3042 заявлених коштів є Вимога Державної Фінансової інспекції України про усунення порушень, викладених в акті ревізії, зокрема, про завищення вартості наданих послуг.

Виявлені контролюючим органом порушення у фінансово-господарській діяльності господарюючого суб`єкта не впливають на умови укладеного між сторонами господарського договору і не можуть їх змінювати, тим більше, що всі умови договору двома сторонами вже виконані.

Відносини, що виникають між сторонами господарського договору, регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України, які не надають права стороні звертатись до суду про повернення сплачених за чинним договором коштів у разі виявлення ревізією порушень бюджетного законодавства.

Таким чином, посилання позивача на акт ревізії, проведеної Державною фінансовою інспекцією, та вимогу про усунення виявлених порушень, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірним.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 року у справі №5006/18/13/2012.

Крім того слід зазначити, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.02.2016 року у справі №К/800/329/15 К/800/525/15, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 21.04.2015р. у справі №21-76а15, зазначив, що адміністративний позов ДП "НАК "Енергоатом" ДП "РАЕС" про визнання протиправним та скасування пункту 10 вимог Державної фінансової інспекції України в м. Києві в частині стягнення з Відповідача 572 431 грн. 76 коп. непідтверджених витрат (збитків) задоволенню не підлягає, оскільки правильність визначення цих збитків може бути перевірена виключно в межах справи за позовом Державної фінансової інспекції України про стягнення завданих збитків.

Таким чином, документи Державної фінансової інспекції України (акт, довідки, вимога тощо) складені за результатами проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, не є належними та допустимими доказами нанесення останньому збитків відповідачем в розумінні статті 34 ГПК України.

Крім того, оскільки сторонами у справі був укладений договір про надання послуг, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату наданих за договором послуг і такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а відтак не можуть вважатись ані надмірно сплаченими коштами за надані послуги, ані збитками.

При цьому слід зазначити, що акти здачі-приймання наданих прослуг підписані обома сторонами без будь-яких заперечень чи зауважень щодо вартості наданих послуг.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України збитків в розмірі 572 431 грн. 76 коп.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 року у справі №918/759/15 - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.