Постанова

від 31.03.2016 по справі 815/71/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/71/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2015 року № 0000562200 та № 0000552200, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2015 року № 0000562200 та № 0000552200.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 15.07.2015 року по 10.12.2015 року співробітники Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.05.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.05.2015 року.

За результатами цієї перевірки 17.12.2015 року Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 000073/15-33-22/31154105, яким встановлені порушення позивачем:

- п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3987762,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4121830,00 грн.

На підставі цього акту перевірки Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 29.12.2015 року № 0000552200, яким позивачеві за порушення п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5981643,00 грн., у тому числі за основним платежем 3987762,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1993881,00 грн.;

- від 29.12.2015 року № 0000562200, яким позивачеві за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6182745,00 грн., у тому числі за основним платежем 4121830,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2060915,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 29.12.2015 року № 0000562200 та № 0000552200, вважає їх протиправними та такими, що належать до скасування, оскільки всі операції за період, що перевірявся, мали реальний фактичний характер та підтверджені належними первинними документами.

Оскільки в судовому засіданні, що було призначене на 24.03.2016 року, представник відповідача не заявляв клопотань про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів, представник позивача до судового засідання не з'явився, 24.03.2016 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд на підставі ст.122 та ст.128 КАС України вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 12.03.2001 року за № 135 (т.1 а.с.94-95).

На підставі направлень від 14.07.2015 року № 000083/15-33-22/31154105, № 000084/15-33-22/31154105, № 000085/15-33-22/31154105, № 000387/15-33-17/31154105, № 000388/15-33-17/31154105, від 06.10.2015 року № 000153/15-33-22/31154105, № 000154/15-33-22/31154105, № 000155/15-33-22/31154105, № 000526/15-33-17/31154105, від 25.11.2015 року № 000203/15-33-22/31154105, № 000204/15-33-22/31154105, № 000205/15-33-22/31154105, № 000659/15-33-17/31154105, № 000660/15-33-17/31154105, № 000661/15-33-17/31154105, на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на виконання постанови процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Одеської області Антощука Є.М. від 15.05.2015 року Про призначення проведення позапланової документальною перевірки ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К (ТОВ Трансбункер-Южний ), код ЄДРПОУ 31154105 за період з 01.01.2012 року по 01.05.2015 року, на виконання Постанови слідчого ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області старшого лейтенанта юстиції Д.О. Дуная від 18.06.2015 року Про призначення позапланової податкової перевірки ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К (ТОВ Трансбункер-Южний ), код ЄДРПОУ 31154105 за період з 01.01.2013 року по теперішній час, відповідно до наказу ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеської області № 000082/15-33-22/31154105 від 14.07.2015 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки , наказу ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеської області № 000088/15-33-22/31154105 від 15.07.2015 року Про перенесення термінів проведення термінів проведення перевірки , наказу ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеської області № 000152/15-33-22/31154105 від 06.10.2015 року Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки , наказу ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеської області № 000163/15-33-22/31154105 від 09.10.2015 року Про перенесення термінів проведення термінів проведення перевірки , наказу ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеської області № 000202/15-33-22/31154105 від 25.11.2015 року Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки , в період з 15.07.2015 року по 10.12.2015 року співробітники Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.05.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.05.2015 року.

За результатами цієї перевірки 17.12.2015 року Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала акт № 000073/15-33-22/31154105 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К (ТОВ Трансбункер-Южний ) код за ЄДРПОУ 31154105 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.05.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.05.2015 (т.1 а.с.10-92).

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3987762,00 грн., у тому числі за 2013 рік на 3596836,00 грн., 2014 рік на 390926,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4121830,00 грн., в тому числі у червні 2013 року у сумі 1360238,00 грн., у липні 2013 року у сумі 360385,00 грн., у жовтні 2013 року у сумі 1401537,00 грн., у листопаді 2013 року у сумі 663982,00 грн., у серпні 2014 року у сумі 266878,00 грн., у жовтні 2014 року у сумі 7043,00 грн., у листопаді 2014 року у сумі 10793,00 грн., у грудні 2014 року у сумі 50974,00 грн.

З огляду на зміст акту перевірки суд встановив, що підставами для складення висновків відповідача про донарахування позивачу податкових зобов'язань за господарськими операціями з контрагентами були наступні обставини.

Так, відповідно до акту перевірки № 000073/15-33-22/31154105 від 17.12.2015 року перевіркою встановлено, що операції купівлі-продажу товарів, робіт (послуг) між позивачем та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків і не є можливими, оскільки не підтверджуються первинними документами.

В порушення п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України з урахуванням вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по кримінальній справі № 646/3810/15-к (провадження № 1-кп/646/325/2015) ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ за 2013 рік шляхом укладення нікчемного договору поставки з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 безпідставно віднесло до складу валових витрат суму у розмірі 18930713,93 грн.

В порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за 2014 рік встановлено завищення витрат за договорами, укладеними позивачем з ТОВ КАМІЛА на загальну суму 1517104,00 грн., на які не надані документи щодо підтвердження використання послуг у господарській діяльності підприємства, без доказів щодо спрямування витрат на обслуговування та управління підприємством. Підставою для таких висновків стали матеріали перевірок по взаємовідносинам ТОВ КАМІЛА з ПП Р-Транскор (код ЄДРПОУ 34253656), ПП Калотта (код ЄДРПОУ 34683232), ТОВ Метіс Капітал (код ЄДРПОУ 38606408), ТОВ Каракал Груп (код ЄДРПОУ 38546192), ТОВ Біла Черемшина (код ЄДРПОУ 34351755), ТОВ ВАН ТАКС (ЄДРПОУ 38438352), якими встановлено нереальність здійснення операцій між ТОВ КАМІЛА та вказаними контрагентами.

Також, в акті перевірки встановлено, що операції відображені в актах виконаних робіт за договорами, укладеними позивачем з ПП Спец-монтаж-сервіс на загальну суму 390393,00 грн. не пов'язані з господарською діяльністю позивача в порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, а також згідно листа податкової інформації ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області від 25.02.2015 року № 904/7/15-25-22-013 ПП Спец-монтаж-сервіс за серпень-грудень 2014 року не підтверджено факт реального здійснення операцій з надання послуг, виконання робіт.

Таким чином, в порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України позивачем було завищено валові витрати за 2014 рік всього на 470618,00 грн. та в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за операціями з ПП Спец-монтаж-сервіс на загальну суму 68810,00 грн.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 29.12.2015 року № 0000552200, яким позивачеві за порушення п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5981643,00 грн., у тому числі за основним платежем 3987762,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1993881,00 грн. (т.1 а.с.166);

- від 29.12.2015 року № 0000562200, яким позивачеві за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 6182745,00 грн., у тому числі за основним платежем 4121830,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2060915,00 грн. (т.1 а.с.167).

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Суд встановив, що господарські відносини між ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К та ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 (код ЄДРПОУ 37428778) виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі зазначеного договору поставки № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 поставило ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К нафтопродукти (дизельне паливо) у загальній кількості 2180,347 т.

За поставлені нафтопродукти, а також включений до їх вартості ПДВ, позивач сплатив ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 грошову суму у розмірі 22716 856,72 грн., в т.ч. ПДВ 3786142,79 грн. Розрахунки проводилися у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. Позивач оплатив поставлений товар в повному обсязі. У зв'язку із здійсненням вказаних господарських операцій постачальником були виписані позивачу податкові накладні, завірені копії яких надані позивачем та приєднані до матеріалів справи.

Факт поставки нафтопродуктів за договором № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року підтверджується оформленими у встановленому законом порядку первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором поставки нафтопродуктів за № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року з додатками, платіжними дорученнями № 121 від 15.02.2013 року, № 399 від 24.04.2013 року, № 467 від 15.05.2013 року, № 528 від 23.05.2013 року, № 1194 від 18.10.2013 року, № 1265 від 05.11.2013 року, № 1292 від 13.11.2013 року, податковими накладними № 295 від 07.02.2013 року, № 682 від 15.02.2013 року, № 1457 від 24.04.4013 року, № 1629 від 26.04.2013 року, № 38 від 05.11.2013 року, № 58 від 08.11.2013 року, № 244 від 18.01.2013 року; додатковими документами на товар, а саме: паспортами № 11Л1301409 від 10.02.2013 року, № 158 від 22.04.2013 року, № 1919 від 29.08.2013 року, № 2255 від 11.10.2013 року; сертифікатами відповідності UA1.163.0230100-12 від 17.12.2012 року, UA1.163.0075694-13 від 15.04.2013 року, UA1.185.0182669-13 від 15.08.2013 року, UA1.174216399-13 від 27.10.2013 року, належним чином засвідчені копії яких надані позивачем та знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до р.3 договору № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року поставка нафтопродуктів здійснювалась залізничним транспортом на станцію Берегова Одеської залізниці у порту ДП МТП Южний , на території якого розташована бункерувальна база позивача, у зв'язку з цим поставка дизельного палива на адресу позивача була оформлена залізничними накладними № 42202515 від 19.02.2013 року, № 42240440 від 21.02.2013 року, № 34521518 від 25.04.2013 року, № 41055096 від 21.10.2013 року, № 41468133 від 08.11.2013 року, належним чином засвідчені копії яких надані позивачем та знаходяться в матеріалах справи.

Також, надані Регіональною філією Одеська залізниця ПАТ Українська залізниця копії товарно-супровідних документів щодо постачання нафтопродуктів на адресу ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К на виконання ухвали суду від 20.01.2016 року додатково підтверджують факт поставки дизельного палива залізничним транспортом на адресу позивача за договором поставки нафтопродуктів № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року.

Крім того, з огляду на матеріали справи суд встановив, що придбані у ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 нафтопродукти в подальшому були реалізовані позивачем за відповідними договорами наступним контрагентам: ТОВ МЬОБІУС КОНСТРАКШН ЮКРЕІН (код ЄДРПОУ 33663346) за договором поставки нафтопродуктів № 7/12/4-ВР від 07.12.2012 року, ТОВ ОДЕСЬКА ТАНКЕРНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 33314246) за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 20-09/11 від 20.09.2011 року, ТОВ ОКТАН (код ЄДРПОУ 22506013) за договором поставки нафтопродуктів № 14-11/2012 від 14.11.2012 року, ТОВ ЕДВАНШ (код ЄДРПОУ 38296981) за договором постави нафтопродуктів № 3/13-ДТ-1 від 04.03.2013 року, ТОВ ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 37403355) за договором поставки нафтопродуктів № 05/03-13 від 05.03.2013 року, ТОВ НІАГАРА (код ЄДРПОУ 30940468) за договором поставки нафтопродуктів № 15/04-13 від 15.04.2013 року.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду наступні документи щодо подальшої реалізації дизельного палива, придбаного за договором № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року: довідка ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К № 197 від 01.03.2016 року разом з завіреними копіями первинних документів, витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740517 щодо ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 ; довідка ТОВ ЕДВАНШ від 25.02.2016 року з додатками (завіреними копіями договору, додатку до договору, видаткової накладної та товарно-транспортної накладної), витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740567 щодо ТОВ ЕДВАНШ ; довідка ТОВ НІАГАРА від 29.02.2016 року з додатками (завіреними копіями договору, додатків до договору, видаткової накладної та товарно-транспортної накладної), витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740573 щодо ТОВ НІАГАРА ; лист ТОВ ОКТАН вих. № 26 від 16.02.2016 року з додатками (копіями договору, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, платіжних доручень, картку рахунку 631), витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740752 щодо ТОВ ОКТАН ; завірену копію договору поставки нафтопродуктів № 05/03-13 від 05.03.2013 року з ТОВ ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ , витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740557 щодо ТОВ ПРОМ-ГАЗ-ІНВЕСТ ; завірену копію договору поставки нафтопродуктів № 7/12/4-ВР від 07.12.2012 року з ТОВ МЬОБІУС КОНСТРАКШН ЮКРЕІН , витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740545 щодо ТОВ МЬОБІУС КОНСТРАКШН ЮКРЕІН ; завірену копію договору поставки нафтопродуктів № 20-09/11 від 20.09.2011 року з ТОВ ОДЕСЬКА ТАНКЕРНА КОМПАНІЯ , лист ТОВ ОДЕСЬКА ТАНКЕРНА КОМПАНІЯ вих. № 06/01/16 від 29.01.2016 року з завіреними копіями первинних документів, витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740674 щодо ТОВ ОДЕСЬКА ТАНКЕРНА КОМПАНІЯ .

Також, як вже було зазначено вище, в акті перевірки відповідач, як на підставу нікчемності договору № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 посилається на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року по кримінальній справі № 646/3810/15-к відносно директора ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , яким останнього визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки даним вироком не спростовується реальність виконання укладеного між позивачем та ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 договору поставки нафтопродуктів № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зі змісту вироку по кримінальній справі № 646/3810/15-к слідує, що директором ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 був скоєний злочин внаслідок придбання суб'єкта підприємницької діяльності та подальшого невиконання договірних зобов'язань з поставки нафтопродуктів, що заподіяло велику матеріальну шкоду ПАТ НАК Нафтогаз України. При цьому, з вироку вбачається, що заподіяння шкоди відбулось в результаті укладення між ПАТ НАК Нафтогаз України як покупцем та ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 як постачальником договору поставки нафтопродуктів № 14/4260/12 від 22.08.2012 року, за яким ПАТ НАК Нафтогаз України сплатило ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 кошти за товар, але ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 оплачений товар покупцю не поставило.

Суд встановив, що позивач відношення до вказаних господарських операцій, які стали підставою для притягнення до кримінальної відповідальності директора ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 не має, оскільки у господарських відносинах з ПАТ НАК Нафтогаз України у вказаний період не перебував, так само як і не був стороною договору поставки нафтопродуктів № 14/4260/12 від 22.08.2012 року, невиконання умов якого було предметом дослідження в рамках кримінального провадження. Дані обставини додатково підтверджуються наданою до суду довідкою ПАТ НАК Нафтогаз України від 24.02.2016 року № 14-1036/1.2-16 щодо відсутності договірних відносин з позивачем по даній справі.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вирок по кримінальній справі № 646/3810/15-к не спростовує реальність господарських операцій, що здійснювалися між позивачем та ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , оскільки предметом дослідження за актом перевірки була перевірка фактичного характеру операцій за укладеним між ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К та ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 договором поставки нафтопродуктів № 0502/13-ДТ-1 від 05.02.2013 року. Реальність господарських операцій за вказаним договором підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, платіжними дорученнями, залізничними накладними, паспортами та сертифікатами відповідності на товар.

В своїх письмових поясненнях позивач зазначив, що при укладені та виконанні договору ним загальнодоступними засобами був перевірений статус постачальника ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 та станом на дату укладення договору ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 знаходилося в переліку юридичних осіб, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, будь-які відомості про відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням, ліквідацію, банкрутство ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 або інші недоліки в правовому статусі контрагента позивача в ЄДРПОУ були відсутні. На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду витяг з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740517.

Також, суд вважає, що посилання відповідача в акті перевірки на вирок у кримінальній справі № 646/3810/15-к, як на підставу донарахування позивачу податкових зобов'язань, порушує передбачений ст.61 Конституції України принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, відповідно до норм чинного законодавства є неможливим. Дана позиція підтверджується правовими висновками у Постанові Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року по справі № К/9991/38114/12.

Суд встановив, що господарські відносини між ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К та ТОВ КАМІЛА (код ЄДРПОУ 31206954) виникли на підставі договору № 1/14-З від 28.03.2014 року на надання послуг по зачистці резервуарів та договору № 1/14-У від 28.03.2014 року на утилізацію відходів.

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740650 станом на момент укладення вказаних договорів з позивачем ТОВ КАМІЛА знаходилося в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, будь-які відомості про відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням, ліквідацію, банкрутство, реорганізацію ТОВ КАМІЛА в ЄДРПОУ були відсутні.

На підставі зазначених договорів ТОВ КАМІЛА надавало ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К послуги зачистки резервуарів для зберігання нафтопродуктів, вивезення та утилізації відходів з даних резервуарів у загальній кількості 357,14 м 3 . Внаслідок цього ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К сплатило ТОВ КАМІЛА грошову суму у розмірі 1760186,15 грн., в т.ч. ПДВ 293364,37 грн.

Для спростування висновків акту перевірки та підтвердження реальності господарських операції за договорами з ТОВ КАМІЛА позивач надав до суду завірені копії наступних документів: договір № 1/14-З від 28.03.2014 року на надання послуг по зачистці резервуарів з додатками, договір № 1/14-У від 28.03.2014 року на утилізацію відходів з додатками, платіжні доручення № 510 від 04.04.2014 року, № 595 від 15.04.2014 року, №№ 625, 626 від 23.04.2014 року, № 681 від 30.04.2014 року, № 708 від 07.05.2014 року, № 724 від 13.05.2014 року, №№ 793, 794 від 15.05.2014 року, № 826 від 22.05.2014 року, № 839 від 28.05.2014 року, №№ 918, 919 від 10.06.2014 року, № 1014 від 25.06.2014 року, № 1050 від 03.07.2014 року, № 1060 від 08.07.2014 року, податкові накладні № 1 від 04.04.2014 року, № 7 від 15.04.2014 року, №№ 9, 10 від 18.04.2014 року, № 14 від 30.04.3014 року, № 3 від 07.05.2014 року, № 4 від 12.05.2014 року, № 6 від 13.05.2014 року, № 7 від 14.05.2014 року, № 9 від 22.05.2014 року, № 11 від 28.05.2014 року, №№ 4, 5 від 04.06.2014 року, № 9 від 25.06.2014 року, №№ 1, 2 від 01.07.2014 року.

Вивезення відходів за вказаними договорами виконавцем ТОВ КАМІЛА відбувалось з орендованої підприємством бункерувальної бази ТОВ Трансбункер-Юг , яка знаходиться на території ДП МТП Южний зі спеціальним пропускним режимом, тому ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К були замовлені та оформлені у МТП Южний перепустки для пропуску транспортних засобів та співробітників ТОВ КАМІЛА на територію морського порту Южний для вивезення відходів за вказаними договорами. На підтвердження вказаних обставин до суду був наданий лист ДП МТП Южний від 23.02.2016 року № 1180/01/103/16 з завіреними копіями перепусток, замовлених на працівників ТОВ КАМІЛА .

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що висновки акту перевірки про наявність у діяльності позивача завищення витрат за договорами з ТОВ КАМІЛА у зв'язку з не підтвердженням використання послуг у господарській діяльності підприємства є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на матеріали перевірок по взаємовідносинам ТОВ КАМІЛА з ПП Р-Транскор (код ЄДРПОУ 34253656), ПП Калотта (код ЄДРПОУ 34683232), ТОВ Метіс Капітал (код ЄДРПОУ 38606408), ТОВ Каракал Груп (код ЄДРПОУ 38546192), ТОВ Біла Черемшина (код ЄДРПОУ 34351755), ТОВ ВАН ТАКС (ЄДРПОУ 38438352), якими встановлено нереальність здійснення операцій між ТОВ КАМІЛА та вказаними контрагентами.

Згідно довідки № 199 від 01.03.2016 року ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К відповідно до даних бухгалтерського обліку та журналів обліку господарських договорів за 01.01.2012 року по 31.05.2015 року у господарських відносинах з ПП Р-Транскор (код ЄДРПОУ 34253656), ПП Калотта (код ЄДРПОУ 34683232), ТОВ Метіс Капітал (код ЄДРПОУ 38606408), ТОВ Каракал Груп (код ЄДРПОУ 38546192), ТОВ Біла Черемшина (код ЄДРПОУ 34351755), ТОВ ВАН ТАКС (ЄДРПОУ 38438352) не перебував, послуги та/або товари не отримував.

Суд встановив, що господарські відносини між позивачем та ПП Спец-Монтаж-Сервіс виникли на підставі договору № 01-10-2013 від 01.10.2013 року та договору № 11-11-2014 від 11.11.2014 року. На підставі вказаних договорів підряду ПП Спец-Монтаж-Сервіс виконало для ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К ремонтні роботи на території орендованої позивачем бункеровальної бази ТОВ Трансбункер-Юг в порту Южний (Одеська область, м. Южне). Розрахунки за виконані ремонтні робот проводилися у безготівковій формі, позивач оплатив роботи ПП Спец-Монтаж-Сервіс в у повному обсязі. У зв'язку із здійсненням вказаних господарських операцій постачальником послуг виписані позивачу податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких надані позивачем та знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно відомостей Єдиного ліцензійного реєстру генеральному підряднику ПП Спец-Монтаж-Сервіс було видано Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ліцензію серії АД № 031753 строком дії з 29.02.2012 року до 28.02.2017 року на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Реальність господарських операцій за договорами з ПП Спец-Монтаж-Сервіс підтверджується наданими позивачем наступними документами: завіреною копією договору з ПП Спец-Монтаж-Сервіс № 01-10-2013 від 01.10.2013 року з додатками (завірені копії додаткових угод до договору, актів форми КБ2, податкових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень), завіреною копією договору з ПП Спец-Монтаж-Сервіс № 11-11-2014 від 11.11.2014 року з додатками (завірені копії додаткових угод до договору, актів форми КБ2, податкових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень), довідкою ПП Спец-Монтаж-Сервіс від 06.01.2016 року з додатками (завіреними копіями первинної документації), завіреними копіями документів щодо оформлення та видачі перепусток ПП Спец-Монтаж-Сервіс для пропуску на територію ДП МТП Южний , витягом з ЄДРПОУ від 01.03.2016 року № 21740666 щодо ПП Спец-Монтаж-Сервіс .

Також, факт реального виконання ПП Спец-Монтаж-Сервіс робіт за договорами № 01-10-2013 від 01.10.2013 року та № 11-11-2014 від 11.11.2014 року підтверджується наданим позивачем Технічним висновком, виконаним ТОВ Науково-виробничий центр ЕКОСТРОЙ+ Інженерної академії України від 23.03.2016 року. У вказаному технічному висновку зазначено, що в результаті проведеного дослідження встановлено, що всі будівельні роботи виконані за вказаними договорами ПП Спец-Монтаж-Сервіс та були проведені на підставі та у відповідності з наданою проектною документацією, а також оформлені у відповідності з вимогами діючих на території України будівельних норм та правил (ДБН, СНІП та ін.).

З огляду на матеріали справи суд встановив, що згідно з п.4.2 ст.4 статуту ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К в новій редакції, зареєстрованого 31.10.2014 року за № 15581050021000041, основними напрямками діяльності підприємства є: проектування та будівництво нафто бункерних об'єктів у портах України; закупка, постачання, переробка, перевалка і очищення нафтопродуктів, продукції нафтохімії, створення комплексів для їх належного зберігання та безпечного використання; оптова, роздрібна та комісійна торгівля нафтою, бензином, дизельним паливом, маслами та іншими нафтопродуктами, бункеровка суден; транспортування, переробка і зберігання нафти і нафтопродуктів; заготівля, постачання, зберігання і переробка відпрацьованих нафтопродуктів. Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ основні види діяльності ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К за КВЕД-2010: 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Тобто, суд встановив, що укладені договори позивача з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи первинні документи підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем послуг, включення цих витрат до валових, оплати послуг, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту. Приєднані до матеріалів справи докази підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, використання отриманого товару у власній господарській діяльності та обґрунтованість віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку і порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2. 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього; Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво! товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час проведення перевірки ТОВ ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К на підтвердження взаємовідносин з контрагентами ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 (код ЄДРПОУ 37428778), ПП СПЕЦ-МОНТАЖ-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 35549410), ТОВ КАМІЛА (код ЄДРПОУ 31206954) надав всі передбачені законодавством первинні документи: договори з додатками, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки та акти КБ-2в, платіжні доручення та інші, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, в порушення ч.2 ст.19 Конституції України відповідач своїми діями намагається покласти на позивача не природний і не передбачений нормами чинного законодавства обов'язок щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків та подання звітності контрагентами позивача.

Тобто, суд дійшов до висновку, що такий підхід відповідача порушує норми ч.2 ст.19 Конституції України, ст.83 Податкового кодексу України та ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Будь-яких посилань на акти перевірок інших платників податків, порушені кримінальні справи у відношенні контрагентів або кількість співробітників контрагентів платника податків Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не містить.

Також, відповідачем не взято до уваги надані під час перевірки відповідні первинні документи, якими підтверджуються факти реальності господарських операцій по взаємовідносинам позивача з своїми контрагентами. При цьому, позивач об'єктивно позбавлений можливості здійснення контролю за поданням звітності та проведенням перевірок своїх контрагентів.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Дана позиція підтверджуються зокрема у постанові № К-18621/07 від 08.07.2010 року ВАСУ звертав увагу на те, що необхідно розмежовувати наслідки порушення податкового законодавства для особи, що його припустила (контрагенти позивача) та добросовісного платника податків (тобто, сам позивач): ...порушення таким контрагентом податкової дисципліни (а саме: недекларування і несплата відповідних сум податку на додану вартість до бюджету) не спричиняє за собою недійсність складених ним податкових накладних і не позбавляє платника права на отримання податкової вигоди .

Аналогічні висновки стосовно того, що наявність порушень податкового законодавства у діях контрагента не може створювати негативних податкових наслідків для підприємства позивача, наведено у наступних рішеннях: постанові Верховного Суду України № 3060678 від 13.01.2009 року, постанові Верховного Суду України Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 06/47 від 11.10.2006 року, постанові Верховного Суду України Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 10/82 / № 21-573 від 01.06.2010 року.

Викладену правову позицію про індивідуальну відповідальність платника податків підтвердив Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України (Заява № 803/02), рішенні від 22.01.2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Зокрема у п.28 рішення по справі Інтерсплав проти України Європейський Суд з прав людини зазначав про недопустимість покладення відповідальності на заявника за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань . Практика Європейського суду з прав людини є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню судами України відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 29.12.2015 року № 0000562200 та № 0000552200.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39550765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМІНАЛ СТІВІДОРІНГ І К (код ЄДРПОУ 31154105) суму сплаченого судового збору в розмірі 182465 (сто вісімдесят дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 82 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко