Ухвала

від 31.03.2016 по справі 813/2006/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ К/800/48264/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Сорока М. О., Леонтович К.Г.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 813/2006/14 за позовом Мостиського районного центру зайнятості до Львівської митниці Міндоходів, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року Мостиський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, в якому просив стягнути виплачене забезпечення в розмірі 26 681 грн. 63 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи в митних органах та перебувала на обліку в Мостиському районному центрі зайнятості з 13.06.2012 року по 07.06.2013 року і отримала допомогу з безробіття в сумі 26 681,63 грн. Внаслідок поновлення ОСОБА_1 на роботі в митних органах, на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду, її було знято з обліку, як безробітну, та припинено здійснення виплати допомоги по безробіттю. Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі, за рішенням суду утримується із роботодавця. Відтак, позивач просив суд стягнути з Львівської митниці Міндоходів матеріальне забезпечення в сумі 26 681 грн. 63 коп., виплачене ОСОБА_1, яку поновлено на роботі за рішенням суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року, залишеною без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, позовну заяву задоволено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Львівська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій становлено, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи з посади старшого інспектора митного оформлення № 4 митного поста Краковець Львівської митниці. ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Мостиському районному центрі зайнятості з 13.06.2012 року по 07.06.2013 року. За період перебування на обліку в центрі зайнятості отримала 26681,63 грн. допомоги по безробіттю згідно з довідкою від 04.02.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 2а-2995/12/1370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Краковець Львівської митниці.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних передбачено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Згідно вимог пп. 2 п. 5 .5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року , виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі). За приписами пп.1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року, реєстрація безробітних припиняється з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Враховуючи те, що ОСОБА_1 поновлено на роботі за рішенням суду, суми виплаченої допомоги по безробіттю підлягають стягнення з роботодавця - Львівської митниці Міндоходів.

Суд касаційної інстанції не бере до уваги твердження представника відповідача, що позивачем заявлена вимога щодо стягнення коштів, проте не заявлена вимога щодо вирішення публічно правового спору та визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, оскільки згідно Закону України Про зайнятість населення визначено обов'язки і права державної служби зайнятості, до яких віднесено, зокрема, право розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку надавати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення громадян.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення судом апеляційної інстанцій, не вбачається.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 813/2006/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: