Ухвала

від 30.03.2016 по справі 910/17635/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

(додаткова)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року Справа № 910/17635/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Баутранс" на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016

у справі № 910/17635/15 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Баутранс"

про стягнення 92 345,07 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Цемакс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Баутранс", просило стягнути з відповідача 67 502,70 грн. основного боргу, 24 842,37 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором від 06.10.2014 № 021 (а.с. 6-11).

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2015 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Баутранс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" 63 802,70 грн. основного боргу, 24 842,37 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 173-177).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (головуючий Ткаченко Б.О., судді Алданова С.О., Коршун Н.М.) рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2015 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 63 802,70 грн. основного боргу та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Баутранс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" 61 802,70 грн. основного боргу. В частині стягнення 5 700,00 основного боргу провадження у справі припинено. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 221-227).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2015 в не скасованій постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 частині та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 910/17635/15 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Баутранс" - без задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Цемакс" наводило заперечення проти доводів скаржника та просило стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката у суді касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з змінами і доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Пунктом 6.5 вищезазначеної постанови пленуму роз'яснено, що вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції позивачем надано договір про надання правової допомоги від 08.06.2015 в редакції додаткового договору від 25.03.2016 № 2, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.06.2012 № 4345, ордер на надання правової допомоги від 28.03.2016, акт виконаних робіт від 28.03.2016, платіжне доручення від 25.03.2016 № 1617.

Враховуючи принципи співрозмірності та розумності судових витрат та те, що справа не є складною, поданий товариством з обмеженою відповідальністю "Цемакс" відзив на касаційну скаргу практично відповідає відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 205-207), відсутність обґрунтування формування гонорару адвоката, судові витрати у розмірі 3 000,00 грн. не є неминучими, а їх розмір не є обгрунтованим саме в обумовленій у договорі про надання правової допомоги від 08.06.2015 в редакції додаткового договору від 25.03.2016 № 2 та фактично сплаченій сумі, судова колегія вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати в суді касаційної інстанції в сумі 1 000,00 грн.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що до відзиву на касаційну скаргу, у якому міститься прохання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, додано акт виконаних робіт від 28.03.2016, тоді як судове засідання у касаційній інстанції відбулось 29.03.2016.

Керуючись ст.ст. 44, 88 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Баутранс" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, буд. 5, офіс 77; код ЄДРПОУ 38730254) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" (місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, буд. 7 літ. Б; код ЄДРПОУ 33945935) 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко