Постанова

від 25.07.2006 по справі 125/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2006 р.                                                                   Справа № 125/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу        

за позовомБаришівської об'єднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексіммоніторинг”, м. Березань

Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозімпорт”, м. Київ

про про визнання угоди недійсною

секретар судового засідання: Свириденко І.А.

за участю представників:

від позивачаБезсмертний О.О. дов. від 15.02.2006р.,  Сіренко О.С. дов. від 25.07.2006р.

від відповідача -1 Ждеров І.А. дор. від 1.07.2006р. № 3

від відповідача-1не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.07.2006р. о 13 год. 28 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 1.08.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (далі –Позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексіммоніторинг”, м. Березань та Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозімпорт”, м. Київ (далі - Відповідачі), про визнання недійсної угоди № 002\07-04, укладеної відповідачами 14.07.2004р. При цьому, ДПІ просить суд стягнути з ТОВ „Хозімпорт” на користь ТОВ „Укрексіммоніторинг” 1361000 грн., отриманих за договором від 14.07.2004р. № 002\07-04, та стягнути з ТОВ „Укрексіммоніторинг” в доход державного бюджету вартість товару, отриманого останнім за  договором від 14.07.2004р. № 002\07-04.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 67 Конституції України та ч. 1 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” з огляду на те, що в ході позапланової перевірки ТОВ „Укрексіммоніторинг” працівниками податкової служби було встановлено факт проведення господарської діяльності з ТОВ „Хозімпорт” (код 24922135), рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2005р. у справі № 2-4949\3 було визнано недійсними зміни до статуту ТОВ „Хозімпорт”, зміни до установчого договору та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. ДПІ наголошує на тому, що умисел на укладання оспорюваної угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства вбачається в діях ТОВ „Хозімпорт”, оскільки останній в порушення вимог статті 67 Конституції України та ч. 1 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” не виконував обов'язки щодо подання звітності до податкових органів та належної сплати податків та зборів. При цьому, в позовній заяві позивач посилається на ч.3 п.11 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” та ч. 2 п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р.

Відповідач -1 –ТОВ „Укрексіммоніторинг” проти позову заперечує посилаючись на те, що доказом наявності умислу з боку відповідачів на укладання угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства може бути лише вирок щодо посадових осіб Товариства, якого немає. Також відповідач наголошує на тому, що при укладанні оспорюваного договору були в наявності всі необхідні господарські документи, зокрема свідоцтва платника ПДВ, угода виконана в повному обсязі, що підтверджується звітами та актами виконаних робіт.

Від ТОВ „Хозіморт” надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити суд у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору від 14.07.2004р. № 002\07-04, за яким всі зобов'язання з боку останнього були виконані. При цьому відповідач наголошує на тому, що він регулярно сплачує податки та збори, є діючим підприємством, зареєстрованим як платник ПДВ. Рішення Голосіївського районного суду оскаржується, оскільки йдеться про неправдиві свідчення Бархоленко О.О. та Суєтнової Є.М.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 липня 2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрексіммоніторинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозімпорт” укладено договір № 002\07-04 на створення науково-дослідної продукції, згідно умов якого ТОВ „Укрексіммоніторинг” –замовник замовляє, а ТОВ „Хозімпорт” виконує науково-дослідну продукцію, яка встановлюється технічними завданнями на проведення робіт. Зміст і термін виконання робіт визначається календарним планом, вартість робіт визначається відповідно до протоколу і складає 1361000 грн.

Факт виконання робіт за згаданим договором не заперечується сторонами та податковою службою та підтверджено залученим до матеріалів справи актом виконаних робіт від 1.12.2004р. Факт оплати ТОВ „Укрексіммоніторинг” виконаних робіт підтверджується платіжним дорученням № 16 від 17.12.2004р. на суму 1361000 грн. На виконання згаданого договору виписана податкова накладна від 17.12.2004р. № 82-12, копія якої залучена до матеріалів справи.   

Як вбачається з матеріалів справи: ТОВ „Укрексімммоніторинг”  Інд код 32119260, зареєстроване виконавчим комітетом Березанської міської ради 10.06.2003р, взяте на облік платника податків у Баришівській ОДПІ 18.06.2003р., основними видами діяльності якого є діяльність у сфері гідрометеорології та дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук ( довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, Також до матеріалів справи залучена довідка від 27.12.2005р. № 35986\10\24-0114 про взяття на облік платника податків ТОВ „Хозімпорт” код ЄДРПОУ 24922135 у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ „Хозімпорт” № 050934.

До матеріалів справи залучена копія рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2005р. у справі № 2-4949\3, яким визнано недійсними зміни до статуту та зміни до установчого договору ТОВ „Хозімпорт” та визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ № 37027055 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ –з 7.02.2002р. Рішення суду обґрунтоване тим, що зміни до статуту та установчого договору були внесені з порушенням діючого законодавства, а ТОВ „Хозіморт” за своєю юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса не відома.

Відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Баришівська об'єднана державна податкова інспекція скориставшись наданими їй повноваженнями звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійним згаданого договору від 14.07.2004р. № 002\07-04, укладеного між ТОВ „Укрексіммоніторинг” та ТОВ „Хозімпорт”, проте, позов не містить чіткого посилання саме на підставі якої норми Закону договір підлягає визнанню недійсним. Під час судового засідання представник податкової служби усно уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсним згаданий договір на підставі  статті 207 Господарського кодексу України, і як наслідок про стягнення з ТОВ „Хозімпорт” на користь ТОВ „Укрексіммоніторинг” 1361000 грн., отриманих за договором від 14.07.2004р. № 002\07-04, та стягнення з ТОВ „Укрексіммоніторинг” в доход державного бюджету вартості товару, отриманого останнім за  договором від 14.07.2004р. № 002\07-04 з огляду на приписи  статті 208 Господарського кодексу України

Відповідно до вимог ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України  господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Приписами ч. 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного  стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.  

Чинний Господарський кодекс України передбачає застосування таких наслідків щодо визнання угоди недійсної у разі наявності наміру лише у однієї з сторін у вигляді повернення всього одержаного нею іншій стороні, а одержане останньою стягується в доход держави за умови встановлення судом таких обставин:

-          зобов'язання вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

-          наявність умислу хоча б в однієї з сторін зобов'язання;

-          виконання зобов'язання хоча б однією з сторін;

Проте, Баришівська ОДПІ –як позивач у даній справі не довів наявність цих  обставин, зокрема: наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання недійсними змін до установчих документів і статуту та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ „Хозімпорт”, оскільки у рішенні Голосіївського районного суду предметом дослідження була саме відповідність установчих документів та статуту вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності. Сам факт скасування змін до установчих документів, змін до статуту та свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених цим контрагентом з моменту його державної реєстрації.  

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України „Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди не покладено обов'язку по перевірці відповідності діючому законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин. Як вбачається з матеріалів справи, на час укладання оспорюваного договору від 14.07.2004р. і на час розгляду справи ТОВ „Хозімпекс” зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, є зареєстрованим як платник податків.

Сама по собі угода про створення науково-дослідної продукції не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. А саме: аналітичний огляд і аналіз застосування продуктів дистанційного зондування землі і технологій геоінформаційних систем в області моніторингу, вивчення ринку виробників апаратного комплексу дистанційного зондування землі, порівняльна характеристика обладнання, т.і. (види робіт зазначені в акті виконаних робіт) здійснення цих науково-дослідних робіт законодавчо не обмежені.

Викладені обставини не доводять факт укладання згаданого договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, за умови недоведеності з боку податкової служби умислу у ТОВ „Хозімпорт”  та ТОВ „Укрексіммоніторинг”  при укладанні оспорюваного договору від 14.07.2004р. № 002\07-04 з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

При цьому, господарський суд враховує позицію викладену у постановах Верховного суду України від 14.02.2006р. у справі № 21\320 та Вищого адміністративного суду України від 10.05.2006р. у справі № 32\385.

За огляду на викладене, позовні вимоги Баришівської ОДПІ про визнання недійсним договору № 002\07-04, укладеного між ТОВ „Хозімпорт” та  ТОВ „Укрексіммоніторинг” 14.07.2004р., та стягнення з ТОВ „Хозімпорт” на користь ТОВ „Укрексіммоніторинг” 1361000 грн., отриманих за договором від 14.07.2004р. № 002\07-04, та стягнення з ТОВ „Укрексіммоніторинг” в доход державного бюджету вартості товару, отриманого останнім за  договором від 14.07.2004р. № 002\07-04, задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –1.08.2006