Рішення

від 18.04.2007 по справі 8/11-07(31/63(8/290-06)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/11-07(31/63(8/290-06)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.07р.

Справа № 8/11-07(31/63(8/290-06)-07)

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно" (с Болтишка Дніпропетровської області)

до:                      1) Закритого акціонерного товариства "Агроюмекс" (м. Київ)

                   2) Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ)

3-тя особа:          Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ)

про:                    визнання права власності на майно та звільнення його з під арешту

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Куткова Н.Б. –представник (дов. № 03 від 22.06.06 р.)

                              Ковбаса О.В. –директор (протокол № 1 від 27.11.02 р., паспорт)

від відповідача1:          не з'явився

від відповідача2:          Подлозний А.Ю. - пров. юрисконсульт (дов. № 010-01/1435 від 27.03.06 р.)

від 3-ї особи:                    не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання за позивачем права власності на трактор Магнум "CASE-8940"(ПМЗ-250), 1998 року випуску, заводський № JJA 0088276 та звільнення останнього з під арешту, накладеного Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області.

Позов мотивовано тим, що вказаний трактор був придбаний позивачем у відповідача1за договором фінансового лізингу № 383/01-2002 від 27.12.02 р., але відповідач1 не повідомив позивача про те, що цей трактор знаходиться у заставі у відповідача2 на забезпечення виконання кредитної угоди, укладеної між відповідачами. Внаслідок невиконання згаданої кредитної угоди відповідачем1 за рішенням суду було звернено стягнення на заставлений трактор і відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області трактор був описаний і арештований.

Відповідач1 позов підтримав повністю з тих же підстав, що і позивач, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю свого представника.

Відповідач2, не заперечуючи права власності позивача, проти решти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно ст. 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу, якщо майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять до іншої особи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.07 р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів було залучено Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області.

Третя особа відзив на позов не надала.

По справі оголошувалась перерва з 13.03.07 р. по 26.03.07 р.

В судове засідання 09.04.07 р. представник відповідача1 та 3-ї особи не з'явились.

Господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача1, розглянути справу за відсутністю останнього, оскільки він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також за відсутністю 3-ї особи, яка також неодноразово належним чином повідомлялась про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши наявних представників, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27.12.02 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно" (далі-позивач) та Закритим акціонерним товариством "Агроюмекс" (далі-відповідач1) був укладений договір фінансового лізингу № 383/01-2002.

Згідно умовам вказаного договору, позивач придбав у відповідача1 у фінансовий лізинг трактор ПМЗ-250, заводський № JJA 0088276 (п. 1.1. договору), з правом викупу вказаного трактора після закінчення терміну лізингу по залишковій вартості, що оформлюється актом прийому-передачі у власність (п.п. 5.4.-5.6. договору).

Факти передачі згаданого трактора у лізинг та його подальшої передачі у власність позивачу підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі від 27.12.02 р. та від 29.11.05 р.

Право власності позивача на вказаний трактор також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини АК 309559 серія АБ № 271390 за позивачем і не оспорюється відповідачами, які визнали право власності позивача на цей трактор.

Господарським судом також встановлено:

29.05.01 р. між відповідачем1 та Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі-відповідач2) був укладений договір застави № 15101Z73, згідно умовам якого, заставою за цим договором забезпечуються вимоги відповідача2, що випливають з кредитної угоди № 15101К25 від 11.05.01 р., укладеної між відповідачами (п.1.1. договору).

За п. 1.2. договору застави відповідач1 передав у заставу відповідачу2 24 одиниці сільськогосподарської техніки, в тому числі –трактор колісний Магнум "CASE-8940"(ПМЗ-250), 1999 року випуску, заводський № 0088276.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.04 р.по справі № 26/46, залишеним в силі постановами Київського апеляційного господарського суду від 21.05.04 р. та Вищого господарського суду України від 31.08.04 р., було звернуте стягнення на трактори колісні "Магнум-8940" в кількості 21 шт., 1999 року випуску та комбайни "Мега-204" в кількості 3 шт., 1998 року випуску, заставлені за договором застави № 15101Z73 від 29.05.01 р., для погашення заборгованості відповідача1 перед відповідачем2 за кредитною угодою № 15101К25 від 11.05.01 р., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 21 317 153,39 грн., пені по кредиту в сумі 1538032,62 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 2 445 683,37 грн. та пені по відсоткам в сумі 176 280,72 грн.

На виконання вказаних рішення господарського та постанови апеляційного суду був виданий наказ від 08.06.04 р. № 26/46, який надійшов на виконання до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області (далі-3-тя особа).

13.06.06 р. 3-тьою особою, на виконання вказаного наказу, був складений Акт опису й арешту майна серія АА № 208745 (далі-акт), згідно якому був арештований трактор Магнум "САSЕ-8940", 1998 року випуску, заводський № SS0088276, двигун № 15653268, державний № АА 21302, свідоцтво про реєстрацію АК 309559 від 30.09.03 р., зареєстрований в с. Болтишка Криничанського району за позивачем.

На вказаний трактор було накладено арешт та встановлено обмеження користування ним.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги частково обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, в частині визнання за позивачем права власності на трактор Магнум "CASE-8940"(ПМЗ-250), 1998 року випуску.

Разом з тим, суд зазначає, що при поданні позову позивач вказав заводський № вказаного трактора - № JJA 0088276, в той час, як згідно свідоцтву про реєстрацію машини АК 309559 серія АБ № 271390 за позивачем заводський номер трактора - № SS 0088276.

Враховуючи викладене і частково задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне вказати заводський номер трактора, на який визнає право власності позивача, згідно свідоцтву про реєстрацію машини - № SS 0088276.

В частині позову щодо звільнення вказаного трактора з під арешту, накладеного Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області слід відмовити.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст.ст. 2, 8 Закону України "Про власність", право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Основні положення про власність в Україні встановлюються цим законом. Відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.

Суб'єктами права колективної власності є зокрема - господарські товариства. Право колективної власності виникає на підставі зокрема –цивільно-правових угод. Об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом (ст.ст. 20, 21, 26 Закону, ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 48 згаданого Закону, Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Таким чином, позивач є суб'єктом права колективної власності, а трактор, що є предметом позову –є об'єктом права власності позивача, на захист якого було подано позов до господарського суду.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначаються Законом України "Про фінансовий лізинг".

Згідно ст. 2 вказаного Закону, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом

Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше (ст. 8 Закону).

Пунктами 5.4.-5.6. договору лізингу, укладеного між позивачем та відповідачем1, передбачено право викупу вказаного трактора позивачем після закінчення терміну лізингу по залишковій вартості, що оформлюється актом прийому-передачі у власність.

Факт передачі вищезгаданого трактора у власність позивачу підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 29.11.05 р.

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається зокрема - вручення його набувачеві.

Таким чином, позивач, сплативши відповідачу1 залишкову вартість трактора після закінчення терміну лізингу і фактично отримавши його за актом прийому передачі від відповідача1, став власником цього трактора.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині визнання права власності позивача на трактор Магнум "CASE-8940"(ПМЗ-250), 1998 року випуску, заводський № JJA 0088276.

Разом з тим, відповідно до ст. 55 Закону України "Про власність", власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. Вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених цим Законом, а також Цивільним і Цивільно-процесуальним кодексами України.

Право власності припиняється зокрема - у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом (ст. 346 ЦК України).

Згідно ст. 769 ЦК України, передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Як зазначив позивач у позовній заяві, при укладенні договору лізингу № 383/01-2002 від 27.12.02 р. відповідач1 не повідомив його про те, що трактор, який передається у лізинг, є предметом застави за договором застави № 15101Z73 від 29.05.01 р., укладеним між відповідачами.

Але вказаний факт ніяк не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема - права застави відповідача2.

Викладене також підтверджується ст. 27 Закону України "Про заставу", згідно якій застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Згідно ст. 28 вказаного Закону, застава припиняється зокрема - в разі примусового продажу заставленого майна.

Таким чином, позивач, придбавши у відповідача1 трактор, який був заставлений відповідачу2, і ставши його власником, одночасно прийняв на себе і зобов'язання відповідача1 перед відповідачем2, що передбачені договором застави № 15101Z73 від 29.05.01 р., зокрема –за п. 2.1.3. договору застави відповідач2 має право звернути стягнення на предмет застави, в тому числі і на трактор, який придбав у власність позивач.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу, заставодержатель (відповідач2) набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні, покладається на Державну виконавчу службу, що входить у систему органів Міністерства юстиції.

Згідно ст.ст. 4, 5  вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є зокрема - звернення стягнення на майно боржника. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом і при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

За ст. 52 Закону, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

13.06.06 р. 3-тьою особою, на виконання наказу господарського суду, був складений Акт опису й арешту майна серія АА № 208745, згідно якому був арештований трактор позивача.

Враховуючи вищенаведене, дії 3-тьої особи щодо арешту трактора позивача є законними і обгрунтованими, що виключає можливість задоволення позовних вимог в частині звільнення цього трактора з під арешту.

Доводи позивача в цій частині позову спростовуються вищевказаним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи, а також наступним:

Згідно ст. 769 ЦК України, передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Оскільки при укладенні договору лізингу відповідач1 не повідомив позивача про те, що трактор, який передається у лізинг, є предметом застави за договором застави № 15101Z73 від 29.05.01 р., укладеним між відповідачами, позивач має право вимагати відшкодування збитків з відповідача1.

Але вказаний факт ніяк не припиняє та не змінює права застави відповідача2.

Що стосується неточностей у визначенні року випуску арештованого трактора позивача, то суд зазначає наступне:

В наказі господарського суду м. Києва від 08.06.04 р по справі № 26/46 чітко визначено, що стягнення звертається на трактори колісні "Магнум-8940" в кількості 21 шт., 1999 року випуску та комбайни "Мега-204" в кількості 3 шт., 1998 року випуску, заставлені за договором застави № 15101Z73 від 29.05.01 р.

Пунктом 1.2. договору застави визначено, що відповідач1 передав у заставу відповідачу2 24 одиниці сільськогосподарської техніки, в тому числі –трактор колісний Магнум "CASE-8940"(ПМЗ-250), 1999 року випуску, заводський № 0088276.

З вказаних документів можливо чітко ідентифікувати, що трактор, який належить позивачу, і трактор, який був переданий відповідачем1 у заставу відповідачу2, є одним і тим же.

Незважаючи на неточність у році випуску вказаного трактора, його можливо ідентифікувати за заводським номером, номером двигуна тощо, оскільки неможливо припустити, що і в 1998 і в 1999 році були вироблені різні трактори з однаковими заводськими номерами та номерами агрегатів.

Судові витрати по справі слід покласти пропорційно задоволеним вимогам на позивача та відповідача1, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього, який не повідомив позивача про право заставодержателя-відповідача2, а відповідач2 не оспорював право власності позивача.

Керуючись Законами України "Про власність", "Про фінансовий лізинг", "Про заставу", “Про виконавче провадження”, ст.ст. 328, 334, 346, 769 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно" (52362, с Болтишка Криничанського району Дніпропетровської області, вул. Ватутіна, 25; код 32294361) право власності на трактор Магнум "CASE-8940" (ПМЗ-250), 1998 року випуску, заводський № SS 0088276.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агроюмекс" (04136, м. Київ, вул. Хрещатик, 46-Б, код 24366544, п/р № 26001366 в Міжнародному комерційному банку м. Київ, МФО 300658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно" (52362, с Болтишка Криничанського району Дніпропетровської області, вул. Ватутіна, 25; код 32294361, п/р № 26001040181800 в ДФ АППБ "Аваль", МФО 306663) –42,50 грн. витрат на держмито, 29,50 грн. судових витрат, видавши наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін