Ухвала від 19.04.2007 по справі 9/28-07

9/28-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.04.07р.

Справа № 9/28-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго”, м. Запоріжжя 

до   Житлово-будівельного кооперативу № 227, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 25288 грн. 47 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

   Від позивача -Лазарєва О.М.- юрисконсульт, довіреність № 10/9150-78 від 29.12.06 р.

 Від відповідача - представник не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ „Дніпроенерго” звернулося у березні 2007 року із позовом до ЖБК № 227, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти  у сумі 25288,47 грн. заборгованості за поставлену за період з грудня 2006 року по січень 2007 року включно теплову енергію. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором № 36-т/05/358юр від 23.11.2004р.

          Заявою від 18.04.2007р. позивач просить провадження у справі припинити у зв'язку повною оплатою відповідачем суми боргу та судових витрат у справі.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився у зв'язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази,  господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –Відкритим акціонерним товариством „Дніпроенерго” („Енергопостачальна організація”) і відповідачем – Житлово-будівельним кооперативом № 227 („Споживачем”) був укладений договір № 36-т/05/358юр від 23.11.2004р. на постачання теплової енергії у виді гарячої води на об'єкт відповідача, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 79 корп. 6.

          Пунктом 5.1 вказаного договору сторони встановили, що облік споживання відповідачем теплової енергії здійснюється розрахунковим  способом.

У відповідності із умовами вищевказаного договору, позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зі своєї сторони зобов'язався здійснювати щомісячну у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункти 1.1, 6.6 договору).

          Додатковою угодою № 1 від 01.09.05р. сторони встановили, зокрема, що рахунок-фактура є первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції, а остаточна оплата за вирахуванням передплати, здійснюється в 5-ти денний строк від дати отримання рахунку-фактури на оплату теплової енергії.

          Протягом грудня 2006 року по січень 2007 року включно позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на суму 19877,04 грн., що підтверджується розрахунком позивача та врученими відповідачу рахунками-фактурами на її оплату, які є в матеріалах справи.

З урахуванням часткової оплати відповідачем у розмірі 4711,53 грн. вартості поставленої йому позивачем у спірному періоді теплової енергії, основний борг становив 15165,51 грн.

          Після пред'явлення позову до суду (07.03.07р.) відповідач сплатив повну вартість поставленої у спірному періоді теплової енергії, перерахувавши позивачу суму 30000,00 грн. (платіжне доручення № 039т від 30.03.07р.), та сплатив вартість понесених позивачем судових витрат, перерахувавши суму 370,88 грн. (платіжне доручення №049т від 12.04.07р.).

У судовому засіданні 18.04.07р. позивач повідомив суд про повне погашення відповідачем заборгованості, що була предметом спору у даній справі, та відшкодування йому відповідачем судових витрат у справі.

Згідно ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином.

З урахуванням встановлених обставин, із яких видно, що на час розгляду справи судом зобов'язання відповідача з оплати послуг позивача є припиненими, провадження у даній справі підлягає припиненню за відсутністю між сторонами предмета спору, згідно ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, але стягненню не підлягають через їх добровільне відшкодування відповідачем на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 79, 80 ч. 1 п. 1-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Суддя

 І.М. Подобед