Рішення

від 26.07.2006 по справі 14/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.06                                                                                 Справа № 14/256.

 Суддя  Лісовицький Є.А.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Полілак», м. Луганськ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю « Виробничо-торгова компанія «НВК», м. Луганськ  

про  стягнення 13770 грн. 41 коп.

при секретарі судового засідання Андрущенко Г.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –Татарченко В.Ю., дов. № 1095  від 31.05.06.

від  відповідача – Шемяков Д.М., дов.  б/н від 26.06.06.

За клопотанням сторін звукова фіксація судового процесу не здійснювалась.

У справі оголошена перерва до 26.07.06.

Суть справи:  позивачем  заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію згідно договору № 41 від 01.04.03 у сумі 4596 грн. 18 коп., пені 363 грн. 51 коп., інфляційних втрат 1936 грн. 44 коп., зміни ціни продукції 1546 грн. 78 коп., збитків за зустрічними претензіями 2327 грн. 50 коп., упущеної вигоди 3000 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву  проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві, зазначає, що вказаний позивачем борг виник за поставлену продукцію не за договором № 41 від 01.04.03.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі укладений договір на виготовлення поліграфічної продукції № 41 від 01.04.03.

Згідно даного договору позивач зобов'язався за замовленням відповідача виготовити поліграфічну продукцію, а відповідач оплатити продукцію згідно рахунка-фактури позивача протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження продукції за накладними (п.2.3 договору).

Сторони визначили, що розмір готового виробу (етикетки на напої) становить 150 на 125 мм, разовий тираж має бути не меншим 150000 штук вартістю 3600 грн. з ПДВ.

На кожен тираж відповідач складає заявку, у якій зазначається найменування продукції, тираж та інше. Заявка може бути передана будь-яким способом за погодженням сторін (п.2.4 договору).

Готова продукцію приймається за кількістю згідно накладних, за якістю –шляхом складання акту здачі-приймання продукції згідно законодавства. Претензії за якістю приймаються протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту. Замовлення вважається виконаним після підписання сторонами актів здачі-приймання продукції, які стають невід'ємною частиною договору у обсязі замовлень тиражів згідно договору (п.2.7).

У випадку затримки оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, за кожен день затримки розрахунків. У випадку подорожчання у період прострочення платежу вартості матеріалів, порушення оплати зустрічних договорів та іншого позивач має право провести перерахунок продукції у діючих на той момент цінах з урахуванням можливих змін (п.3.1 договору).

Позивач поставив відповідачу продукцію за накладними:

-          № П-20030087 від 08.05.03 на 3840 грн. за довіреністю ЯЖЗ № 263702 від 08.05.03 (рахунок № П-20030174 від 08.05.03);

-          № П-20030105 від 02.06.03 на 3910 грн. 18 коп. за довіреністю ЯЖЗ № 263744 від 02.06.03 (рахунок № П-20030211 від 02.06.03);

-          № П-20030151 від 21.08.03 на 1920 грн. за довіреністю ИАЕ № 509456 від 21.08.03 (рахунок № П-20030303 від 18.08.03);

Відповідач частково оплатив отриману продукцію згідно банківських виписок:

-          від 03.06.03 –2000 грн., призначення платежу –за рахунком № П-20030174 від 08.05.03;

-          від 04.07.03 –1000 грн., призначення платежу –за рахунком № П-20030174 від 08.05.03;

-          від 15.07.03 –1218 грн., призначення платежу –за рахунком № П-20030174 від 08.05.03 та рахунком № П-20030211 від 06.06.03;

-          від 13.10.03 –856 грн., призначення платежу –за рахунком № 20030303 від 18.08.03.

Позивачем з ТОВ «Поліцентр»15.08.03 укладений договір поставки позивачу паперу етикеточного обсягом 5 тон і вартістю 33250 грн. Розрахунок –протягом місяця з моменту підписання договору, поставка –через 10 днів після оплати.

Листом від 15.09.03 № 648 позивач запропонував ТОВ «Поліцентр»розірвати вказаний договір, оскільки через скрутне матеріальне положення він не може виконати свої зобов'язання.

Листом № 09-30/1457 від 30.09.03 ТОВ «Поліцентр»повідомило позивача, що не заперечує проти розірвання договору від 15.08.03 за умови сплати позивачем штрафу 2327 грн. 50 коп.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру позивач сплатив ТОВ «Поліцентр»2327 грн. 50 коп. Призначенням платежу вказано: «Оплата згідно договору поставки від 15.08.03 п.6.6 (штраф за необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань).

Крім того, Позивачем з ТОВ «Поліцентр»25.01.04 укладений договір поставки позивачу паперу обсягом 5 тон і вартістю 36250 грн. Розрахунок –відстрочення платежу 15 днів з моменту поставки, поставка –через 10 днів після підписання договору

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача  боргу за поставлену продукцію згідно договору № 41 від 01.04.03 у сумі 4596 грн. 18 коп., пені 363 грн. 51 коп., інфляційних втрат 1936 грн. 44 коп., зміни ціни продукції 1546 грн. 78 коп., збитків за зустрічними претензіями 2327 грн. 50 коп., упущеної вигоди 3000 грн.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано жодних доказів того, що поставка продукції за накладними № П-20030105 від 02.06.03 на 3910 грн. 18 коп. та № П-20030151 від 21.08.03 на 1920 грн. здійснювалась у рамках договору № 41 від 01.04.03.

У наданих до справи видаткових, податкових накладних не зазначено підставою поставки договір. Також це не зазначено у банківських виписках про оплату продукції.

Надані позивачем копії факсомільних повідомлень з зображенням табличок та найменування продукції не можуть розцінюватись як заявки відповідача на виготовлення продукції за договором, оскільки вони не підписані та навіть не зазначені як заявки, з написів у табличках не слідує, що хтось просить виготовити якусь продукцію.

Акти здачі-приймання продукції (згідно п.2.7 договору) сторонами не складались, відповідач підтверджує наявність цієї поставки у межах договору № 41 від 01.04.03 лише згідно накладної № П-20030087 від 08.05.03 .

За дану поставку відповідач розрахувався.

Отже борг у відповідача у сумі 4596 грн. 18 коп. існує лише за не договірними поставками.

Вимога про оплату боргу не заявлялась, строк оплати у накладних не зазначений.

Отже, відповідно до ст.530 ЦК України, зобов'язання відповідача сплатити за отриманий товар за накладними № П-20030105 від 02.06.03 на 3910 грн. 18 коп. та № П-20030151 від 21.08.03 на 1920 грн. не наступило.

Тому у стягненні боргу 4596 грн. 18 коп. слід відмовити.

Пеня нарахована позивачем за період з 17.06.03 до 05.03.04.

Таким чином, минув річний  строк позовної давності на її стягнення встановлений ст.258 Цивільного кодексу України.

Крім того, нарахування пені зроблено невірно, як за боргом згідно договору, так і за не договірними поставками, пеня за якими сторонами не погоджена.

Також сторонами у п.3.1 договору не зазначено, від якої суми має нараховуватись пеня (суми договору, суми поставки, суми боргу за поставкою). Тобто сторони не погодили порядок нарахування пені і у стягненні пені слід відмовити.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково, у сумі 1 грн. 84 коп. з розрахунку боргу за договірною поставкою згідно накладної № П-20030087 від 08.05.03 за червень 2003 року, у липні 2003 року за цю поставку був проведений розрахунок.

У решті вимоги про стягнення інфляційних нарахувань не обґрунтовані, оскільки нараховані на кошти, що мають бути сплачені після заявлення вимоги за не договірними поставками.

Вимоги позивача про стягнення суми подорожчання матеріалів ґрунтуються на калькуляціях, що розроблені ним станом на 02.06.03 (3840 грн. за 160000 етикеток, що відповідає договірній поставці за накладною № П-20030087 від 08.05.03) та станом на 12.08.03 і 28.05.06, тобто після розрахунку відповідача за отриману продукцію згідно договору.

Оскільки борг за договором на дату перерахунку був відсутній, у задоволені позову в частині стягнення збільшення вартості продукції 1546 грн. 78 коп. слід відмовити.

Позивачем не надано доказів, що розірвання договору поставки від 15.08.03 на суму 33250 грн., укладеного з ТОВ «Поліцентр», та укладання з даним підприємством договору від 25.01.04 на 36250 грн. на менш привабливих на думку позивача умовах, сталося внаслідок несплати відповідачем 4596 грн. 18 коп.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків за зустрічними претензіями – 2327 грн. 50 коп. штрафу і 3000 грн. упущеної вигоди задоволенню не підлягають.

Згідно ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно ст. 5 Закону України «Про адвокатуру»адвокати   дають  консультації  та  роз'яснення  з  юридичних питань, усні і  письмові  довідки  щодо  законодавства;  складають заяви,  скарги  та інші документи правового характеру; посвідчують копії  документів  у  справах,   які   вони   ведуть;   здійснюють представництво в  суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають  юридичну  допомогу  підприємствам, установам,    організаціям;    здійснюють   правове   забезпечення підприємницької  та  зовнішньоекономічної  діяльності  громадян  і юридичних   осіб,   виконують   свої   обов'язки   відповідно   до

кримінально-процесуального законодавства  у  процесі  дізнання  та попереднього слідства.

Адвокат  може  здійснювати  й  інші  види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

Статтею 6 даного закону передбачено, що при здійсненні  професійної  діяльності  адвокат  має право:

представляти  і  захищати  права  та  інтереси   громадян   і юридичних  осіб  за  їх  дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції  яких  входить  вирішення відповідних питань;

збирати  відомості  про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і  справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

запитувати   і   отримувати   документи   або  їх  копії  від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян -  за їх згодою;

ознайомлюватися  на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами  і  матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних  знань, опитувати громадян;

застосовувати  науково-технічні  засоби відповідно до чинного законодавства;

доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно  до  закону  одержувати  від  них  письмові  мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

бути  присутнім  при  розгляді  своїх  клопотань  і  скарг на засіданнях  колегіальних  органів  і  давати  пояснення  щодо суті клопотань і скарг;

виконувати інші дії, передбачені законодавством.

З угоди про надання правової допомоги від 31.05.06, укладеної позивачем з адвокатом Чудовським І.В., вбачається, що адвокат взяв на себе зобов'язання призначити Татарченко В.Ю. представляти інтереси позивача в суді та зберігати у таємниці питання з яких позивач звернувся до нього.

Дані зобов'язання не є адвокатською діяльністю відповідно ст.5 Закону України «Про адвокатуру». Представляє інтереси позивача Татарченко В.Ю. за довіреністю позивача. Він же підписав позов від імені позивача.

Отже суду не представлені докази надання адвокатом Чудовським І.В. послуг позивачу у справі. А тому відсутні підстави вважати, що позивач поніс витрати на оплату послуг адвоката саме у справі, що розглядається судом. Тому вони не розглядаються як судові витрати у справі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 48, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «НВК», м.Луганськ, вул.Лутугинська, 135, ідентифікаційний код 21810401 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полілак», м. Луганськ, кв.Ватутіна, 3-«Б», к.46, ідентифікаційний код 30996154 інфляційні нарахування у сумі 1 грн. 84 коп., витрати на сплачене держмито 01 коп., інформаційно-технічне забезпечення 01 коп. Наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                        Є.А.Лісовицький